На необхідність чітко розмежувати вимоги угоди ТВТ ВТО та комерційні інтереси окремих фірм на ринку України довелося звернути увагу й швейцарської делегації. Її представникам нагадали, що за ініціативою швейцарської компанії „Філіп Моріс” у серпні 1997 року відбулися переговори щодо укладення двосторонньої угоди про взаємне визнання результатів робіт із оцінки відповідності, в якій брав участь і керівник швейцарської делегації на 5-му засіданні Робочої групи ВТО. З боку органу з акредитації Швейцарії було отримано угоду, але, як було заявлено, для угоди такої угоди необхідне політичне рішення уряду Швейцарії. Втім, подібну політичну „сміливість” не поспішають виявити і уряди кількох країн Східної Європи.
- Що ж, складається враження, що і у ВТО, так само, як і на світових ринках, Україну не особливо й чекають.
- Не можна було не помітити й ту напружену атмосферу, яка панувала на засіданнях та в кулуарах цього чергового раунду обговорення питань щодо вступу України до ВТО. Делегації деяких країн, з якими наша країна не уклала двосторонніх угод щодо взаємного визнання робіт по сертифікації, виявляли до України певну упередженість та зарозумілість. Вони, як і колись, бачать Україну в тіні Росії й не помічають місця нової незалежної та суверенної держави в європейській та світовій політиці, міжнародній торгівлі.
І не дивно, що під час засідання Робочої групи до української делегації іноді звертались не з особливо тактовними запитаннями. Так, представник канадської делегації поцікавився: наскільки широко буде відкрито ринок України для сільськогосподарської продукції із Канади, якщо вона стане членом ВТО. При цьому й слова не було сказано про зустрічні поступки, зокрема, про те, наскільки відкритим і широким буде в цьому разі канадський ринок для українських товарів.
- Деякі українські фахівці вважають, що Україні не варто поспішати із вступом до ГУТТ/ВТО, оскільки основна маса її промислової та сільськогосподарської продукції ще не досягла відповідного рівня конкурентоспроможності.
- Справді, на думку багатьох фахівців, Україні не варто стрімголов бігти до ВТО. Потрібен час, щоб адаптуватись до умов угоди ВТО. Позиція нашої країни має полягати в тому, щоб відповідно до вимог міжнародної торгової організації здобути право на власне технічне регулювання й пропонувати всім країнам-членам ВТО рівноправні та взаємовигідні умови для співробітництва на шляху укладення робіт із оцінки відповідності. Такий підхід цілком обґрунтований, що й визнав під час зустрічі з нашою делегацією голова Робочої групи Ендрю Столер.
Висновок
Державне регулювання міжнародної торгівлі може бути однобічним, двостороннім і багатобічним. Інструменти державного регулювання міжнародної торгівлі поділяються на тарифні – ті, що засновані на використанні митного тарифу, і нетарифні – всі інші (квотування, ліцензування, «добровільне» обмеження експорту). У результаті введення тарифу будь-якою країною виникає кілька економічних ефектів (наприклад, ефекти захисту і споживання, що представляють собою в сукупності ефекти втрати економіки від введення тарифу). Поряд з тарифними методами держави використовують нетарифні методи торгівельної політики, для кількісної кваліфікації яких використовуються індекси частотності, покриття торгівлі і впливу на ціни.
Найбільш важлива сфера міжнародної економіки – міжнародна торгівля товарами і послугами – регулюється декількома міжнародними організаціями, у числі яких головною є Всесвітня торгівельна організація (ВТО).
Деякі українські фахівці вважають, що Україні не варто поспішати із вступом до ГУТТ/ВТО, оскільки основна маса її промислової та сільськогосподарської продукції ще не досягла відповідного рівня конкурентоспроможності. Позиція нашої країни має полягати в тому, щоб відповідно до вимог міжнародної торгової організації здобути право на власне технічне регулювання й пропонувати всім країнам-членам ВТО рівноправні та взаємовигідні умови для співробітництва на шляху укладення робіт із оцінки відповідності. Підбиваючи підсумки 5-го засідання, Е.Столер відзначив значний прогрес України у здійсненні заходів щодо вступу до ВТО. Він не висловив жодного критичного зауваження щодо нашої країни й порекомендував їй продовжувати консультації й двосторонні переговори із зацікавленими членами ВТО, визначити перехідний період за кожною угодою ВТО у рамках вступу до цієї впливової міжнародної організації.
Список використаної літератури:
1. Грис Т. Світова економіка: Підручник для вузів / Грис Т., Леусский А.И.; Ред. Тарасевич Л.С. – Спб.: Питер, 2001. – 318с.
2. Буглай В.Б., Ливенцев Н.Н. Міжнародні економічні відносини: Учеб. посібник / Під ред. Н.Н. Ливенцева. – 2-і изд. – М.: Фінанси і статистика, 1999. – 159с.
3. Ломакин В.К. Світова економіка: Підручник для вузів. – М.6 Фінанси, ЮНИТИ, 1998. – 727с.
4. Світова економіка. Економіка закордонних країн: Підручник для вузів / Ред. Колесов В.П.; Академія пед. і соц. Наук; Московський Гос. ун-т ім. М.В. Ломоносова. – 3-і изд. – М.: Флінта, 2001. – 479с.
5. Новицкий В.Е. Зовнішньоекономічна діяльність і міжнародний маркетинг. – К.: МП « Изд-во Либра», 1994. – 190с.
6. Тэор Т.Р. Світова эк-ка: Посібник для підготовки до іспиту. – Спб.: Питер, 2001. – 218с.
7. Косалапов Н. Розвиток міжнародного спілкування і координація міжнародних відносин // Світова економіка і міжнародні відносини. – 1999. - №10. – с.105-104.
8. Мадиссон В.В., Шахів В.А. Міжнародні відносини і світова політика // Політологія міжнародних відносин. – К.: «Либідь», 1997. – с.34-52.
9. Хозин Т.С. Яким бути міжнародним відносинам у ХХ столітті // Міжнародне життя – 2001. - №2. – с.73-86.
Додаток 1.
Таблиця 1. Види митних мит
| за способом стягування | специфічні | адвалерні | комбіновані |
| за об'єктом обкладання | імпортні | експортні | транзитні |
| за характером | сезонні | антидемпінгові | компенсаційні |
| за походженням | автономні | конвенційні | преференційні |
| за способом обчислення | номінальні | ефективні | - |
| за типами ставок | постійні | перемінні | - |
Таблиця 2. Розходження імпортного тарифу й імпортної квоти
| Імпортний тариф | Імпортна квота | |
| Зміст ефекту доходу полягає в: | перерозподілі доходу від споживачів у бюджет | перерозподілі доходу від споживачів компаніям, що імпортують |
| Ріст внутрішнього попиту на товар | приводить до збільшення його імпорту | приводить до підвищення його внутрішньої ціни |
| Адміністрування | досить компактних митних органів | вимагає створення громіздкої системи розподілу ліцензій |
| Обмежувальний ефект | залежить від коливання імпортних цін | точно обмежує імпорт бажаною кількістю |