Кожний новий продукт можна розглядати або з позицій наявності у ньому нових технологічних рішень, або значимості його ринкової новизни. Під ринковою новизною продукту розуміють його спроможність задовольняти цілком нові потреби покупців, потреби нового ступеня або розширення кола споживачів. Так, дорогі парфуми, розфасовані у крихітні флакончики, реалізуються у більших кількостях, ніж дорогі великі флакони. Як показує досвід, продукт, що має ринкову новизну, забезпечує на 28% приросту прибутку більше, ніж традиційний.
Продукт також може втілювати досить багато технічних нововведень, проте не мати ринкової новизни.
Таким чином, двома найважливішими характеристиками інновації є її новизна (науково-технічний аспект) і комерційний успіх (економічний аспект).
Чим значиміша інновація, тим меншу роль відіграють ринкові чинники у її виникненні. Для зародження і розробки найрадикальніших нововведень набагато більше значення мають науково-технічні досягнення. Більше того, радикальні нововведення самі створюють нові ринки збуту і попиту.
Для нововведення у сфері засобів виробництва велике значення має науково-технічний чинник. Це особливо стосується продукції машинобудування. Водночас пошук і розробка нововведень вимагають цілеспрямованих дій і вивчення потреб. Тому процес створення нового продукту має починатися з вивчення ринку, виявлення його можливостей, прогнозування майбутніх потреб. Потім визначаються характеристики інновацій, що задовольняють потреби сьогоднішнього і, головне, завтрашнього дня. Тільки за цієї умови, а також за успішного вирішення технічних завдань просування на ринок збуту фірма має підставу сподіватися на комерційний успіх інновації.
Характеризуючи інноваційний процес, часто вживають термін "життєвий цикл нововведення". Це пов'язано з тим, що будь-яка інновація від моменту зародження до згасання можливостей її ефективного використання проходить такі фази:
— виникнення інновації;
— впровадження у сферу експлуатації;
— поширення;
— удосконалення;
— припинення випуску.
Така фазова модель нововведення дає змогу визначити конкретні управлінські завдання протягом "життя" інновації.
Для широкомасштабних нововведень характерним є те, що на стадії виникнення інновації вона стимулює зародження інших, повторних нововведень, необхідних для її реалізації.
Аналіз кон'юнктури ринку науково-технічної продукції, як правило, провадиться за її видами:
— характером виконуваних науковими організаціями робіт;
— залежно від закінченості і захищеності авторських
— ступенем новизни;
— характером фінансування.
За характером виконуваних науковими організаціями робіт їх прийнято класифікувати таким чином.
1. Науково-технічна продукці:.
1.1. Роботи з фундаментальних, теоретичних і пошукових досліджень.
1.2. Створення нових і досконаліших технологічних процесів, устаткування і матеріалів, засобів автоматизації і механізації виробництва, дослідження й випробування продукції, засобів організації виробництва, праці й управління. Економічний ефект від впровадження подібної продукції реалізується у замовника і не пов'язаний із зміною споживчих властивостей продукції, яка випускається замовником.
1.3. Прикладні науково-дослідні, дослідно-конструкторські й експериментальні, пошукові роботи, що забезпечують зміну споживчих властивостей продукції замовника і підвищення її економічної ефективності.
1.4. Технологічна підготовка виробництва, економічний ефект від впровадження якої реалізується у сфері експлуатації.
2. Продукція виробничо-технічного призначення і послуги виробничого характеру:
2.1. Дослідні зразки (партії) нової продукції.
2.2. Нова або вперше освоювана продукція, призначена
для серійного чи масового виробництва.
2.3. Нові машини й устаткування, що виготовляються на
індивідуальне замовлення.
2.4. Послуги виробничого характеру.
З. Послуги науково-технічного характеру:
3.1. Передання створеної раніше науково-технічної продукції.
3.2. Передання науково-технічної документації.
3.3. Інформаційне обслуговування.
3.4. Захист авторських прав і патентне обслуговування.
3.5. Науково-технічна допомога в освоєнні і впровадженні науково-технічної продукції.
3.6. Розгляд і надання науково-технічних висновків.
3.7. Консультації з технологічних, технічних, економічних, правових, організаційних та інших питань.
Залежно від закінченості і захищеності авторських прав науково-технічну продукцію поділяють на:
— закінчені і перехідні роботи;
— "ноу-хау" — закінчені й оформлені у вигляді науково-технічної документації, готові для передання і тиражування науково-технічні роботи;
— запатентовані інновації — закінчена й оформлена відповідно до вимог авторських прав наукова-дослідна робота.
За ступенем новизни науково-технічна продукція підрозділяється на нову, що містить визначену новизну, відповідає визначеному еталону, науково-технічному рівню, і таку, що повторює ту або іншу раніше створену інновацію.
Особливо важливою характеристикою науково-технічної продукції є джерело фінансування. За кон'юнктурою ця характеристика науково-дослідної роботи справляє найбільший вплив на вартісні і власницько-правові характеристики інновації. Залежно від джерел фінансування наукові дослідження і розробки поділяють на роботи, що фінансуються за рахунок власних джерел авторського колективу дослідників, позичкових засобів і засобів замовника. Наукові дослідження і розробки, які фінансуються за рахунок власних і позичкових засобів, становлять зазвичай тематику наробки науково-технічного колективу. Це роботи, спрямовані на розвиток того науково-технічного напрямку, що у майбутньому може становити комерційний інтерес з боку кредиторів.
Роботи, що фінансуються за рахунок власних джерел, є власністю розробників.
Залежно від умов надання позичкових засобів власність на науково-технічну продукцію може перейти до позикодавця.
Власність на науково-технічну продукцію, що фінансується замовником, може бути частковою або повною власністю замовника.
3. Види фірм у науково-технічній сфері
Залежно від розмірів науково-технічні організації поділяють на значні науково-дослідні центри і невеличкі форми комерційної науково-дослідної організації.
Значні науково-дослідні центри, як правило, не є самостійними комерційними структурами. До цієї категорії відносяться: дослідницькі центри виробничих підприємств (НДІ, КБ, інформаційні центри і бюро тощо); міжгалузеві й регіональні центри (галузеві й міжгалузеві НДІ, технопарки і технополіси і т. ін.); загальнонаукові центри (НДІ і лабораторії вищих навчальних закладів, інженерні центри, інфраструктура національної і спеціалізованих академій, наукових спілок і науково-технічних товариств).
Дрібний дослідницький бізнес функціонує на основі комерційного розрахунку. Найпоширенішою організаційною формою при цьому є партнерство, сформоване для реалізації конкретної науково-технічної ідеї.
Залежно від основного напрямку діяльності науково-дослідні і науково-технічні організації прийнято поділяти на такі, що займаються розробкою, впроваджувальні фірми, консалтингові фірми і фірми інформаційного обслуговування.
Дрібні фірми, які працюють у сфері наукових досліджень і розробок, прийнято поділяти на:
— дрібні впроваджувальні, що створюються на позички венчурного капіталу;
— фірми-паростки" (спіноф) для реалізації науково-технічних досягнень, які є побічним продуктом значних програмно-цільових розробок за контрактами урядових відомств, університетів, підприємств, корпорацій;
— дрібні фірми, що обслуговують програмно-цільові наукові дослідження і розробки;
— дрібні фірми-розроблювачі;
— творчі групи і проектні бригади;
— фірми ризикового (венчурного) фінансування.
Кожна з цих форм дослідницького бізнесу займає власну "нішу" в інноваційному процесі.
Основні зусилля впроваджу вальних фірм, як правило, зосереджені на доведенні нової техніки на стадії її впровадження до конкретного виробництва (підготовка технологічних процесів, установка і налагодження устаткування тощо).
Комерційний успіх таких фірм залежить насамперед від зниження витрат на впровадження нововведення.
Фірми "спіноф" і фірми, що обслуговують програмно-цільові наукові дослідження і розробки, є незалежними організаціями, проте їх фінансування відрізняється від самостійних впроваджувальних фірм і фірм-розроблювачів.
До таких, що обслуговують програмно-цільові розробки, слід віднести проектні фірми з надання послуг окремим спеціалістам і організаціям щодо підготовки документації проектів і програм, консультативно-експертні фірми з питань платної оцінки проектів і підготовки їх техніко-економічних обгрунтувань, фірми з підготовки матеріально-технічної бази наукових організацій.
Творчі групи і проектні бригади створюються у рамках існуючих наукових організацій, їхня діяльність має відносно автономний характер на основі повного комерційного розрахунку.
4. Інформаційне і консультативне обслуговування виробництва
Протягом останніх років стрімко розвивається ринок інформаційних послуг, що обумовлено бурхливим розвитком технічних засобів інформаційного забезпечення (комутаційного зв'язку, комп'ютерних технологій, програмного забезпечення інформаційних технологій). Якщо у 60-ті роки інформаційним продуктом були в основному реферативні видання, інформаційні бюлетені, бібліотечні каталоги, що поширювалися за передплатою, то у 70-ті роки набули розповсюдження бази даних на машинних носіях. Саме в цей час почали розвиватися і зміцнюватись на ринку комерційні сервісні інформаційні служби.