У наступних працях І.Нонака розробляв теми інформації та організації, підкреслював роль удосконалення товару та інновацій у самооновленні організації компанії. Традиційні послідовні підходи до розроблення нових товарів розглядав як більш обмежені порівняно з тими, що передбачають постійну взаємодію членів багатопрофільної команди, які здійснюють процес розроблення на етапах, що частково збігаються. Дослідження, присвячені розробленню копіювальних апаратів компаній HondaSity, Canon, FujiXerox, дали змогу виявити шість характеристик процесів розроблення нових товарів:
1. стабільність;
2. наявність груп проектувальників, які самоорганізуються;
3. наявність часткового збігу етапів розроблення;
4. багаторівневе і багатофункціональне навчання;
5. ненав’язливий контроль;
6. передання здобутих знань.
У статті "Створення організаційного порядку із хаосу: самооновлення японських фірм" вчений доводить, що сутність самоорганізації полягає у створенні інформації, а самооновлення залежить від спроможності організації управляти послідовним створенням і розпадом організаційного порядку. Процес самооновлення складається з таких етапів:
1. виникнення в компанії стану хаосу і нестабільності;
2. поширення безладу і зосередження уваги на протиріччях;
3. динамічне співробітництво, що здійснюється за допомогою самоорганізованих груп, які діють як багатопрофільні команди;
4. перетворення накопиченої інформації на знання.
Перші три етапи визначаються як процеси створення інформації, а четвертий – як інтеграційний процес, у ході якого організація перетворює інформацію на знання.
Список використаної літератури
1. Коно Т. Стратегия и структура японских предприятий: Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1997.
2. Монден Я. "Тойота": методы эффективного управления. – М.: Экономика, 1999.
3. Морита А. Сделано в Японии: история фирмы "8ОКУ". – М.: Прогресс, 2002.
4. Оучи У. Методы организации производства: японский и американский подходы: Сокр. пер. с англ. – М. Экономика, 1984.