регистрация / вход

Облік доходів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

Дохід як економічна категорія. Погляди західних вчених різних років на поняття "доходи", класифікація в бухгалтерському обліку. Основні показники господарської діяльності та характеристика ВАТ "Київмлин", ведення обліку доходу від реалізації продукції.

Вступ

Актуальність теми. В наш час не має жодної організації чи підприємства, яке б не ставило на меті досягнути максимального прибутку і отримати дохід від своєї діяльності. Кожне підприємство створює всі можливі умови для економічно вигідної роботи, з метою отримати більший дохід і зменшити витрати.

Всі організації та підприємства, які існують в наш час виробляють продукцію, надають послуги та роботи, створюють товари, які потім реалізовуються на ринку збуту, після чого отримують дохід. Тому актуальність моєї теми «Облік доходів від реалізації продукції (товарів, послуг)» в даний час та і на протязі багатьох років має велике значення, через те що саме на це спрямована діяльність кожної установи.

Мета курсової роботи полягає в дослідженні доходу від реалізації продукції (товарів, надання послуг), показати на прикладі підприємства, як здійснюється облік доходу від реалізації продукції (товарів, надання послуг).

Завдання курсової роботи полягає в повному висвітленні даної теми, а зокрема розкрити поняття, завдання і значення доходу від реалізації продукції (товарів, надання послуг), розглянути його облік на рахунках підприємства, розкрити загальні умови та критерії визначення доходу від реалізації продукції (товарів, надання послуг), та показати, як відображається доход у фінансовій звітності підприємства.

Об’єктом дослідження моєї курсової роботи є підприємство ВАТ «Київмлин», яке було засноване в 1894 році, характеристика підприємства, його організаційна структура, економічні показники та фінансовий стан підприємства.

Предметом дослідження курсової роботи є доходу від реалізації продукції (товарів, надання послуг), його значення, структура, класифікація в бухгалтерському обліку, види доходу та облік на підприємствах.

Інформаційна база дослідження курсової роботи – це вся спеціальна література, нормативно – правові джерела (закони України, положення, акти), які носять законодавчий характер, економічна література, конкретна література з бухгалтерського обліку, а також документи які характеризують діяльність і стан підприємства ВАТ «Київмлин» (статут підприємства, баланс, звіт про рух грошових коштів, звіт про фінансовий результат, звіт про власний капітал, примітки до річної фінансової звітності).


1. Економічний зміст доходів від реалізації продукції (товарів, надання послуг)

1.1 Дохід, як економічна категорія

Одним із важливих і принципових теоретичних питань економічної діяльності є визначення терміна «доходи». Як економічна категорія, доход в загальному розумінні означає потік грошових та інших надходжень за одиницю часу і складається з таких пофакторних елементів, як прибуток, заробітна плата, процент і рента.

Величина доходу впливає на показник прибутку, який є основним фінансовим показником діяльності підприємства. Прибуток – це економічна категорія, що визначається як різниця між загальною виручкою і загальними витратами, або різниця між доходами і витратами. Виручка означає суму грошей, отриману від продажу продукції, виконаних робіт чи наданих послуг; розраховується способом множення ціни товару на кількість його реалізованих одиниць. Витрати – це сума спожитих на виробництво товарів, робіт і послуг факторів виробництва (ресурсів).

Деякі вчені економічної теорії дають такі визначення терміну «доходи»:

Доходи – це певна кількість грошових коштів, матеріальних благ чи послуг, отриманих фізичною особою, підприємством чи економікою в цілому за певний проміжок часу.

Доходи – у широкому розумінні розглядаються, як грошові та натуральні надходження до суб’єктів господарського життя.

Доходи, у вузькому значенні – це потік грошових надходжень за одиницю часу (годину, тиждень, місяць, рік).

Доходи – це різниця між виручкою від реалізації продукції, товарів, та надання послуг і вартістю матеріальних витрат на виробництво та збут продукції.

Доходи, як політико-економічна категорія представляють собою певну суму грошових коштів та матеріальних благ і послуг отриманих у процесі виконання економічних функцій домогосподарств, з приводу отримання яких виникають відносини приватної власності у всіх сферах суспільного відтворення.

В економічній теорії дуже добре висвітлюється питання доходів споживчого призначення, доходів від власності, доходів підприємства, сімейних доходів.

Поняття «доходи», як широка економічна категорія досліджувалась на протязі всієї історії становлення економіки.

Так поняття «доходи» досліджували різні вченні в різні періоди історії. Деякі поняття наведенні в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1. Погляди західних вчених різних років на поняття «доходи»

№ з/п Автор Визначення

1.

А. Сміт (1723–1790 рр.) Визначив види доходів: рента заробітна плата, прибуток. Дохід, як заробітна плата залежить від рівня національного багатства країни. Дохід, як прибуток на капітал визначається вартістю використаних на справу капіталу, і буває більшим або меншим залежно від розмірів цього капіталу.
2. Й.А. Шумпетер (1883–1950 рр.) Дохід – це винагорода за нововведення. Його отримує той хто раніше за всіх використовує нововведення.
3. Дж.М. Кейнс (1883–1946 рр.) Досліджував перерозподіл доходів в інтересах соціальної групи, які отримують найбільш низькі доходи.
4. М. Фрідмен (нар. у 1912 р.) Створив концепцію перманентного доходу – це такий дохід, який споживач очікує отримувати протягом досить тривалого часу.

Отже, з таблиці ми бачимо, що поняття «доход» досліджують ще з давніх давен. Кожний з вчених по різному трактує це поняття, створюючи і обґрунтовуючи доведення в своїх концепціях та працях.

В бухгалтерському обліку доход відображається, як збільшення економічних вигід у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які призводять до зростання власного капіталу. Саме так і трактують це поняття більшість вчених, воно зазначене в П(С) БО 15 «Дохід» від 29 листопада 1999 р. №290. Як саме трактують це поняття вчені XX ст. наведено в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2. Визначення поняття доход в бухгалтерському обліку

№ з/п Автор Визначення
1. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України. Підр. для студентів економ. спец. вищ. навч. закладів – 6 те видання К.:А.С.К 2004 р. Доходи – це збільшення економічних вигід у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників).
2. Кобилянська А. І. Фіна-нсовий облік. Навч. пос. – К.: Знання 2004 р. Дохід є надходженням економічних вигід, які виникають у результаті діяльності підприємства у вигляді виручки від реалізації продукції (товарів, послуг), гонорарів, відсотків, дивідендів, тощо.
3.

Сопко В. Бухгалтерський облік:

Навч. посіб. – 3-тє вид.,

перероб. і доп. – К.: КНЕУ, 2000 р.

Дохід означає валовий приплив (надходження) економічної вигоди протягом звітного періоду, який виникає у процесі звичайної діяльності підприємства.
4 Гладких Т.В. Фінансовий облік. Навч. посіб. – К.: Центр навчальної літератури 2007 р. Доходи – це збільшення економічних вигід у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників) за звітний період.
5

Лишеленко О.В.

Бухгалтерський фінансовий облік. Навч. посібник Київ: Вид – во «Центр учбової літератури» 2003 р.

Дохід визначається під час збільшення активу або зменшення зобов’язань, що зумовлює зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Отже, з наведеної таблиці ми бачимо, що поняття «доходи» різні науковці однаково визначають, згідно з П(С) БО 15. Також при фінансовій оцінці доходу та побудові бухгалтерського обліку визначають два різновиди доходу: валовий та чистий.

Валовий дохід містить у собі економічну вигоду, яку підприємство одержало (або має одержати). Суми, які утримуються у формі податків (акцизний збір, податок на додану вартість тощо), не приносять економічної вигоди. Тому вони виключаються з валового доходу та завершують процес формування чистого доходу.

Чистий дохід – це зменшений валовий дохід на економічні елементи, які визначені законодавчо. До чистого доходу не включаються суми, які отримують від імені третьої сторони, податок на додану вартість, акциз, мито, будь-які надані торговельні знижки тощо.

Отже, справжнім доходом є чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), який розраховується шляхом вирахування з доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), податку на додану вартість, акцизного збору, інших зборів або податків з обороту та інших вирахувань з доходу [3].

Також всі визнані доходи у бухгалтерському обліку класифікують за такими групами [12]:

Група 1.

«Доходи від реалізації продукції (робіт, послуг)» (рах. №70) відноситься загальний дохід (виручка від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг, тобто без вирахування наданих знижок, повернення проданих товарів та непрямих податків (податку на додану вартість акцизного збору тощо). Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) відповідних податків, зборів, знижок тощо.

Група 2.

«Інший операційний дохід» (рах. №71) – відносяться суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім доходу(виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг): дохід від операційної оренди активів: дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій) тощо.

Група 3.

«Дохід від участі в капіталі» (рах. №72) та «Інші фінансові доходи» ( рах.№73) – відносяться дивіденди, відсотки та інші доходи, одержані від фінансових операцій, дохід від інвестицій в асоційовані підприємства, дохід від спільної діяльності, від інвестицій у дочірні підприємства, дохід від отриманих фінансових операцій, які виникають у ході фінансової діяльності підприємства, зокрема дивідендів, відсотків та інших доходів від фінансової діяльності (крім доходів, отриманих за методом участі в капіталі).

Група 4.

«Інші доходи» (рах . №74) – відносяться доходи, одержані від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів, не операційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі звичайної діяльності (тобто будь-якої основної діяльності підприємства, а також операцій, що її забезпечують або виникають внаслідок її проведення).

Група 5.

«Надзвичайні доходи» (рах. №75) – відносяться відповідно: невідшкодовані втрати від надзвичайних подій (стихійного лиха, пожеж, техногенних аварій тощо), включаючи затрати на запобігання виникненню втрат від стихійного лиха та техногенних аварій, які визначені за вирахуванням суми страхового, відшкодування та покриття втрат від надзвичайних ситуацій за рахунок інших джерел; доходи і втрати від інших подій та операцій, які відповідають визначенню надзвичайних подій (подія або операція, яка відрізняється від звичайної діяльності підприємства, та не очікується, що вона повторюватиметься періодично або в кожному наступному звітному періоді). Втрати від надзвичайних подій відображаються за вирахуванням суми, на яку зменшується податок на прибуток від звичайної діяльності внаслідок цих витрат. Зміст і події слід окремо розкривати в примітках до фінансових звітів (згідно з П(С) БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах») [12].

Отже, такі економічні категорії, як доход, витрати і прибуток, повинні мати конкретне наповнення, а фінансовий облік – регламентуватися державою з метою забезпечення однакового підходу до формування доходів і витрат у кожному підприємстві за певний період, що забезпечує порівнянність величини прибутку та платежів у бюджет.

1.2 Огляд нормативної та спеціальної літератури по обліку доходів від реалізації продукції (товарів, послуг)

Нормативним документом, який визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 р. №290.

Норми нього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності (крім бюджетних установ).

Детальніша інформація про нормативно – правові документи, які регулюють та регламентують діяльність підприємств наведена у таблиці 1.3.

Таблиця 1.3. Перелік та зміст нормативно – правові документів, які регламентують діяльність малих підприємств

з/п

Найменування нормативного

документу

Зміст документу

Область використання

документу

1 Закон України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність» від 16 липня 1999 р. №996-XIV. Встановлює зміни в системі бухгалтерського обліку та регулює складання фінансової звітності. Визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності на Україні.
2

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 р. №290.

Визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності. Фізичні та юридичні особи, які відповідно до чинного законодавства визнані суб’єктами малого підприємництва.
3 План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань та господарських операцій суб’єктів підприємництва, від 19 квітня 2001 р. №186.

Перелік рахунків та субрахунків для узагальнення інформації про активи, капітал, зобов’язання.

Клас 7 «Доходи та результати діяльності»

Юридичні особи, які відповідно до чинного законодавства визнані суб’єктами малого підприємництва.
4

Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку

(МСБО) №18 «Дохід»

Набрав чинності 1 січня 1984 р. (переглянуто 1993 р.).

Стандарт регламентує умови визнання доходу від виробничо-господарської діяльності підприємства. Юридичні особи, які відповідно до чинного законодавства визнані суб’єктами малого підприємництва, щодо міжнародного рівня.

В таблиці наведені тільки деякі нормативно – правові документи, які регламентують діяльність підприємств. Насправді таких документів набагато більше, і деякі закони наведені нижче:

Закон України « Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.97 р. з урахуванням змін та доповнень, внесених Законом України №2505-ІV від 25.03.2005 р. та іншими законами, станом на 28.04.2005 р.

Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» №283/97-ВР від 22.05.97 р.

Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» зі змінами, внесеними Законом України №349-IV від 24.12.2002 р.

Обліку доходу на підприємствах також розглядається і в спеціальній літературі, яка наведена в наступній таблиці.


Таблиця 1.4. Огляд спеціальної літератури з обліку доходів від реалізації продукції, (товарів, надання послуг)

з/п

Автор, найменування книги,

статті, журналу, газети

Використання літератури
1 Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України. Підр. для студентів економ. спец. вищ. навч. закладів – 6 те видання К.:А.С.К 2004 р. Облік фінансових результатів підприємства. Організація бухгалтерського обліку.
2

Бутенець Ф.Ф. Бухгалтерській фінансовий облік. 6-те вид. доп. і перер. – Житомир: ПП «Рута»

2005 р.

Облік доходів та фінансових результатів на підприємствах.
3 Кобилянська А. І. Фінансовий облік. Навч. пос. – К.: Знання 2004 р. Описані загальні умови та критерії визнання доходів у фінансовій звітності підприємства, критерії оцінки та облік доходів на підприємствах
4

Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування,

звітність: Підручник. – К.: Алеута 2006 р.

Облік доходів (збитків) та фінансових результатів діяльності підприємства. Нормативно-правові джерела з обліку доходів.

З таблиці ми бачимо, що в наш час достатньо літератури як спеціальної так і нормативної, щоб повністю отримати інформацію про облік доходів та фінансової звітності на підприємстві. Всі ці джерела повністю відкривають і висвітлюють організацію бухгалтерського обліку на підприємствах.

1.3 Організаційно-економічна характеристика підприємства ВАТ «Київмлин»

До складу підприємства входить 3 млина, два елеватори, тароремонтний цех.

МЛИН №1 – розташований на розі вул. Спаської і вул. Набережно-Хрещатицької (вул. Спаська, №З6). перші відомості про який знайдено в архівних даних 1894 року. В 1990–1995 р.р. на млині, №1 була проведена реконструкція з надбудовою основної будівлі та будівництвом складу безтарного зберігання борошна місткістю 960 тонн.

При реконструкції застаріле устаткування замінене сучасним, що вироблене по ліцензії фірми «Бюлер» (Швейцарія). Зерно на млин подається механічним і пневматичним транспортом з елеватора №1. Борошно з млина надходить в склад безтарного зберігання пневмотранспортом, по мірі необхідності, борошно в СБЗ фасують в мішки для відвантажена в тарі на автотранспорт і залізницю. Більша частина борошна, що виробляється, відпускається в автоборошновози. Одержані при розмелюванні висівки пневмотранспортом надходять в чотири ємкості, що розташовані па території елеватора №1, для подальшого відвантаження на залізницю.

Продуктивність млина №1 складає – 250 т/добу переробки зерна з запільним виходом 75% (вищий ґатунок – 4 7%, перинні ґатунок – 28%. висівки – 22,1%). Потужність млина після реконструкції становить 57.2 тис. тонн сортового пшеничного борошна на рік. Вартість реконструкції склала 4777.63 тис. грн.

В 1997 р. па території млина №1 побудовано і введено в експлуатацію булочно-кондитерський комплекс потужністю 3 т/добу хлібобулочних виробів, 170 кг/зміну кондитерських виробів. На комплексі змонтовано устаткування італійського та турецького виробництва. Вартість будівництва склала 2011.5 тис. грн.

В 2000 році проведено ремонт адміністративно-побутового корпусу з реконструкцією фасаду, покрівлі, благоустроєм території. Витрачено – 48149.86 гри.

МЛИН №3 – розташований по вул. Межигірський, №83. Перші відомості про млин знайдено в архівних даних з 1894 року. В 1989–1991 р.р. на млині замінено застаріле технологічне та електротехнічне обладнання на нове високопродуктивне, вироблене по ліцензії фірми «Бюлер».

Продуктивність по зерну – 250 т/добу (жито) і 170 т/добу (пшениця).

Потужність млина складає 45,4 тис. тонн сортового пшеничного борошна та 66.3 тис. тонн сортового житнього борошна па рік.

В 1997–1998 рр. проведена реконструкція складу безтарного зберігання борошна з установкою лінії фасування борошна в паперові мішки фірми «Pglierania» (Італія). Вартість робіт склала 32.26 тис. гри.

В 1996 – І997 рр. побудована міні-пекарня для випікання хлібобулочних виробів потужністю 500 кг. на змін}. Вартість будівництва – 70.12 тис. грн.

Для оперативного приймання зерна з автотранспорту передбачена реконструкція автомобільних вагів зі збільшенням вантажопідйомності до 60 тонн. Кошторисна вартість робіт – 69,0 тис. грн.

В 2000 році проведена реконструкція КПП – вагової з ремонтом покрівлі складу, галереї. РП. Витрачено – 29376,43 грн.

Зерно для розмелу надходить з елеватора №2 механічним транспортом. Борошно з млина надходить в склад безтарного зберігання №1 (Е=500 тонн), склад безтарного зберігання №2 (Е=2200 тонн). Подальше відвантаження продукції здійснюється автоборошновозами. автотранспортом (в тарі) і залізницею.

Висівки пневматичним транспортом з млина подаються в металеві ємкості і потім відвантажуються насипом в залізничні вагони, а також в мішках – на автотранспорт.

МЛИН №4 – розташований по вул. Межигірський, №83, побудований в 1980 р. Працює на імпортному обладнанні фірми «Бюлер» (Швейцарія).

Продуктивність двох секцій «А» і «Б» складає – 600 т/добу переробки зерна з загальним виходом 75% (виший ґатунок -49%, перший ґатунок -25%, крупа манна-1%, висівки – 22,1%). Потужність млина – 128,8 тис. тонн сортового пшеничного борошна на рік. Це перший і єдиний млин в Україні, що побудований на комплектному імпортному устаткуванні з застосуванням високих технологій. В будівлі млина розміщений склад безтарного зберігання і відпуску борошна ємкістю 4,5 тис. тонн. Зерно на млин надходить механічним транспортом з елеватора №2.

Борошно поступає в СБЗ, а потім відвантажується в автоборошновози або через склад борошна в тарі – на автотранспорт. На млині встановлена лінія фасування борошна в пакети вагою 2 кг. Потужність лінії – 48 тонн за зміну.

Для утримання устаткування млина в необхідному технологічному стані потреба в імпортних запасних частинах складає 750 тис. американських доларів (протокол від 26.09.90 р. інспекції млина №4 спеціалістами фірми «Вuhler» та «ZIG»).

В 1996–1997 рр. на млині встановлено два фасувальних автомати фірми «Fawema» (Німеччина) для фасування борошна в пакети вагою 5 і 10 кг. Потужність автоматів складає 15 тонн борошна на зміну. Вартість придбання та установки автоматів склала 316,0 тис. німецьких марок.

В 1997–1998 рр. проведена реконструкція складу для зберігання борошна в тарі з установкою двох автоматичних фасувальних ліній «Рagliгаnі» (Італія) в паперові мішки вагою 25–50 кг. Потужність ліній – 30 тонн на годину кожна. Вартість виконаних робіт клала 2596,26 тис. гри.

Для утримання лінії пакування «Раg1іегаnі» та фасувальної лінії «Fawema» потреба в імпортних запчастинах складає 250,0 тис. американських доларів.

Висівки надходять в склад ємкістю 160 тонн або в бункери відпуску в вагони загальною ємкістю 140 тонн.

В 2000 році здійснена автоматизація лінії зволоження зерна, проведена реконструкція РП, склала готової продукції. Витрачено – 60390,6 грн.

Проведена заміна компресорних головок фірми «AERZEN» з монтажем і налагодженням. Витрачено – 265685,2 грн.

Фірмою «Бюлер» надані пропозиції МU-95–026275–00 по переоснащенню млина, вартість робіт складає 10899,78 тис. швейцарських франків. З причини відсутності коштів зазначені роботи не ведуться, що загрожує безперебійності його експлуатації та забезпеченню населення м. Києва борошном.

ЕЛЕВАТОР №1 – знаходиться на березі Дніпра (вул. Набережно-Хрещатицька. №10). побудована в 1951 р. Місткість елеватора складає 32,0 тис. тонн.

Прийом зерна ведеться з барж і залізниці. Елеватор забезпечує підготовку та подачу зерна в переробку на млин №1 в кількості 600 тонн на добу.

З метою збільшення зернової місткості та складування зерна, що надходить в баржах по Дніпру, в 1998 р. побудовано металевий елеватор на імпортному устаткуванні загальною місткістю 3 600 тонн. Вартість будівництва склала 2896.12 тис. грн.

Для організації приймання зерна з автомобільного транспорту в 2000 році проведена реконструкція автомобільних вагів зі збільшенням вантажопідйомності до 60 тони. Витрачено – 92798,9 гри.

ЕЛЕВАТОР№2 – знаходиться по вул. Межнгірській, №83, побудований в дві черги – 1952 р. та 1978 р. Місткість елеватора складає 43,0 тис. тонн. Елеватор має два прийоми з залізниці. Здійснюється прийом жита для млина №3 і пшениці для млинів №3 і №4. Елеватор забезпечує підготовку та подач)' зерна в переробку на млини №3 та №4 в кількості 1 100 топи на добу.

В 2000 ропі установлено фільтр: фірми «Симо». Витрачено – 30255,0 гри. Завершено ремонт силосного корпусу, введено в дію 10600 тонн ємкості. Витрачено -20142.88 тис. грн. проведено реконструкцію залізничних вагів. Витрачено – 18032,7 гри.

ТАРОРЕМОНТНИЙ ЦЕХ

– розташований по вул. Набережно-Печерській. №31. Організований в 1968 році в приміщеннях 1938 року будівництва.

В 1996–1998 рр. на цій території виконані роботи по реконструкції пошивочного та столярного цехів. Проведено упорядкування території з установкою залізобетонної огорожі. Реконструйовано енергопостачання, телефонізована і радіофікована територія. Побудовані два ангари. Вартість робіт склала – 915.5 тис. грн.

Щодо організаційної структури підприємства то вона наведена в додатку 1.

Економічний стан підприємства ВАТ «Київмлин» можна дізнатися з динаміки його основних показників, які наведені далі в таблиці 1.5.

Таблиця 1.5. Динаміка основних показників господарської діяльності ВАТ «Київмлин» в 2005–2007 роках.

п/п

Показники

2005 р.

тис. грн.

2006 р.

тис. грн.

2007 р.

тис. грн.

Абсолютне

відхилення

тис. грн.

2005 до 2006

2006 до

2007

1 Дохід від реалізації (товарів, робіт, послуг) 195028,4 250087,8 144363,1 128,23 57,72
2 ПДВ 32427,7 41642,3 24012,3 128,41 57,66
3 Чистий дохід від реалізації (товарів, робіт, послуг) 162600,7 208445,5 120350,8 128,19 57,73
4 Собівартість реалізованої продукції (товарів послуг) 192550,4 201915,6 96724,4 104,86 47,90
5 Валовий: прибуток - 6529,9 23626,4 - 361,81
збиток 29949,7 - - - -
6 Інші операційні доходи 5429,7 1652,2 1913,0 30,42 115,78
7 Адміністративні витрати 5433,3 6472,9 8380,0 119,13 129,46
8 Витрати на збут 3817,1 4493,9 5312,4 117,73 118,21
9 Інші операційні витрати 2430,5 1878,6 4878,8 488,7 259,70
10 Фінансові результати від операційної діяльності: прибуток 6968,2 - -
збиток 36200,9 4663,3 12,88 -
11 Інші фінансові доходи 53,9 59,9 28,2 111,13 47,07
12 Інші доходи 14791,9 16423,3 5976,7 111,02 36,39
13 Чистий: прибуток 1435,2 4165,7 - 290,25
збиток 32831,6 - - - -

Отже, якщо аналізувати останні роки діяльності підприємства ВАТ «Київмлин», то дохід від реалізації (товарів, робіт, послуг) в 2007 році в порівнянні до 2005 року помітно знизився на – 57,72%, чистий дохід від реалізації (товарів, робіт, послуг) знизився на – 57,73%, собівартість реалізованої продукції (товарів, послуг) знизився на – 47,9%. Але не дивлячись га зменшення цих показників валовий прибуток зріс на – 361,81%, інші операційні доходи зросли на – 115,78%, також разом з тим зросли адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати. Інші фінансові доходи зросли на – 47,07% та інші доходи зменшилися на – 36,39%. Чистий прибуток в 2005 році зріс на – 290,25%.

Розглянувши розділ 1, ми побачили, що дохід, як економічна категорія досліджується ще з давніх часів, вчені різних періодів по різному трактують його визначення. Поняття «доход» висвітлене в усіх економічних науках, але трактується по різному в кожній з наук. Так наприклад, було розглянуто, як дохід відображається в економічній теорії, і як в бухгалтерському обліку. В наш час багато економістів та науковців, які в своїх працях, дослідженнях та книжках наводять повне висвітлення доходу, як одного із основних показників на підприємствах.

Також розглянуто було деякі джерела нормативно – правових документів, які регулюють діяльність підприємств. Зокрема це закони України та положення, в яких чітко зазначенні вимоги до обліку доходів від реалізації продукції (товарів, послуг). Оглянули також спеціальну літературу з обліку на підприємствах, яку і було використано в моїй курсовій роботі.

Розглянули в цьому розділі і організаційно – економічну характеристику підприємства ВАТ «Київмлин», ознайомилися із історією створення підприємства, організаційною структурою та основними показниками економічної діяльності підприємства на 2007 рік.


2. Бухгалтерський облік доходів від реалізації продукції (товарів, надання послуг)

2.1 Завдання та значення обліку доходу від реалізації продукції (товарів, надання послуг)

Фінансовий облік повинен забезпечувати користувачів інформацією про доходи i витрати від різних видів діяльності підприємства, про прядок формування фінансового результату за звітний та попередні періоди, про суму чистого прибутку (збитку), про напрями використання прибутку підприємства.

Дані фінансового обліку надають можливість здійснювати аналіз структури доходів від основної та інших видів діяльності та впливу факторів на зміну доходів; аналіз прибутку та впливу факторів на його зміни; аналіз рентабельності та прибутковості з метою визначення резервів зростання прибутку, рентабельності та прийняття ефективних управлінських рішень щодо використання одержаного прибутку [2].

Дохід підприємства, організацій та інших юридичних осіб незалежно від їх форм власності (крім бюджетних установ) з 1 січня 2000 р. формують у бухгалтерському обліку і фінансовій звітності про доходи від звичайної діяльності на основі Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 р. №290.

Норми цього положення стосуються підприємств (організацій) та інших юридичних осіб незалежно від форм власності (крім бюджетних та банківських установ).

Дохід є надходженням економічних вигід, які виникають у результаті діяльності підприємств у вигляді виручки від реалізації продукції (товарів, послуг), гонорарів, відсотків, дивідендів, тощо [3].

Дохід визначається під час збільшення активу або зменшення зобов’язань, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Критерії визначення доходу наведені П(С) БО 15, застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Не визнаються доходами такі надходження від інших осіб:

1. Сума податку на додану вартість, акцизів, інших податків і обов’язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету й позабюджетних фондів.

2. Сума надходжень за договором комісії, агентським та іншим аналогічним договором на користь комітента, принципала, тощо.

3. Сума попередньої оплати продукції (товарів, робіт, послуг).

4. Сума авансу в рахунок оплати продукції (товарів, робіт, послуг).

5. Сума завдатку під заставу або в погашення позики, якщо не передбачено відповідним договором.

6. Надходження, що належать іншим особам.

7. Надходження від первинного розміщення цінних паперів.

Визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку

за такими групами:

а) дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

б) інші операційні доходи;

в) фінансові доходи;

г) інші доходи;

д) надзвичайні доходи.

Склад доходів, що відносяться до відповідної групи, встановлено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку З «Звіт про фінансові результати»;

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності всіх наведених нижче умов:

- покупцеві передані ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив);

- підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами);

– сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена;

– є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати пов’язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

Дохід не визнається, якщо здійснюється обмін продукцією (товарами, роботами, послугами та іншими активами), які є подібними за призначенням та мають однакову справедливу вартість [5].

Правило визнання доходу від реалізації продукції (товарів, послуг) – це дата, коли підприємство:

- передало значний ризик і винагороду від володіння товаром покупцю;

- не зберігає ні такої спадкоємності керівництва, яка звичайно пов’язана з володінням, ні ефективного контролю за реалізованими товарами,

- може достовірно виміряти суму доходу,

- має впевненість, що економічні вигоди внаслідок реалізації надійдуть,

- може із значним ступенем достовірності оцінити фактичні чи очікувані витрати.

Умови визнання доходу від надання послуг:

- можливість достовірної оцінки;

- імовірність надходження економічних вигод від надання послуг;

- можливість достовірної оцінки витрат, здійснених для надання послуг та необхідних для їх завершення;

- можливість достовірної оцінки ступеня завершеності надання послуг на дату балансу.

Оцінка ступеня завершеності з надання послуг проводиться:

- вивченням виконаної роботи;

- визначенням питомої ваги обсягу послуг, наданих на певну дату, у загальному обсязі послуг, які мають бути наданні;

- визначенням питомої ваги витрат, яких зазначає підприємство у зв’язку із наданням послуг, у загальній очікуваній сумі таких витрат. Сума витрат, здійснених на певну дату, включає тільки ті витрати, які відображають обсяг наданих послуг на цю саму дату.

Дохід, пов'язаний з наданням послуг, визначається виходячи зі ступеня завершеності операції з надання послуг на дату балансу, якщо може бути достовірно оцінений результат цієї операції.

Операції, пов’язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) виражають основну діяльність підприємства, що і є метою його створення, і забезпечують основну частку його доходу.

Умови визнання доходу від реалізації продукції, товарів, інших активів:

- підприємством передані покупцеві ризики й вимоги, пов’язані з правом власності на продукцію, товари, інші активи;

– підприємство не здійснює в подальшому управління та контролю за реалізації продукцією, товарами, іншими активами;

– сума активу (виручка) від реалізації продукції, товарів, інших активів може бути достовірно визначена.

– у підприємства є впевненість в отриманні економічних вигод, пов’язана з операцією;

– доходи пов’язані з операцією можуть бути достовірно визначені [2].

Доходи включаються до складу об’єктів облікового процесу на підставі принципів нарахування та відповідності. Тому доходи визнаються, коли вони відбуваються (а не тоді коли опримуються або сплачуються грошові кошти), і відображаються в бухгалтерському обліку тих періодів, до яких вони відносяться [11].

Дохід відображається у бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню.

Підприємство отримує доходи від операційної звичайної, надзвичайної діяльності. Операційна діяльність підприємства – це операції, пов'язані з виробництвом або реалізацію продукції (товарів, послуг), що є визначальною метою створення підприємства, та забезпечують основну частку його доходу. Для виробничого підприємства такими операціями є придбання сировини і матеріалів, виготовлення продукції та її реалізація.

Витрати, пов'язані з основною діяльністю, розрізняють за функціями – виробництво, управління, збут та ін.

Важливе значення для визначення моменту визначення доходу має економічний зміст господарської операції, внаслідок якої отримується дохід. Дохід від реалізації може бути визнаний як на дату відвантаження, так і до чи після неї.

Під звичайною діяльністю розуміють будь-яку діяльність підприємства, а також операції, які її забезпечують або виникають внаслідок здійснення такої діяльності. Прикладом звичайної діяльності буде виробництво та реалізація продукції, розрахунки з постачальниками та замовниками, працівниками, податковими органами, банківськими установами тощо.

До звичайної діяльності підприємства належать також курсові різниці, списання знецінених запасів, переоцінка короткотермінових інвестицій, економічні санкції за господарськими договорами, за порушення податкового законодавства, тобто операції, які супроводжують звичайну діяльність підприємства.

До надзвичайної діяльності підприємства відносять операції. які не відбуваються часто або регулярно і відрізняються від звичайних операцій. Наприклад, стихійне лихо, пожежа, техногенні аварії тощо,

Втрати внаслідок таких подій надзвичайної діяльності враховуються під час розрахунку фінансових результатів.

Звичайна діяльність в свою чергу поділяється на операційну та іншу (фінансову та інвестиційну).

Операційна діяльність – це основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.

У разі відстрочення платежу, внаслідок чого виникає різниця між справедливою вартістю та номінальною сумою грошових коштів або їх еквівалентів, які підлягають отриманню за продукцію (товари, роботи, послуги та інші активи), така різниця визнається доходом у вигляді відсотків.

За бартерним контрактом сума доходу визначається за справедливою вартістю активів, робіт, послуг що одержані або підлягають одержанню підприємством, зменшеною або збільшеною відповідно на суму переданих або одержаних грошових коштів та їх еквівалентів.

Якщо справедливу вартість активів, робіт, послуг, які отримані або підлягають отриманню за бартерним контрактом, достовірно визначити неможливо, то дохід визначається за справедливою вартістю активів, робіт, послуг (крім грошових коштів та їх еквівалентів), що передані за цим бартерним контрактом [12].

2.2 Синтетичний та аналітичний облік доходу від реалізації продукції (товарів, надання послуг)

Узагальнення інформації про доходи від реалізації готової продукції, товарів, робіт і послуг, доходів від страхової діяльності, а також про суму знижок, наданих покупцям, та про інші вирахування з доходу ведеться на рахунку 70 «Доходи від реалізації».

Рахунок 70 «Доходи від реалізації» – тимчасовий, має ознаки пасивного рахунка. Призначений рахунок для обліку господарських процесів, для узагальнення інформації про доходу від реалізації продукції (товарів, надання послуг), доходів від страхової діяльності, про доходи від грального бізнесу, від проведення лотерей, а також про суму знижок, наданих покупцям, та про інші вирахування з доходу.

За кредитом рахунка 70 «Доходи від реалізації» на підставі довідок та розрахунків бухгалтерії відображається збільшення (одержання) доходу, за дебетом – належна сума непрямих податків (акцизного збору, податку на додану вартість та інших, передбачених законодавством); суми, які отримує підприємство на користь комітента, принципала; повернуті перестраховиками частки страхових платежів (страхових внесків, страхових премій); результат зміни резервів незароблених премій (у страхових організаціях); списання у порядку закриття на рахунок 79 «Фінансові результати»

Бухгалтерській облік доходів від реалізації ведеться щодо кожного об’єкта за відповідними групами, для яких відкривається окремий субрахунок. [3]

Рахунок 70 «Доходи від реалізації» має такі субрахунки:

701«Дохід від реалізації готової продукції»;

702«Дохід від реалізації товарів»;

703«Дохід від реалізації робіт і послуг»;

704«Вирахування з доходу».

За кредитом субрахунків 701–703 відображається збільшення (одержання) доходу, за дебетом належна сума непрямих податків (акцизного збору, податку на додану вартість та інших, передбачених законодавством); суми, які отримуються підприємством на користь комітента, принципала; повернуті перестраховиками частки страхових платежів (страхових внесків, страхових премій); результат зміни резервів незароблених премій (у страхових організаціях); та списання у порядку закриття на рахунок 79 «Фінансові результати».

На субрахунку 701 «Дохід від реалізації готової продукції» узагальнюється інформація про доходи від реалізації готової продукції.

На субрахунку 702 «Дохід від реалізації товарів» підприємства торгівлі та інші організації узагальнюють інформацію ходи від реалізації товарів.

На субрахунку 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг» підприємства і організації, що виконують роботи і надають послуги, узагальнюють інформацію про доходи від реалізації робіт і послуг, про результати зміни резервів незароблених премій. Аналітичний облік доходів від реалізації ведеться за видами (групами) продукції, товарів, робіт, послуг, регіонами збуту іншими напрямками, визначеними підприємством.

На субрахунку 704 «Вирахування з доходу» за дебетом відображається сума наданих після дати реалізації знижок покупцям вартість повернених покупцем продукції та товарів та інші суми підлягають вирахуванню з доходу. За кредитом субрахунку 704 відображається списання дебетових оборотів на рахунок 79 «Фінансові результати» [5].

На субрахунку 705 «Перестрахування» узагальнюється інформація про частки страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) за договорами перестрахування.

Аналітичний облік доходів від реалізації ведеться за видами групами) продукції, товарів, робіт, послуг, регіонами збуту та/або за іншими напрямками, визначеними підприємством.

Синтетичний облік операцій, пов'язаний з отриманням доходів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), ведеться у журналі 6; аналітичний облік – у розділі 2 журналу 6 «Аналітичні дані про доход».

Первинними документами з обліку доходів від реалізації є розрахунки (довідки) бухгалтерії. Підприємство може самостійно розробляти додаткові субрахунки та аналітичні рахунки, виходячи зі специфіки діяльності, конкретних потреб, завдань управління та контролю.

Розрахункові документи вважають пред'явленими покупцеві замовникові) за умови, що це відбулося у спосіб, передбачений договором (якщо розрахунки здійснюються без участі установ банків) або після подання їх до установи банку (якщо розрахунки здійснюються через установи банків).

Якщо за умовами договору (контракту) готову продукцію приймає покупець (замовник) безпосередньо на підприємстві, то вона вважається реалізованою після передачі її покупцеві (замовникові), оформленої документами, передбаченими умовами договору (контракту) і пред'явленням розрахункових документів покупцеві (замовникові).

У фінансовому обліку процес реалізації відображається так: за принципом нарахування – у момент відвантаження готової продукції, товарів, наданих послуг, а в податковому обліку дохід визнається за першою подією.

Основні бухгалтерські проводки з обліку доходів наведенні у таблиці.

Таблиця 2.1. Основні бухгалтерські проводки з обліку доходів

Зміст господарської операції Кореспондуючі рахунки
Д-т К-т
1 Відображено суми, що не є доходом (які підлягають виключенню з нього) 70 «Доходи від реалізації» 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками»

2

Відображено суми, одержані у складі доходу від реалізації 70 «Доходи від реалізації» 64 «Розрахунки за податками й платежами»
3 Відображено надходження страхових платежів від страхувальника 70 «Доходи від реалізації» 76 «Страхові платежі»
4 Віднесено на фінансовий результат від реалізації продукції (закриття рахунка 70 наприкінці звітного періоду) 70 «Доходи від реалізації» 791 «Результат основної діяльності»
5 Визнано дохід на суму активів, переданих як внесок до статутного капіталу або в обмін на довгострокові цінні папери (фінансові інвестиції) 14 «Довгострокові фінансові інвестиції» 70 «Доходи від реалізації»
6 Отримано основні засоби в обмін на неподібний об'єкт 15 «Капітальні інвестиції» 70 «Доходи від реалізації»
7 На суму одержаної готівки визнано дохід від реалізації 30 «Каса» 70 «Доходи від реалізації»
8 На суму одержаних у безготівковій формі грошових коштів визнано дохід від реалізації 31 «Рахунки в банках» 70 «Доходи від реалізації»
9 На забезпечення заборгованості покупцем виставлено вексель на суму визнаного доходу від реалізації 34 «Короткострокові векселі одержані» 70 «Доходи від реалізації»
10 Визнано дохід від реалізації покупцям та замовникам на умовах відстрочки платежу

36 «Розрахунки з покупцями

та замовниками»

70 «Доходи від реалізації»
11 Визнано дохід від реалізації іншим дебіторам 37 «Розрахунки з різними дебіторами» 70 «Доходи від реалізації»
12 Визнано дохід від погашення кредиторської заборгованості перед постачальниками та підрядниками шляхом реалізації 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядчиками» 70 «Доходи від реалізації»
13 Визнано дохід від погашення заборгованості з оплати праці робітників у натуральній формі 66 «Розрахунки за виплатами працівникам» 70 «Доходи від реалізації»
14 Визнано дохід від реалізації різним контрагентам 68 «Розрахунки за іншими операціями» 70 «Доходи від реалізації»
15 Віднесення до складу доходу поточного періоду доходів майбутніх періодів, одержаних від реалізації

69 «Доходи

майбутніх

періодів»

70 «Дох від реалізації»
16 Списання на рахунок фінансових результатів дебетових оборотів: за наданими після дати реалізації знижками, сумами, продукції або товарами, поверненими покупцями, та іншими сумами, що підлягають виключенню з доходів 791 «Результат основної діяльності» 704 «Вирахування з доходу»

Отже, в таблиці, з наведених операцій ми бачимо коли доход від реалізації потрібно відображати по дебету, а коли по кредиту.

Також на прикладі можемо розглянути порядок відображення в бухгалтерському обліку виручки від реалізації готової продукції на підприємстві ВАТ «Київмлин’’.

Підприємство відвантажило покупцеві готову продукцію на суму 1200 грн., в т. ч. ПДВ – 200 грн. Собівартість готової продукції – 700 грн.


Таблиця 2.2. Журнал реєстрації господарських засобів

з/п Зміст господарської операції Кореспонденція рахунків Сума, грн.
Дебет Кредит
Перша подія – відвантаження
1 Відображено дохід від реалізації готової продукції в момент відвантаження 361 701 1200
2 Відображено виникнення податкових зобов'язань щодо ПДВ 701 641 200
3 Списано суму доходу на фінансовий результат 701 791 1000
4 Відображено собівартість готової продукції 901 26 700
5 На фінансовий результат списано собівартість готової продукції 791 901 700
6 Отримано грошові кошти 311 361 1200
Перша подія – оплата
7 Надійшла попередня оплата за продукцію 311 681 1200
8 Нараховано податкові зобов'язання щодо ПДВ 643 641 200
9 Відображено реалізацію готової продукції 361 701 1200
10 Списано податкові зобов'язання щодо ПДВ 701 643 200
11 Відображено собівартість готової продукції 901 26 700
12

Списано на фінансові результати:

• доходи

• витрати

• витрати

витрати

701 791 1000
791 901 700
13 Проведено зарахування заборгованостей 681 361 1200

Отже, ми бачимо, що в операціях повністю відображено реалізацію готової продукції, відображено і списано собівартість готової продукції, визначено та списано на фінансовий результат доходи від реалізації продукції [13].

Інформація про доходи підприємства, як вже було зазначено, збирається в журналі 6, в якому наводиться кореспонденція рахунків щодо формування доходів, а також дається розшифровка сум доходів за субрахунками рахунків сьомого класу. Така зведена інформація доповнюється даними про надходження доходів від конкретних юридичних та фізичних осіб, що вимагає організації аналітичного обліку в розрізі окремих субрахунків та відображення даних в оборотних відомостях.


2.3 Відображення доходу у фінансовій звітності підприємства

Підприємства засновані на державній власності, та органи, які здійснюють управління майном підприємств, заснованих на комунальній власності складають та подають фінансову звітність до Міністерства фінансів України.

Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства.

Підприємство складає квартальну та річну фінансову звітність, яку подає користувачам відповідно до чинного законодавства. Правові основи порядку складання, подання та оприлюднення фінансової звітності закладенні в статті 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні «від 16 липня 1999 р. №996 – XIV та Порядку подання фінансової звітності, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 р. №419.

Звіт про фінансові результати – це звіт про доходи, витраті і фінансові результати діяльності підприємства. Зміст і форма звіту про фінансові результати, а також загальні вимоги до розкриття його статей регламентуються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. №87.

У фінансовій звітності з гідноз принципом висвітлення повинна наводитися інформація про доходи та фінансові результати, здатна впливати на управлінські рішення. Інформація узагальнюється в єдиній грошовій одиниці, що забезпечується завдяки дії принципу єдиного грошового вимірника. Для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, які були понесені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності у момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів. У цьому полягає сутність принципу нарахування та відповідності доходів витрат.

У звіті про фінансові результати зіставляються доходи і витраті від здійснення різних видів діяльності підприємства, – операційної фінансової та інвестиційної.

Операційна діяльність – це основна діяльність підприємства тобто операції, пов'язані з виробництвом або реалізацією продукції товарів, робіт, послуг), які є головною метою створення підприємстві забезпечують основну частку його доходу. До операційної також належать інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.

3 погляду передбачуваності виділяють також надзвичайні доходів та витрати, що утворилися внаслідок надзвичайних подій. Надзвичайна подія – будь-яка подія або операція, яка відрізняється від звичайної діяльності підприємства, та не очікується, що вона повторюватиметься періодично або в кожному наступному звітному періоді.

Результатом діяльності підприємства є чистий прибуток або збиток, який відповідно збільшує або зменшує величину власного капіталу підприємства і відображається у балансі.

Звіт про фінансові результати можемо побачити на прикладі підприємства ВАТ «Київмлин».

В другому розділі моєї курсової роботи було досліджено, як саме в бухгалтерському обліку характеризується ті обліковується дохід від реалізації продукції (товарів, послуг).

В першій частині розділу розкрите завдання та значення обліку дохід від реалізації продукції (товарів, послуг), критерії та умови визначення доходу від реалізації продукції (товарів, послуг), та умови при яких дохід не визначається, також зазначене правило визначення доходу від реалізації продукції (товарів, послуг).

В другій частині розділу, ми розглянули, як дохід від реалізації продукції (товарів, послуг) обліковується на рахунках підприємства. Нам відомо, що обліку доходу призначений 7 клас «Доходи та результати діяльності», а конкретно доходи від реалізації продукції (товарів, послуг) зазначенні на рахунку 70» Доходи від реалізації». Дослідили будову синтетичних та аналітичних рахунків, розглянули, як цей рахунок відображається по дебету та кредиту в бухгалтерії, та на прикладі підприємства ВАТ «Київмлин» розглянули деякі господарські операції з реалізації продукції.

В останній, третій частині розділу розглянули, як саме доход відображається у фінансовій звітності підприємства. Було визначено, що доходи підприємства обліковуються у звіті про фінансові результати, правові основи складання якого зазначенні в статті 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні «від 16 липня 1999 р. №996 – XIV та Порядку подання фінансової звітності, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 р. №419.


Висновок

Кожне підприємство в процесі своєї роботи проходить 3 етапи господарської діяльності: заготівля, виробництво, реалізація. Саме від реалізації продукції, товарів, чи надання послуг залежить подальша діяльність підприємства, адже кожне підприємство ставить на меті отримати максимальний доход від реалізації продукції (товарів, надання послуг).

Дохід від реалізації – це одна з головних категорій в економічній теорії, та одна з головних статей в бухгалтерському обліку. Саме цей вид доходу ми дослідили в курсовій роботі.

В бухгалтерському обліку доход визначається, як збільшення економічних вигід у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників) за звітний період. В роботі ми дослідили не тільки бухгалтерське значення доходу а й розглянули його зі сторони економічної теорії.

Також проаналізували, як обліковується доходу на рахунку підприємства, розглянули його синтетичний та аналітичний облік, та деякі господарські операції побачили на прикладі даного підприємства.

Ознайомилися в першому розділі з нормативними документами, розглянули закони та положення, які регулюють діяльність підприємств.

По закінченню роботи зробили відповідні висновки, щодо проведеної роботи.


Список використаної літератури

1. 32 Положень (Стандартів) Бухгалтерського Обліку – К.: КНТ 2007 р.

2. Гладких Т.В. Фінансовий облік. – Київ: Видавництво «Центр навчальної літератури», 2007. – 480 с.

3. Коблянська О.І. Фінансовий облік: Навч. посіб. доп. і перер – К.: Знання, 2006. -473 с.

4. Пушкар М.С. Фінансовий облік: Підручник доп. і перер – Тернопіль: Карт бланк 2005 р.

5. Лишиленко О.В. Бухгалтерський (фінансовий) облік: Навчальний посібник. – Київ: Видавництво «Центр навчальної літератури», 2006. – 628 с.

6. Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський (фінансовий) облік: 6-те вид., доп. і перер. – Житомир. – ПП «Рута». – 2005 – 756 с.

7. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України. – 6-те вид доп. і перер., К.: А.С.К., 2006 – 788 с.

8. Стельмащук А.М. Бухгалтерський облік. Навч. посібник рекомендований МОН України. – Київ: Видавництво «Центр навчальної літератури», 2007. – 528 с.

9. Сук Л.К., Сук П.Л. Бухгалтерський облік – 2. Навч. пос. Для дистанційного навчання. – К.: Університет «Україна» 2005 – 528 с.

10. Швець В.Г. Теорія бухгалтерського обліку. – К.: Знання, 2004. -447 с.

11. Лень В.С. Фінансовий облік в Україні: задачі, тести. – Київ: Видавництво «Центр навчальної літератури», 2006. – 280 с.

12. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський (фінансовий) облік, оподаткування, звітність.: Підручник. – К.: Алеута 2006–1080 с.

13. Бухгалтерський облік в Україні. / За ред. Р.Л. Хом'яка, В.І. Лемішовського – Львів: «Інтелект-Захід», 2005. – 1072 с.

14. Бухгалтерський облік: Навчальний посібник / Гаценко О.П., Стрибуль О.В. – К.: Ун-т «Україна», 2005. – 197 с.

15. Голов С.Ф. Бухгалтерський облік в України: аналіз стану та перспективи розвитку. Навч. посібник рекомендований МОН України. – Київ: Видавництво «Центр навчальної літератури», 2004. – 272 с.

16. Савич В.І. Бухгалтерський облік. Навч. посібник рекомендований МОН України. – Київ: Видавництво «Центр навчальної літератури», 2004. – 272 с.

17. Лишиленко О.В. Теорія бухгалтерського обліку: Навчальний посібник. доп. і перер – Київ: Видавництво «Центр навчальної літератури», 2006.-224 с.

18. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність вУкраїні», прийнятий 16 липня 1999 р

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий