В цілому зовнішньоторговельне співробітництво АРК з країнами ЄС, починаючи з 2000 р., стабільно розвивається: експорт виріс більш ніж в 3 рази, імпорт - більш ніж в 2 рази. На кінець 2006 р. АР Крим співпрацювала з усіма 25 країнами ЄС, що складає четверту частину усіх країн - партнерів республіки.
Завдяки своєму розташуванню на переході до Малої Азії та Кавказу Чорне море і країни на його узбережжі завжди були місцем перетину багатьох культур і містком для обміну між Західною Європою та віддаленим Сходом. Україні в цьому регіоні належить особлива роль, вона є близьким партнером ЄС і шукає зв'язків із країнами Причорноморського басейну не лише на двосторонній основі. Особливо важливим є також постійний діалог із Організацією Чорноморського економічного співробітництва, яка об'єднує 12 країн-учасниць і налічує понад 350 мільйонів мешканців. У регіоні, розвиток якого з часів створення «Шовкового шляху» був позначений торгівлею, обміном і співробітництвом, відтепер з'явилася можливість нової форми кооперації. В центрі співпраці між ЄС та Причорноморським регіоном мають перебувати питання захисту клімату і навколишнього середовища, міграції, а також боротьби з організованою злочинністю, існує чималий потенціал економічного співробітництва, в тому числі й у галузі енергетики, у сфері розвитку науки і технологій, дотримання міжнародного права і співробітництва з громадянським суспільством.
АР Крим входить до першої десятки регіонів України, найбільш перспективних у питанні залучення іноземних інвестицій. Міністерство економіки постійно працює над реалізацією заходів, які передбачені Програмою інвестиційної діяльності на 2002-2010 рр. «інвестиційний імідж України». Радою міністрів республіки проводиться щорічний семінар «УаКа Еигореап 8ігаіеегу», який є відкритим форумом для обміну міжнародним досвідом експертів та бізнесменів, проведення досліджень, розробки пропозицій по конкретних реформах для підтримки європейського майбутнього Україні та АРК в структурах ЄС. У 2006 р., наприклад, в ньому брали участь представники парламентів Великої Британії та Польщі.
Станом на 1 січня 2007 р. в міжнародному інвестиційному співробітництві з АР Крим приймають участь підприємці з 16 країн ЄС та 117 підприємств і організацій Криму. Частка інвестицій, які надійшли з країн Євросоюзу, склала 48,3% загального обсягу іноземних інвестицій. Тренд ПП з країн ЄС в АРК є позитивний: 13,1 млн. дол. надійшло в 2000 р. і, постійно зростаючи, сягнув 253,1 млн. дол. на початок 2007 р. Тільки за 2006 р. обсяг ПП зріс на 30%.
В цілому обсяг ПІІ на душу населення в України склав у 2005 р. лише 372 дол., що є трохи більшим 16% відповідного показника Польщі 4. В Україні головна проблема, з якою стикаються заграничні інвесторі, - це отримання інформації о власност в регіоні, реалізація контактів з управлінськими структурами та гарантія безпеки для інвестицій. Польсько-українська господарча палата, гюльсько-український Фонд співпраці ПАУСІ, Національна система міжнародного співробітництва в Україні сприяють контактам, але інвестори намагаються самі шукати зв'язків для реалізації власних інтересів. Для спрощення тієї процедури, наприклад, в АР Крим був опрацьований проект створення Агентства центрального і регіонального розвитку «ЦАРР-Крим», який, на жаль, не знайшов втілення. Але треба скористатися досвідом агентств регіонального розвитку (АКК.) Польщі, яким довелося працювати в умовах відсутності законодавства, стратегій розвитку. Вони представляють собою не приватні організації, які ставлять перед собою короткотермінову мету отримання прибутку, і не державні структури, які не мають ні досвіду, ні можливостей, ні ресурсів для виконання стратегічних завдань. Використовуючи кошти цільових програм держави та ЄС, АК.К Польщі стали одними з перших користувачів Структурних фондів ЄС, кошти яких і аправляються для вирішення різноманітних питань регіонального розвитку, Сьогодні таких успішно діючих агентств регіонального та місцевого розвитку у Польщі більше 200.
У Польщі провідним агентством, відповідальним за залучення інвестицій, є Польське агентство інформації і закордонних інвестицій (РАШ2). Співпрацюючи з агенціями, які просувають польські підприємства та їх послуги, РАШ2 утворює позитивний імідж країни як інвестиційного об'єкту: пропонує швидкий доступ до проектів, допомогу в пошуках партнерів і підтримку на кожному етапі інвестиційного процесу. РАІІ12 створив мережу регіональних центрів обслуги інвестора (СОІ), які полегшують доступ до макроекономічних даних і діяльності місцевої влади".
Методологіяінтеграції:досвідПольщів євроінтеграційному процесі
Як зауважує А.З. Новак, інтеграція Польщі до ЄС співпала з трьома дуже важливими і не до кінця вивченими процесами: початком діяльності економічного й валютного союзу та спільної валюти євро, стрімко прогресуючою глобалізацією фінансових ринків (капіталу й грошей), трансформацією устрою й внутрішніми перетвореннями країн кандидатів на вступ до ЄС . Країни, що інтегрувалися з країнами Європейських Співтовариств раніше, робили це в зовсім інших умовах, набагато сприятливіших з точки зору як внутрішніх обставин, так і стану розвитку країн, об'єднаних в рамках ЄС.
Проаналізуємо досвід інтеграції Польщі в європейські структури. Попередні висновки вказують, що вона успішно реалізувала своє прагнення бути в ЄС. Згідно з думкою Міністра оевіти України І. Вакарчука, колишнього ректора Львівського університету ім. І. Франка: «Реалізація інтегрування України в європейське життя в значному ступені залежить від наших взаємозв'язків з Польщею».
Польська сторона в сучасній історії багаторазово демонструвала прихильне відношення до України і як держава, яка перша визнала юридично незалежність нашої країни, і як стратегічний партнер, який є адвокатом на шляху до європейських структур і виражає готовність представити технічну та інструментальну підтримку в імплементації Плану дій Україна -ЄС.
Саме цей досвід найбільш адекватний для нас, адже обидві країни однаково притиснуті комуністичним режимом, загалом мають подібні економіки, природні ресурси, трудовий потенціал, подібні культури, ментальність і суспільне життя. Дані підтверджують, що стартові умови в Україні та Польщі не розрізнялися радикально.
Порівняємо ситуацію в Польщі напередодні вступу до ЄС з українською дійсністю. Відомо, що Польща йшла до ЄС 13 років - від асоціації в 1991 і до вступу у 2004.
В обох країнах ВВП на одного мешканця складав близько 5 тис. дол. (за паритетом купівельної спроможності). У 1991 р., коли Польщі був наданий статус асоційованого члена ЄС, вона була у значно гіршій ситуації, ніж тепер Україна. Та й під час вступу Польща ледь дотягувала до середніх показників рівня життя в Євросоюзі. Наприклад, прибутки на одного мешканця становили у 2004 р. 6,3 тис. дол. в порівнянні з бідною в ЄС Іспанією, в якій той самий ВВП становив 15 тис. дол. Загалом, ВВП Польщі складав тільки 40% по відношенню до середньоєвропейського рівня37. В останні роки цей показник майже вдвічі вищий у Польщі, ніж в Україні (14,4 тис. дол. у 2006 р.)
Польська економіка знаходиться у фазі динамічного неухильного зростання. ВВП зростає в більш ніж середньому темпі: 4-6% щороку. Так, ВВП виріс з 101,4 у 2002 р. до 106,5 у 2007 р. і обумовлений низкою наступних факторів: продуктивністю праці, рівнем інвестицій, споживання, імпорту та експорту.
В. Кучер пропонує для зіставлення макроекономічних показників обох країн використати 1998 р. для Польщі, коли вона розпочала переговори про членство в ЄС, і 2005 р. для України, коли ЄС запропонував нам замість асоціації реалізувати План дій щодо майбутнього членства (табл. 4.2.1 .)">8.
Таблиця 4.2.1. Порівняння макроекономічних показників Польщі і України
| Показник | Польща 1998 | Україна 2005 |
| Населення (тис. осіб) | 38 666 | 46 929,5 |
| Територія (тис. кв. км.) | 312 690 | 603 500 |
| ВВП (в млн. євро) | 141,3 | 66,9 |
| ВВП на душу населення | 3 700 | 1420 |
| Інфляція | 11,6 | 10,3 |
| Експорт (в млн. євро) | 25 209 | 22 561 |
| Імпорт (в млн. євро) | 42 024 | 23 379 |
| Безробіття | 10,6 | 3,1 |
| Населення поза межею бідності | 15,8% | 27,1% |
При вступі в ЄС рівень безробіття в Польщі був занадто високий і складав 19% у 2004 р., що є більшим, ніж маємо в таблиці 4.2.1. для порівняння. Але показник рівня безробіття характеризує не тільки відсоток осіб, які залишилися без роботи, але передусім упевненість у зайнятості. З відкриттям західного кордону ситуація щороку поліпшувалась, формуючи наступний тренд спаду безробіття: 18,1% - 2005 р., 14,2% - 2006 р. 11,2% - 2007 р.39 - і тренд зростання платні: 2375,79 злотих брутто - 2005 р., 2637,72 злотих - 2006 р., 2858,83 злотих - 2007 р.40
Звернемо увагу, що дві країни мусили боротися з гіперінфляцією, котра в обох випадках була спричинена великим дефіцитом державних фінансів, який покривався емісією знеціненої грошової одиниці. Але треба віддати належне: рівень інфляції в Польщі у 2006 р. становив 1,4%, в Україні - 11,6% - такий самий, як у 1998 р. в Польщі (табл. 4.2.1.). Зростання зарплатні в Польщі в остатньому періоді було перенесено на підвищення рівня інфляції в країні до 4% на кінець 2007 р.