Смекни!
smekni.com

Собівартість продукції - важливий показник діяльності підприємства (стр. 4 из 6)

Для ефективного управління процесом формування собівартості продукції дуже важливо правильно визначити суму постійних і змінних витрат. Наприклад визначимо планову суму змінних і постійних витрат, застосовуючи при цьому фактичні дані 2008 року та планові дані 2008 року із таблиці 1.3.[14, 231-232.]

Позначимо,

х1 – обсяг випуску спирту в 2008 р. – 653,7 тис.дал.;

х2 - плановий обсяг випуску 2008 р. -492,6 тис.дал.;

Z1- фактичні витрати на весь випуск в 2008 році – 17528,5 т.грн;

Z2- планові витрати на весь випуск в 2008 році – 13049,0 т.грн.

Змінні витрати на одиницю продукції (b) визначимо так:

Z1- Z2 17528,5 - 13049,0 4479,5

b = --------- = ------------------------ = ---------- = 27,81 грн. (2.0)

х1 - х2 653,7 - 492,6 161,1

Визначивши змінні витрати на одиницю продукції можна підрахувати суму постійних витрат (а):

а = Z2 – bx2, або а = Z1 – b x1

а = 13049,0 – 27,81*492,6 = 650,2 т. грн.

За таким рівнянням можна спрогнозувати загальну суму витрат для будь-якого обсягу виробництва продукції.

2.2 Аналіз структури витрат на виробництво

2.2.1 Аналіз витрат за елементами

У практиці бухгалтерського обліку та аналітичних досліджень витрати на виробництво групують і вивчають за двома взаємодоповнюючими напрямами - за елементами витрат та за калькуляційними статтями.

Елементні витрати - це однорідні за складом витрати підприємства. Вони характеризують використані ресурси за їхнім економічним змістом незалежно від форми і місця їх використання на той чи інший об”єкт віднесення затрат (наприклад, незалежно чи стосуються вони цехів і ділянок одного виробництва, чи на виготовлення конкретного виробу, чи це витрати на обслуговування виробництва і управління). До них відносяться матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, інші операційні витрати та інші грошові витрати. Елементи затрат є однаковими для всіх галузей і на їх основі складається кошторис витрат на виробництво - один із найважливіших розділів бізнес плану.

Аналіз витрат за елементами дає змогу:

- дослідити зміни у структурі собівартості порівняно з бізнес –планом;

- оцінити динаміку структури витрат;

- охарактеризувати галузеві особливості (матеріаломісткість, фондомісткість, енергомісткість, трудомісткість виробництва);

- встановити вплив науково-технічного прогресу, рівня кооперації та спеціалізації на зміну структури витрат;

- визначити найважливіші напрями пошуку резервів зниження собівартості.

Аналіз проводиться методом порівняння фактичної питомої ваги кожного елемента витрат на виробництво з плановою (з питомою вагою попереднього періоду). Оцінюють зміни в питомій вазі кожного елементу витрат у загальній сумі, тобто досліджують структуру витрат. Детальний аналіз структури витрат на виробництво потрібний для того, щоб виявити витрати, які є найбільш значущими для підприємства, або можуть стати такими в майбутньому. Не можна одержати помітну економію по витратах, які становлять, наприклад 1% від усіх витрат. Багато економістів сходяться на думці, що для одержання ефекту потрібно проаналізувати 20% витрат, які займають близько 80% у їх сукупній величині.

Розглядаючи структуру витрат підприємства потрібно оцінювати кожну статтю щодо її значущості і контрольованості.

Узагальнені вихідні дані для аналізу структури операційних витрат за економічними елементами містить форма №2 фінансової звітності „Звіт про фінансові результати”, а саме розд. ІІ „Елементи операційних витрат”. За цими даними можна визначити. до якого типу виробництва належить підприємство за переважанням використовуваних ресурсів (матеріало-, трудо-, чи фондомістке). На основі такого аналізу визначають найактуальніші для підприємства напрямки зниження собівартості. Аналіз структури операційних витрат за економічними елементами потрібний також для того, щоб підприємство не потрапило у „ножиці” еластичного попиту на свою продукцію та нееластичного власного попиту на ті чи інші виробничі ресурси. Вихідні дані й розрахунки для аналізу собівартості продукції за економічними елементами наведені в табл. 1.4.[15, 170.]

Таблиця 1.4. Економічні елементи операційних витрат по даних Залучанського спиртзаводу в 2008р.

Елементи витрат Витрати, тис. грн., за період Частка,% за період Відхилення (+,-)
попередній звітний попередній звітний попередній(в сумі) звітний(в%)
а 1 2 3 4 5 6
Матеріальні витрати 14516,0 13176,0 81,4 69,4 -1340,0 -9,2
Витрати на оплату праці 1042,0 2184,0 5,8 11,5 +1142,0 +109,5
Відрахування на соціальні заходи 398,0 903,0 2,2 4,8 +505,0 +126,9
Амортизація 845,0 1134,0 4,7 6,0 +289,0 +34,2
Інші операційні витрати 1036,0 1589,0 5,9 8,3 +553,0 +53,4
Разом 17837,0 18986,0 100.0 100.0 +1149,0 +6,4

Дані таблиці 1,4 свідчать про матеріаломісткий характер виробництва: частка матеріальних витрат у попередньому періоді становила 81,4%, у звітному – 69,4%. Темпи зменшення витрат за цією статтею на 14.7 пункту зменшили темпи зростання повної собівартості. Лише на десятину сукупні витрати зумовлені оплатою праці: відповідно в попередньому періоді – 5,8%, у звітному – 11,5%. Темпи збільшення витрат на оплату праці в 17,1 рази вищі, ніж загальні темпи збільшення витрат (109,5:6,4), що зумовлене ростом середньої заробітної плати в 2008 році. Високими темпами збільшувалась амортизація та інші операційні витрати, що призвело до збільшення частки витрат засобів праці та інших витрат в сукупних витратах.

2.2.2 Аналіз витрат за статтями калькуляції

Аналіз витрат за калькуляційними статтями дозволяє дати оцінку розміру економії чи перевитрат у зв'язку із відхиленням фактичної собівартості від планової, показати „внесок” кожної калькуляційної статті в загальне відхилення, зробити висновок про характер матеріало-, оплато-, фондомісткості виробництва і в результаті здійснити заходи щодо виявлення і реалізації резервів зниження собівартості продукції.

Оцінку собівартості розпочинають з вивчення загального виконання плану зі собівартості продукції. На наступному етапі аналізу вивчають відхилення в розрізі окремих видів статей та визначають, за рахунок дії яких саме чинників одержано ці відхилення. При цьому слід мати на увазі, що один і той самий чинник по різному впливає на відхилення за статтями собівартості. Наприклад, якщо у звітному періоді підприємство проводило значну роботу з механізації праці працівників, то це може привести до зниження витрат на заробітну плату внаслідок вивільнення частини працівників, але й одночасно збільшити витрати на утримання та експлуатацію устаткування. Отже, перевитрати за одними статтями не можна розглядати ізольовано від економії за іншими статтями.

Приведемо оцінку собівартості продукції за калькуляційними статтями на прикладі Залучанського спиртового заводу.

Таблиця 1.5. Аналіз собівартості за калькуляційними статтями витрат

№ п/п Стаття витрат Обсяг реалізованої продукції у звітному періоді за собівартістю, тис. грн. Відхилення витрат, тис. грн.: економія (-,+), перевитрати (+), (гр. 2 – гр. 1) Зміни витрат,%
за статтею (гр. 3: гр. 1) х 100 за повною собівартістю реалізованої продукції разом (гр. 3: р.13 гр. 1) х 100
плановою фактичною
а б 1 2 3 4 5
1 Сировина та матеріали 7054,0 9200,5 +2146,5 +30,4 +16,4
2 Допоміжні матеріали 94,0 70,6 -23,4 -24,9 -0,2
3 Витрати на утримання та експлуатацію устаткування - 838,1 +838,1 0 0
4 Паливо на технологічні цілі 1897,0 2505,2 +608,2 +32,1 +4,7
5 Енергія на технологічні цілі 473,0 486,0 +13,0 +2,7 +0,1
6 Заробітна плата основних працівників 325,0 436,4 +111,4 +34,3 +0,9
7 Відрахування на соціальні заходи 128,0 169,7 +41,7 +32,6 +0,3
8 Загальновиробничі витрати 1754,0 2277,3 +523,3 +29,8 +4,0
9 Попутня продукція (вираховується) 132,0 677,3 +545,3 +413,1 +4,2
10 Виробнича собівартість 11593,0 15306,5 +3713,5 +32,0 +28,5
11 Адміністративні витрати 1042,0 1676,0 +634,0 +60,8 +4,9
12 Витрати на збут 414,0 546,0 +132,0 +31,9 +1,0
13 Повна собівартість реалізованої продукції 13049,0 17528,5 +4479,5 +34,3 +34,3

З проведеного аналізу даних згідно табл. 1.5 видно, що у звітному 2008 році проти плану допущено перевитрати по статтях „ сировина і матеріали” на 2146.5 тис. грн., „витрати на утримання та експлуатацію устаткування” -838.1 тис. грн., „ паливо на технологічні цілі” – 608,2 тис. грн., „ заробітна плата з нарахуваннями”- 153,1 тис. грн., „загально- виробничі витрати”- 523,3 тис. грн., „адміністративні витрати” – 634,0 тис. грн. та ”витрати на збут” – 132,0 тис. грн.. Перевитрати по статтях затрат проти плану зумовили ріст фактичної собівартості проти плану на 4479,5 тис.грн., або 34,3 відсотки.

Оскільки в собівартості продукції значну питому вагу становлять прямі витрати, тобто такі, які прямо відносяться на собівартість конкретних виробів, то дослідженню саме цих витрат слід приділяти особливу увагу. Тому перейдемо до розгляду аналізу прямих і непрямих витрат.

2.2.3 Аналіз прямих і непрямих витрат

За способом обчислення (або за цільовим спрямуванням і техніко-економічним призначенням) витрати поділяються на: прямі та непрямі.

Прямі витрати – це витрати, які прямо відносяться на виробництво певного виду продукції (сировина, матеріали, півфабрикати, оплата праці).