Смекни!
smekni.com

Удосконалення існуючих та розробка нових форм мотивації праці (стр. 7 из 13)


2.2.2 Аналізвикористанняробочого часу та продуктивності праці на СРЗ

Аналіз використання робочого часу має своєю метою виявлення невиправданих втрат робочого часу, а також невиробничих витрат робочого часу, встановлення конкретної причини і місця виникнення втрат. Аналіз робочого часу виконується на основі форми № 3-ПВ „Звіт про використання робочого часу” та наведений у табл. 2.10.

Таблиця 2.10

Баланс робочого часу 2008–2009 р.р.

Назва показника Кількість люд.-год. Питома вага, % Відхилення
абс.,люд.-год. відн., %
2008 р. 2009 р. 2008р. 2009р.
Фонд робочого часу 3274973 2982960 95,24 95,24 -2913 -8,92
Календарний фонд робочого часу 3438721 3132108 100 100 -306613 -8,92
Відпрацьовано всього 2819509 2551934 81,99 81,48 -267575 -9,49
з них понадурочно - - - - - -
Невідпрацьовано всього 455464 431026 13,25 13,76 -24438 -5,37
в тому числі: щорічні відпустки 242552 213205 7,05 6,81 -29347 -12,09
тимчасова непрацездатність 161568 150330 4,70 4,80 -11238 -6,96
учбові відпустки 21752 18941 0,63 0,60 -2811 -12,92
неявки з дозволу адміністрації 12536 33920 0,37 1,08 -21384 170,58
прогули 17056 14630 0,50 0,47 -2426 -14,22

Таким чином, в 2009 р. фонд робочого часу та календарний фонд робочого часу зменшився на 8,92 %. Це відбулося за рахунок зменшення відпрацьованого часу – на 9,49 % (або 267575 люд.-год.). Позитивним можна назвати те, що зменшилася кількість невідпрацьованого часу – на 5,37 %, тимчасова непрацездатність – на 6,96 % та кількість прогулів – на 14,22 %.

Для аналізу використання робочого часу розрахуємо наступні показники: використання календарного фонду робочого часу (ВКФ), використання табельного фонду робочого часу (ВТФ) та використання максимально можливого фонду робочого часу (ВМФ).

Розрахуємо табельний фонд робочого часу (ТФ):

ТФ2008р. = 3438721 – 163748 = 3274973 (люд.-год.);

ТФ2009р. = 3132108 – 149148 = 2982960 (люд.-год.).

Розрахуємо максимально можливий фонд робочого часу (МФ):

МФ2008 р. = 3274973 – 242552 = 3032421 (люд.-год.);

МФ2009 р. = 2982960 – 213205 = 2769755 (люд.-год.).

Тепер обчислимо використання календарного, табельного и максимально можливого фонду часу шляхом ділення кількості відпрацьованих всього люд.-год. на відповідний фонд робочого часу:

ВКФ2008 р. = (2819509 / 3438721) – 100 % = 81,99 %;

ВКФ2009 р. = (2551934 / 3132108) – 100 % = 81,48 %;

ВТФ2008 р.= (2819509 / 3274973) – 100 % = 86,09 %;

ВТф2009 р. = (2551934 / 2982960) – 100 % = 85,55 %;

ВМФ2008 р. = (2819509 / 3032421) – 100 % = 92,98 %;

ВМФ2009 р. = (2551934 / 2769755) – 100 % = 92,14 %.

Резерв часу (Р), який може бути використаний для збільшення випуску продукції, розраховується як різниця між максимально можливим фондом робочого часу та кількістю всього відпрацьованого часу:

Р2008р. = 3032421 – 2819509 = 212912 (люд.-год.);

Р2009 р. = 2769755 – 2551934 = 217821 (люд.-год.).

Зведемо розраховані показники використання робочого часу в табл. 2.11.

Таблиця 2.11

Показники використання робочого часу

Показники, % 2008 р. 2009 р. Відхилення
ВКФ 81,99 81,48 -0,51
ВТФ 86,09 85,55 -0,54
ВМФ 92,98 92,14 -0,84
Р, люд.-год. 212912 217821 3

Розраховані показники свідчать про зменшення показників використання робочого часу: календарного фонду – на 0,51 %; табельного – на 0,54 % та максимально можливого – на 0,84 %.

Для збільшення обсягів виробництва та покращення діяльності необхідно звернути увагу на резерв часу, який в 2009 р. склав 217821 люд.-год., що на 3 % менше ніж у 2008 р. Для цього необхідно вдосконалити організацію праці, звернути увагу на умови праці робітників. Для ущільнення робочого дня необхідно прийняти міри щодо покращення трудової дисципліни.

В системі узагальнюючих показників ефективності виробництва особлива роль належить продуктивності праці (табл. 2.12).

Таблиця 2.12

Динаміка продуктивності праці наТОВ СРЗ

Показник 2008 р. Відхилення 2009 р. Відхилення
план факт абс. відн., % план факт абс. відн., %
Продуктивність праці (ПТ), тис.грн. / осіб 15,5 15 -0,5 -3,23 22,2 22 -0,2 -0,90
Обсяг виробництва (Q), тис. грн. 23560 22967,7 -592,3 -2,51 33960 33596,7 -363,3 -1,07
Чисельність (Ч), осіб 1520 1515 -5 -0,33 1550 1548 -2 -0,13

Таким чином, відбулося зниження фактичної продуктивності праці – на 0,9 % в 2009 р., що пояснюється зниженням обсягів виробництва на 1,07 % в порівнянні з планом, а також зменшенням чисельності персоналу – на 0,13 %. Якщо порівнювати фактичні показники, то в 2009 р. продуктивність праці зменшилась на %, обсяг виробництва зменшився – на 18 % та чисельність зменшилась на 8 %.

Доцільно визначити вплив продуктивності праці на змін обсягів виробництва в 2009 р. за допомогою факторного аналізу. Для цього розраховуються питома вага приросту продуктивності праці за рахунок зміни чисельності та продуктивності праці за планом та фактично.

Визначимо вплив факторів на величину відхилення фактичного обсягу виробництва від планового.

Вплив змінення чисельності на відхилення обсягів виробництва становить:

∆Q(ч) = Чф × ПТпл – Чпл × ПТпл,(2.1)

∆Q(ч) = 1548 × 22,2 – 1550 ×22,2 = – 44,4(тис. грн.).

Вплив змінення продуктивності праці на відхилення обсягів виробництва становить:

∆Q(пт) = Чф × ПТф – Чф × ПТпл, (2.2)

∆Q(пл) = 1548 × 22 – 1548 × 22,2 = – 309,6 (тис. грн.).

Сукупний вплив всіх факторів на відхилення фактичного обсягу виробництва від планового складе:

∑∆Qі = ∆Q(ч) + ∆Q(пт), (2.3)

∑∆Qі = – 44,4– 309,6= – 354(тис. грн.).

Що відповідає розрахованій раніше величині загального відхилення фактичного відхилення обсягу виробництва від планового.

Визначимо відносний вплив чинників на відхилення обсягів виробництва:

∆Q(ч) % = (∆Q(ч) / Q(пл)) × 100 %, (2.4)

∆Q(ч) % = – (44,4 / 33960) × 100 % = – 0,13%;

∆Q(пт) % = (∆Q(пт) / Q(пл)) × 100 %,(2.5)

∆Q(пт) % = – (309,6 / 33960) × 100% = –0,91 %.

Сукупний відносний вплив чинників складе:

∑∆Qі % = ∆Q(ч) % + ∆Q(пт) %, (2.6)

∑∆Qі % = – 0,13 – 0,91 = – 1,04 %.

З розрахунків видно, що загальне відхилення фактичного обсягу виробництва від планового становило – 1,04 %. Негативно вплинув на величину обсягів виробництва як чинник чисельності, так і чинник продуктивності праці. Більш негативно вплинув чинник продуктивності праці, в результаті дії якого обсяг виробництва зменшився на 0,91 %. В результаті дії впливу чинника чисельності, обсяг виробництва знизився на 0,13 %.

Велике економічне значення має співвідношення правильних пропорцій між ростом продуктивності праці і ростом середньої заробітної плати. Для забезпечення розширеного відтворення необхідно, щоб темпи росту продуктивності праці випереджали темпи росту його оплати. Для того, щоб охарактерізувати дане співвідношення, розраховують коефіцієнт випередження (Квип) за наступною формулою :

Квип = (ПТф : ПТпл) / (Зф : Зпл), (2.7)

де ПТф та ПТпл – продуктивність праці фактично і за планом, (тис. грн. / осіб);

Зф, Зпл – середня заробітна плата фактично і за планом, грн.

Коефіцієнт випередження складе:

Квип = (22 : 22,2) / ( : 450) = 0,92.

Таким чином, на ТОВ СРЗ темпи росту продуктивності праці менше, ніж темпи росту заробітної плати, що є негативною тенденцією, тому що правильної відповідності не дотримується. Однак даний показник не відбиває реальної картини і дана невідповідність обумовлюється специфікою роботи підприємства. Тобто незалежно від того, отримало підприємство замовлення чи ні, працюючі отримують заробітну плату щомісяця.

2.3.3 Аналіз системи оплати праці та додаткових стимулів на підприємстві

Трудові доходи кожного працівника визначаються його особистим трудовим внеском з урахуванням кінцевих результатів роботи підприємства. На підприємстві існує Положення про оплату праці, метою якого є встановлення прямої залежності розміру заробітної плати від складності й умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці і господарської діяльності підприємства.

На ТОВ СРЗ діє погодинна та погодинно-преміальна системи оплати праці. При погодинно-преміальній системі оплати заробіток нараховується робітнику не тільки за відпрацьований час, але і за досягнення визначених кількісних і якісних показників.

Оплата праці робітників здійснюється з фонду оплати праці, структура і динаміка якого представлені в табл. 2.13. Дані для аналізу стану ФОП, представлені у формі № 1–ПВ «Звіт з праці».


Таблиця 2.13

Структура і динаміка ФОП

Назва показників 2008 р. 2009 р. Відхилення
всього, тис. грн. питома вага, % всього, тис.грн. питома вага, % абс. тис.грн. відн., %
1 2 3 4 5 6 7
Фонд оплати праці, всього 2821 100 2781 100 -40 -1,4
в тому числі:1. Фонд основної заробітної плати 1637 58 1832 65 195 12
2. Фонд додаткової заробітної плати 1020 36 876 32 -144 -14
в тому числі: надбавки та доплати до тарифних ставок та посадових окладів 164 6 166 6 2 1,2
оплата за невідпрацьований час 239 8 262 9 23 9,6
3. Заохочувальні виплати, всього 164 6 73 3 -91 -55
з них: матеріальна допомога 143 5 49 2 -94 -66
соціальні пільги, індивідуального характеру 21 0,7 24 0,8 3 14

Як видно з табл. 2.13, найбільшу питому вагу в структурі ФОТ займає фонд основної заробітної плати, і він має тенденцію до збільшення в 2008 р.– на 7 %. Зниження ФОП на 1,4 % відбулося за рахунок зниження питомої ваги фонду додаткової заробітної плати і заохочувальних виплат, на 14 % та 55 % відповідно. Виплати матеріальної допомоги також зменшилися на 66 %. На збільшення ФОП вплинули наступні чинники: збільшився фонд основної заробітної плати – на 12 %, надбавки та доплати до тарифних ставок та посадових окладів – на 1,2 %,оплата за невідпрацьований час – на 9,6 %. Співвідношення постійної та змінної частини зарплати є оптимальним:65 % : 35 %. Доцільно також здійснити аналіз використання фонду оплати праці в розрізі окремих категорій персоналу (табл. 2.14).