Смекни!
smekni.com

Економічні визначення (стр. 2 из 2)

| Ефект багатства — ціновий чинник сукупного попиту, який рпосередковує вплив цін на сукупний попит через зміну реальної вартості фінансових активів з фіксованим номінальним доходом.

Ефект відсоткової ставки — ціновий чинник сукупного попиту, ^ікий опосередковує вплив цін на сукупний попит через зміну від­соткової ставки.

Ефект чистого експорту — ціновий чинник сукупного попиту, що опосередковує вплив цін на сукупний попит через зміну чистого експорту.

Закрита економіка — економіка країни, в якій відсутні експорт •тп імпорт товарів та послуг.

Кейисіанська модель сукупної пропозиції — модель, згідно з якою між ціною і сукупною пропозицією існує пряма залежність, оскільки зарплата є негнучкою в короткостроковому періоді.

Класична модель сукупної пропозиції — модель, згідно з якою Скупна пропозиція не залежить від цін, оскільки зарплата і ціни є абсолютно гнучкими.

Короткостроковий період — у макроекономіці період, протя-гом ^ого зарплата є негнучкою і не змінюється при зміні сукупного

Короткострокова крива сукупної пропозиції — крива, яка ві-Д°бражає пряму залежність між ціною і сукупною пропозицією і Рибирає вигляду додатньо похилої лінії.

Крива сукупного попиту — крива, яка відображає обернену за­їсть між ціною і сукупним попитом і має вигляд від'ємне похи­лої лінії.

пинец1нов1 чинники — чинники, які впливають на сукупний попит і сукупну пропозицію за даних товарних цін і тому зміщують їх рив1 У відповідний бік

/Автономне споживання та заощадження — споживання та зао­щадження, яке не залежить від післяподаткового доходу.

Автономні інвестиції — інвестиції, які не залежать від відсот­кової ставки.

^Бісектриса — така лінія графіка споживання, яка відображає то­тожність між споживчими видатками і післяподатковим доходом.

Валовий прибуток — щорічний прибуток, отриманий від реалі­зації інвестиційного проекту.

Відсоткова ставка — плата за використання позичкових грошей у відсотках до їх суми.

Гранична схильність до споживання — коефіцієнт, який ха­рактеризує відношення між зміною споживчих видатків і зміною післяподаткового доходу.

Гранична схильність до заощаджень — коефіцієнт, який ха­рактеризує відношення між зміною заощаджень і зміною післяпо­даткового доходу.

Заощадження — та частка післяподаткового доходу, яка не ви­користовується на споживання.

Мультиплікатор видатків — коефіцієнт, який показує відно­шення між зміною реального ВВП і початковою зміною сукупних видатків.

Номінальна відсоткова ставка — фактична відсоткова ставка на ринку позичкового капіталу.

Очікуваний чистий прибуток — чистий прибуток, який очіку­ється від вкладання інвестицій.

Реальна відсоткова ставка — номінальна відсоткова ставка мі­нус темп інфляції.

Середня схильність до споживанння або заощадження — ко­ефіцієнт, який відображає відношення споживчих видатків або за­ощаджень до післяподаткового доходу.

Споживання — основний компонент сукупних видатків, якиі відображає видатки домогосподарств на купівлю споживчих товари та послуг.

Чинники автономного інвестування — чинники, які вплива ють на інвестиційний попит незалежно від відсоткової ставки.

Чинники автономного споживання — чинники, які впливаюті на споживання залежно від післяподаткового доходу.

Чистий прибуток — та частка валового прибутку від реалізаці інвестиційного проекту, яка залишається після сплати податку щ прибуток та відсотків за інвестиційні кошти.

Рецесійний розрив — величина, на яку фактичні сукупні видаїки мають початкове зрости з метою збільшення фактичного ВВП д потенційного рівня.

Вилучення — частина поточного доходу, яка не спрямовується на сукупні видатки.

Заплановані інвестиції— інвестиції, що їх підприємства планують вкладати у виробництво згідно зі своїм платоспроможним попитом.

Ін'єкції— приріст видатків поточного періоду, які здійснюють­ся за рахунок доходу попереднього періоду.

Інфляційний розрив — величина, на яку фактичні сукупні ви­датки мають початкове зменшитися, щоб усунути інфляційний над­лишок ВВП на умовах збереження повної зайнятості.

Метод «видатки—випуск» — метод визначення рівноважного ВВП на умовах тотожності між сукупними видатками і виробленим ВВП.

Метод «вилучення—ін'єкції» — метод визначення рівноважно­го ВВП на умовах тотожності між вилученнями та ін'єкціями в еко­номічному кругообігу.

Не заплановані інвестиції— інвестиції, що їх підприємства зму­шені вкладати в товарні запаси в умовах економічної нерівноваги.

Граничний коефіцієнт податків — коефіцієнт, який показує, на скільки одиниць змінюються чисті податки в разі зміни доходу на одиницю.

Державні заощадження — це чисті податки мінус державні за­купівлі.

Кейнсіанська теорія — напрям макроекономічної теорії, клю­чова ідея якої полягає в тому, що ринок не здатний в короткостро­ковому періоді швидко відновлювати повну зайнятість і тому вини­кає необхідність державного впливу на сукупний попит.

Національні заощадження — це приватні заощадження плюс державні заощадження.

Основний психологічний закон Кейнса — закон, згідно з яким в разі збільшення доходу домогосподарств їхня гранична схильність до споживання зменшується.

Чисті податки — валові податки за мінусом трансфертних.

Приватні заощадження змішаної економіки — це дохід мін| чисті податки та споживання.

Суспільні блага — товари та послуги, вигоди від яких отрим| суспільство в цілому незалежно від потреби в них з боку окрем| економічних суб'єктів.