Смекни!
smekni.com

Організація обліку реалізації сільськогосподарської продукції, робіт і послуг (стр. 7 из 12)

В обліковій практиці дуже часто трапляються невідповідності даних товарно-транспортних накладних і квитанцій заготівельних організацій, тим більш, коли на декілька накладних виписується одна квитанція, перш за все це стосується реалізації зернової продукції, тим більше складність полягає в тому, що за день при інтенсивній хлібоздачі вивозять до 20-30 машин, і накладні виписуються в різних структурних підрозділів. А потрібно, щоб дані приймальної квитанції продовжували зміст і доповнювали реквізити товарно-транспортної накладної, тому необхідно їх виразити в формі одного документу. Це дасть змогу багато в чому скоротити і сам процес виписки документів і процес їх обробки.

Аналізуючи вищенаведене, ми вважаємо, що приділення уваги вдосконаленню типових форм товаротранспортних накладних - важлива річ, так як ці документи є основними при відпуску продукції за межі господарства.

Для посилення оперативного контролю реалізації сільськогосподарської продукції необхідно обов'язково заповнювати обидві сторони товарно-транспортних накладних. Це дозволить не тільки контролювати витрати, а і своєчасно вести звірку записів обох розділів по об'єму реалізованої та перевезеної продукції.

Для наведення належного порядку необхідно обучити осіб, відповідальних за оформлення документів, правильному оформленню товаротранспортних накладних, для скорочення часу заповнення документів цього типу необхідні реквізити: рік, місяць, найменування сільськогосподарського підприємства та інші вносити заздалегідь.

Бланк товарно-транспортної накладної повинен бути :

- уніфікованим для всіх видів продукції ( зерно, овочі, молоко та ін.)

- заповнення з однієї сторони бланка, що зручно при обробці;

- не мати зайвих реквізитів;

- передбачувати певну кількість пустих граф для характеристики вантажу;

- дати можливість застосовувати накладні при відправці різними видами транспорту і його належності (власний, залучений чи заготівельної організації). В літературних джерелах передбачається спрощення обліку реалізації молока і молокопродуктів. Замість 30 первинних документів (товарно-транспортних накладних), які виписуються в 4 примірниках , виписувати 2 документа на період з 1 по 15; з 16 по 31 числа кожного місяця. Перший примірник документу залишається на фермі, другий - в бухгалтерію, третій та четвертий передають на молокозавод, один з яких після 15 і 31 числа кожного місяця з вказаною сумою, підписами та печатками повертається на підприємство, де йде його звірка з даними свого примірника.

Можливо з даним моментом слід погодитись, вважаючи, що розрахунки за молоко проводяться два рази в місяць ( або подекадне).

Практичний досвід показує, що слід деякі зміни вносити в накладну внутрішньогосподарського призначення ( ф№87):

в графі "затребувано" - обсяг робіт, витрати по нормі на одиницю роботи і на весь обсяг робіт.

в графах "відпущено", "прийнято" - вказати масу брутто, тару і нетто.

Крім цього на нашу думку, в аналітичному обліку необхідно уособити відображення операцій по бартерним угодам, оскільки вони мають значні відмінності в документальному оформленні та організації взаємовідносин між суб'єктами господарювання.

Організація обліку бартерних операцій в деякій мірі регламентується Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств " від 22.05.97 р з послідуючими змінами і доповненнями, де дається визначення бартеру, як господарської діяльності, яка передбачає проведення розрахунків за товари у будь-якій формі відмінній від грошової, включаючи всі види заліків та погашення заборгованості в результаті яких не передбачається зарахування коштів на рахунки продавця.

Облік бартерних операцій можна вести на рахунках :

- 63 "Розрахунки з постачальниками " ,

- 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" 685 "Розрахунки з іншими кредиторами".

В любому сполученні або на одному з них, використовуючи вартість відпущеної продукції, як підставу на оприбуткування продукції, що надходить у зворотному напрямку.

3.2 Вдосконалення аналітичного та синтетичного обліку реалізації

Зважаючи на складність і трудомісткість облікової роботи процесу реалізації, головним напрямком його вдосконалення має бути не просто спрощення, а більш обґрунтована побудова.

Перш за все треба суттєво скоротити господарські операції по рахунку 70 "Доход від реалізації.

При реалізації продукції за державними та регіональними замовленнями організації на прийняту продукцію видають здавальникам приймальні квитанції, в яких зазначають залишкову масу, ціну і вартість продукції.

Запис Дт 36 Кт701 робиться на підставі квитанції.

Крім того заготівельні організації відшкодовують за встановленим тарифом вартість транспортних послуг з доставки продукції (як правило за 1 т/км встановлюється по тарифам транспортних організацій, які нижче від фактичної собівартості 1 т/км по господарству). В обліку сільськогосподарських підприємств транспортні витрати та їх відшкодування відображають як реалізацію послуг автотранспорту. За таких умов сільськогосподарські підприємства, отримуючи певні прибутки від реалізації продукції, зазнають значних збитків від реалізації авто послуг. Крім того, транспортні витрати відшкодовують виходячи з залікової, а не фактично доставленої маси продукції. До того ж це не є реалізація послуг з ініціативи підприємства, а це витрати, пов'язані з реалізацією конкретних видів продукції; тому доцільно відносити їх безпосередньо на кожний вид реалізованої продукції як складову частину її повної собівартості.

Такий порядок забезпечить реальність облікової інформації для визначення рентабельності по кожному виду реалізованої продукції.

Багаторічна практика застосування ж-о форми обліку підтвердила її право на життя в сучасних умовах. Проте перехід до ринкової економіки, поява великої кількості підприємств різних форм власності та сфери діяльності, значно ускладнили її застосування.

На нашу думку ведення відомості аналітичного обліку зайве, всі необхідні дані містяться в реєстрах, де узагальнюються в необхідному розрізі дані первинних документів і, які по суті, являються регістрами аналітичного обліку. На нашу думку в окремому документі слід було б відобразити витрати, пов'язані з реалізацією продукції, бо для їх обліку не пристосований жодний реєстр.

Що стосується самих реєстрів, то слід відмітити, що не зрозуміло де реєструвати документи по реалізації кормів, насіння, молодняку худоби, тощо. Тому виникає пропозиція ф.№ 11.1 с.-г. назвати “Реєстр документів по реалізації с.-г. продукції”, а в окремий регістр виділити реєстрацію реалізованої продукції переробки, яка дійсно являється "готовою продукцією", і тим самим виключити подвійний облік на рахунку 701 для визначення облікової бази по нарахуванню бюджетних платежів.

Оскільки реєстр ведеться на кожний вид продукції, то гр.. 8 "кореспондуючий рахунок" зайва, краще замість неї зробити вільну додаткову графу , тому що на 70 рахунок крім ПДВ можуть відносить і інші суми податків і зборів. Крім того було б незайвим в реєстрах відображати не тільки суми нарахувань і проплати, але й розбіжності між ними, бо саме суми недоплат (переплат) підлягають постійному контролю з боку працівників бухгалтерії.

Так як товарообмінні операції на даному етапі є одними з основних каналів реалізації сільськогосподарської продукції в господарстві, тому документальному оформленню та відображенню бартерних операцій на рахунках необхідно приділяти велику увагу.

Для подальшого вдосконалення обліку бартерних операцій пропонується використовувати спеціальну Відомість обліку бартерних операцій. Записи у відомості роблять з моменту початку виконання угоди про бартерні операції. В разі необхідності оформлення кількох документів на одержання чи відправлення продукції у відомості для реєстрації господарських операцій відводять кілька рядків. В графі 4 відмічають номера товарно-транспортних накладних, за якими була відпущена продукція покупцеві, а в графі 5 - номер податкової накладної, яку можуть виписувати або на всю кількість відвантаженої продукції, або на кожну відправлену партію продукції.

При виникненні розбіжностей між договірною та звичайною ціною реалізації виручка по кожній з них зазначається окремо, для чого виділені графи 7 і 8.

Для нагромадження даних про обсяг відвантаженої продукції конкретного виду та суми виручки у відомості робиться вставка, яка дозволяє нагромадити необхідні дані.

У другому розділі на підставі документів постачальника роблять відмітку про одержані цінності та одержану при цьому суму податку на додану вартість.

Використання Відомості обліку бартерних операцій в ТОВ “Куземинське” дає можливість упорядкувати дані бартерних договорів та контрактів, а також виявити повну картину товарообмінних операцій на кінець звітного місяця.

Наведену відомість можна використовувати, як при здійсненні бартерних операцій з юридичними особами, так і з приватними фізичними особами.

В цілому можна зробити висновок, що втілення в життя зазначених шляхів вдосконалення первинного, аналітичного та синтетичного обліку реалізації сільськогосподарської продукції, робіт та послуг дозволить скоротити витрати облікового часу, більш точно обліковувати витрати та доходи, що дозволить точніше визначати фінансовий результат від реалізації продукції.


4. АВТОМАТИЗАЦІЯ ОБЛІКУ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ, РОБІТ, ПОСЛУГ В ТОВ “КУЗЕМИНСЬКЕ”

Задачі “Облік реалізації продукції” та “Облік розрахунків з покупцями і замовниками” в ТОВ “Куземинське” вирішуються в бухгалтерії та торговому відділі і не є автоматизовані. Оскільки методика бухгалтерського обліку єдина і стандартизована, вибір шляху розв’язку даної задачі зводиться до вибору програмного середовища, в якому доцільніше її розв’язувати. Тут можливі два альтернативні напрямки – встановлення готової спеціалізованої бухгалтерської системи і розробка власної. З спеціалізованих систем можна виділити російський “1С” та вітчизняний “X-Door” Запорізької фірми “SoftTaxi”. Ці обидва пакети є досить потужними і гнучкими (особливо “1С”). Зокрема, одним із шляхів вирішення проблеми міг би бути вибір компонента “1С” – “1С: Бухгалтерія”, який можна додатково налаштувати на виконання деяких функцій оперативного обліку. Але на сьогодні всі спеціалізовані системи, які варті уваги, мають один суттєвий недолік – відносно високу вартість (в першу чергу це стосується сільськогосподарських підприємств). Очевидно, що якщо підприємство має на меті одержання прибутку, то так чи інакше всі управлінські рішення повинні бути економічно обґрунтованими. А для обґрунтування такого рішення, як вибір системи комп’ютеризованого обліку повинні враховуватись такі фактори, як економічна ефективність та ціна системи, і на основі аналізу цих факторів вже повинен робитись висновок про доцільність тієї чи іншої системи.