Смекни!
smekni.com

Розробка виробничої структури підприємства (стр. 2 из 6)

L = D/2+y мм L= 205/2+5=107,5 мм.

Визначаємо основний час:

хв.

Визначаємо допоміжний час:

Тд1 = 0.2 хв.

Визначення норм часу

а). Визначаємо повний основний час на всі операції

åtос = 37,6+163,3+25,8+3,06+1,11+0,64+0,31+0,58+11,7=244,4 хв.

б) Визначаємо допоміжний час на всі операції

åtд=3,1+0,8+0,8+0,8+0,8+0,8+0,07+0,07+0,2 = 7,44 хв.

в). Визначаємо оперативний час:

Топ = åtос+ åtд = 244,4+7,44 = 251,84 хв.

г). Визначаємо додатковий час:

Тдод =Топ*К/100, де к=8

Тдод =251.84*8/100 = 20.15 хв.

д). Визначаємо підготовчо заключний час:

Тп. з. = 9 хв.

е). Визначення норми часу при умові, що потрібно обробити партію деталей 103 шт.

Тн= То+Тд+Тдод+Тп. з. /103=244,4+7,44+20,15+9/103=272,08 хв.

РОЗДІЛ 1. РОЗРОБКА ВИРОБНИЧОЇ ПРОГРАМИ

Розробку виробничої програми починають виходячи з того, що виробнича програма визначає кількість продукції певного асортименту, що виготовляє підприємство. Вона складається з врахуванням особливостей продукції, на якій спеціалізується підприємство і обґрунтовується виробничою потужністю виробника.

Виробнича програма – це максимально можливий випуск продукції певного асортименту в кількісному співвідношенні, який може здійснювати виробник за певний період часу при встановленому режиму роботи, повному використанні площ і всіх засобів виробництва при раціональній організації праці і виробництва.

Таблиця 1.

Розрахунок балансу робочого часу на одного робітника.

№ п/п Назва показників % від номі - нального фонду Кількість днів
1 Загальна кількість календарних днів - 366
2 2.1 2.2 Кількість неробочих днів, в т. ч. святкових вихідних - - - 112 8 104
3 Кількість календарних робочих днів (номінальний фонд робочого часу) 100 254
4 4.1 4.2 4.3 4.4 4.5 4.6 4.7 4.8 Невиходи на роботу, в т. ч. чергові і додаткові відпустки відпустки по вагітності виконання державних обов’язків через хворобу навчання неявка з дозволу адміністрації прогули простої з різних причин 22 8 1 1 4 2 2 1 1 55 21 3 3 10 6 6 3 3
5 Корисний фонд робочого часу 78 199

Час роботи обладнання протягом робочої зміни розраховуємо за формулою:

Т = 7,65 + 0,05 ∙ n год.,

Т = 7,65 + 0,05 ∙ 3= 7,8 год.

Використовуючи величину корисного фонду робочого часу визначаємо значення виробничої потужності по кожному виду обладнання і в цілому по підприємстві:

М = Фк ∙ Nоблад

М – потужність певного виду обладнання, верстато – годин;

Фк – фактичний час роботи обладнання протягом розрахункового періоду, год.;

Nоблад – кількість одиниць певного виду обладнання на підприємстві, од.

Фк = 199 ∙ Т год.,

Фк = 199 ∙ 7,8 = 1552,2 год.

Таблиця 2.

Розрахунок виробничої потужності підприємства.

Вид наявного обладнання Кількість обладнання на підприємстві, од. (Nоблад) Виробнича потужність в умовних одиницях, верстато - годин (М)
Ливарне 34 52774,8
Металоріжуче 20 31044
Ковальне 17 26387,4
Штамповочне 23 35700,6
Електрозварювальне 64 99340,8
Всього 158 245247,6

Висновок: виробнича потужність підприємства становить 245247,6 верстато-годин.

Визначення важливої кількості виготовленої продукції за асортиментом проведено в таблиці 3, використовуючи норми верстато-годин на виготовлення одиниці продукції певного виду в такій послідовності:

· визначаємо величину потужності за видами обладнання, яке необхідне для виготовлення мінімальної кількості продукції певного асортименту за формулою:

Мmin = ∑ Ні Nmin,

Ні – норма верстато - годин на одиницю певного виду продукції;

Nmin – мінімальна кількість продукції певного виду.

розраховуємо залишок потужності по всіх видах обладнання:

∆М = М - Мmin

· визначаємо потреби потужності по виготовленню всіх видів продукції:

Мj = ∑ Ні

· визначаємо на скільки одиниць всіх видів продукції можна випустити більше:

· визначаємо найменування величини додаткової кількості продукції. Збільшуємо мінімальну кількість продукції на цю величину і визначаємо необхідну потужність для такої кількості і асортименту продукції:

Mmax = ∑ Hі (Nmax + Nmin)

· визначаємо вільний залишок потужності по кожному виду обладнання:

∆M ' = M - Mmax

· виявляємо "вузьке місце" даного виробництва за найменшим залишком потужності і формуємо остаточно виробничу програму підприємства.


Таблиця 3.

Розрахунок виробничої програми підприємства.

Вид обладнання Вир. потуж-ність, верстато-год, М Норми витрат, верстато-год на од., Н Вит-ти потуж-ності на мін. об'єм пр-ції, верстато-год, Мmin Залишок потуж-ності, верстато-год, ∆М Вит-ти потужності на одиницю всіх видів пр-ції, верстато-год, Мj Кіль-кість продук-ції понад план, од, N max Вит-ти потуж-ності на макс. об'єм пр-ції, верстато-год, Мmax Вільний залишок потужності, верстато-год, ∆М'
A B C D E
ливарне 52774,8 133 150 185 144 135 21936 30838,8 747 41 43599 9175,8
металоріжуче 31044 40 20 43 35 28 4730 26314 166 159 9544 21500
ковальне 26387,4 64 78 146 70 96 13138 13249,4 454 29 26304 83,4
штамповочне 35700,6 40 56 71 45 67 8354 27346,6 279 98 16445 19255,6
електрозварювальне 99340,8 174 229 226 180 215 30477 68863,8 1024 67 60173 39167,8

Таблиця 4.

Виробнича програма підприємства.

Вид продукції Необ. мін. к-сть продукції, од Можлива к-сть продукції, од Макс. к-сть продукції, од
A 14 43 55
B 29 58 188
C 20 49 49
D 46 75 144
E 40 69 107

Висновок: під час розробки виробничої програми підприємства ми визначали величину корисного фонду робочого часу (1552,2 год). Oтже, розробивши виробничу програму підприємства ми визначили максимальний випуск продукції.

РОЗДІЛ 2. ОБҐРУНТУВАННЯ ВИРОБНИЧОГО ПРОЦЕСУ

При обґрунтуванні виробничого процесу враховують, що це процес перетворення сировини в готову продукцію. Виробничий процес складається з множини технологічних і нетехнологічних операцій.

Технологічні операції являють собою безпосередні зміни сировини, направлені на виготовлення продукції. Їх сукупність утворює технологічний процес виробництва.

Нетехнологічні операції являють собою необхідні за техніко-організаційними причинами перерви в технологічному процесі. Сюди необхідно віднести час на внутрішнє транспортування сировини і продукції, час внутрішньо-змінних і між змінних перетворень, час технічного контролю.

Розраховуємо складові частини виробничого процесу:

2.1. Технологічний процес виробництва

Технологічний процес – це основна частина виробничого процесу, яка об’єднує методи виготовлення продукції шляхом зміни стану, властивостей, форм і розмірів матеріалів, сировини і напівфабрикатів.

Кожен технологічний процес представлений у вигляді технологічних схем, в якій спосіб виробництва викладається у формі послідовного опису технологічних операцій, які проходять на певному обладнанні. Розробка технологічного процесу починається з аналізу деталей, які входять у виробничу програму для виявлення повторюваності і технологічної подібності. Деталі об’єднують у групи за особливими конструкціями: матеріали, заготовки, габаритні розміри, точністю обробки. Для кожної групи виділяють типові кооперативні технологічні карти.

Розрахунок складових частин продукції А, В, С, D, Е і групування деталей виконуємо виходячи з питомих витрат на одиницю продукції і виробничої програми (Таблиця 5).


Таблиця 5

Групи складових частин виробів Питомі витрати, од Загальні витрати, од Всього на виробничу програму, од
A B C D E A B C D E
деталі кріплення 235 312 450 410 260 10105 18096 22050 30750 17940 98941
симетричні деталі і обертання 78 211 132 82 46 3354 12238 6468 6150 3174 31384
корпусні деталі 1 1 1 1 1 43 58 49 75 69 294
площинні деталі 19 319 41 19 6 817 18502 2009 1425 414 23167
фігурні деталі 112 7 49 25 7 4816 406 2401 1875 483 9981

Будуємо загальну технологічну схему виробничого процесу за стадіями.

Постадійна технологічна схема виготовлення виробів А, В, С, D, Е.