Смекни!
smekni.com

Організаційно-економічні засади ефективності виробництва озимої пшениці (стр. 7 из 9)

Щодо фінансового результату підприємства від реалізації зерна озимої пшениці, то можна констатувати, якщо в 2005–2006 рр. фінансовий результат був меншим в порівнянні з 2004 роком – на 11,4 тис. грн.в 2005 році, і на 60,9 тис. грн.в 2006 році. В 2007 р. фінансовий результат виробництва озимої пшениці покращився порівняно з 2004 роком майже в 4 рази (1691,1 тис. грн.). З 2006 по 2007 рр. підприємство отримувало чистий прибуток, який збільшився від 507,5 тис. грн. у 2006 році до 2259,5 тис. грн. в 2007 р. (табл. 2.8).

Таблиця 2.8 Фінансовий результат від реалізації озимої пшениці

Показники 2004 р. 2005 р. 2006 р. 2007 р. Відхилення 2007 р. від 2004 (+;-)
Реалізовано у фізичній масі, ц 24950 43941 36517 48020 23070,00
Рівень товарності, % 45,89 86,47 163,27 116,53 70,64
Виручка від реалізації, тис. грн 1314,8 1948 1860,9 4132,9 2818,10
Собівартість реалізованої продукції, тис. грн 746,4 1391 1353,4 1873,4 607,00
Собівартість реалізації 1 ц. зерна, грн 29,92 31,66 37,06 39,01 9,10
Середня ціна реалізації, грн 52,70 44,33 50,96 86,07 33,37
Фінансовий результат, тис. грн. 568,4 557 507,5 2259,5 1691,10
в розрахунку на 1 га, грн. 435,22 378,91 648,98 2149,86 1714,64
на 1 ц валового збору, грн 10,46 10,96 22,69 54,83 44,38

Протягом чотирьох років відбувалося збільшення собівартості, яка в звітному році збільшилася на 30,4% порівняно з базисним Збільшення чистого прибутку відбулося через збільшення середньої ціни реалізації на 63,3%, в 2007 р. порівняно з 2004р. Середня ціна реалізації 2005 року зменшилася на 16% порівняно з 2004 роком, що сталося через урожай озимої пшениці в звітному році (рис. 5).

Рис. 5. Фінансовий результат від реалізації озимої пшениці

За даним графіком можна зробити висновок, що виручка від реалізації продукції вища повної собівартісті реалізованої продукції на протязі 2004-2007рр. Тобто спостерігається тенденція до збільшення прибутку.

Рівень рентабельності є одним із головних факторів, від яких залежить сума прибутку ТОВ» Велетень». Показники рентабельності є відносними характеристиками фінансових результатів і ефективності діяльності товариства. Вони вимірюють прибутковість підприємства з різних позицій і групуються відповідно до інтересів учасників економічного процесу, ринкового обміну. Визначимо рівень рентабельності вирощування озимої пшениці в ТОВ «Велетень» (табл. 2.9).


Таблиця 2.9. Рівень рентабельності вирощування озимої пшениці

Показники 2004 р. 2005 р. 2006 р. 2007 р. Відхилення 2007 р. від 2004 (+;-)
Повна собівартість реалізованої продукції, тис. грн. 746,4 1391 1353,4 1873,4 607,00
Прибуток, тис. грн. 568,4 557 507,5 2259,5 1691,10
Рівень рентабельності, % 76,2 40,0 37,5 120,6 44,46

Для збільшення рівня рентабельності потрібно насамперед збільшувати суму прибутку, який залежить від кількості реалізованої продукції, середньої реалізіційної ціни і собівартості 1 ц.

За результатами даних таблиці 2.9, ми бачимо, що виробництво зерна озимої пшениці є досить рентабельним, особливо в звітному 2007 році. У 2005 р. рівень рентабельності був нищим у порівнянні з 2004 роком на 36,2%, а в неврожайному 2006 році він досяг 37,5%, тобто на 100 грн. витрат ТОВ «Велетень» отримувало 37,5 грн. чистого прибутку. У 2007 році рівень рентабельності збільшився на 83,1%, порівняно з попереднім роком, – і становив вже 120,6%. Динаміка рівня рентабельності представлена на рисунку 6.

Рис. 6. Рівень рентабельності вирощування озимої пшениці

3. Економічна ефективність аналізованого виробничого процесу

3.1 Маржинальна калькуляція

Для визначення економічної ефективності процесу вирощування зерна озимої пшениці використаємо розрахунок маржинальної калькуляції і знайдемо маржинальний доход – це різниця між виручкою від реалізації і пропорційно-змінними спеціальними витратами. [7].

Дана сума використовується для покриття постійних і накладних витрат у виробничому процесі, а також для утворення прибутку.

Таким чином, розмір маржинального доходу показує, наскільки підвищиться загальний дохід при розширенні виробничого процесу на одну одиницю, за умови, що всі необхідні постійні ресурси є в розпорядженні.

В даній курсовій роботі пропонуємо розглянути дві інтенсивності: інтенсивність I – це наявний стан вирощування зерна озимої пшениці в ТОВ «Велетень»; інтенсивність II – вирощування озимої пшениці за технологією, яка передбачає внесення більшої кількості добрив та засобів захисту рослин. Передбачається, що постійні витрати для інтенсивності IіII будуть однаковими, різниця відбудеться лише в змінних витратах. Розрахунок проводиться на 1 га посівної площі.

Маржинальна калькуляція товарної продукції озимої пшениці для інтенсивності I і II наведена в таблиці 3.1 (Додаток 3).

При інтенсивності I урожайність озимої пшениці складає 36 ц/га в середньому за 4 роки, в той час, як при інтенсивності II – 60 ц/га. Ціна реалізації 1 ц зерна озимої пшениці є однаковою в обох випадках, а саме – 58,5 грн. /ц. Отже, вартість виробленої продукції складе 3816 грн. для інтенсивності Iта 6360 грн. – інтенсивність II. Як бачимо, виручка при інтенсивності II є більшою на 2544 грн., порівняно з інтенсивністюI.

При інтенсивності I використовується як власне насіння другої репродукції так і покупне насіння сорту «Олеся», а при інтенсивності II – тільки покупне насіння – еліту сорту «Олеся». Потреба в насінні складає 280 кг/га. Ціна 1 ц власного насіння – 110 грн./ц, покупного – 170 грн./ц. Отже, витрати на насіння складають 398 грн./га – для інтенсивності I та 476 грн./га – для інтенсивності II.

Витрати пов’язані з використанням добрив присутні як для інтенсивності I так і для інтенсивності II, але кількість внесених добрив при інтенсивності ІІ – більша. Витрати на добрива при інтенсивності І становлять 175 грн./га, а при інтенсивності ІІ – 226 грн./га.

Що стосується засобів захисту рослин, то слід зазначити, що при інтенсивності I використовується недостатня кількість засобів захисту, які необхідні для нормального розвитку рослин. При інтенсивності ІІ всі необхідні норми застосування засобів захисту рослин були враховані, а також додатково передбачено внесення гербіцидів, які необхідні для боротьби зі засміченостю бур'янами. Отже, витрати на засоби захисту рослин для інтенсивності І становлять 747,3 грн./га, а для інтенсивності ІІ – 702 грн./га.

При інтенсивності ІІ ми збільшили кількість внесених засобів захисту рослин, бо гербіциди навіть при значній засміченості практично завжди виправдовують себе з економічних позицій. Застосування засобів захисту рослин є найважливішим технологічним елементом, що забезпечує високий рівень рентабельності вирощування зерна озимої пшениці. Але при інтенсивності І ми використовуємо протруювання власного насіння для посіву.

Змінні витрати власної механізації враховують всі змінні витрати механізації, що виникають в процесі вирощування зерна озимої пшениці. Для інтенсивності І вони становлять 190 грн./га, для інтенсивності ІІ – 223,12 грн./га. Більший осяг витрат власної механізації для інтенсивності ІІ пов’язаний з додатковими змінними витратами механізації, які виникають при внесенні добрив під культуру (внесення добрив, підживлення азотом).

Також передбачені інші витрати як при інтенсивності І, так і при інтенсивності ІІ, а саме: страхування від граду та часткове сушіння (25%). Страхування від граду складає 57,2 грн./га для інтенсивності І та 95,4 грн./га для інтенсивності ІІ. Сушіння – 144 грн./га та 240 грн./га відповідно.

Отже, загальні змінні витрати для інтенсивності І – 1711 грн./га, та 1962 грн./га – для інтенсивності ІІ. Виходячи з цього, маржинальний доход дорівнює 2105 грн./га для інтенсивності І та 4398 грн./га – для інтенсивності ІІ.

Так як постійні витрати залишаються незмінними, то, порівнюючи маржинальний доход двох інтенсивностей, можна зробити висновок, що при використанні елітного насіння, достатньої кількості засобів захисту рослин та внесенні добрив, ми отримаємо вдвічі більший прибуток, хоча змінні витрати також збільшаться на 251 грн/га. Можно зробити висновок, що використання більш інтенсивної та прогресивної технології вирощування озимої пшениці виправдовує себе, і додаткові витрати, які виникають при цьому, окупаються отриманим прибутком від виробництва продукції.

3.2 Визначення потреби в добривах

Розрахунок потреби в добривах проводимо, виходячи з того, що винесення з 1 ц насіння діючої речовини становить: 18 кг азоту, 8 кг фосфору та 5 кг калію, а також на формування зеленої частини рослин – 4 кг азоту, 2 кг фосфору та 11 кг калію. Співвідношення насіння: солома складає 1:1,2. Враховуємо фактор потреби, який становить 1,2 для азоту, 1 для фосфору та 1 для калію. Отже потреба для вирощування 10 ц зерна та 12 ц соломи при інтенсивності І становить 27,4 кг азоту, 10,4 кг фосфору та 12,2 кг калію. Урожайність озимої пшеиці для інтенсивності І становить 36 ц/га, отже потреба в добривах на 1 га буде дорівнювати: 98,5 кг азоту, 37,4 кг фосфору та 65,5 кг калію. (Додаток 4).