Смекни!
smekni.com

Облік у закордонних країнах (стр. 8 из 13)

д-т Кошти Сума, отримана від реалізації

до-т Акції Собівартість

до-т Реалізований прибуток Різниця

від продажу


ТЕМА 5. ОБЛІК НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ

5.1. Поняття й класифікація необоротних активів.

5.2. Облік матеріальних і нематеріальних активів.

5.3. Облік довгострокових фінансових інвестицій.

5.1. Поняття й класифікація необоротних активів

Необоротні активи ( long-term assets or fixed assets) являють собою засобу, які:

1) мають термін корисної служби більше одного року;

2) використовуються в діяльності підприємства;

3) не підлягають перепродажу покупцям.

Якщо які-небудь цінності призначені для перепродажу покупцям, їх необхідно віднести до матеріально-виробничих запасів, тобто до оборотних коштів.

Необоротні активи можна розділити на види по наступних категоріях:

по ознаці матеріальності на:

матеріальні (основні засоби, земля, природні ресурси);

нематеріальні (права використання майнової й інтелектуальної власності й т.д.);

по ознаці амортизації на:

необоротні активи, які підлягають амортизації (основні засоби, нематеріальні активи, природні ресурси);

необоротні активи, які не амортизуються (земля);

по ознаці відтворення на:

ті, які відтворюються (основні засоби, нематеріальні активи, земля);

ті, які не відтворюються (природні ресурси);

Матеріальні активи (tangible assets) мають фізичну натуральну форму. Сюди, наприклад, відносять землю. Оскільки строк її використання практично необмежений, це єдиний з матеріальних активів, по якому не нараховується амортизація. Будинку, спорудження, устаткування підлягають амортизації - зношування ( depre-ciation), що представляє собою розподіл вартості активів протягом строку їхньої експлуатації.

Природні ресурси (паtиrаl resources) в економічному змісті відрізняються від землі тим, що добуваються й переробляються як вихідну сировину для виробництва товарів. Відмінна риса природних ресурсів складається ще й у тім, що вони піддані не зношування, а виснаженню, що означає їхнє поступове спустошення, убування внаслідок видобутку, вирубки й т.п.

Нематеріальні активи (intangible assets) являють собою засобу тривалого користування, що не мають фізичної натуральної природи, і в більшості випадків служать легалізацією прав власників або підтримкою їхніх переваг, що випливають із права власності. До них ставляться патенти, авторські права, торговельні знаки, монопольні права й привілеї, мистецтво керування, користування на правах оренди, репутація фірми й т.д.

Недоамортизована частина необоротних активів представляє їхню залишкову вартість. Вона визначається як різниця між первісною вартістю й накопиченим зношуванням.

5.2. Облік матеріальних і нематеріальних активів

У первісну вартість основних засобів і нематеріальних активів входять всі необхідні витрати, пов'язані з доставкою, монтажем і запуском в експлуатацію, тобто ціна придбання плюс витрати на перевезення, страхування (якщо здійснюється перевезення), монтаж і інші необхідні витрати.

Якщо основні засоби здобуваються в кредит, сплачені відсотки не включаються в їхню вартість, а є поточними витратами. Виключенням із цього принципу є положення, по якому витрати по відсотках за кредит, отримана під будівництво об'єкта, варто включати у вартість цього об'єкта.

За правилом відповідності нарахування витрати на придбання розподіляються на весь строк експлуатації основних засобів, а не відносять на витрати поточного періоду.

У закордонних країнах для обліку придбання основних засобів застосовується таке поняття як «паушальний платіж (вартість)».

Паушальний платіж (group purchases) - це сума, сплачена не за якийсь окремий об'єкт, а за їхній комплекс, при цьому з документів не випливає ціна кожного об'єкта, що входить у цей придбаний комплекс.

Наприклад, будинок і земельна ділянка, на якому воно коштує, придбані по паушальній вартості за 85 000 дол. Пропорційно розподілити цю суму можна шляхом визначення ціни кожного із цих двох об'єктів, якби вони купуються окремо, а потім розрахувати відповідні відсотки від паушальної вартості. Припустимо, що земля оцінювалася б в 90 000 дол., а будинок - в 10 000 дол., якби їх здобували окремо. Тоді 10% від паушальної ціни, або 8 500 дол., будуть віднесені на вартість будинку, а 90%, або 76 500 дол., будуть доводитися на вартість землі.

Залежно від способу придбання об'єкта оцінка основних засобів і нематеріальних активів може здійснюватися по різній вартості (див. табл. 5.1).

Вартість необоротних активів повинна рівномірно розподілятися протягом передбачуваного строку їхньої експлуатації шляхом списання на витрати звітних періодів. Цей процес називається амортизацією.

Таблиця 5.1

Оцінка основних засобів і нематеріальних активів

Спосіб придбання активів Вартість
За кошти Первісна вартість
За рахунок кредитів банку Первісна вартість без включення в неї відсотків за кредит
Безкоштовно отримані Справедлива вартість на дату одержання
Виготовлені власними силами Первісна вартість, що утворить сума прямих і накладних витрат, пов'язаних зі створенням активу
Обмін на подібні активи Залишкова вартість переданого об'єкта. Якщо вона більше його справедливої вартості, то первісною вартістю буде справедлива вартість із включенням різниці у витрати звітного періоду
Обмін на неподібні активи Справедлива вартість переданого об'єкта, скоректована на суму коштів, отриманих (переданих) у процесі обміну

Фактори, що впливають на вирахування величини амортизації. Визначення суми амортизації за звітний період залежить від:

1) первісної вартості об'єктів; 2) їхньої ліквідаційної вартості; 3) амортизируемой вартості; 4) передбачуваного терміну корисної служби.

Первісна вартість (acquisition cost) – нетто-ціна придбання плюс всі необхідні витрати по доставці, установці й підготовці об'єкта до роботи.

Ліквідаційна вартість (residual value) – вартість скрапу, лома й інших відходів, що виникли при ліквідації й після їхнього передбачуваного продажу.

Амортизируемая вартість (depreciable cost) – різниця між первісною й ліквідаційною вартістю.

Передбачуваний термін корисної служби (estimated useful life) -може вимірятися в літах, протягом яких буде використовуватися об'єкт, у кількості одиниць зробленої продукції, у пробігу, якщо мова йде про автомобілі й т.д. При визначенні цього показника бухгалтер повинен ураховувати наступну інформацію: 1) накопичений досвід роботи з подібними активами; 2) сучасний стан об'єкта; 3) питання ремонту й догляду за встаткуванням; 4) сучасні тенденції в області технологій і виробництв; 5) місцеві погодні умови.

Существуют різні методи списання вартості основних засобів і нематеріальних активів шляхом амортизації.

Метод рівномірного (прямолінійного) списання ( straight-line me-thod). Відповідно до цього методу амортизируемая вартість об'єкта рівномірно списується (розподіляється) протягом строку його служби. Сума амортизаційних відрахувань для кожного періоду розраховується шляхом розподілу амортизируемой вартості на строк експлуатації об'єкта. Норма амортизації є постійною.

Метод нарахування зношування пропорційно обсягу виконаних робіт (виробничий – production method) заснований на тім, що -амортизація (зношування) є тільки результатом експлуатації й строк корисного використання не має ніякого значення в процесі її нарахування. Амортизаційні відрахування (АТ) будуть визначені в такий спосіб:

, (5.1)

де АС – амортизируемая вартість;

ОПР - обсяг передбачуваної роботи.

Прискорені методи (accelerated methods) полягають у тім, що суми на початку експлуатації основних засобів, нараховані амортизації, значно перевищують амортизаційні суми, нараховані наприкінці терміну служби об'єкта. Використовуючи ці методи, виходять із того, що багато видів основних засобів виробничого призначення діють більш ефективно, поки вони ще нові (тобто в перші роки їхньої експлуатації) і мають високі продуктивні здатності. Це відповідає правилу відповідності, по якому відбувається списання більшої частини зношування на початку експлуатації основних засобів, якщо їхня корисність і продуктивна здатність значно більше в перші роки, чим у наступні. Прискорені методи пояснюються, зокрема, тим, що у зв'язку з удосконалюванням технологій багато видів устаткування швидко втрачають свою вартість (застарівають морально).

Метод списання вартості по сумі чисел – кумулятивний метод ( the-years-digits method) – визначається сумою років терміну служби якогось об'єкта, що є знаменником у розрахунковому коефіцієнті. У чисельнику цього коефіцієнта перебуває кількість років, що залишається до кінця терміну служби об'єкта (у зворотному порядку). Наприклад, передбачуваний термін корисної служби вантажівки - 5 років. Сума чисел - років експлуатації - складе 15 (кумулятивне число):

1+2+3+4+5=15.

Потім шляхом множення кожного дробу на амортизируемую вартість визначають щорічну суму амортизації.

Кумулятивне число (Ч) може бути швидко розраховане по наступній формулі:

, (5.2)

де СПЭ – передбачуваний строк корисної експлуатації об'єкта.

Метод зменшуваного залишку ( declining-balance method) заснований на тім же принципі, що й метод суми чисел. Хоча при цьому методі може застосовуватися будь-яка тверда ставка, але найчастіше береться подвоєна норма амортизації в порівнянні з нормальної, котра використовується при прямолінійному методі. Цей процес звичайно називається методом зменшуваного залишку при подвоєній нормі амортизації ( double-declining-balance method). Однак у країнах Європи існують інші коефіцієнти залежно від терміну служби об'єкта (до чотирьох років - 1,5; до шести років - 2,0; понад шість років - 2,5). Передбачувана ліквідаційна вартість не приймається в розрахунок при підрахунку амортизації, за винятком останнього року, коли сума амортизації обмежена величиною, необхідної для зменшення залишкової вартості предмета до ліквідаційної.