Смекни!
smekni.com

Удосконалення стратегічного управління діяльністю підприємства (стр. 10 из 18)

- коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості в 2007 році зменшився у порівнянні з 2006 роком на -0,115, у зв'язку із чим відбулося зростання строків погашення такої заборгованості, що може негативно вплинути на темпи діяльності підприємства;

- коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості в 2007 році виріс у порівнянні з 2005 роком на 0,347, відповідно зменшився й строк погашення дебіторської заборгованості;

- коефіцієнт оборотності матеріальних запасів протягом 2005-2007 років коливався і має негативну тенденцію до зменшення, це може вказувати на зменшення темпів виробництва;

- коефіцієнт оборотності власного капіталу в 2007 році не набагато зменшився на 0,068 до 2006 року;

- негативно позначається на фінансовому становищі підприємства зменшення фондовіддачі на 0,045в 2007 році в порівнянні з 2006 роком, але цей показник має нестабільний характер, він обумовлений змінами у складі використовуваних фондів підприємства.

Для завершення аналізу аналізу основних фінансових показників необхідно проаналізувати показники рентабельності підприємства, які мають особливо важливу роль в умовах запланованих змін і реструктуризації підприємства.


Таблиця 2.9. Показники рентабельності підприємства за 2005-2007 роки

Показники рентабельності підприємства Нормативне значення 2005р 2006р. 2007р. Відхилення 2007р. від 2005р. Відхилення 2007р.від2006р.
Коефіцієнт рентабельності активів збільшення 0,066 0,061 0,057 -0,009 -0,004
Коефіцієнт рентабельності власного капіталу збільшення 0,111 0,107 0,191 0,08 0,084
Коефіцієнт рентабельності діяльності збільшення 0,225 0,251 0,363 0,138 0,112
Коефіцієнт рентабельності продукції збільшення 0,479 0,340 0,395 -0,084 0,055

Аналізуючи дані таблиці та приймаючи до уваги те, що всі показники рентабельності для успішного функціонування підприємства повинні мати тенденцію збільшення, можемо визначити позитивні зміни в показниках рентабельності.

У 2007 році дещо зменшилася рентабельність активів (-0,009) та рентабельність продукції порівняно з 2005 роком (-0,084). Це можна пояснити нестабільністю діяльності підприємства у світлі санації та плануємої реструктуризації активів.

Загалом, рентабельність діяльності підприємства зросла порівняно з попередніми роками та склала на 2007 рік 36,3%.

Підсумовуючи вищенаведені дані можна зробити висновки що до діяльності ДП «Завод ім. В.О. Малишева».

Слабкими сторонами підприємства є: обмеженість грошей на фінансування необхідних заходів щодо поліпшення діяльності, а також велика заборгованість, особливо короткострокова. Сформована ситуація спричинена наявністю великої частки застарілого й зношеного устаткування, у зв'язку із чим рівень собівартості деяких виробів вище, ніж у закордонних конкурентів. Негативно відбилося на діяльності підприємства втрата старих зв'язків з підприємствами країн колишнього СРСР. Хоча ці зв'язки поступово відновлюються, але на даному етапі вони ще не вийшли на належний рівень. Оскільки попит на продукцію, що випускається, знизився, а на деяку – платоспроможний попит слабкий, то у підприємства низька прибутковість.

У випадку поліпшення господарської діяльності в підприємства існує потенційна можливість розширення проміжних асортиментів продукції, що випускається, а отже, виходу на нові сегменти ринку даної галузі. Також реальною можливістю підприємства є розробка нових технологій виробництва, наприклад технології, спрямовані на зниження собівартості продукції, що приведе до росту її конкурентоспроможності як на внутрішньому так і на світовому рівні.

Як вже зазначалося вище конкурентоспроможність продукції – це комплекс споживчих та вартісних характеристик, які визначають його успіх на ринку, тобто спроможність саме даного товару бути обміненим на гроші в умовах широкої пропозиції до інших конкуруючих товаровиробників.

Тепер після аналізу діяльності підприємства розглянемо його конкурентоспроможність через призму кокурентоспроможності його продукції на прикладі виробництва бурошнекового комплексу для безлюдної виїмки вугілля БШК 2ДМ.

Фахівці ДП «Завод ім. Малишева» – основного виробника бронетехніки в Україні – створили машину, що дозволяє видобувати вугілля з тонких шарів без присутності гірників у зоні видобування.

Аналіз розміщення вугільних шарів показує, що 68% запасів вугілля зосереджено в шарах потужністю 0,9 м., а 33% у шарах потужністю 0,7 м. При цьому в зазначених шарах зосереджений, в основному, високоякісне коксівне (40%) і енергетично коштовне вугілля. Заповнити необхідні обсяги видобутку вугілля із шарів з потужністю більш ніж 0,9 м, неможливо, тому що найбільш продуктивні шари цього діапазону, загалом, видобуті, а інші запаси, на думку фахівців, будуть вичерпані в найближчі 10 – 15 років. Розробка шарів потужністю 0,7 – 0,9 м з використанням традиційних технологій і техніки супроводжується низькою ефективністю використання засобів механізації, докладанням важкої ручної праці (до 70%), високим рівнем травматизму й профзахворювань і, як наслідок, низькими техніко-економічні показниками видобутку вугілля. Проведені дослідження показали, що найбільш перспективним рішенням проблем вироблення тонких шарів є технологія буравлення вугілля бурошнековими комплексами. Із цією метою розроблена конструкторська документація бурошнекового комплексу БШК 2ДМ для виїмки вугільних шарів потужністю 0,5 – 0,9 м.

Наведемо розрахунок окупності бурошнекового комплексу БШК 2ДМ:

Ок = Ммаш + Ц + ФПВ , (2.1)

де: Ммаш – виробнича потужність машини (140 тонн);

Ц -ціна за тонну вугілля на світовому ринку (10 дол. США);

ФПЗ – фонд корисного часу (на вуглевидобувних підприємствах дорівнює 300 днів у році)

У такий спосіб маємо:

140 х 10 х 300 = 420000 (доларів у рік).

Тобто менше, ніж за рік придбання комплексу буде виправдано при існуючій ціні 387492 доларів. Нижче наведена калькуляція витрат на виробництво бурошнекового комплексу і його ціна.

Таблиця 2.10. Калькуляція витрат на виробництво БШК 2ДМ

№№ Найменування калькуляційних статей Сума, грн.
1 2 3
1 Сировина й матеріали 234 801.46
2 Покупні вироби 596 662.14
3 Транспортно-заготівельні витрати 58 202.45
4 Разом матеріальних витрат 889 666.05
5 Основна заробітна плата виробн. робітників 77 890.00
6 Додаткова заробітна плата 27 261.50
7 Відрахування на соц. страхування 40 262.51
8 Зношування інструментів і пристосувань цільового призн. та ін. 4 673.40
9 Загальновиробничі витрати 440 857.40
10 Інші витрати -
11 Разом виробнича собівартість 1 480 610.86
12 Адміністративні витрати 124 624.00
13 Витрати на збут 110 000.00
14 Разом повна собівартість виробу 1 715 234.86
15 Прибуток 115 908.14
16 Оптова ціна без ПДВ 1 831 143.00
17 Оптова ціна без ПДВ, дол. США -
18 Гарантійне обслуговування 234 190.00
19 Шефмонтажні роботи,дол.США -
20 Усього, грн 2 065 333.00
21 Усього, дол.США 387 492.00

Виробництво комплексу БШК-2ДМ освоєно на ДП «Завод імені В.О. Малишева» в 1999 році. Експлуатація БШК показала зростання продуктивності праці на 40%, у порівнянні із традиційною технологією, зниження травматизму, можливість використання схованих запасів вугілля в шарах малої потужності без скріплення виробленого простору й присутності в ньому робітників.

Зважаючи на те, що товар, запропонований для реалізації на закордонному ринку (бурошнековий комплекс БШК 2ДМ), є свого роду революційною знахідкою в області вуглевидобутку, для підприємства складається найбільш сприятлива конкурентна ситуація. На даний момент існує лише єдиний конкурент із аналогічною продукцією – партнер американської компанії BryDet підприємство WESLO, Іnk, що працює в штаті Іллінойс (США) відносно недавно (з 1985 року). Підприємство спеціалізується на випуску устаткування для електроенергетичного комплексу.

Технічні характеристики товару-конкурента аналогічні, крім незначних розходжень у габаритах українського БШК 2ДМ і американського BUA 600. Однак продукція ДП «Завод ім. В.О. Малишева» має значну конкурентну перевагу, що полягає в ціні товару (387492,00 дол. США).

У конкурентів трохи інший спосіб установлення ціни на свій виріб, ніж в українських виробників. Він полягає в тому, що за однин кілограм установки зафіксована вартість від 12 до 15 доларів США (залежно від інших супутніх умов), що в середньому становить 742500 доларів за одиницю продукції, з огляду на вагу, яка дорівнює 55 т. Це на 52.18% вище, ніж на заводі імені Малишева.

Також при продажі БШК 2ДМ, Завод ім. В.О. Малишева надає такі послуги, як навчання фахівців клієнтів на українських шахтах із встановлення та експлуатації цього устаткування і післяпродажне обслуговування на місці роботи майстрами заводу.

Що стосується, так званих, товарів-замінників для альтернативних способів видобутку вугілля, то такими вважаються автоматизовані стругові системи для шарів середніх і малих потужностей. Основним виробником цього устаткування у світі є «DBT GmbH» – німецька фірма, заснована в 1995 році в місті Люнені.

Стругова система являє собою набір із трьох складових: стругового комплексу, механізованого кріплення й електрогідравлічної системи із кріпленням. Вона теж дозволяє управляти виробничим процесом автоматично, без участі людини у забої – з виносом пульта на комп'ютер центральної диспетчерської, розташованої на поверхні. Донедавна така система була найкращим варіантом видобутку вугілля, що підходить для шахт із різними геологічними умовами. Але виробництво бурошнекових комплексів дозволило до мінімуму знизити строки окупності й основний недолік стругових комплексів – необхідність додаткового збагачення вугілля. Так, якщо БШК 2ДМ окупається менш, ніж за рік, то тільки один елемент системи – струговий комплекс – за 1,5 – 2,5 роки. Тому, якщо врахувати ще й витрати на кріплення, систему керування, а також додаткове збагачення, можна зробити висновок про те, що пропонований спосіб видобутку вугілля за допомогою бурошнекових комплексів набагато ефективніше й вигідніше.