В рамках цього етапу здійснюється:
- управління роботами проекту (змістом, вартістю, тривалістю, продуктивністю робіт);
- управління ресурсами проекту;
- управління командою проекту;
- управління якістю проекту;
- управління ризиками;
- управління комунікаціями проекту.
Для ефективного управління роботами проекту необхідно чітко визначити усі роботи, їх послідовність, тривалість, потребу в ресурсах і вартість. Управління тривалістю робіт тісно пов»язане з досягненням запланованих результатів діяльності.
Для чіткого дотримання запланованої тривалості робіт необхідно використовувати модель управління за результатами. Спочатку визначаються ключові результати діяльності за певний проміжок часу (термін виконання проекту) на основі ключових результатів готується план роботи на календарний рік (або увесь термін проекту). На основі річного плану час розподіляється щомісячно і щонедільно, а для особливо важливих робіт створюється точний план на кожний робочий день.
Для успішності проекту дуже важливим є управління його вартістю, яке передбачає контроль витрат проекту, постійну оцінку фактичних витрат у порівнянні з запланованими у бюджеті і вироблення заходів коригуючого і попереджуючого характеру.
Управління якістю в процесі реалізації проекту базується на сучасній концепції TQM. Сучасне бачення менеджменту якості у проектах знайшло відображення у нещодавно виданому ISO міжнародному стандарті [7]. Стандарт пропонує структурований підхід для оптимального менеджменту усіх процесів, з яких складається проект.
Неможливо досягти мети проекту без чітко організованої системи управління ресурсами. Для такого специфічного проекту, як впровадження системи якості ВНЗ, на перше місце виходить управління людськими ресурсами і, зокрема, управління командою проекту – групою співробітників (можливе також включення до команди зовнішніх консультантів), які безпосередньо працюють над реалізацією проекту.
Вбачається доцільним відповідно до рекомендацій [4] створити координаційну раду ВНЗ з якості, головною метою якої має бути координація і аналіз стану виконання етапів робіт проекту. А безпосередня робота над проектом повинна здійснюватись створеною командою проекту на чолі з координатором з якості – представником вищого керівництва ВНЗ – керівником проекту. Управління командою проекту складається з 3-х напрямів діяльності:
- формування команди;
- організація її діяльності;
- управління персоналом команди.
Склад команди залежить від специфіки застосування системи якості. До неї входять співробітники, які по суті є керівниками – управляючими своїми напрямами діяльності. Застосування процесного підходу в процесі створення системи якості ВНЗ передбачає структуризацію його діяльності на ключові процеси. Згідно з [8] діяльність ВНЗ складається з 9-ти ключових процесів. Тому до складу робочої команди мають увійти керівники, відповідальні за кожен з цих процесів. Крім того до складу команди можна включити фахівця з планування робіт проекту, менеджера з закупівель і поставок, менеджера фінансів, менеджера з персоналу, менеджера з комунікацій, а також, за потреби, адміністратора проекту.
Крім людських ресурсів, реалізація проекту потребує управління матеріально-технічними ресурсами. В останні роки активно використовуються нові методи і технології, які базуються на концепції логістики, як науки управління рухом матеріальних і пов’язаних з ними інформаційних і фінансових потоків від первинного джерела до кінцевого споживача. По суті, логістичний підхід до забезпечення оптимальності матеріальних потоків проекту повністю кореспондується з процесним підходом. Одночасне використання трьох потужних методологій УП, TQM і логістики має забезпечити значний синергетичний ефект для успішної реалізації проекту.
Для позитивного результату проекту принципове значення має виявлення потенційних ризиків проекту, оцінка їх впливів на результат і здійснення заходів щодо управління і зниження ризиків на всіх стадіях проекту.
По відношенню до проекту впровадження системи якості ВНЗ можна виділити такі зовнішні ризики, як нестабільність законодавства, скорочення кількості абітурієнтів і посилення конкуренції, а також внутрішні ризики: недостатня підтримка з боку вищого керівництва, незалученість і опір персоналу ВНЗ, неправильний підбір команди проекту тощо.
Має бути здійснений аналіз ризиків з точки зору причин їх виникнення, ймовірних негативних наслідків, конкретних заходів щодо їх мінімізації. Існує досить багато методів аналізу ризиків. Для ВНЗ представляють інтерес і можуть бути використані експертний аналіз, метод аналогів, аналіз сценаріїв розвитку проекту, метод побудови дерева рішень проекту. Для мінімізації проектних ризиків можна застосовувати розподіл ризиків серед учасників проекту, резервування коштів на покриття непередбачених планом і бюджетом проекту витрат, а також страхування ризиків.
Своєчасне і якісне виконання проекту неможливе без відповідного управління комунікаціями проекту, яке включає: інформацію проекту, засоби оброблення інформації на основі інформаційних технологій і сучасних програмних продуктів, а також засоби комунікацій, що базуються на сучасних засобах зв”язку і передачі даних. Комунікації і супутня інформація є основою для чіткої координації усіх робіт і учасників проекту. Для ВНЗ, який створює власну систему якості з застосуванням сучасних інформаційних технологій на основі комп”ютерної системи підтримки системи якості [9], система управління комунікаціями проекту може бути її складовою. Cеред сучасних програмних продуктів з управління проектами для ВНЗ можуть бути вартими уваги такі системи, як Microsoft Project 2000 компанії Microsoft Corporation, а також програмні продукти управління проектами компанії Primavera Systems Inc.
Четвертою фазою проекту є його контроль і регулювання, основним змістом якого є визначення результатів діяльності на основі оцінки і документування фактичних показників виконання робіт і порівняння їх з плановими показниками. Для побудови ефективної системи контролю за виконанням проекту необхідно мати:
- чіткі плани і систему звітності;
- ефективну систему аналізу фактичних показників;
- ефективну систему реагування керівництвом ВНЗ і проекту на негативні тенденції та відхилення від плану і бюджету проекту.
За виконанням робіт проекту має здійснюватися моніторинг, тобто контроль, облік, аналіз і складання звітів про фактичний стан виконання робіт у порівнянні з планом.
У процесі створення системи моніторингу за станом реалізації проекту ВНЗ варто орієнтуватись не тільки на часові і кількісні показники проекту, а збирати дані щодо якісних параметрів робіт.
Зібрані дані використовуються для аналізу за такими показниками, як тривалість, вартість, якість, організація проекту, зміст робіт. У разі виявлення відхилень проекту від плану використовуються такі заходи, як пошук альтернативного рішення, перегляд вартості, перегляд термінів, перегляд змісту робіт, припинення проекту. За необхідності вжиття коригуючих заходів потрібно внести зміни у документацію проекту. Це, в свою чергу, вимагає відповідного управління внесеними змінами, формалізації цієї процедури, а також контролю за реалізацією змін. Цей підхід є аналогічним до процедури внесення змін в рамках створеної системи якості ВНЗ.
П’ятою фазою проекту є процес його завершення. Свідченням цього може бути зовнішній аудит і сертифікація системи якості ВНЗ органом сертифікації з видачею сертифікату відповідності вимогам міжнародного стандарту ISO 9001:2000. По завершенні проекту бажано, щоб координатор з якості – керівник проекту підготував звіт, в якому було б відображено досвід реалізації проекту. Звіт може бути використано у подальшому для впровадження інших систем управління та створення корпоративної системи управління ВНЗ.
Висновки
1. Використання сучасних методів УП має забезпечити успішність реалізації проекту розроблення і впровадження системи у правління якістю ВНЗ.
2. Ідеологічна близькість підходів TQM і УП робить їх взаємопов’язаними і взаємопроникаючими. Обидва підходи використовують принцип постійного удосконалення через реінженіринг бізнес-процесів, так само як і широке застосування сучасних інформаційних і комунікаційних технологій. Зокрема, досить перспективним вбачається застосування як у сфері якості, так і в УП так званих CALS технологій (Continuous Acquisition and Life Cycle Support – постійна інформаційна підтримка життєвого цикла продукції).
3. Управління якістю і УП останнім часом разом з іншими спеціалізованими системами управління, такими як управління навколишнім середовищем, здоров’ям і безпекою персоналу, корпоративною відповідальністю, інтегруються у загальну методологію ведення успішного бізнесу, або корпоративного управління сталим розвитком організації.
4. Запропонований підхід щодо використання методів УП в процесі реалізації спеціалізованого проекту розроблення і впровадження системи якості ВНЗ може бути поширений на інші галузі та сфери діяльності.
Перелік використаної літератури
ДСТУ ISO 9001-2001 Системи управління якістю. Вимоги
Selection and Use of the ISO 9000:2000 family of standards
Вибір і використання стандартів серії ISO 9000:2000. Друге видання, 2001, http://www.iso.org
Л. Віткін, Г. Хімічева, С. Лаптєв Аналіз досвіду впровадження принципів TQM і стандартів ISO 9000 у сфері вищої освіти. Вимірювальна та обчислювальна техніка в технологічних процесах. №2 2003 стор. 82-93
Руководство по применению стандарта ИСО 9001:2000 в области обучения и образования. Перевод с английского А.Л. Раскина, М., РИА “Стандарты и качество”, 2002. - 128 с. – (“Дом качества”, вып. 10(19))
И. Мазур, В. Шапиро и др. Управление проектами. Справочник для профессионалов / Под ред И.И. Мазура и В.Д. Шапиро. - М.: Высшая школа, 2001, 875 с.
Л. Віткін, Г. Хімічева Методика оцінювання якості ключових процесів підготовки випускника ВНЗ. Вісник Київського університету технологій та дизайну №1 2004 стор. 123-128