Смекни!
smekni.com

Аналіз системи стратегічного управління ДП "Укрдонбасекологія" (стр. 3 из 7)

Сущность стратегического планирования заключается в формулировании основных направлений деятельности предприятия (миссии) и показателей его развития на планируемый период (целей), определяющих желаемый результат его деятельности в целом и в конкретном бизнесе. В рамках стратегического планирования обеспечивается комплексное обоснование проблем, с которыми может столкнуться предприятие, и определяются действий по их разрешению, а также разрабатывается конкретный план управленческих действий (стратегии) по выполнению миссии предприятия и достижению сформулированных целей.

Стратегические планы должны быть разработаны так, чтобы быть целостными в течение длительного периода и одновременно быть достаточно гибкими, позволяющими при необходимости осуществить их совершенствование и переориентацию. Общий стратегический план следует рассматривать как программу деятельности предприятия на длительный период времени с условием, что постоянно меняющаяся деловая и социальная обстановка делает коррективы этого плана неизбежными.

3.1. Опис місії і цілей підприємства

Основними завданнями стратегії є вибір довготривалих напрямів діяльності і формування стратегічної місії підприємства.

Перетворення місії в сукупність цілей.

Розробка стратегії для досягнення встановлених цілей.

Здійснення і виконання стратегії маркетингу.

Оцінка результатів, ситуативний аналіз, розробка коректуючих дій.

Стратегічні цілі і задачі підприємства відображають кількісні і якісні показники, які характеризують результати його діяльності в довготривалій перспективі. Звичайно підприємство зацікавлено в досягненні цільового набору різних цілей, які можна ранжирувати по ступеню їх важливості. Для діяльності ДП “Укрдонбасекологія” визначення цілей ґрунтується на наступних положеннях: 1) Визначається не одна, а декілька цілей. До побудови цілей і їх узгодження застосовується комплексний підхід (основні цілі, що забезпечують установки).

2) Цілі повинні бути реальними, виключати суперечність.

3) Цілі покликані стимулювати подальший розвиток, забезпечувати зосередження сил і засобів підприємства на пріоритетних напрямах діяльності.

4) фінансові цілі є життєво важливими для підприємства.

Кожне підприємство вимушено формулювати як фінансові цілі, так і стратегічні. Приклади стратегічних і фінансових цілей відображені у формі таблиці 1.

Таблиця 1. Цілі стратегічного управління

Фінансові цілі Стратегічні цілі
Зростання замовниківЗростання доходів Збільшення прибутку Стабілізація доходів Збільшення частки ринку вища позиція в галузі Підвищення якості послуг.Висока репутація серед замовниківПідвищення конкурентоспроможності ринку Розширення і зростання можливостей

Як фінансові, так і інші цілі є життєво важливими для підприємства. Проблеми виникають при встановленні пріоритетів в їх досягненні, коли необхідно вибирати між діями, направленими на досягнення короткострокових фінансових показників і зусиллями, які забезпечують сильнішу ринкову позицію в довгостроковій перспективі. Підприємство повинне розробити поточні цілі маркетингу. Довгострокові цілі дозволяють вирішити наступні задачі: по-перше, встановлення цільових показників на п'ять або більше років вперед дозволяє краще представити, які дії потрібно робити вже зараз і впродовж всього планованого періоду, щоб забезпечити досягнення цих цілей; по-друге, наявність довгострокових цілей дозволяє керівникам точніше оцінити значення і вплив поточних рішень на досягнення намічених показників в майбутньому. Короткострокові цілі направлені на досягнення негайних або найближчих результатів і, як правило, обмежуються періодом.

Цілі управління є віддзеркаленням довготривалих і короткострокових цілей підприємства. Розробка цілей діяльності повинна включати їх чітке формулювання, ранжирування всього набору по критерію значущості, остаточний вибір найважливіших цілей з погляду інтересів підприємства. Як приклад можна запропонувати наступні формулювання цілей діяльності підприємства і відповідних їм цілей маркетингу.

Встановлені стратегічні цілі повинні бути конкретизовані для кожного самостійного підрозділу підприємства. При цьому слід керуватися принципом поступової деталізації змісту цілей маркетингу від вищого рівня управління до нижчого. Такий підхід дозволяє усунути суперечності між цілями окремих підрозділів і підприємства в цілому. Проблеми виникають при встановленні пріоритетів в їх досягненні, коли необхідно вибирати між діями, направленими на досягнення короткострокових фінансових показників і зусиллями, які забезпечують сильнішу ринкову позицію в довгостроковій перспективі. Довгострокові цілі дозволяють вирішити наступні задачі: по-перше, встановлення цільових показників на п'ять або більше

3.2 Оцінка і аналіз зовнішнього середовища

Підприємства, що виходять на ринок, зустрічають сьогодні жорстоку конкурентну боротьбу. Щоб вижити в цій боротьбі і досягти успіху, необхідно використовувати можливості маркетингу.

Саме на основі маркетингової діяльності проводиться більшість комерційних операцій на світовому ринку. Спеціальними дослідженнями встановлено, що більше 75% комерційних невдач відбувається через помилки в маркетинговій діяльності.

Під маркетингом розуміється система внутріфірмового управління, спрямована на вивчення і облік ринкового попиту, потреб і вимог конкретних споживачів до продукту для більш обґрунтованої орієнтації виробничої діяльності фірми і діяльності в сфері збуту.

Перш ніж вирішити вийти на ринок, підприємству необхідно багато чого дізнатись, досконало розібратися в особливостях внутрішнього й зовнішнього середовища.

До зовнішнього (оточуючого) середовища відносяться конкуренти, покупці, посередник, фінансові установи, митні та державні органи і т. п. Важливу роль відіграє економічна ситуація в країні, політична обстановка, природні умови, культура, традиції та інше.

Зовнішні фактори - це ті, на які підприємство впливати не може і в своєї політиці повинно сприймати їх як дещо незмінне. Отже зовнішні фактори :

1.Діяльність державних владних структур (фіскальна та кредитно-грошова політика, законодавство). Наприклад, в залежності від характеру податкової політики (розміри податкових ставок) підприємство буде отримувати високий прибуток чи, навпаки, зовсім його не отримувати.

2.Господарська кон’юнктуру, що складається. Вона включає кон’юнктуру ринків сировинних та матеріальних ресурсів, ринків трудових ресурсів, ринків засобів виробництва, ринків фінансових ресурсів.

3. Розвиток родинних та підтримуючих галузей. В даному випадку мова йде про розвиток нових технологій (ресурсозберігаючих, технологій глибокої переробки), нових матеріалів та джерел енергії. Їх впровадження у виробництво підвищує науковий та виробничий потенціал підприємства.

4. Параметри попиту. Вони включають ріст попиту на товари, що виробляються підприємством, його стабільність і дозволяють підприємству отримувати високий прибуток , а також закріпити своє положення на ринку. Нестабільний попит, зміна вимог покупця до якості продукції підприємства, зниження покупної можливості населення, навпаки, не створюють умов для забезпечення певної конкурентоспроможності підприємства

До внутрішнього середовища відносяться функціональні структури підприємства, система розробки оказання послуг, кваліфікація кадрів і їх використання, системи передачі інформації між ланками управління та інше.

До внутрішніх факторів відносяться такі:

1.Діяльність керівництва та апарату управління підприємства (організаційна та виробнича структури управління, професійний та кваліфікований рівень керуючих кадрів і т. д.).

2. Система технологічного оснащення. Обновлення устаткування та технологій, тобто заміна їх на більш прогресивні, забезпечує підвищення конкурентоспроможності підприємства, підсилює внутрішню гнучкість виробництва.

3. Ефективне оказання послуг. Цей фактор серйозно впливає на підвищення конкурентоспроможності підприємства: можна добитися непоганих результатів в виробництві, надаючи послуги вищої якості і відносно невисокої собівартості. Тому підприємство намагається здійснити ефективне оказання послуг за рахунок придбання нової техники, кваліфікованим кадрам та інше. Все це робиться, з однієї сторони, на основі формування "свого" покупця, проведення ефективної цінової політики і т. п., а з іншої - шляхом ефективного забезпечення новітнішою технікою та устаткуванням по доступним цінам.

Всі фактори внутрішнього й зовнішнього середовища розподіляються на ті, що піддаються управлінню з боку підприємства, і ті, що не піддаються.

Зовнішня середа, в свою чергу, поділяються на середу прямого й середу непрямого діяння.

Середа прямого діяння об’єднує елементи, безпосередньо впливаючи на діяльність ДП „Укрдонбасекологія” і випробуючи на себе її відповідний вплив. Елементами середи прямого впливання є: постачальники, конкуренти, споживачі, посередники, державні органи регулювання економіки, контактні аудиторії. (Таблиця 2.)

Головними в середі прямого впливу є покупці послуг. Маркетингова діяльність ДП „Укрдонбасекологія” повинна постійно реагувати на зміни споживчої поведінки і їх причини, ураховувати характер, типи і фактори покупного попиту, опиратися на знання процесу прийняття споживачами рішень. Основними споживачами ДП „Укрдонбасекологія” шахти Луганської та Донецької областей

Конкурентияк суб’єкти зовнішньої середи задають критерій господарської діяльності, котрих слід не тільки достигнути, але й перевершити. Тільки в цьому випадку ДП „Укрдонбасекологія” може розраховувати на успіх на ринку послуг.