Смекни!
smekni.com

Організація аудиторської перевірки матеріальних витрат на виготовлення продукції (стр. 3 из 6)

Запаси, які відпускаються, та послуги, що виконуються для спеціальних замовлень і проектів, а також запаси, які не замінюють одне одного, оцінюються за ідентифікованою собівартістю.

Оцінка за середньозваженою собівартістю проводиться щодо кожної одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці запасів.

Оцінка кожної операції з вибуття запасів може здійснюватись за середньозваженою собівартістю діленням сумарної вартості таких запасів на дату операції на сумарну кількість запасів на дату операції.

Оцінка запасів за методом ФІФО базується на припущенні, що запаси використовуються у тій послідовності, у якій вони надходили на підприємство (відображені у бухгалтерському обліку), тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво (продаж та інше вибуття), оцінюються за собівартістю перших за часом надходження запасів.

Оцінка за нормативними затратами полягає у застосуванні норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг), які встановлені підприємством з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей і діючих цін. Для забезпечення максимального наближення нормативних затрат до фактичних норми затрати і ціни повинні регулярно у нормативній базі перевірятися і переглядатися. Оцінка продукції за нормативними затратами коригується до фактичної виробничої собівартості.

Оцінка за цінами продажу заснована на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього проценту торговельної націнки товарів. Цей метод можуть застосовувати (якщо інші методи оцінки вибуття запасів не виправдані) підприємства, що мають значну і змінну номенклатуру товарів з приблизно однаковим рівнем торговельної націнки. Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торговельної націнки на ці товари. Сума торговельної націнки на реалізовані товари визначається як добуток продажної (роздрібної) вартості реалізованих товарів і середнього відсотку торговельної націнки. Середній відсоток торговельної націнки визначається діленням суми залишку торговельних націнок на початок звітного місяця і торговельних націнок у продажній вартості одержаних у звітному місяці товарів на суму продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на початок звітного місяця та продажної (роздрібної) вартості одержаних у звітному місяці товарів.

Вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів, що передані в експлуатацію, виключається зі складу активів (списується з балансу) з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів за місцями експлуатації і відповідними особами протягом строку їх фактичного використання.

На ПП «Меріол» в обліковій політиці для оцінки вибуття виробничих запасів вказано метод середньозваженої собівартості. У разі збільшення виробничих потужностей і обсягів виробництва ПП «Меріол» слід використовувати оцінку за нормативними затратами, оскільки це зменшить трудомісткість ведення бухгалтерського обліку.

2.2 Перелік первинних документів необхідних для здійснення аудиту матеріальних витрат на виготовлення продукції

Первинними документами, що використовуються для здійснення аудиту матеріальних витрат на виготовлення продукції є: лімітні картки, відомості, накладні, акти, матеріальні вимоги на відпуск матеріальних цінностей для виробничої діяльності структурним підрозділам підприємства; розрахунково - платіжні відомості з оплати праці працівників; авансові звіти підзвітних осіб, рахунки - фактури, акти про одержані послуги від інших підприємств.

2.3 Перелік реєстрів аналітичного і синтетичного обліку і звітності що перевіряються на відповідність при аудиті матеріальних витрат на виготовлення продукції

Облікові реєстри з аналітичного і поточного синтетичного бухгалтерського обліку (картки аналітичного обліку в розрізі об'єктів витрат, групувальні відомості по видах витрат, ж/о №10, Головна книга по рахунках 91,92,93,23 ), нормативні, планові калькуляції, розрахунки до них, статистична звітність, дані податкового обліку про валові витрати на виробництво дають змогу аудитору визначити відповідність віднесення витрат на виготовлення продукції.

2.4 Класифікатор можливих порушень при обліку матеріальних витрат на виготовлення продукції

Найпоширенішими порушеннями, що виявляються при аудиті матеріальних витрат на виготовлення продукції є: недотримання принципу постійності в обліку витрат (тобто зміна вибраного з початку року методу обліку витрат на виробництво і методу калькулювання собівартості продукції, способи розподілу непрямих витрат); невідповідність обраного методу обліку витрат галузевим і техніко-економічним особливостям організації; невідповідне розмежування виробничих витрат за звітними періодами; недотримання методу і точності оцінки матеріальних ресурсів, що списуються на витрати виробництва продукції; необґрунтоване списання відхилень від облікових цін за матеріалами; неправильне нарахування зносу основних засобів, нематеріальних активів і МШП; необґрунтовані суми витрат, пов'язані з організацією та управлінням виробництвом, і способи їх розподілу на об'єкти обліку і калькуляції; необґрунтованість списання витрат обігу на собівартість реалізованих товарів; неправильно віднесені на витрати виробництва (обігу) фактичні суми витрат на ремонт основних засобів, відрядження, рекламу, оплату інформаційних, консультаційних послуг, а також представницьких витрат; невідповідність нарахування та віднесення витрат на оплату праці до витрат на виробництво продукції ; невідповідне складання структури та складу витрат на виробництво по елементах та ін.

2.5 Методи збирання аудиторських доказів при здійсненні аудиту матеріальних витрат на виготовлення продукції

При здійсненні аудиту матеріальних витрат на виготовлення продукції застосовують такі методичні прийоми і способи: візуальна перевірка оформлення і достовірності первинних документів та аналіз їх змісту щодо виду витрат на конкретний об'єкт та договорів з організаціями - виконавцями послуг, робіт, плановими калькуляціями; нормативна перевірка дотримання встановлених норм відшкодування витрат на відрядження; техніко - економічні розрахунки обсягів витрат; перевірка правильності кореспонденції бухгалтерських рахунків на підставі аналізу змісту первинних документів, спостереження за інвентаризацією виробничих запасів на виробництві, здійснення контрольного запуску виробничої установки.

Основні напрямки аудиту:

1. Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості, яке підприємство затверджує самостійно.

2. Перевірка обґрунтованості включення витрат до собівартості продукції, а саме:

а) Прямих матеріальних витрат.

б) Витрат на оплату праці.

в) Інших прямих витрат.

г) Загальновиробничих витрат.

2.6 Опис контрольних процедур для виявлення можливих порушень при здійсненні аудиту матеріальних витрат на виготовлення продукції

Першою процедурою, що здійснюється при аудиті матеріальних витрат на виготовлення продукції є візуальна перевірка оформлення і достовірності первинних документів.

Дана процедура дає змогу виключити, або підтвердити невідповідність обраного методу обліку витрат галузевим і техніко-економічним особливостям організації.

Ознайомлення з діяльністю підприємства відбувалось шляхом візуальної перевірки оформлення і достовірності Статуту (Додаток 10), Наказу про облікову політику (Додаток 11) та Наказу про організацію бухгалтерського обліку та облікової політики ПП «Меріол» (Додаток 12) представниками аудиторської фірми ПП «Розбуд» Симоненко С. В. і Крутих Л. А.

Внаслідок проведення даної перевірки порушень щодо оформлення документів встановлено не було. Для подальшого проведення аудиторської перевірки було визначено спосіб оцінки вибуття запасів за методом середньозваженої собівартості.

Далі аудитор вивчає інформацію про структуру та склад витрат на виробництво по елементах і статтях витрат і здійснює контрольний процес по кожному об'єкту витрат з метою виключення подальших невідповідностей віднесення матеріальних витрат на виготовлення продукції.

На цьому етапі аудитор Крутих Л. А. на довіреній їй ділянці роботи проаналізувала попередню калькуляцію вартості виробництва 100 кг Сосисок Галицьких станом на 31 січня 2008 року та встановила, що протягом довіреної їй для перевірки ділянки часу з 1 лютого 2008 року по 31 лютого 2008 року інші калькуляції не складались. Даний факт був встановлений шляхом документальної перевірки наявності інших калькуляційних розрахунків (Додаток 13).

В результаті проведеної перевірки аудитор визначила наступний склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції Сосиски Галицькі, яке ПП «Меріол» затвердило самостійно:

- Амортизація загальновиробничих ОЗ, НМА, інших необоротних активів;

- Амортизація виробничих ОЗ, НМА, інших необоротних активів;

- Заробітна плата загальновиробничого персоналу;

- Заробітна плата виробничого персоналу;

- Інші загальновиробничі витрати;

- Інші прямі витрати;

- Прямі матеріальні витрати.

Наступними процедурами, що здійснюються з метою визначення обґрунтованості включення матеріальних витрат до виробничих витрат є здійснення аудиторського розрахунку, візуальної перевірки оформлення і достовірності первинних документів та аналіз їх змісту щодо виду витрат на конкретний об'єкт, техніко - економічного розрахунку обсягів витрат, перевірка правильності кореспонденції бухгалтерських рахунків на підставі аналізу змісту первинних документів, спостереження за інвентаризацією виробничих запасів на виробництві, здійснення контрольного запуску виробничої установки.