Напрями стратегічного зростання підприємства (стр. 2 из 4)
Кредитоспроможність - своєчасність фізичних та юридичних осіб у розрахунках щодо раніше наданих кредитів, стабільність поточного фінансового стану, тенденції його зміни, здатність залучати різні джерела для мобілізації грошових ресурсів.
Основні вимоги до якості застави такі: стабільність ринкової ціни і відсутність різких її коливань, ліквідність (можливість швидкої реалізації на ринку), захист прав кредитора на володіння майном, швидка ідентифікація продукту (товару, послуги) і відсутність втрати ним споживчих властивостей.
Однією з форм забезпечення є поручительство, що передбачає укладання договору, при якому поручитель зобов'язується перед кредитором сплатити в разі необхідності заборгованість позичальника.
Видом кредитного забезпечення є також передання рухомого майна (вантажного автомобіля тощо), перепосилання вимог і рахунків, заставні права на нерухомість та ін. З метою зменшення кредитних ризиків у багатьох розвинутих країнах світу здійснюють такі заходи:
1) створюють окремі централізовані служби ризиків
або закріплюють їх за центральними банками. Так, у Франції центральний банк здійснює періодичну інвентаризацію великих, кредитів (що перевищують встановлені ліміти) й обсяги заборгованості тощо і розповсюджує її результати серед відповідних установ. У США такою діяльністю займається служба обміну кредитною інформацією;
2) формують банк даних про юридичних та фізичних осіб (своєрідну картотеку підприємств і підприємців) та надають їх кредитним установам;
3) створюють картотеку несплачених чеків, векселів та поширюють її серед банків, інших заінтересованих установ;
4) головне податкове управління веде картотеку банківських рахунків з метою виявлення рахунків тих осіб, які не мають права виставляти чеки та заборони здійснювати цю операцію до часу задоволення потреб усіх потерпілих (так, у Франції до Головного управління щороку надходить понад 50 млн відповідних запитів);
5) у масштабі країни ведуть картотеку загублених, вкрадених та інших недійсних чеків (загальна кількість таких чеків становила у Франції в 1993 р. понад 10 млн);
6) здійснюють загальнонаціональний облік неповернених кредитів, які надаються фізичним особам для непрофесійних цілей (наприклад, купівлі товарів у кредит);
7) створюють комплексну базу інформаційних економічних ресурсів щодо народного господарства загалом, окремих сфер та галузей, а також розробляють прогнози діяльності підприємств на різний період.
2. Підвищення якості продукції
Під якістю продукції розуміють сукупність властивостей, що зумовлюють її придатність задовольняти певні потреби споживачів у відповідності до свого призначення. Слід розрізняти поняття якості продукції та поняття її технічного рівня. Поняття технічного рівня виробів за змістом вужче від якості, тому що охоплює сукупність лише техніко-експлуатаційних характеристик. Показники технічного рівня встановлюються при проектуванні нових знарядь праці (транспортних засобів, машин, приладів).
Необхідність поліпшення якості продукції в сучасних умовах диктується такими обставинами, як:
потребами науково-технічного прогресу;
зміною споживчих запитів населення;
нестачею або обмеженістю природних ресурсів;
підвищенням значення матеріального стимулювання в ринкових умовах, коли кожна людина, яка краще працює, може придбати за свою заробітну плату більш високоякісний товар;
розвитком зовнішньої торгівлі.
У тісному взаємозв'язку з якістю продукції перебуває її конкурентоспроможність.
Управляти конкурентоспроможністю можна шляхом забезпечення оптимального співвідношення між ціною, якістю, обслуговуванням.
Економічний механізм управління якістю продукції об'єднує способи і методи, які спрямовані на забезпечення виробництва і реалізації продукції високої якості. Складовими елементами цього механізму є планування і прогнозування виробництва високоякісної продукції, стимулювання і контроль за виробництвом, стандартизація і сертифікація продукції.
Ефективним засобом управління якістю є стандартизація, яка включає комплекс норм, правил і вимог до якості продукції. Стандарт на продукцію є основним нормативно-технічним документом, в якому показники якості встановлюються, виходячи із новітніх досягнень науки, техніки і попиту споживачів.
Стандартизація продукції охоплює встановлення вимог до якості продукції, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих; встановлення норм, правил в галузі проектування; формування єдиної системи показників якості продукції, методів її контролю, випробувань, єдиних термінів і позначень; створення єдиних систем класифікації і кодування продукції тощо.
Сертифікація продукції - один із важливих елементів системи управління якістю, який передбачає оцінку відповідності продукції певним вимогам та видачу певного документа - сертифіката.
Державний нагляд за якістю продукції здійснює Держстандарт України, який є національним органом, що здійснює стандартизацію і сертифікацію продукції. Об'єктом державного нагляду є продукція виробничо-технічного призначення і товари народного споживання, експортна продукція щодо вимог контрактів, імпортна продукція щодо діючих в Україні стандартів, атестовані виробництва.
У ряді галузей промисловості якість продукції оцінюється за сортами за допомогою коефіцієнтів сортності (Кс):
(1)де N1, N2 - відповідно випуск продукції нижчого івищого сорту, одиниць;
Ц1, Ц2 - ціна одиниці виробу відповідного сорту, грн.
Економічна ефективність поліпшення якості продукції характеризується розміром додатково отриманого прибутку від виробництва і реалізації продукції підвищеної якості.
Річний економічний ефект (або річний прибуток від поліпшення якості) (Ея) з урахуванням фактору часу обчислюється за формулою
Ея= (∆П - α ×К) × Nя, грн, (2)
де∆П - приріст прибутку за рахунок реалізації одиниці продукції підвищеної якості, грн;
К - питомі капіталовкладення на проведення заходів щодо поліпшення якості продукції, грн/од;
Nя - обсяг продукції поліпшеної якості в натуральних одиницях.
Якщо покращання якості продукції знаходить відображення у підвищенні її сортності, то додатковий прибуток створюється за рахунок підвищеної ціни на продукцію вищого сорту (∆Пя):
∆Пя= ( (Ц2 - С2) - (Ц1 - С1)) × Nя, (3)
Де Ц1, Ц2 - відповідно ціна одиниці продукції нижчого і вищого сорту, грн;
С2,, С1 - собівартість одиниці продукції нижчого і вищого сорту, грн.
Річний економічний ефект у виробника продукції покращеної якості (Ев) може бути також обчислений як різниця приведених витрат на виробництво продукції покращеної і попередньої якості:
Ев = ( (С1+α×К1) - (С2+ α×К2) × Nя, грн, (4)
де С1, С2 - собівартість виготовлення одиниці продукції відповідно попередньої і покращеної якості, грн;
К1, К2 - питомі капіталовкладення у виробництво продукції відповідно попередньої і покращеної якості, грн.
Досить часто цей ефект може мати від'ємне значення, тому, підприємство змушене змінити ціну виробу, щоб забезпечити собі необхідний рівень рентабельності виробництва. У такому разі економічний ефект можна обчислити як (∆Пя).
Річний економічний ефект у споживачів продукції більш високоїякості (Ес) може бути обчислений як зміна річної величини одноразових і поточних затрат:
Ес = (α× (К1’ × α0- К2’) + (С1'-С2')) × Nя, грн, (5)
Де К1’, К2’ - питомі капітальні вкладення на придбання і експлуатацію виробів відповідно попередньої і підвищеної якості, грн;
С1', С2' - річна сума експлуатаційних витрат по виробах відповідно попередньої і покращеної якості, грн;
α0 - коефіцієнт еквівалентності (спряження) старої продукції новій за корисним ефектом (продуктивності, строку служби і т.п.).
Поліпшення якості продукції є специфічною формою прояву закону економії робочого часу, тому підвищення якості має значний народногосподарський ефект. Цей ефект враховує ефекти і від виробництва, і від експлуатації (споживання) продукції підвищеної якості.
Сумарний річний економічний ефект від підвищення якості продукції
(Есум) визначається як сума річних економічних ефектів при її виробництві і споживанні (експлуатації):
Есум = Ев + Ес. (6)
У ряді випадків при покращанні якості продукції її собівартість зростає, а ціна залишається без змін, хоча збільшується строк служби нового виробу. В такому разі річний економічний ефект (Ер) може бути обчислений за формулою
Ер = (Сс-Сн × Тс/Тн) × Nя, грн, (7)
де Сс, Сн - собівартість одиниці старого і нового виробу, грн;
Тс, Тн - строк служби старого і нового виробів, років.
3. Орієнтація на науково-технічний прогрес
Науково-технічний прогрес - це неперервний процес одержання і нагромадження наукових знань, їх матеріалізація в елементи техніки, впровадження останньої у виробництво і всі сфери життя. Тому НТП слід розглядати як систему, що охоплює три взаємопов'язані стадії: науку, техніку, виробництво. НТП є також важливішим засобом вирішення соціально-економічних завдань, а саме: охорони навколишнього середовища, покращання умов праці, підвищення добробуту населення.