Після реєстрації патентної заявки патентне відомство піддає її спочатку формальній експертизі, а потім експертизі на предмет відповідності критеріям патентоздатності. Якщо патентне відомство приймає рішення про видачу патенту, то в компанії виникають патентні права на певний об'єкт і їй варто позначати свої рекламні матеріали й товари привласненим патентові номером. Навпаки, якщо патентне відомство не приймає рішення про видачу патенту, то компанії варто продовжувати охороняти цей об'єкт як комерційну таємницю. При патентуванні, відповідно до чинного закону, процедура припускає етап тимчасової охорони й обов'язкову публікацію матеріалів заявки в офіційному бюлетені до ухвалення рішення про видачу патенту7. Тому можливість продовжувати правову охорону як комерційної таємниці зберігається тільки в разі зняття заявки з розгляду до публікації.
Наступна стадія, що міститься в схемі охорони, - визначити, чи варто охороняти об'єкт авторським правом. Об'єкт, що передбачається охороняти авторським правом, може бути як технічного типу, наприклад, комп'ютерне програмне забезпечення, так і нетехнічного типу, як-от рекламна брошура.
Об'єкти авторського права охороняються Законом України "Про авторське право і суміжні права" від моменту їх виникнення. Таким моментом вважається втілення їх на матеріальному носії таким чином, щоб його могла сприйняти інша особа. На цьому етапі попередження інших осіб про те, що об'єкт перебуває під охороною, на твір слід ставити знак © із вказівкою імені виробника та дати, від якої діє правова охорона.
Наступним кроком є визначення того, чи призначається цей твір для опублікування, що має на увазі необмежене публічне розповсюдження копій зазначеної роботи. Компанія може зареєструвати всі роботи, які публікуються в ДП "Українське агентство з авторських і суміжних прав". Така реєстрація є корисною, якщо передбачається комерційне використання цих прав. У разі порушення їх недобросовісним конкурентом, свідоцтво та реєстрація є доказами при розгляді спорів у судовому порядку.
Об'єкти авторського права, також як і об'єкти права промислової власності, можуть охоронятися в режимі комерційної таємниці. Наприклад, перший технологічний регламент тощо.
При реєстрації твір піддається тільки формальній експертизі, щоб визначити, чи містять матеріали об'єкт, що підходить для реєстрації як об'єкт авторського права.
Кінцева фаза, відбита в схемі охорони, - це визначення того, чи може цей об'єкт бути захищеним як засіб індивідуалізації. Об'єкт охорони, розглянутий при цьому, має бути нетехнічним за своєю природою, наприклад, назва, що позначає новий товар, девіз рекламної кампанії.
Підставами для розгляду засобу індивідуалізації продукції (символи, емблеми, девізи) як торгової марки можуть бути такі міркування:
позначення повинно використовуватися або плануватися до використання в торгівлі найближчим часом;
при використанні в торгівлі позначення мають бути прикріплені до товарів так, щоб покупець міг легко їх бачити. Цю вимогу дотримано, якщо торговою маркою служить сама пакувальна форма;
позначення має бути або унікальним, або досягти унікальності за допомогою вторинного змісту;
позначення не повинно бути ідентичним або сильно схожим (так що виникає плутанина) на яку-небудь іншу торгову марку, використовувану на подібних типах товарів або послуг;
позначення має носити нефункціональний характер. Початковий аналіз, по суті, зводиться до з'ясування того, чи є
нове позначення достатньою мірою унікальним, щоб бути підходящим для охорони. Якщо так, то компанії варто дослідити об'єкт охорони щодо новизни й оригінальності. Мета такого дослідження має подвійний характер. По-перше, буде зрозуміло, чи зможе компанія зареєструвати цю конкретну марку для своїх товарів, або може бути, що інша компанія вже використовує той же самий або подібний знак для аналогічних товарів. По-друге, дослідження допомагає виявити випадки, коли компанія, використовуючи якусь конкретну марку могла б порушити чиїсь права на використання торгової марки.
Чинники, які варто розглянути при визначенні, чи має сенс охороняти торговельну марку з погляду ділової перспективи:
реєстрація забезпечує виняткове використання марки на всій території її дії;
реєстрація є доказом володіння торговельною маркою;
реєстрація служить свідченням законності торговельної марки;
реєстрація впливає на вибір торговельної марки іншими компаніями;
компанія може зарезервувати в країні реєстрацію торговельної марки для майбутнього використання;
компанія може поширити дію наявної торговельної марки замість створення та реєстрації нової.
Якщо дослідження засвідчить унікальність розглянутої торговельної марки, виникає необхідність вирішити, чи потрібно реєструвати її в патентному відомстві. При затримці реєстрації завжди є ризик, що представники будь-якої іншої сторони можуть зареєструвати ту ж саму або схожу марку й тим самим назавжди унеможливлять правової охорони певного об'єкта.
Патентне відомство проводить експертизу заявки на реєстрацію торговельної марки, щоб з'ясувати, чи відповідає подана на реєстрацію марка юридичним вимогам. Відхиляють заявку зазвичай у двох випадках:
ця марка занадто схожа на яку-небудь уже наявну;
марка містить занадто довільний опис товару або послуги, з яким має використовуватися.
У будь-якому разі рекомендується обрати нову торговельну марку. Якщо відмінність не суттєва, потрібно все-таки зберегти марку, щоб додати їй особливих ознак.
Водночас новим, невідомим раніше покупцям товарам доцільно давати назви, підтримані зареєстрованою торговельною маркою. Це служить додатковим захистом від копіювання конкурентами, принаймні на період виведення на ринок і набуття авторитету в покупців.
Деякі об'єкти підходять для більш ніж одного типу правової охорони. Наприклад, об'єкт може відповідати одночасно юридичним вимогам, поставленим до промислового зразка і торговельної марки, тобто може бути захищений одночасно двома законодавчими Нормами. Наприклад, виноробна компанія зареєструвала як торговельну марку форму своїх пляшок, хоча вже мала патент на промисловий зразок для цієї пляшки. Статуетка танцівниці, що її випускають серійно і яка була використана як основа для настільних ламп, відповідає одночасно юридичним вимогам як для одержання патенту, так і для охорони авторським правом. Форму статуетки кваліфікували для охорони авторським правом, а дизайн серійно виробленої основи для настільної лампи відповідав вимогам охорони патентом на промисловий зразок.
Урок, який потрібно усвідомити з можливості такого перетинання, полягає в тому, що потрібно бути обережнішим при розгляді кожного виду охорони за схемою. Наприклад, якщо встановлено, що охорона патентом на промисловий зразок є доступним і має сенс, не слід припиняти на цьому аналіз.