Відповідно до вимог регламентації обліку та звітності багатьох країн вони адресовані акціонерам, але внаслідок рекламного характеру побудовані так, щоб впевнити читача в солідності підприємства, підкреслити його фінансову могутність, економічний потенціал й авторитет у діловому світі, викликати в акціонерів довіру та показати вигідність вкладання капіталу у сферу діяльності цього підприємства. Це, як правило, сприяє залученню в оборот підприємства додаткових капіталів.
Щоб активно впливати на поведінку майбутніх інвесторів капіталу, при складанні звітів велику увагу необхідно приділяти не тільки наочності опублікованих даних і зовнішньому оформленню звітних публікацій. Фінансові звіти видають у вигляді спеціальних брошур великим тиражем. Видання ефектно оформлюють великою кількістю діаграм, малюнків і фотографій обсягом 20-30 сторінок. Особливих успіхів у справі вдосконалення зовнішнього оформлення звітних публікацій досягли великі компанії США.
Структура опублікованих звітів будується так, щоб зацікавити читача, привернути його увагу насамперед до найвагоміших сторін діяльності й відвернути від негативних явищ.
У фінансовому звіті наводиться текст доповіді правління для своїх акціонерів. У фінансовій частині є розділ, який вміщує показники, що характеризують фінансово-виробничу та комерційну діяльність компанії за 5-10 останніх років.
Бухгалтерська звітність є одним із елементів методу бухгалтерського обліку. її головне призначення полягає в тому, що за нею можна дослідити тенденцію розвитку фірм, визначити їх економічний і виробничий потенціал, оцінити науково-технічний рівень продукції та її конкурентоспроможність, визначити платоспроможність і кредитоспроможність.
Розділ І. Організація обліку в Білорусі
Білорусія – країна, яка має континентальну облікову систему, якій притаманна висока залежність від банківської системи і держави:
- тісні виробничі зв'язки з банками;
- детальний юридичний регламент обліку і звітності;
- орієнтація обліку і звітності на інтереси державного управління оподаткуванням;
- макроекономічне планування (сильний вплив ЄС);
Окремі відмінності в національних облікових системах мають місце практично за всіма ознаками, які визначають національну систему у розвинених країнах та тих, що розвиваються.
Відображення в обліку основних засобів. Відповідно до концептуальної основи Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) будь-який актив для відображення в обліку повинен відповідати таким критеріям:
– приносити в майбутньому вигоду підприємству;
– його вартість можливо достовірно визначити;
Крім зазначених, основні засоби повинні відповідати ще декільком критеріям. Зокрема, згідно з п.6 МСФЗ 16 «основні засоби», основні засоби – це матеріальні активи, які:
1. Утримуються підприємством для використання у виробництві або постачання товарів і надання послуг, для надання в оренду іншим особам або для адміністративним цілей.
2. Будуть використовуватимуться, як очікується більше одного періоду.
У Білорусії ліміт вартості основних засобів більше 30 мінімальних заробітних плат за одиницю.
Основні засоби відображаються в обліку за первісною вартістю, або як її ще називають історичною фактичною собівартістю.
Реформа бухгалтерського обліку в Білорусії. Через прийняті в Білорусії принципи і методи ведення обліку, бухгалтерська звітність значно відрізняється від тієї, яка складається відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФО) в інших країнах. Тому багатьом білоруським підприємствам, прагнучим до співпраці із зарубіжними партнерами, доводиться робити додаткову роботу по перекладу своєї звітності з урахуванням вимог МСФО.
Ключовою проблемою розвитку бухгалтерського обліку і звітності в Білорусії є підготовка законодавчої бази, що дозволяє застосовувати міжнародні стандарти в повному об'ємі, при цьому вона повинна бути узгоджена з рештою законодавства, бути повною, ясною і несуперечливою.
Необхідно підготувати внесення поправок в чинні нормативні акти, які дозволять банкам і підприємствам складати фінансову звітність за міжнародними стандартами для іноземних і вітчизняних користувачів.
Основним документом, що визначає напрям реформи фінансової звітності в Білорусії, є в даний час державна програма переходу на МСФО, прийнята ухвалою Ради міністрів Білорусії в 1998 році. Також важливе значення має робота по уніфікації вітчизняного бухгалтерського обліку і звітності з нормами, прийнятими в державах - учасниках Митного союзу в рамках виконання Плану сумісних дій по створенню умов для введення єдиної грошової одиниці Союзної держави на 2001-2005рр., схваленого 30.03.2001г. на VI засіданні Міжбанківської валютної ради і заходів щодо реалізації Основних напрямів по проведенню узгодженої структурної перебудови економік на 2002-2005 роки держав - учасників Договору про Митний союз і Єдиний економічний простір від 26.02.1999р., затверджених рішенням Міждержавної Ради від 10.10.2000р. N 81.
Особливістю реформи фінансової звітності в Білорусії можна рахувати той факт, що в процесі переходу на міжнародні стандарти банківський сектор випереджає промислові підприємства. В той час, як фінансових кругах продовжується обговорення можливих шляхів реформування звітності білоруських підприємств, Національний банк Республіки Білорусь відповідно до Банківського кодексу, Основними напрямами грошово-кредитної політики на 2002 рік і Концепцією розвитку банківської системи на 2001-2010 роки ухвалив рішення про розробку на основі міжнародних стандартів національних стандартів фінансової звітності. Початок реформ у області бухгалтерського обліку в банківському секторі був встановлений в 1994 р., коли була проведена фундаментальна робота по переходу банківської системи на міжнародні принципи обліку і отриманню фінансової звітності відповідно до МСФО. З 1996 р. білоруські банки перейшли на нові Плани рахунків бухгалтерського обліку, відповідність яких міжнародним стандартам була підтверджена аудиторською компанією "Куперс енд Лайбрант".
Політика Національного банку по переходу на МСФО враховує особливості розвитку шляхом створення національних стандартів - процес плавне і поетапне, вимагаюче розуміння на всіх рівнях управління як державою, так і Національним банком.
Сьогодні банківська система Білорусії застосовує наступні міжнародні принципи бухгалтерського обліку: безперервність діяльності; постійність правил бухгалтерського обліку; обачність; день операції; роздільне віддзеркалення активів і пасивів; спадкоємність вхідного балансу; пріоритет змісту над формою; одиниця вимірювання; відвертість; консолідація; метод нарахування (нарощування доходів і витрат).
Всі вони, окрім останнього, дотримуються в повному об'ємі. Метод нарахування реалізований не до кінця. Згідно цьому принципу доходи і витрати, що відносяться винятково до звітного періоду, повинні відображатися в бухгалтерському обліку незалежно від часу надходження доходів або платежів, пов'язаних з витратами. У банківській практиці Білорусі застосовуються два підходи. Перший - касовий метод - використовується при роботі з доходами, другий - метод нарахування - з витратами. Це зв'язано, з одного боку, з ситуацією в економіці (значною кількістю неповоротних кредитів), а з іншою - із застосуванням міжнародного принципу обачності. В даний час Національний банк працює з Міністерством по податках і зборах над проблемою застосування методу нарахування до доходів. Проблема обумовлена тим, що податківці пропонують відображати доходи по методу нарахування. Національний банк не заперечує проти такого підходу за умови уніфікації податкового законодавства, що враховує специфіку банківської діяльності, із застосуванням світових стандартів обліку.
Продовженням реформ у області бухгалтерського обліку стало ухвалення в 2001 р. Національним банком Білорусії ряду ухвал, що затвердили національні стандарти фінансової звітності (НСФО) і правила по їх застосуванню. Першим з них став стандарт МСФО 29 "Фінансова звітність в умовах гіперінфляції" (НСФО 29), визначаючий порядок перерахунку статі звітності банків в гіперінфляційній економіці.
Наступним став стандарт 27 "Консолідована фінансова звітність і облік інвестицій в дочірні структури" (НСФО 27), встановлюючий вимоги до складання консолідованої звітності банків з урахуванням інвестицій в капітали юридичних осіб, що знаходяться під його контролем (частка участі більше 50%).
Стандарт 30 "Фінансова звітність банків" (НСФО 30) застосовується тільки в банківському секторі, де йому належить основоположна роль при складанні фінансової звітності. Стандарт охоплює питання облікової політики, складання балансів, звітів про прибутки і збитки, можливих зобов'язань і умовних подій, включаючи позабалансові статті, термінів погашення активів і зобов'язань, концентрації активів, зобов'язань і позабалансової статі, обліку збитків по активах, основних ризиків, активів, наданих як забезпечення, довірче управління, операції із зв'язаними сторонами.
Вказані стандарти визначають вимоги до складу і порядку складання фінансової звітності банків і обов'язкові для виконання в Республіці Білорусь Національним банком, комерційними банками і небанківськими кредитно-фінансовими організаціями.
У найближчій перспективі в банківську практику країни будуть упроваджені нові НСФО, розроблені відповідно до міжнародних стандартів. Це "Уявлення фінансової звітності" (N 1), "Звіт про рух грошових коштів" (N 7), "Облік інвестицій в асоційовані компанії" (N 28), "Вплив змін валютних курсів" (N 21), "Прибуток на акцію" (N 33) і ін.
Разом з тим, слід зазначити, що прогрес банківської системи Білорусії у області бухгалтерського обліку не може дати відчутних результатів без аналогічних перетворень в економіці держави в цілому. Рішенням цієї проблеми повинна стати реалізація державної Програми переходу на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку народного господарства республіки, затвердженої ухвалою Ради міністрів Білорусії в 1998 році.