Смекни!
smekni.com

Управління ризиком (стр. 2 из 2)

Частоту ризику визначаємо за наступною формулою:

Кр = Н/Р,

де Кр – коефіцієнт частоти ризику;

Н – кількість нещасних випадків;

Р – загальне число людей.

2.4.4 Якісна та кількісна оцінка ризику

Завданням якісної оцінки ризику є визначення можливих видів ризику, оцінювання ступеню їх небезпеки, виділення чинників, що впливають на рівень ризику. Якісна оцінка ризику є найбільш уживаною у повсякденному житті.

Кількісна оцінка ризику надає ризику числового значення.

Її визначають:

- Видом аналізованої діяльності;

- Постановкою проблеми;

- Здібностями і кваліфікацією особи, що приймає рішення;

- Ставленням цієї особи до ризику;

- Доступністю інформації, що характеризує ризик;

- Фаховою підготовкою особи, що приймає рішення;

- Чинниками, що створюють ризик.

Види кількісної оцінки ризику:

Об’єктивні - використовують характеристики випадкових процесів, отримані на підставі даних, що не залежать від думки певної особи.

Суб’єктивні - засновані на експертних оцінках ризику.

ризик безпека рівень

2.4.5 Методи визначення та оцінки ризику.

Інженерний (статистичний) - спирається на статистичні дані; полягає в розрахунку показників частоти виникнення нещасних випадків.

Експертний - опитування спеціалістів; їх завдання у даному випадку полягає у визначенні комплексного показника, що характеризує рівень безпеки певного процесу чи виробу.

Модельний - моделювання ситуації.

Соціологічний - опитування населення.


3. Способи управління ризиком

Що таке управління ризиком?

Для того, щоб надати перевагу конкретним заходам та засобам або певному їх комплексу, порівнюють витрати на ці заходи та засоби і рівень зменшення шкоди, який очікується в результаті їх запровадження. Такий підхід до зменшення ризику небезпеки зветься управління ризиком.[6]

Способи управління ризиком:

- повна або часткова відмова від робіт, операцій та систем, які мають високий ступінь небезпеки;

- заміна небезпечних операцій іншими – менш небезпечними;

- удосконалення технічних систем та об’єктів;

- розробка та використання спеціальних засобів захисту;

- заходи організаційно – управлінського характеру, в т.ч. контроль за рівнем безпеки, навчання людей з питань безпеки, стимулювання безпечної роботи та поведінки.

Серед питань управління ризиком важливе місце займає вартість цього управління.

У будь-якій діяльності людину супроводжує ризик.

На рисунку 2 зображений графік очікуваних втрат на прикладі ризику у менеджменті. На цій гіпотетичній ілюстрації розглядаються лише можливі матеріальні втрати. У схемі допускається ймовірність небезпечної ситуації 1 з 1.000, якщо витрати менші або дорівнюють $ 5.000. Так само за умови значення показника прийнятого ризику 1 з 1.000.000 була запроектована втрата $ 5.000.000.


Рис. 2 [7]

Цю концепцію можна використовувати як базову з метою визначення кількісних та якісних меж для інших ситуацій.

На рисунку 3 зображена схема керування ризиком небажаної події.


Рис.3[8] Схема керування ризиком небажаної події.


4. Висновок

Отже, управління ризиком – це підхід до зменшення рівня небезпеки, що передбачає досягнення концепції допустового ризику.

Заходи та засоби забезпечення безпеки:

- попередження чи ліквідація небезпеки шляхом усунення джерела її виникнення;

- захист людей від небезпеки шляхом застосування колективних чи індивідуальних засобів захисту, страхування під час робіт у небезпечних зонах;

- використання технічних та конструкторських засобів підвищення безпеки, що дають змогу роботизувати, автоматизувати небезпечні виробництва;

- суровий нагляд і контроль за виконанням законів, інструкцій та правил, що стосуються техніки безпеки;

- розробка системи попередження реагування на надзвичайні ситуації та планів дій у випадку стихійного лиха, аварії, катастрофи тощо;

- забезпечення медико-гігієнічних умов для підтримання здоров’я.


Список літератури

· Бедрій І.Я. Безпека життєдіяльності. – К.:Кондор, 2009, 286 с.

· Большой толковый психологический словарь, том 2, - М.:Вече, 2001, 559 с.

· Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності, 344с.

· Мягченко О.П. Безпека життєдіяльності, - К.:ЦУЛ, 2010, 312 с.

· Санкт-Петербургский Государственный Технический Университет Механико-Машиностроительный Факультет ; лекции по курсу «Безопасность жизнедеятельности». Лектор: Сметанин А. (http://x097.com/wiki/tiki-index.php?page=%D0%9B%D0%B5%D0%BA%D1%86%D0%B8%D0%B8+%D0%BF%D0%BE+%D0%91%D0%96%D0%94)

· Яким Р.С. Безпека життєдіяльності людини, - Львів: Бескид Біт, 2005, 304 с.


[1] Санкт-Петербургский Государственный Технический Университет Механико-Машиностроительный Факультет ; лекции по курсу «Безопасность жизнедеятельности». Лектор: Сметанин А.

[2]Мягченко О.П. Безпека життєдіяльності, - К.:ЦУЛ, 2010.

[3]Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності. – К.:Каравела, 2008.

[4]Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності.

[5]Бедрій І.Я. Безпека життєдіяльності. – К.:Кондор, 2009.

[6]Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності, с.45.

[7]Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності, с.46

[8]Яким Р.С. Безпека життєдіяльності людини, - Львів: Бескид Біт, 2005, с.38