Смекни!
smekni.com

Сучасна зовнішня політика Єгипту (стр. 2 из 3)

Єгипет чітко наслідує положення кемп-девідських угод, вирішуючи двосторонні питання і спори, що виникають між Ізраїлем і арабськими країнами, дипломатичним шляхом. Незважаючи на "холодний світ", який встановився після підписання кемп-девідських угод, Єгипет і Ізраїль прагнуть не демонструвати відкрито своїх антипатій, а вирішувати двосторонні питання і проблеми загальнорегіонального характеру за столом переговорів. АРЕ виключає можливість втягування у війну з Ізраїлем для захисту палестинців, заявляючи що "має намір дотримуватися помірного підходу відносно єврейської держави, не дозволяючи емоціям запанувати над політичним прагматизмом" 13. Небажання Єгипту загострювати відносини з єврейською державою проявилося під час військового вторгнення Ізраїлю в Ліван літом 2006 р., коли офіційний Каїр обмежився засудженням дій ізраїльської держави, відмовившись розривати з ним дипломатичні стосунки і підкресливши при цьому, що Єгипет не стане воювати з Ізраїлем за Ліван.

Незважаючи на наявність мирного договору, досить активні контакти на офіційному рівні і маленьку вірогідність виникнення між країнами озброєного конфлікту на сучасному етапі, саме Ізраїль розглядається Єгиптом як основний супротивник в регіоні. Усвідомлюючи потенційну військову загрозу, витікаючу від Ізраїлю на адресу арабського світу, Єгипет продовжує нарощувати свій військовий потенціал, даючи зрозуміти, що його збройні сили, що досягли високого рівня боєготовності і професіоналізму, в змозі захистити державний кордон, а також забезпечити регіональну безпеку і стабільність.

Одній з головних цілей єгипетської зовнішньої політики на рубежі ХХ- ХХІ ст. було і залишається збереження і розвиток привілейованих стосунків з США, основою яких є співпраця в економічній і військово-технічній областях. Щорічно Єгипет отримує від США 1,3 млрд. дол. безвідплатної військової допомоги, займаючи по цьому показнику друге місце у світі після Ізраїлю, має з 1988 р. статус союзника США з числа країн, що не входять в НАТО, що дозволяє користуватися пільговим режимом експортного контролю при закупівлях бойової техніки. Сполучені Штати є одним з видатних торговельно-економічних партнерів Єгипту : в період з 1996 по 2004 рр. середньорічний показник торговельного експорту АРЕ в США складав близько 946,6 млн. доларів, а об'єм товарообігу досяг до 2005 р. 5 млрд. дол. Дуже значною залишається безвідплатна економічна допомога Каїру з боку Вашингтона.

Останніми роками в єгипетсько-американських стосунках спостерігається деяке "охолодження". На думку Каїра, Вашингтон здійснює тиск на єгипетське керівництво з питання прискорення політичних реформ і прав людини, і в той же час не бажає надавати торговельні преференції, з якими в АРЕ пов'язані певні надії на підйом економіки і поліпшення зовнішньоторговельних показників. Не бажаючи залежати тільки від американських постачань, Єгипет прагне диверсифікувати джерела озброєнь за рахунок Росії, Китаю і деяких країн Європи.

У Єгипті сильні антиамериканські настрої. Для більшої частини єгиптян США- основний винуватець бід, що відбуваються, на Арабському Сході, зокрема, тривалого палестино-ізраїльського конфлікту, в якому, на думку переважної більшості громадян АРЕ, Вашингтон давно і твердо займає сторону єврейської держави. Проте, Єгипет здійснює тактику помірної критики відносно близькосхідної політики США, не дозволяючи собі перейти ту грань, за якою могло б послідувати погіршення стосунків з Вашингтоном. Каїр також не підтримує заклики деяких представників арабського співтовариства заморозити стосунки з США у відповідь на їх проізраїльську політику, вважаючи, що подібний бойкот негативно позначиться в першу чергу на економіці країни і закриє двері співпраці.

Після проголошення в середині 70-х рр. XX ст. політики "відкритих дверей" і переорієнтації Єгиптом зовнішньополітичного вектора на користь Заходу, великий розвиток отримали зв'язки з Європою. Подальше зміцнення політичних і економічних стосунків з європейськими країнами і бажання залучити їх в події на Близькому Сході мають стратегічний характер для Єгипту, що бажає збалансувати активність США в регіоні. В першу чергу, це стосується проблеми 6лижнього стічного врегулювання. Єгипет пов'язує успіх євро-середземноморської співпраці із закінченням арабо-ізраїльського конфлікту і закликає ЄС грати активну роль в мирному процесі. На початку XXI ст. двостороння торговельно-економічна співпраця розвивається швидкими темпами. ЄС є головним торговельним партнером АРЕ (у 2005 р. товарообіг склав 17 млрд. дол.) і головним інвестором в її економіку. В цілях розвитку торговельно-економічних зв'язків діє єгипетсько-європейська бізнес-рада, створена в 2003 м. Каїр розраховує на подальше відкриття європейського ринку для збільшення експорту єгипетських товарів, що являється, на думку X. Мубарака, "питанням життя або смерті" 20. У рамках партнерства з ЄС Єгипет шукає можливості залучення в країну іноземних інвестицій і передових технологій, які дозволять йому здійснити модернізацію економічної інфраструктури і підвищити конкурентоспроможність своєї продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках. Європа розглядається Каїром як один з основних імпортерів єгипетського природного газу.

У листопаді 1995 р. Єгипет взяв участь в конференції Барселони, підсумком якої стало вироблення шляхів розвитку співпраці між країнами ЄС і регіону Близького Сходу і Північної Африки. На ній сторони домовилися про створення до 2010 р. зони вільної торгівлі між ЄС і 12 країнами південного Середземномор'я. У рамках цього процесу, що дістав назву "Барселони", Єгипет і ЄС в червні 2001 р. підписали угоду про асоціацію, спрямовану на усебічний розвиток торговельних стосунків, лібералізацію торгівлі, взаємних капіталовкладень і послуг, зниження митних бар'єрів і створення зони вільної торгівлі. У червні 2004 р. ця угода вступила в силу. Каїр уважно вивчає успішний досвід економічної і політичної інтеграції у рамках ЄС. На думку єгипетського керівництва, найбільш оптимальним шляхом для здійснення інтеграції у арабському світі являється запозичення корисного досвіду інтеграції європейських країн, зокрема, практики створення наднаціональних інститутів, що забезпечують ефективність міждержавної співпраці.

Стосунки з Росією після тривалого застійного періоду поступово виходять на якісно новий рівень. Єгипет, що був свого часу форпостом радянського впливу на Арабському Сході, на завершуючому етапі холодної війни переорієнтовувався у бік тісної співпраці із Заходом, що привело до погіршення стосунків з Москвою. Після розпаду СРСР російсько-єгипетські стосунки пережили серйозні суспільно-політичні зміни, істотно знизився рівень торговельно-економічних стосунків, скоротилися політичні контакти. Це було пов'язано і зі зниженням значущості арабського світу для Росії. У 1990-2000-і рр. серією угод і меморандумів Єгипет і Росія підвели договірно-правову базу під двосторонні стосунки і далечінь новий імпульс розвитку співпраці. Так, в 1994 р. була врегульована проблема про взаємну заборгованість між колишнім СРСР і АРЕ, а в 2001 р. підписана Довгострокова програма розвитку торгівлі, економічного, промислового і науково-технічного співробітництва, розрахована на 10 років, а також Декларацію про принципи дружніх стосунків і співпраці. Активізація контактів між АРІ і РФ припала на рубіж XX - XXI рр. У 1997,2001,2004 і 2006 рр. президент X. Мубарак чотири рази відвідував Москву. З російського боку Єгипет відвідали прем'єр-міністр Михайло Фрадков (листопад 2004 р.) і президент Володимир Путін (квітень 2005 р.). АРЕ займає одне з провідних місць у арабському світі по рівню політичних і економічних стосунків з Росією, яка "розглядає Єгипет як привілейованого партнера в близькосхідних і африканських справах". В той же час, як відмічають високопоставлені представники обох країн, потенціал торговельно-економічної, військово-технічної, культурної і наукової співпраці реалізується в недостатньо повній мірі. У 2005 р. товарообіг між двома країнами склав 1,1 млрд.дол. В цілях усебічного розвитку і поглиблення двосторонніх стосунків створена Міжурядова російсько-єгипетська комісія з торговельно-економічної і науково-технічної співпраці. Єгипет, незважаючи на тісну співпрацю з США у військово-технічній сфері, залишається потенційним споживачем продукції російського військово-промислового комплексу.

На рубежі XX - XXI рр. Єгипет активізував свою політику на африканському континенті, що було обумовлено збільшеним інтересом Каїра до участі в економічних інтеграційних об'єднаннях. Африка є дуже перспективним і територіально близьким ринком збуту єгипетських товарів. У червні 1998 р. Єгипет вступив в Асоціацію спільного ринку Східної і Південної Африки (КОМЕСА), що є потенційним ринком в 380 млн. чел.28 і що має сукупний об'єм ВВП в 182 млрд. дол. 29 Участь в КОМЕСА дозволяє Єгипту розвивати африканський напрям своєї зовнішньої торгівлі, стимулювати діяльність компаній, пов'язаних з африканським ринком в області промисловості, торгівлі і фінансів, а також сільського господарства. Єгипетський експорт в країни КОМЕСА виріс з 95 млн. дол. в 2000 р. до 372 млн. дол. в 2004 р. Причинами вступу АРЕ в КОМЕСА стали також міркування стратегічного характеру, зокрема бажання встановити тісніші торговельно-економічні взаємини з країнами басейну річки Ніл. У 2001 м. Єгипет в числі п'яти африканських держав (разом з Алжіром, Нігерією, Сенегалом і ЮАР) взяв участь в розробці довготривалої програми соціально-економічного розвитку Африки, що дістала назву "Нове партнерство для розвитку Африки" (НЕПАД), яка націлена на забезпечення за допомогою розвинених західних держав економічного підйому найбільш бідних країн "Чорного континенту".

Одним з пріоритетних напрямів в африканській політиці Єгипту є забезпечення світу і стабільності на континенті. У квітні 1996 р. за ініціативою Єгипту 49 з 53 держав Африки підписали Договір про перетворення Африканського континенту на зону, вільну від ядерної зброї. Каїр також приділяє велику увагу району Африканського рогу, який із-за міжетнічних, міжконфесійних і міждержавних конфліктів, що розгоралися на рубежі ХХ- ХХІ рр., став об'єктом тривоги з боку єгипетської влади. У зв'язку з цим АРЕ активізувала свою дипломатію в цьому регіоні з метою врегулювання конфліктів, що спалахнули, і недопущення нових. Серед найбільш значущих миротворчих місій Єгипту - врегулювання пограничного конфлікту між Йеменом і Эритреей, посередництво і налагодження діалогу з різними угрупуваннями в Сомалі, що роздирається громадянською війною.