Смекни!
smekni.com

Стратегія міжнародної економічної діяльності України (стр. 3 из 9)

Аналізуючи товарну структуру експорту, в першу чергу необхідно відзначити, що в ній переважають недорогоцінні метали і вироби з них, при цьому 83% їх експорту доводиться на чорні метали, 2% - алюміній, на мідь і вироби з нього – 1%.

Друге місце займає експорт мінеральних продуктів – 10,52%, далі йде експорт машин і устаткування – 9,46%, продукти рослинного походження – 8,32% та інші. (див. Доповнення Б)

В порівнянні з 2007 роком, частка чорних металів зросла – з 33,9% до 34,3%, енергетичних матеріалів; нафти і продуктів її перегонки – з 5,3% до 6,1%, зернових культур – з 1,5% до 5,5%, залізничних або трамвайних локомотивів, путнього устаткування – з 3,7% до 4%, рудий, шлаків і золи – з 2,2% до 3,2%, добрив – з 2,7% до 3%.

При цьому, зменшилася частка виробів з чорних металів – з 5,9% до 5,3%, механічних машин – з 5,6% до 5,2%, електричних машин – з 4,5% до 4,2%, жирів і масел тваринного або рослинного походження – з 3,5% до 2,9%.

Аналізуючи регіональні аспекти експорту товарів, слід зазначити, що 21,56% всього експорту доводиться на Донецьку область (скоротився в порівнянні з 2007 роком на 0,42%), Дніпропетровську, – 19,67% (-1,3%), місто Київ – 12,92% (+19,41%) та інші. На Харківську область доводиться 2,32% експорту товарів, що на 0,43% менше, ніж в 2007 році.

2.1.2 Аналіз імпорту

Географічна структура імпорту

Україна в 2008 році імпортувала з: країн СНД - 39,2%, Європи – 35,6% (зокрема з країн ЄС – 33,7%), Азії – 17,9%, Америки – 4,9%, Африки – 1,8%, Австралії і Океанії – 0,5%.

Спостерігається збільшення об'ємів імпортних постачань України з Австралії і Океанії (у 3,4%), Африки (у 2,3 разу), Америки (на 85,8%), Азії (на 71,2%), Європи (на 32,2%), країн СНД (на 31,3%). При цьому імпортні постачання з Іраку збільшилися в 55 961,6 разів і склали 127,5174 млн.дол.

Україна імпортувала з: Росії – 22,7% (+15,3% в порівнянні з 2007 роком), Німеччині – 8,4% (+22,9%), Туркменістану – 6,6% (+19,6%), Китаю – 6,5% (+69,4%), Польщі – 5% (+46,6%), Казахстану – 3,6% (+84,9%), Білорусі – 3,3% (+94,4% - завдяки збільшенню постачань енергетичних матеріалів; нафти і продуктів її перегонки, наземних транспортних засобів, окрім залізничного і механічного устаткування) і інших країн світу.

У географічній структурі імпорту спостерігаються зміни, пов'язані із зниженням питомої ваги країн СНД і збільшенням частки країн ЄС (з 34% в 2007 році до 35, 63% в 2008). Крім того, спостерігається зростання частки азіатських країн – з 8,9% в 2004 році до 17,9% в 2008.

Що до даних за січень 2009 року, практично однаковий об’єм імпорту здійснюють країни Європи і країни СНД, 728235,7 та 708076,1 тис.дол. США відповідно, що складає приблизно по 35% загального об’єму. Це можна побачити на діаграмі 2.1.2. (див. Додаток А, Діаграма 2.1.2)

Об’єм імпорту Російської федерації складає 401.105,4 тис.дол. США, Казахстану - 158.404,9 тис.дол. США, Узбекистану – 72.783,4 тис.дол. США, Білорусії – 65.581,9 тис.дол. США.

Що до країн Європи спостерігається наступна ситуація: Німеччина – 165.438,1 тис.дол. США, Польща – 98.584,9 тис.дол. США, Італія – 46.902,3 тис.дол. США.

Питома вага імпорту із країнами Азії становить 19% (381.892 тис.дол. США).

Товарна структура імпорту (див. Додаток А, табл. 2.1.2)

У загальному об'ємі імпорту товарів збільшилася частка енергетичних матеріалів; нафти і продуктів її перегонки – з 26,3% до 26,7%, наземних транспортних засобів, окрім железнодорожного – з 12,8% до 13,3%, чорних металів – з 3,7% до 3,9%, рудий, шлаків і золи – з 1,6% до 2,4%. При цьому зменшилася частка механічних машин – з 5,2% до 4,4%, полімерних матеріалів, пластмас – з 4,4% до 4,1%.

29,54% всього імпорту доводилося на мінеральні продукти, причому 41,34% з них склав імпорт природного газу, 19,77% - сира нафта, 9,34% - кам'яне вугілля, 8,11% - руді, шлаки і зола.

15,64% загального імпорту склали машини і устаткування, продукція хімічної промисловості в загальній структурі імпорту склала 8,14%, недорогоцінні метали і вироби з них – 7,47%. Слід зазначити, що спостерігається зниження імпорту по всіх основних групах товарів, виключаючи лише мінеральні продукти.

Імпорт послуг з країн СНД виріс в порівнянні з 2007 роком на 253,9 млн.дол. (на 31,1%), зокрема з Росії – на 189,8 млн.дол. (на 27,3%), Білорусі – на 18,8 млн.дол. (у 1,5 разу), Казахстану – на 17,8 млн.дол. (у 1,9 разів), Молдови – на 17,4 млн.дол. (у 1,6 разів).

Об'єми послуг, отриманих з інших країн світу, збільшився на 1412,3 млн.дол. (на 33,9%), в т.ч. з Кіпру – на 270,6 млн.дол. (у 1,7 разів), Сполученого Королівства – на 248,7 млн.дол. (на 40,7%), Австрії – на 167,1 млн.дол. (у 2 рази), Німеччині – на 166,3 млн.дол. (на 49%), Франції – на 123,7 млн.дол. (у 1,8 разів), Польщі – на 82 млн.дол. (у 1,6 разу), Швеції – на 51 млн.дол. (у 1,5 разу).

У товарній структурі імпорту послуг переважають: транспортні – 24,8%, з них: 45,02% доводиться на залізничний транспорт, 29,89% - на повітря, 12,2% - морський, 0,26% - трубопровідний.

На фінансові послуги доводиться 22% загального імпорту, разные ділові, професійні і технічні – 16,7%, державні послуги, не віднесені до інших категорій, – 10,3%.

2.2 Аналіз інвестиційної діяльності України за 2008 рік

Дані за 2007 рік:

вкладено 8710,6 млн.дол.США прямих інвестицій

• приріст сукупного об'єму иностран. капіталу - 7882,1 млн.дол. (на 61,7% більше приросту за 2006 року)

• 65 підприємств отримали інвестиції в розмере більше 20 млн.дол. кожне, з них 10 – 100 млн.дол. і більше

• нерезидентами вилучено капітал на суму 1178,5 млн.дол.

У 2008 році в економіку України іноземними інвесторами було вкладено 10 911,1 млн.дол. США прямих інвестицій, що перевищило на 25,3% надходжень за 2007 рік. Проте, з урахуванням переоцінки іноземного капіталу, втрат, курсової різниці, загальний об'єм прямих зарубіжних інвестицій (ПЗІ) склав 6 180,7 млн.дол., що складає 78,41% рівня 2007 року. При цьому в IV кварталі ПЗІ скоротилися на 1,9 млрд. доларів, що пояснюється курсовою переоцінкою капіталу, що подешевшав, номінованого в гривні.

До України інвестували 124 країни миру. При цьому, на десять основних країн-інвесторів, доводиться близько 82% загального об'єму ПЗІ. До найбільш значущих інвесторів відносяться:

· Кіпр – 21,5% загального об'єму інвестицій (7 682,9 млн.дол.),

· Німеччина – 17,9% (6 393,8 млн.дол.),

· Нідерланди – 8,9% (3 180,8 млн.дол.),

· Австрія – 6,8% (2 445,6 млн.дол.),

· Сполучене Королівство – 6,4% (2 273,5 млн.дол.),

· Росія – 5,2% (1 851,6 млн.дол.),

· США – 4,1% (1 471,5 млн.дол.). (див. Додаток Б, Табл.. 2.2.1).

У 2008 році 17,9 тис. підприємств України повідомило про наявність прямих іноземних інвестицій.

Друге місце в розподілі ПЗІ займає фінансова діяльність і її питома вага складає 20,03% або 7 154,8 млн.дол. ПЗІ, на підприємства торгівлі, ремонту автомобілів, побутових виробів і предметів особистого вживання зосереджене 10,41% ПЗІ (3 718,4 млн.дол.), в організаціях, що здійснюють операції з нерухомістю, орендою, інжинірингом і наданням послуг підприємцям, – 10% (3 570,7 млн.дол.)

Кіпр, будучи найбільшим інвестором України, в 2008 році інвестував в різні сфери діяльності.

Згідно даним Держкомстату, рис.2.6., 23,71% загального об'єму ПЗІ з Кіпру доводилося на підприємства, що працюють з нерухомістю, орендною, інжинірингом – 1821,3 млн.дол., на фінансову діяльність доводилося - 21,17% або 1626,4 млн.дол., на промисловість – 19,7% або 1513,9 млн.дол (розмір скоротився на 9,76% в порівнянні з 2007 роком), на підприємства, зайняті торгівлею і ремонтом автомобілів і побутової техніки, – 10,69% або 821,4 млн.дол. (зростання склало + 32,27%). Найбільші темпи зростання інвестицій спостерігалися на підприємствах по наданню комунальних послуг, а також в області культури і спорту, які виросли в порівнянні з 2007 роком на 144,98% і склали 329,5 млн.дол або 4,29% загального об'єму ПЗІ.

Основною країною-експортером українських ПЗІ є Кіпр. На нього доводиться 94% всього об'єму інвестицій з України. На другому місці знаходиться інвестування до Росії – 1,6% загального об'єму інвестицій, при цьому спостерігається тенденція до зменшення питомої ваги в Росії в загальній структурі інвестицій (в порівнянні з 2007 роком частка Росії скоротилася на 33,33%). До Польщі направлено 0,8% інвестицій з України і її частку виросла в порівнянні з 2007 роком на 60%. Латвія в 2008 році експортувала 0,5% інвестицій, як і в 2007 році. (див. Додаток Б, Табл.. 2.2.2).

Найбільше скорочення інвестицій відбулося в сільськогосподарському, лісовому секторі – інвестиції впали на 66,67% і досягли 0,3 млн.дол. у 2008 році в порівнянні з 0,9 млн. дол. в 2007.

Але інвестиції з України до Кіпру мають вузьку спрямованість – 91,39% загального об'єму направлені в сферу нерухомості, оренди, інжинірингу, послуг підприємцям і в грошовому виразі складають 5324,6 млн.дол.

Переважна частина інвестицій з України прямує з Донецької області – 86,2% всього об'єму інвестицій (22 підприємства), м. Києва – 3,8% (64 підприємства), Дніпропетровській області – 1,3% (11 підприємств), Харківській області – 0,2% (17 підприємств) і інших.

Отже, проаналізувавши зовнішню торгівлю України товарами і послугами, інвестиції зовнішньоекономічної діяльності за 2008 рік, можна зробити висновок, що Україна належить до країн з високою експортною квотою у валовому внутрішньому продукті (ВВП). В середньому кожен третій український продукт або послуга реалізуються за допомогою зовнішніх економічних зв'язків, які грають помітну роль в національній економіці і істотно впливають на темпи і пропорції економічного зростання, на створення конкурентного ринкового середовища і на весь системний трансформаційний процес. Ключові проблеми розвитку зовнішньої торгівлі України пов'язані з диверсифікацією її геополітичних або регіональних пріоритетів, з оптимізацією структури експорту і імпорту, з гармонізацією національного законодавства відповідно до вимог і норм ВТО. Стратегічна мета полягає в реалізації в світовій економіці порівняльних і конкурентних переваг України, які об'єктивно існують в різних галузях її господарства і можуть знайти практичне втілення в діяльності українських підприємств і фірм на міжнародній арені. Важливе значення набуває також необхідності враховувати різну фактороинтенсивнисть українських товарів і послуг порівняно із закордонними, цінові і інші відмінності, які формують конкурентні переваги національних економік в міжнародній торгівлі.