- обмеження можливостей українського експорту внаслідок запровадження новими державами-членами ЄС європейських норм та правил технічного, санітарного, фітосанітарного, ветеринарного, екологічного регулювання, а також правил захисту прав споживачів;
- відносне збільшення конкурентоспроможності продукції агропромислового сектору нових держав-членів ЄС по відношенню до українського за рахунок отримання субсидій з бюджету ЄС;
- ускладнення ділових обмінів, прикордонної торгівлі та регулювання трудової міграції на двосторонньому рівні з новими державами-членами, зростання у зв'язку із запровадженням візового режиму вартості здійснення комерційних угод.
За розрахунками Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, тільки внаслідок припинення дій угод про вільну торгівлю з країнами Балтії додаткове податкове навантаження на український експорт до зазначених країн у короткотерміновій перспективі збільшиться на 14,8 млн. дол. СТТТА.
Втрата традиційних ринків збуту, передусім металургійної та хімічної продукції, у нових державах-членах внаслідок поширення на них антидемпінгових заходів ЄС щодо України оцінюється на рівні 36,5-50 млн. дол. США. Крім того, досі не врегульоване з ЄС питання умов торгівлі деякими сталеливарними виробами. Зволікання з укладанням відповідної угоди може призвести до втрати частки ринку сталеливарних виробів у нових членах ЄС загальною вартістю від 173 до 260 млн. дол. СІП А.
Можлива втрата ринків сільськогосподарської продукції у нових державах-членах ЄС в результаті запровадження ними європейських стандартів та норм технічного, санітарного, фітосанітарного, ветеринарного контролю оцінюється на рівні 60 млн. дол. СІП А.
У підсумку загальний негативний ефект для України від скасування угод про вільну торгівлю, поширення на український експорт до нових країн-членів антидемпінгових заходів та кількісних обмежень, а також від можливої втрати ринків сільськогосподарської продукції оцінюється на рівні 300-400 млн. дол. США, а з урахуванням позитивних перспектив орієнтовні щорічні втрати України від приєднання десяти нових держав-членів ЄС до єдиної тарифної політики та політики торговельного захисту ЄС в найближчі два роки можуть скласти від 250 до 350 млн. дол. СІП А.
Позиції українських виробників продукції з високим рівнем доданої вартості у коротко- і середньостроковій перспективі істотно не зміняться внаслідок незначних обсягів такого експорту до нових держав-членів ЄС. У довгостроковій перспективі вони залежатимуть від того, чи зможе Україна досягти європейських технічних стандартів та європейського рівня якості.
Позиції української продукції агропромислового сектору на розширеному ринку ЄС залежатимуть від двох чинників: по-перше, від того, наскільки ці товари відповідатимуть стандартам Євросоюзу, по-друге - від змін, яких зазнає спільна сільськогосподарська політика ЄС.
У цьому контексті Україна повинна чітко визначити пріоритетні напрями наближення до європейських стандартів та технічних вимог, що застосовуються як у промисловості, так і в сільському господарстві. Адже гармонізації потребують понад 8000 норм і стандартів, а гармонізовано тільки близько 1500.
Загалом абсолютна більшість проблем для українських експортерів у зв'язку із розширенням ЄС є наслідком відставання України від його нових членів за глибиною ринкове спрямованих соціально-економічних перетворень, економічної та технологічної модернізації, що зумовлює недостатню конкурентоспроможність вітчизняних товарів.
Розширення ЄС суттєво вплине і на транспортну галузь. Слід готуватися до того, що зміна вимог до правил митного оформлення вантажів та технічного стану транспортних засобів у нових державах-членах ЄС може спричинити усунення окремих українських перевізників з ринку транспортних послуг ЄС.
Внаслідок введення візового режиму тимчасово скоротяться обсяги пасажирських перевезень та ускладниться організація регулярного транспортного сполучення між Україною та новими державами-членами ЄС.
Необхідність узгодження нових технологічних схем пропуску через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та укладення відповідних угод, а також неконкурентоспроможність на розширеному ринку ЄС товарів сусідніх з Україною країн можуть призвести до зменшення обсягів експортних і транзитних вантажів.
Досить чутливою сферою у зв'язку з розширенням ЄС є регіональне та транскордонне співробітництво. Це пов'язано насамперед з ускладненням ділових обмінів, прикордонної торгівлі та проблемами регулювання трудової міграції.
Таким чином, розширення ЄС ставить перед Україною завдання максимально ефективно використати всі наявні позитивні наслідки і одночасно трансформувати виклики розширення у позитивні здобутки.
Наближення ЄС до українських кордонів об'єктивно збільшує вплив європейської спільноти на Україну, модернізує співробітництво з новими членами Союзу. У стратегічному плані цей процес можна розглядати як позитивний - такий, що сприяє запровадженню в Україні європейських стандартів, розширює рамки співробітництва з Європейським Союзом. Необхідно спільно з ЄС відшукати взаємоприйнятні механізми, здатні зберегти та розвинути позитивну динаміку двосторонніх торговельно-економічних та політичних відносин.
Євроінтеграційний курс - це невід'ємна частина суспільно-політичного та економічного поступу України. Роль та місце нашої країни у новій архітектурі Європи визначатиметься здатністю України максимально використати нові можливості та знайти адекватні відповіді на виклик розширення ЄС. Саме тому оцінка перспектив та наслідків цього процесу, їх ефективне використання, посилення політичного та економічного діалогу з Євросоюзом заради забезпечення національних інтересів України є нашими основними завданнями на найближчу перспективу. Консолідація всіх прогресивних сил суспільства, поглиблення взаємодії гілок влади в напрямі створення стабільної та передбачуваної моделі політичного устрою держави та конкурентоспроможної економіки - запорука досягнення цієї стратегічної мети нашого суспільного розвитку.
1. Козак Ю.Г., Ковалевський В.В., Ржепішевський К.Т. Міжнародна економіка: в питаннях та відповідях: Навчальний посібник. – Київ: „Центр навчальної літератури”, 2004. – 670 с.
2. Міжнародні організації: Навчальний посібник/ За редакцією Ю.Г.Козака, В.В.Ковалевського. – Київ: ЦУЛ, 2003. – 288 с.
3. Мировая экономика: Учебник / Под ред. проф. А. С. Булатова – М.: Юристъ, 2003.
4. Борко Ю. Европейский союз: углубление и расширение интеграции //МЭМО. – 1998. - № 8.
5. Михайлів М.О. Правові заходи заохочення міжнародної технічної допомоги // Вісник Львівського університету імені Івана Франка. – Вип. 38.-2003.-С.340-346.
6. www.icps.com.ua
7. http://europa.eu.int/comm/external_relations/ceeca/tacis/index.htm
8. http://europa.eu.int/comm/enlargement/index_de.html
9. http://www.niss.gov.ua/Evrointeg