Звіти й остаточні висновки ревізійних комісій і аудиторів по річному звіту розглядаються на засіданнях комісій і затверджуються зборами уповноважених. У цих документах міститься важлива інформація про підсумки виробничо-фінансової діяльності підприємств за звітний рік, виявлені факти непродуктивних витрат, порушень, безгосподарності тощо та пропозиції по усуненню недоліків, у тому числі і в організації контрольно-ревізійної роботи та окремих членів ревізійних комісій.
Вищенаведене свідчить, що контрольно-ревізійні органи потребують різнобічної інформації, яку використовують для управління підпорядкованими підприємствами відповідні міністерства, управління, об'єднання, з одного боку, і для управління безпосередньо контрольно-ревізійною роботою — з другого.
Важливою умовою успішного вирішення зазначених завдань є вдосконалення інформаційного забезпечення, скорочення затрат часу і коштів на нього. Це стосується насамперед документації по оформленню результатів ревізій і перевірок — основного блоку інформаційної підсистеми контролю.
Акти ревізій сільськогосподарських підприємств складають у довільній формі, хоча з дотриманням певних правил їх складання. В багатьох випадках вони містять несуттєву, другорядну інформацію, перевантажені зайвими відомостями неконкретного характеру з недостатньо обгрунтованими висновками тощо. Це негативно впливає на оперативність і дієвість контрольно-ревізійної роботи та на її ефективність у цілому.
Основний напрям удосконалення оформлення матеріалів ревізії — уніфікація і стандартизація документації, яка використовується в контрольно-ревізійній роботі, ТакийДосвід набутий у державних контрольно-ревізійних органах, зокрема Державній контрольно-ревізійній службі, у відділах Пенсійного фонду, банках та інших інспекціях. Наприклад, в усіх розрахункових документах по платежах у бюджет, дакі подаються в податкову інспекцію, є реквізити: за даними платника, за даними податкової інспекції; акти перевірки утримань податків із заробітної плати типової форми містять всі необхідні реквізити (так званий алгоритм перевірки). Подібні акти типової форми використовують банки, органи соціального страхування і забезпечення,
На оформлення таких документів різко скорочуються затрати часу, полегшується сама перевірка, оскільки ці до-кум'енти містять, так би мовити, програму, алгоритм перевірки.
У зв'язку з багатогалузевим характером сільськогосподарського виробництва важко запрограмувати і алгоритмізувати всі сторони перевірки діяльності сільськогосподарських підприємств, але по багатьох питаннях елементи уніфікації і стандартизації документів використовувати можна і потрібно, їх доцільно використовувати насамперед при оформленні результатів перевірки договірних зобов'язань та всіх інших розрахункових операцій (розрахунки з підзвітними особами, фінансовою системою та ін.). збереження матеріальних цінностей (акти інвентаризації, порівняльні відомості тощо), виконання планів і т. д.
• Уніфікація і стандартизація контрольної документації дозволить вирішити такі завдання: скоротити види документів, визначивши коло документації та інформації, необхідної для економічного контролю; виключити непотрібну і зайву інформацію; забезпечити дотримання чіткої регламентації проведення ревізій і перевірок; полегшити розгляд та прийняття рішень за наслідками перевірок; розвантажити виконавців контролю від технічних операцій; підвищити культуру документального оформлення; полегшити обробку інформації з економічного контролю і проведенню аналізу цієї інформації; впроваджувати механізовану обробку документації.
Принцип програмно-методичного забезпечення закладений в багатьох інформаційних підсистемах: в обліку — в журналах-ордерах, пергинних і зведених документах; у плануванні — в формах і таблицях планів економічного і соціального розвитку, госпрозрахункових завданнях тощо; в аналізі — в аналітичних таблицях та ін. Цей принцип важливо використовувати і в контрольно-ревізійній роботі. Основним прийомом контролю є зіставлення, але проблема полягає у знанні, що з чим потрібно зіставити, як зістави ти. Дану проблему можуть вирішити висококваліфіковані спеціалісти, розробивши контрольно-аналітичні таблиці. По контролю за виконанням договірних взаємовідносин такі таблиці розроблені і рекомендовані для системи агропромислового комплексу.
Як уже зазначалося, потребує вдосконалення звітність про контрольно-ревізійну роботу. В ній закладені показники, які орієнтують головним чином на виявлення матеріального збитку та його відшкодування. Це звужує можливості контролю і недостатньо стимулює працівників цієї служби до розробки пропозицій і рекомендацій з різних питань виробничо-фінансової діяльності. Тому насамперед потрібно розширити і доповнити систему показниками, які характеризують ефективність економічного контролю: сума економії коштів за рахунок оптимізації планових завдань, норм, скорочення витрат у зв'язку з ліквідацією зайвих ланок в управлінській системі, штатних одиниць тощо за пропозиціями контролерів; кількість внесених пропозицій по вдосконаленню функцій управління, планування, обліку, економічного аналізу та економічний ефект від них; сума повернутих коштів обслуговуючими, заготівельними організаціями по виявлених приписках і обрахунках та ін. Одночасно потрібно розробити систему показників, що характеризують обсяг роботи контролерів та її ефективність (навантаження на одного контролера по перевірці підприємств, затрати часу на одне підприємство, розмір виявленого матеріального збитку з розрахунку на одне підприємство, його відшкодування). Це дозволило б вдосконалити систему оплати праці і матеріального стимулювання контролерів, краще контролювати виконання планових завдань по контрольно-ревізійній роботі. Становлення аудиторської діяльності пов'язане з розвитком ринкових відносин, реформуванням власності в колективну і приватну, формуванням ринкових економічних структур, появою широкого кола внутрішніх і зовнішніх користувачів інформації про ділову активність підприємств. Виникнення акціонерних, орендних, кооперативних, спільних підприємств, комерційних банків, страхових компаній зумовили необхідність проведення незалежного фінансового контролю — аудиту. Аудит походить від латинського аисііо, що означає слухати (.він слухає). У класичному розумінні цього слова — це незалежний фінансовий контроль, який здійснюють спеціальні аудиторські фірми або окремі дипломовані аудитори на платних засадах.
Перші аудиторські організації з'явились ще у 1987 р. (акціонерне товариство «Інаудит») для контролю спільних підприємств, оскільки зарубіжні партнери вимагали об'єктивної інформації про достовірність бухгалтерської звітності спільних підприємств, що могла надати лише незалежна стороння аудиторська організація.
У країнах з розвинутою ринковою економікою аудит виник понад 200 років тому і пройшов три стадії: на першій стадії він полягав у перевірці і підтвердженні достовірності бухгалтерських документів і звітності; на другій —- аудит стає системним, крім першої функції, наголос почали робити на підвищенні ефективності системи управління і внутрішнього контролю, аудиторські фірми більше уваги приділяли консультаційній діяльності, ніж безпосередньо аудиторським перевіркам; на третій — орієнтація спрямована на можливий ризик при проведенні перевірок і консультаційної діяльності, попередження і уникнення ризику. Особливе значення ризику аудиту пояснюється не тільки можливостями втрати аудиторами репутації та клієнта, а й великими штрафами (до сотні тисяч доларів) у випадках неправильного висновку або недобросовісності аудитора, внаслідок чого фірмі-клієнту наноситься матеріальний збиток. Наприклад, у ФРН з аудитора для відшкодування збитку може бути стягнуто 500 тис. марок.
"Вивчаючи і враховуючи світовий досвід аудиторської діяльності, при формуванні аудиторської служби в Україні потрібно взяти за основу принцип не лише перевіряти достовірність і законність фінансової звітності і виявляти порушення та недоліки, а й надавати консультації, поради з різних питань законодавства про оподаткування та фінансової політики, організації і ведення обліку, захищати інтереси власника і всіляко сприяти підвищенню ефективності підприємницької діяльності.
Аудиторська діяльність регулюється Законом України про аудиторську діяльність від 22 квітня 1993 р., який визначає правові засади здійснення такої діяльності в Україні і спрямований на створення незалежного фінансового контролю з метою захисту інтересів власника. У Законі дається визначення аудиту: аудит — це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам.
Аудиторська діяльність регулюється й іншими законодавчими і нормативними актами України по відповідних напрямах виробничо-фінансової діяжйоеті. У випадках, якщо міжнародним договором, в якому бере участь Україна, встановлено інші правила, ніж ті, Ідо містить Закон про аудиторську діяльність, то застосовуються правила міжнародного договору.
Зміст і завдання аудиторської діяльності включають: організаційне та методичне забезпечення аудиту; практичне виконання аудиторських перевірок (аудит); аудиторські послуги, пов'язані з проведенням аудиту —• експертизи, консультації з питань бухгалтерського обліку, звітності, оподаткування, аналізу фінансово-господарської діяльності та інших видів економіко-правового забезпечення підприємницької діяльності фізичних та юридичних осіб (налагодження обліку, складання звітності, впровадження комп'ютеризації обліку та управління, наукових розробок з питань приватизації і роздержавлення, нових форм і методів управління і господарювання та ін.); освітня діяльність (проведення семінарів, організація курсового навчання, підготовка аудиторських кадрів у спеціальних школах тощо).