Смекни!
smekni.com

Особливості функціонування єврорегіонів України (стр. 4 из 4)

Не менш важливими є і проекти реконструкції аеропортів Львів-1 (м. Львів) та Львів-2 (м. Стрий).

Подальша інтеграція України до європейських структур неможлива без вироблення та реалізації такої моделі управління регіонами, яка б відповідала принципам регіональної політики Європейського Союзу, сприяла б становленню нових форм співпраці між центром і регіонами, внутрішньому міжрегіональному співробітництву та міжнародній співпраці територій. Для цього необхідно розробити механізми передачі частини функцій центральних органів влади у регіони.


ВИСНОВКИ

Єврорегіони відіграють роль мостів у процесі європейської інтеграції. Так було у Західній, Північній та Південній Європі на межі шістдесятих й сімдесятих років, і так є від початку дев'яностих років на кордонах країн Центральної та Східної Європи, а особливо на кордонах з Європейським Союзом і з країнами-кандидатами до ЄС.

На Україні єврорегіони почали діяти відносно недавно, хоча деякі з них ("Карпати", "Буг") вже мають свої власні надбання, хоча й невеликі. З часів заснування єврорегіонів не реалізовано жодного великомасштабного проекту (будівництва транспортних, інформаційних магістралей, очисних споруд тощо), головною мірою через брак коштів та правової компетенції.

Крім географічних, геополітичних чинників, наявності відповідної інфраструктури та виробничих передумов для розвитку прикордонного співробітництва мають значення чинники суб'єктивного порядку — інституційні інструменти нормативного та організаційного, передусім правового характеру. Так, однією з головних причин, що гальмує розвиток прикордонного співробітництва з участю України, а також інших трансформаційних країн, є недосконалість законодавства.

Аналіз проведеного нами дослідження організаційно-економічних засад єврорегіонів України дозволяє сформувати наступні висновки.

Транскордонне співробітництво як форма кооперації є обов'язковою для європейської інтеграції. Для його успішного здійснення потрібні партнерство та зміни у розширенні співпраці на регіональному рівні, яка є джерелом цього співробітництва. Транскордонне співробітництво на європейському континенті є мостом між сусідами.

Вплив міжнародного поділу праці на формування структури транскордонної діяльності є вторинним. Серед первинних факторів виступає потреба в одержанні додаткового прибутку в економіці, в демографічно-соціальних контактах.

Тобто, транскордонне співробітництво виступає необхідним фактором соціально-економічного розвитку прикордонних територій, визначає економічні пропорції розвитку, розміщення продуктивних сил, розвиток господарської інфраструктури. Транскордонна інтеграція сприяє вдосконаленню галузевої структури господарства, підвищенню продуктивності праці і якості матеріальних продуктів та послуг, інтенсифікації економічної та розвитку прикордонних територій.

З метою активізації процесу прикордонного співробітництва з участю України ми пропонуємо вжити таких заходів:

- встановити спрощений транскордонний режим руху товарів та послуг у межах прикордонних зон, які вироблені та споживаються в цих зонах;

- забезпечити більш ліберальний режим пересування громадян прикордонних зон, що спростить не тільки гуманітарні контакти, а й трудову сезонну, тимчасову міграцію, умови найму на роботу на прилеглих територіях сусідньої держави;

- встановити взаємну пільгову систему щодо окремих видів міжнародної економічної діяльності на прикордонних територіях;

- розробити законодавчу, нормативну базу прикордонного співробітництва на базі методологічних критеріїв Євросоюзу;

- спростити регулюючі, документарні процедури для юридичних та фізичних осіб, які здійснюють транскордонні контакти та операції;

- розробити механізми спільного використання природних ресурсів, а також охорони навколишнього середовища на прикордонних територіях;

- створити реєстри видів та суб'єктів підприємницької діяльності на прикордонних територіях, сприяти поширенню відповідної ділової інформації;

- фінансування та стимулювання розвитку транспортної інфраструктури на прикордонних територіях, підключення до відповідних європейських трансконтинентальних транспортних коридорів;

- підтримати формування спрощеного механізму надання банківських кредитів, страхувальних послуг суб'єктам підприємницької діяльності, які функціонують на прикордонних територіях.

Таким чином, вищезазначені заходи сприятимуть становленню регіональної економіки, відкриють можливість активізації діяльності місцевих органів самоврядування, які шляхом використання вдосконаленого центральними органами правового поля та вдосконалюючи створені власні організаційні структури, сформують такий господарський механізм регіональної економіки, який буде здатний забезпечити економічні інтереси регіонів в контексті загальнонаціональних економічних інтересів.


ЛІТЕРАТУРА

1. Клімчук Б.П., Луцишин П.В., Луцишин Н.П., Федонюк С.В. Єврорегіон "Буг": зовнішньоекономічна діяльність Волинського суспільно-територіального комплексу. – Луцьк.: Волинський державний університет ім. Лесі Українки, 1998. – 198 с.

2. Лендьєл М. Досвід Карпатського Єврорегіону: поштовх до переосмислення моделі транскордонного співробітництва // На шляху до Європи. Український досвід єврорегіонів. – К.: Логос, 2000. – 224 с. – С.49-70.

3. Петренко З. Прикордонні регіони як нова форма міжнародної інтеграції // Економіка України. – 1999. - №12. – С.66-72.

4. Сторонянська І.З. Міжнародне міжрегіональне співробітництво: На прикладі Західного регіону України. – Львів: ІРД НАН України, 2002. – 210 с.

5. Федан Р. Регіональні фактори активізації транскордонної співпраці Польщі та України. Монографія. – Львів: ІРД НАН України, 2003. – 336 с.