Смекни!
smekni.com

Моделювання зовнішньоторговельної угоди з експорту лікарських засобів (стр. 2 из 9)


Рис. 1.2 Частка країн з низьким, середнім та високим рівнем розвитку у фармацевтичній промисловості (%)

*- за даними [34]

Таким чином ми бачимо, як загальний обсяг виробництва було розподілено між країнами залежно від їх рівня економічного розвитку, з використанням класифікації Всесвітнього банку країни, який групує їх залежно від рівня доходу. Судячи з малюнку ми бачимо,що країни з високими доходами домінують у світовій фармацевтичній продукції (за вартістю). Частка цих країн у виробництві збільшилася до 89,1% в 2008 році та до 92,9% у 2010 році. Сукупна частка з середнім і низьким рівнем доходів зменшилася з 10,9% до 7,1% за той же період.

У 2010 році міжнародна торгівля фармацевтичної продукції представила близько 1,8% світового експорту. Так загальний обсяг складає близько $ 104 млрд. (табл. 1.2). У період 2008-2010 років, торгівля фармацевтичної продукції збільшувалася істотно швидше, ніж виробництво. [34]

лікарський зовнішньоторговельний угода контракт

Таблиця 1.2

Міжнародна торгівля фармацевтичної продукції, млрд..дол. США (2008-2010)

Напрямок торгівлі 2008 2009 2010
Експорт (поточні ціни) 14.53 36.04 104.22
Exports (постійні цінові умови) 5.35 28.79 117.86
Імпорт (поточні ціни) 13.54 34.64 104.80
Імпорт (постійні цінові умови) 4.98 27.67 118.53

*- за даними [34]

Таблиця 1.2 показує, що, в постійних цінових умовах, міжнародної торгівлі рівень експорту в фармацевтиці значно зріс з 2008 року. Міжнародна торгівля фармацевтичної промисловості домінує з високим рівнем доходу промислово розвинених країн. У 2009 році на них припадало 93% світового експорту і 80% світового імпорту у вартісному вираженні.

Існує певна відмінність між країнами-експортерами та країнами-лідерами з виробництва медикаментів. Так в таблиці 1.3 ми бачимо,що у 2005 році понад 70% експорту фармацевтичної продукції припадав лише на вісім країн світу. До 2009 року цей показник становив вже 79,7%. Чотири з цих країн також входить до п'ятірки фармацевтичних виробників, тільки в Японії відсутня основна група експортера. Головними постачальниками фармацевтичної продукції на зовнішні ринки є відомі фірми розвинених країн, які здійснюють поставки як шляхом прямого експорту, так і через свої зарубіжні відділення і дочірні фірми.[12,c.8]

Таблиця 1.3

Найкращі країни-експортери (2008-2010)

Країни 2008 2009 2010
Рівень значущості % в світі Рівень значущості % в світі Рівень значущості % в світі
Німеччина 2.272 15.6 5.8612 16.3 1 14.978 14.5
Швейцарія 1.615 11.1 4.3595 12.1 2 11.452 11.1
США 2.020 13.9 4.1032 11.4 3 11.071 10.7
Великобританія 1.732 11.9 4.0404 11.2 4 10.053 9.7
Франція 1.497 10.3 3.6652 10.2 5 10.043 9.7
Бельгія 0.670 4.6 1.6329 4.5 6 6.438 6.2
Італія 0.688 4.7 1.5169 4.2 7 5.607 5.4
Ірландія 8 5.122 4.9
Швеція 9 4.010 3.9
Нідерланди 0.619 4.3 1.3771 3.8 10 3.852 3.7
Світовий експорт 14.526 100 36.037 100 103.619 100

*- за даними [12]

Судячи з таблиці ми бачимо що великий виробник не обов'язково є великим експортером. Країни з виробничою базою відрізняються один від одного у своїй схильності до експорту фармацевтичних препаратів. Японія експортувала лише 2% місцевого виробництва в 2007 році, 3% в 2008 році і 4% в 2009 році. Що стосується країн з низьким рівнем доходу виробництва, то вони виробляють в основному для місцевого ринку. Навіть в Індії, з більш ніж 20 000 виробників фармацевтичної продукції, де частка експорту місцевої продукції збільшився в три рази з 2008 року, менше 20% від загального обсягу виробництва надходить в міжнародну торгівлю. Дані, представлені дещо вище, показують нам неповну картину загального обсягу витрат на ліки домогосподарств, урядів та інших джерел фінансування. Зокрема, вищенаведені дані виключають більшість витрат на традиційні та альтернативні лікарські засоби, які входять у фармакопеї багатьох країн і значна частка лікарських засобів споживання в Азії та інших частинах світу. Загалом витрати на ті чи інші лікарські засоби залежать від їх ціни на світовому ринку.[20, c.140-143]

Що стосується імпорту то необхідно зазначити,що за останні роки світовий фармринок розвивається дуже активно. За даними «IMS Health», у 2009 р. обсяг продажу ЛП у 234 країнах світу становить 394,4 млрд дол США. Оскільки жодна з країн світу не виробляє повністю всієї номенклатури ліків, необхідних для проведення лікувально-профілактичних заходів, тому певний відсоток І. присутній на фармацевтичних ринках усіх країн світу. Враховуючи те, що фармацевтична продукція не повинна сприйматись як звичайні продукти широкого вжитку, її виробництво та продаж через дистриб’юторську мережу як у національних, так і в міжнародних рамках повинні відповідати встановленим стандартам і суворо контролюватися.[25,c.3-4]

Дефіцит фінансових засобів, що виділяються на оплату медичних послуг і вартості медикаментів, є однією з важливих тенденцій, що впливають на розвиток сучасного фармацевтичного ринку. Більшість країн прагнуть до справедливості щодо фінансування лікарських засобів, визнаючи, розрив між вартістю ліків для пацієнта за середнім рівнем життя та його або її платоспроможністю. Тому більшість компаній прийняли політику фінансування охорони здоров'я, часто за участю сторонніх платників, які розроблені, щоб надавати пацієнту певну гарантію, щодо доступу до лікарських засобів (додаток 1). [10,c.230]

У Великобританії, наприклад, всі жителі підпорядковуються Національній службі охорони здоров'я (NHS) саме тому їх доступ до ліків субсидується безпосередньо, залишивши тільки незначну роль для приватного страхування здоров'я і номінальну плату, які повинні нести пацієнта. У Сполучених Штатах є досить розповсюдженим медичне страхування, яке є добровільним, і слугує як одна із видів фінансових мереж для тих, хто не в змозі сплатити страхові внески. Таким чином, медичне страхування у Великобританії є контрольованою урядом у той час як у США спостерігається лише незначне втручання уряду.

Передбачається, що в західних промислово розвинених країнах близько 70% витрат від щорічного приросту вартості лікарських засобів пов'язані з витратами на ліки. Це можуть бути препарати для лікування захворювань, яких раніше не існувало фармакотерапії. Спостерігається тенденція подорожчання саме нових ліків, які мають додаткові фармацевтичні властивості. Дослідження в Нідерландах показали, що в 2009 році більше 25% від загальної вартості фармацевтичних товарів було пов'язано з продажем всього 10 продуктів, більшість з них була введена порівняно недавно на голландському ринку (табл. 1.4).[17,c.26]

Таблиця 1.4

Обіг 10 найпопулярніших медичних продуктів в Нідерландах

Product
(Trade names in brackets)
Витрати
(mln dfl)
Зростання
(%)*
Зростання по відношенню до
(%)
Зміни в ціні
(%)*
Omeprazol (Losec ®) 292 19 25 (5)
Ranitidine (Zantac®) 90 (36) (25) (16)
Simvastatine(Zocor®) 198 24 27 (2)
Enalapri(Renitec ®) 97 0 11 (10)
Amlodipine(Norvasc®) 59 3 12 (8)
Budesonide (Pulmicort ®) 75 0 2 (2)
Beclometason(Becotide®) 56 (10) (7) (3)
Fluticason (Flixotide ®) 53 38 36 1
Paroxetine (Seroxat ®) 64 37 37 0
Insuline (Mixtard ®) 60 (1) 7 (7)
Total top 10 products 1043 6 11 (5)
Total costs reimbursed products 3902

*- за даними [25]

Щодо до структури реалізації окремих фармакотерапевтичних груп лікарських препаратів в основному зумовлена національними та регіональними особливостями, хоча мають місце і загальні тенденції. Так, на північноамериканському ринку найбільші обсяги продажу лікарських препаратів, що діють на ЦНС та серцево-судинну систему; на ринках Німеччини, Франції, Італії, Великобританії та Іспанії більше реалізуються препарати для терапії серцево-судинних захворювань. В Японії також лідируючі позиції за обсягами реалізації посідають препарати, які впливають на серцево-судинну, травну системи та метаболізм. Існують національні переваги стосовно лікарських форм: у Великобританії та Нідерландах це таблетки, у Франції - свічки, в Німеччині - препарати для ін’єкцій. Особливо високі темпи зростання виробництва та продажу відзначаються на ринку онкологічних препаратів. Понад 70% усіх онкологічних препаратів реалізуються в США (45%) і п’яти провідних європейських країнах (26%).[38]

Очікується,що у 2011році ринок лікарських засобів буде продовжувати абсорбувати зміни, які ведуть до формування нової економічної реальності в цьому секторі світової економіки. Серед змін - зсув економічного росту із країн зі зрілим ринком у країни з економіками, що формуються; наростаючий розрив між появою нових медичних препаратів і закінченням терміну дії патентів на вже наявні оригінальні препарати; розширення сектора медичної продукції особливого попиту й продукції, вузькоорієнтованої на певні споживчі ніші.

1.2 Аналіз українського ринку лікарських засобів