Необхідність ЗЕД для підприємства: на основі проаналізованої інформації про дану компанію, я можу сказати, що вона має тісні зовнішньоекономічні зв’язки з іншими країнами. Ще з часів СРСР завод “Краз” постачав свою продукцію до Вєтнаму, Куби, Алжиру, Саудівської Аравії, Індії і ін.. країн і відповідно за часи незалежної України після реструктуризації і приватизації компанії та закріплення своїх позицій на внутрішньому ринку, постала необхідність не втрати зв’язки з країнами-імпортерами, що було успішно реалізовано в середі 90-х, а саме: експортом продукції з метою отримання більших прибутків, розширення виробництва і створенням нових підприємств, підвищенням конкурентоспроможності продукції і інше. Як бачимо компанія експортує свою продукцію в більше як 10 країн світу, а також має підприємства та торгові представництва в цих країнах. Відповідно із розвитком зовнішньоекономічних відносин з’явилися нові можливості щодо зовнішньоекономічної співпраці, а саме науково-виробнича кооперація і імпорт. І відповідно в даній роботі будуть розглядатися можливості імпорту сталі із Росії, Китаю і Німеччини, а також можливість науково-виробничої кооперації з метою створення нового продукту.
Також аналізуючи тенденції за останні 50 років необхідно зазначити, для підприємств, особливо великих (де кількість робітників більша 500 людей), вихід на міжнародний ринок є надзвичайно важливою ціллю.
2. Обгрунтування вибору запропонованого виду ЗЕО для ринку конкретної країни
Перед вибором зовнішньоекономічного партнера необхідно проаналізувати політичні, економічні, географічні, правові, фінансові та інші фактори країни можливих контрагентів. Дана характеристика і оцінка факторів за п’ятибальною шкалою(від 1 до 5 балів) наведено у таблиці №1.
Оцінка привабливості країни з точки зору даного виду ЗЕО
Таблиця 1
| № | Фактори , що визначають вибір виду ЗЕО | Характеристика фактора по країнах (так/ні, кількість балів, джерело інформації) | ||
| Китай | Німеччина | Росія | ||
| 1. | Правова система | |||
| загального права; | 4 | 4 | 4 | |
| цивільного права; | 3 | 5 | 3 | |
| теократичного права | 3 | 4 | 3 | |
| 2. | Митний режим країни можливого контрагента: | |||
| наявність СЕЗ (ВЕЗ) | 5 | 3 | 4 | |
| високий або низький рівень мит ( експ/імп); | 3 | 3 | 3 | |
| наявність (відсутність) ліцензування та/або квотування | 4 | 4 | 2 | |
| необхідність зустрічних закупівель | 5 | 5 | 5 | |
| спеціальні вимоги сертифікації | 3 | 4 | 3 | |
| вимоги стандартів | 3 | 5 | 4 | |
| інші заходи "адміністративного протекціонізму” | 2 | 4 | 4 | |
| валютні обмеження | 3 | 3 | 4 | |
| вимоги до пакування та маркування | 3 | 4 | 4 | |
| добровільне" обмеження експорту | 3 | 4 | 4 | |
| 3. | Наявність торгових договорів між Україною та країною можливого контрагента: | |||
| про надання режиму найбільшого сприяння | 3 | 4 | 5 | |
| про надання спеціального режиму | 2 | 4 | 4 | |
| про надання національного режиму | 1 | 2 | 3 | |
Продовження табл. 1
| 4. | Участь країни можливого контрагента у міжнародних картельних або товарних угодах щодо товару-об’єкту майбутньої угоди; | 4 | 4 | 2 |
| 5. | Транспортні умови: | |||
| наявність прямих рейсів | 2 | 4 | 5 | |
| тарифи лінійного судноплавства | 2 | 3 | 5 | |
| фрахтові ставки | 2 | 3 | 4 | |
| ступінь механізації вантажно-розвантажувальних робіт та зберігання вантажу | 4 | 4 | 4 | |
| ставки портових зборів | 3 | 4 | 3 | |
| правила та звичаї щодо приймання - здачі вантажу та ін | 4 | 3 | 3 | |
| 6. | Умови платежу, які використовуються у країні можливого контрагента: | |||
| умови розрахунків (готівка, аванс, кредит) | 3 | 3 | 4 | |
| форми розрахунків (інкасо, акредитив, тощо) | 3 | 4 | 3 | |
| валюта платежу | 3 | 3 | 4 | |
| засобу платежу (вексель, чек тощо) | 4 | 4 | 4 | |
| вартість форми, терміни кредиту | 3 | 4 | 3 | |
| можливість отримання авансу , його вартість | 3 | 3 | 4 | |
| 7. | Способи збуту, що застосовуються у країні можливого контрагента. | 4 | 3 | 3 |
| 8. | Терміни поставки прийняті в країні контрагента. | 2 | 4 | 5 |
| 9 | Рівень розвитку суміжних галузей економіки країни можливого контрагента з метою визначення перспектив розвитку виробничої чи іншої кооперації | 4 | 4 | 4 |
| 10 | Правові питання, відображені у законах країни контрагента | |||
| про страхування | 3 | 4 | 3 | |
| що регулюють правове становище та діяльність фірм | 4 | 4 | 4 | |
| про охорону промислової власності | 3 | 4 | 4 | |
| про патентування винаходів | 3 | 4 | 3 | |
| про реєстрацію торгових знаків | 4 | 4 | 4 | |
| що регулюють способи розв’язків, суперечок, виникаючих при здійсненні ЗТО | 2 | 4 | 3 | |
| 11 | Існуючі у країні контрагента узанси ( торгові звичаї); | 4 | 4 | 3 |
| 12 | Законодавчі акти, що стосуються:- способів розміщення імпортних замовлень, праці, наприклад, тільки через торги;- способів продажу, напр., експортної продукції, тільки через посередників торгові доми , тощо; | 4 | 3 | 4 |
| 13 | Інше | - | - | - |
| 14 | Разом балів | 130 | 139 | 143 |
Отже на основі проведених розрахунків за даними факторами ми обираємо Росію. Я також навів коротку характеристику кожного з цих пунктів:
Правова система:відбувається протистояння між демократичними і недемократичними силами. Але в загальному керівництво країни проводиться по чітко визначеному та послідовному курсу.
Митний режим можливого контрагента:в загальному митний режим є сприятливий і не буде викликати якихось проблем.
Наявність торгових договорів між Україною та країною можливого контрагента: існує велика кількість торгових договорів між Україною та Росією, а отже це буде сприяти даній операції.
Транспортні умови: близьке розташування та існування великої кількості рейсів усіх видів транспорту між Україною та Росією.
Умови платежу, які використовуються у країні можливого контрагента: прийняті в Росії умови, форми та валюти розрахунків цілком підходять нам, в даному випадку будемо застосовувати безвідкличний акредитив.
Правові питання, відображені у законах країни контрагента: загалом чинне законодавство Росії певною мірою схоже із українським, і не існує певних специфічних законів які б ускладнювали співпрацю з російським партнером.
Отже сприятливий митний режим, можливість співробітництва без посередників, відповідні терміни поставки, а також умови платежу стали визначальними при виборі цієї країни, як потенційного партнера при поставці сталі в Україну.
На даний момент Росія є одним із найбільших експортерів сталі на світовий ринок за рахунок високого розвитку сталеварної промисловості і достатніми запасами сировини, а також це свідчить про якість продукції Також необхідно враховувати те, що Росія і Україна є сусідами і відповідно можна зекономити кошти на транспортування. Ще одною із переваг Росії є те, що між Україною і Росією є тісні зовнішньоекономічні зв’язки. Також не виникне труднощів із спілкуванням з російськими партнерами, за допомогою чого можна уникнути різних непередбачувальних обставин.
Із врахуванням вищенаведеної інформації дозволяє нам вибрати Росію як перспективного торгового партнера для здійснення імпорту сталі. Також після аналізу відповідної інформації ми відмовляємося від альтернативного варіанту – науково-виробничої кооперації так як це не принесе жодної вигоди, а лише додаткові витрати коштів і часу як і для нас, так і для наших російських партнерів. Це пояснюється тим, що виробництво сталі не надскладним технологічним процесом і відповідно не потребує високотехнологічного (а саме високоточного) обладнання, висококваліфікованого персоналу, спеціальних дорогих наукових досліджень.
3. Метод здійснення ЗЕД
Методом здійснення пропонованої імпортної операції буде прямий продаж, що передбачає встановлення прямих зв’язків між виробником (постачальником) і споживачем (імпортером), тобто поставка товарів відбувається безпосередньо кінцевому споживачу та закупка товарів також відбувалася безпосередньо у виробника на підставі договору купівлі/продажу.
На основі цього методу можна суттєво скоротити витрати, пов’язані з імпортом, так як відсутні посередники. Тим самим відпускна ціна автомобілів та запчастин буде нижчою, що відповідно буде зумовлювати підвищення попиту на продукцію.
Дане рішення було прийняте на основі того, що країна-контрагент є сусідом України (має спільний кордон), а отже немає суттєвих проблем із пошуком і інформацією про партнерів, мовою (комунікаціями) – тому необхідності залучати посередників немає. Також на мою думку грає роль те, що сталь не є якимось специфічним товаром, який вимагає спеціальних дозволів, методів транспортування і т.д..
4.Встановлення контактів з іноземним партнером
Існує декілька способів встановлення контакту з потенційним продавцем:
1. направити потенційному або вже відомому продавцю замовлення;
2. направити запит виробнику товарів, що цікавлять імпортерів;