Смекни!
smekni.com

Економічна та політична характеристика Польщі як стратегічного партнера України (стр. 6 из 7)

Сучасна практика господарювання свідчить, що роль нематеріальних мотивів і стимулів постійно зростає. На поведінку людей у процесі діяльності все більше впливає трудова мотивація, яка породжується самою роботою, тобто її змістом, умовами, організацією трудового процесу, режимом праці тощо.

Безперечно, кожна людина має потребу у змістовній, цікавій, корисній роботі, пристойних умовах праці. Кваліфіковані працівники департаменту ЗЕД відчувають самоповагу, самоствердження, коли результати їх роботи оцінюються високо як ним самим, так і суспільством. У цілому трудова мотивація пов'язана, з одного боку, зі змістовністю, корисністю самої праці, а з іншого — із самовираженням, самореалізацією працівника департаменту ЗЕД.

Статусна мотивація є внутрішньою рушійною силою поведінки, пов'язаною з прагненням людини зайняти вищу посаду, виконувати складнішу, відповідальнішу роботу, працювати у сфері діяльності підприємства яка вважається престижною, суспільно значущою. Проте є й інший бік статусної мотивації, оскільки статус людини визначається не тільки її місцем у штатному розписі. Людині властиве прагнення до лідерства у колективі, до якомога вищого неофіційного статусу. Тому “підтекст” статусної мотивації часто пов'язаний із прагненням людини бути визнаним фахівцем своєї справи, неофіційним лідером, користуватися авторитетом [7, c. 284].

Тому, для того, щоб покращити роботу департаменту зовнішньоекономічної діяльності, керівникам необхідно застосовувати всі вище зазначені види мотивації, дані види мотивації заохочують працівників департаменту ЗЕД до кращої роботи всього підприємства.

Таким, чином, мотивація праці є одним із вирішальних чинників успіху в управлінні підприємством, що займається зовнішньоекономічною діяльністю. Керівники підприємстваповинні завжди дбати про своїх працівників і мотивувати їх до праці.Для цього необхідноформувати в кожного працівника департаменту ЗЕД почуття власника, залучати людей до праці згідно з їхніми здібностями. Треба забезпечити такі умови, за яких працівник буде прагнути безперервно розвивати свої здібності та реалізувати їх на практиці. Використання цих мотивів призведе до покращення роботи підприємства, як на зовнішньому ринку так і а внутрішньому, що підвищить ефективність роботи підприємства в цілому і призведе до здійснення головної мети підприємства –результативність роботи та прибутковість діяльності підприємства, яке займається ЗЕД.

2.4 Складання кошторису витрат на проведення зовнішньоекономічної операції

Розглянемо методику складання кошторису витрат експортного контракту поставки 1000 т канату стального (діаметр 29 мм) за наступних умов:

- вартість одиниці товару, включаючи пакування (т) – 2340 дол. (18 720 грн.);

- виробничі витрати – 14 400 грн.;

- доставка в порт відправлення – 500 грн.;

- вартість вантажно-розвантажувальних робіт із доставкою товару вздовж борту судна – 100 грн.;

- вартість доставки на борт судна – 150 грн.;

- фрахт до порту призначення – 150 грн.;

- доставка на склад покупця – 50 грн.;

- страхування вантажу – 50 грн.

Митні збори становлять 0,2% від митної вартості товару, мито – 10%, ПДВ – 0%.

Кошторис складається за базовими умовами постачання за контрактом на CIF(„вартість, страхування і фрахт”). За цією умовою зобов’язання продавця доповнюються страхуванням морських ризиків та оплатою послуг з транспортування товару, а також доставку вантажу на борт судна та на склад покупця.

Розраховуємо витрати експортера, до яких належать:

- доставка в порт відправлення:

- вантажно-розвантажувальні робіти із доставкою товару вздовж борту судна

- оплата витрат, пов’язаних з митними формальностями, а також усіх митних зборів, податків під час експорту (митні збори 0,2% від митної вартості товару плюс мито 10% від митної вартості товару).

- доставка на борт судна:

- оплата страховки:

- фрахт до порту призначення

- доставка на склад покупця

Загалом витрати експортера збільшилися :

Таким чином, витрати експортера (МК “Азовсталь”) складають 17 370 640 грн.

2.5 Визначення прибутковості, ефективності, доцільності проведення зовнішньоекономічної операції. Розробка пропозицій щодо підвищення ефективності операції

Обчислюємо економічний ефект експортної операції:

Економічна ефективність експорту:

Розрахуємо економічний ефект за базових умов постачання FOB („порт відвантаження”). За цією умовою зобов’язання продавця з поставки вважаються виконаними, якщо товар переданий через поручні судна у вказаному порту відвантаження. З цього моменту всі витрати і ризики загибелі чи пошкодження товару повинен нести покупець.

Умова FOB потребує, щоб продавець очистив товар від мита для експорту.

Розраховуємо витрати експортера, до яких належать:

- доставка в порт відправлення:

- вантажно-розвантажувальні робіти із доставкою товару вздовж борту судна

- оплата витрат, пов’язаних з митними формальностями, а також усіх митних зборів, податків під час експорту (митні збори 0,2% від митної вартості товару плюс мито 10% від митної вартості товару).

Загалом витрати експортера, включаючи виробничі витрати:

Обчислюємо економічний ефект експортної операції:

Економічна ефективність експорту:


Таким чином, перехід до умов постачання FOB („порт відвантаження”) суттєво збільшує ефективність даного зовнішньоторговельного контракту з 0,07 до 0.14. При цьому витрати МК «Азовсталь» як експортера становлять 16370640 грн. (на 1 000 000 грн. менше, чим при умовах постачання CIF).

Отже, МК «Азовсталь» може побудувати таку цінову політику, яка б врахувала зниження транспортно-заготівельних витрат і витрат в результаті зміни умов постачання. В результаті проведених заходів можна знизити ціну продукції заводу. Це приведе до підвищення конкурентоспроможності продукції.

2.6 Розробка проекту договору (контракту) із зовнішньоторговельним партнером–суб’єктом підприємницької діяльності

Проект договору (контракту) із зовнішньоторговельним партнером–суб’єктом підприємницької діяльності (надалі – зовнішньоекономічного договору (контракту) з іноземним партнером) розробляється у відповідності з положенням “Про типову форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)”, затвердженим наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 06.09.2001р., № 20.

Положенням рекомендована така структура зовнішньоекономічного договору (контракту):

а) суттєві умови:

– назва, номер договору (контракту), дата і місце його укладення;

– преамбула;

– предмет договору (контракту);

– кількість та якість товару (обсяги виконання робіт, надання послуг);

– базисні умови постачання товарів (приймання-здавання виконаних робіт чи послуг);

– ціна і загальна вартість договору;

– умови платежів;

– умови здавання (приймання) товарів (робіт, послуг);

– упаковка та маркіровка;

– форс-мажорні обставини;

– санкції та рекламації;

– урегулювання заперечень у судовому порядку;

– місцезнаходження (місце проживання), поштові та платіжні реквізити сторін.

б) додаткові умови:

– страхування;

– гарантія якості товарів;

– залучення субвиконавців (субпідрядників) договору, агентів, перевізників;

– визначення норм навантаження (розвантаження);

– передача технічної документації на товар;

– збереження торгових марок;

– порядок сплати податків, мита, митних зборів;

– кількість підписаних примірників договору (контракту);

– порядок внесення змін та доповнень у договір (контракт);

– інші застереження.

Проект контракту на поставку канатів стальних (діаметр 29 мм) між МК “Азовсталь” і Протект Корп. (Республіка Польща) наведений у додатку А.

Висновки

В курсовій роботі надана економічна та політична характеристика Польщі як стратегічного партнера України. Польща займає 9 місце в Європі за площею і 8 зі кількістю населення, є сусідом України. Не зважаючи на дострокову зміну урядів, Польща із країни, яка зупинилася у своєму розвитку десь посередині між країною колишнього соціалістичного табору і країною європейського зразка, переступила межу невизначеності і вступила у фазу остаточної європеїзації. Польська економіка з показником росту ВВП 1,7 % у 2009 р. порівняно з 2008 р. розвивається (у 2008 році – 5%, в Україні (2009) – -14,8%) на відміну від інших країн єврозони, які вступили в ЄС разом зі Польщею. У 1999 році Польща приєдналися до військово-політичного блоку НАТО та у 2004 році приєдналася до Європейського Союзу. Головним торговельним партнером Польщі є Німеччина, на яку припадає 26,21% польського експорту та 22,45% польського імпорту. На Україну припадає 2,53% польського експорту та 1,01 % польського імпорту.