Аудиторська перевірка будь-якого акціонерного товариства має бути проведена у будь-який час на вимогу акціонерів, які разом володіють не менш як 10 % акцій. Порядок проведення аудиторських перевірок діяльності акціонерного товариства встановлюється статутом товариства і законом. Витрати, пов'язані з проведенням такої перевірки, покладаються на осіб, на вимогу яких проводиться аудиторська перевірка, якщо загальними зборами акціонерів не буде ухвалене рішення про інше.
Існують також законодавчі обмеження, згідно з якими посадовими особами органів управління товариства не можуть бути органи державної влади і управління, члени виборних органів громадських організацій, військовослужбовці, посадові особи органів прокуратури, суду, державної безпеки, внутрішніх справ, арбітражного суду, державного нотаріату, особи, яким суд заборонив займатися певною діяльністю, та ін.
Регуляторною базою 1991 р. визначено, що однією з важливих характерних рис управління в ТОВ порівняно з АТ є те, що тут вимагається одностайність щодо прийняття важливих для ТОВ питань. Так, з питань визначення планів підприємства та підтвердження його звітів, внесення змін до статуту, а також при вирішенні питання про виключення учасника з товариства потрібна одностайність у вищому органі — на зборах. 3 інших питань рішення приймається простою більшістю голосів.
Будь-хто з учасників товариства з обмеженою відповідальністю мають право вимагати розгляду питання на зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніше як за 25 днів до початку зборів. У ТОВ у випадках, передбачених установчим документом або затвердженими товариством правилами процедури, допускається прийняття рішення методом опитування. У цьому разі проект рішення або питання для голосування надсилається учасникам, які повинні у письмовій формі викласти щодо цього свою думку. Протягом 10 днів з моменту отримання повідомлення від останнього учасника голосування всі вони повинні бути проінформовані головою про прийняте рішення. Рішення методом опитування вважається прийнятим за відсутності заперечень хоча б одного з учасників.
З усього переліченого вище можна зробити висновок ,що при прийняті рішень в ТОВ і в АТ рішення приймаються демократичним шляхом з врахуванням думок кожного з учасників товариств(власників акцій).
Література
1. Євтушевський В.А. Основи корпоративного управління. К.”Знання”. 2002.
2. Корпоративное управление и инвестиционный процесс/ Кондратьев В.Б., - М.: Наука, 2003.
3. Задихайло Д.В., Кібенко О.Р., Назарова Г.В. Корпоративне управління: Навчальний посібник. – Х.: Еспада, 2003.
4. Вакульчик О.М. Корпоративне управління: економіко-аналітичний аспект. – Дніпропетровськ: Пороги, 2003.
5. Камінський А.Б., Кияк А.Т., Шепелява О.П. Оптимізація інвестиційного портфеля на вторинному ринку акцій України. - К.: Рант, 2000.
6. Петруня Ю.Є. Акціонерні товариства в Україні: проблеми емітентів та інвесторів. - Дніпропетровськ, 2000.
7. Формування великого приватного капіталу в Україні/О.Й. Пасхавер, Л.Т. Верховодова, Л.З. Суплін: Центр економічного розвитку. – К.: «Міленіум», 2004.