Організаційно-технологічна підготовка виробництва (ОТПВ) як стадія життєвого циклу товару включає технологічну підготовку виробництва (ТПВ) і організаційну підготовку виробництва (ОПВ).
Метою ОТПВ є підготовка технологічної й організаційної документації для здійснення ефективного функціонування виробничого процесу.
Основний зміст ОТПВ включає:
-аналіз існуючих технологій, устаткування і виробничих потужностей підприємства;
-аналіз технологічності нової продукції;
-розробку технологічних процесів виробництва нової продукції,нестандартного технологічного устаткування й оснащення, їхнєвиготовлення;
-нормування потреби в різних видах матеріально-технічних ресурсів;
-проектування нових виробничих ділянок;
-укладення договорів з новими постачальниками матеріально-технічних ресурсів;
-розрахунок нормативів організації виробничих процесів;
-розробку оперативно-календарних планів запуску і випуску продукції:
-розробку організаційно-технологічної документації проведенняробіт (виробничої програми, технологічних карт, графіків проведення робіт і т.п.);
-проведення програми стратегічних змін, намічених стратегічнимипланами;
-планування ОТПВ й управління реалізацією намічених планів.
Трудомісткість робіт ОТПВ з її проведення значно перевищують витрати на НДДКР. Наприклад, у СІЛА витрати на ОТПВ у 11 разів більше витрат на НДДКР. За дослідженнями російських учених, це співвідношення дорівнює від 4,6 у дрібносерійному виробництві до 8.0 у великосерійному .
У той же час вимоги до організації виробництва постійно зростають одночасно з підвищенням вимог до якості продукції і посиленням необхідності зниження її собівартості. При цьому діє принцип: чим більш досконала підготовка виробництва, тим більше зростає споживча вартість виробів у порівнянні з витратами на їхнє виробництво.
Крім розглянутих аспектів, підготовка виробництва пов'язана з рядом негативних факторів. По-перше, витрати на неї досягають, наприклад, в одиничному виробництві однієї третини собівартості продукції. По-друге, недоліки в підготовці виробництва негативно позначаються на техніко-економічних показниках виробів. По-третє, низький рівень підготовки негативно позначається на усьому виробничому процесі, тому що виникають різні утруднення, що відбивається на технологічній дисципліні, заздалегідь підготовлені організаційні проекти затрудняють вирішення питань організаційного характеру в процесі виробництва.
У зв'язку із сертифікацією промислової продукції, значною мірою, підвищуються вимоги до її якості, що повинні знаходити своє відображення в технологічній підготовці виробництва. У свою чергу. ТПВ повинна вписуватися в єдину систему технологічної підготовки виробництва (ЄСТПВ), що встановлюється державними стандартами і безупинно удосконалюється на базі досягнень НТП.
Основна мета ЄСТПВ — забезпечення необхідних умов для досягнення повної готовності будь-якого типу виробництва до випуску виробів заданої якості, в оптимальний термін і при оптимальних витратах ресурсів.
Завдання ЄСТПВ зважуються на всіх рівнях і групуються за наступними чотирма функціями: забезпечення технологічності конструкцій і виробів, розробка технологічних процесів, проектування і виготовлення засобів технологічного оснащення, організація і управління ТПВ.
В ЄСТПВ документи оформляються відповідно до вимог ЄСТД— єдиної системи технологічної документації, основне призначення якої — у встановленні єдиних взаємозалежних правил, норм, положень з оформлення, комплектації і звертання, уніфікації і стандартизації технологічної документації.
Технологічна документація, розроблена на формах, встановлених ЄСТД, може бути використана як первинний масив інформації для АСУВ. Впровадження ЄСТД у машинобудуванні і типізація технологічних процесів дозволяє скоротити час на розробку технологічної документації на 35-40%
Таким чином, основними факторами скорочення тривалості ОТПВ і підвищення її ефективності є впровадження ЄСТПВ і ЄСТД, впровадження АСУВ, уніфікація і типізація технологічних процесів і оснащення, аналіз застосування наукових підходів менеджмент}' і дотримання принципів організованості процесів
Метою організаційної підготовки виробництва є аналіз і розробка комплексного організаційного проекту виробництва, оптимізація виробничих партій, ритмів, тактів і виробничого циклу
З організаційної точки зору необхідно ще до початку виробництва вирішити питання спеціалізації і кооперації, організації потокового виробництва, серійності, масовості, прямоточності і безперервності виробничого процесу.
Даний етап є завершальним у підготовчому циклі і визначається як найважливіший із усіх підготовчих етапів для менеджера, тому цілком закономірно зупинитися на ньому більш докладно.
Ключовим питанням даного етапу є підготовка прототипу майбутнього виробу. Ця підготовка складається з визначеного переліку робіт, виконуваних у наступній послідовності:
1. Розробка плану впровадження серійного виробництва на основі прийнятого колективом рішення і наказу керівника підприємства.
2. Внесення змін у креслення прототипу з метою виправлення недоліків у конструкції виробу, виявлених при виготовленні й випробуваннях дослідного зразка.
3. Розробка остаточних технічних умов, тобто технічного обґрунтування для початку технологічної підготовки серійного виробництва.
4. Розробка технічних умов на постачання матеріалу і договірнезабезпечення постачань матеріалів, напівфабрикатів, готових виробів.
5. Розробка докладних технологічних процесів. Одночасно розробляються організаційні способи обслуговування робочих місць і з'ясовуються можливості багатоверстатної роботи. Складаютьсятехнічні завдання на конструювання спеціального інструмента.
6. Конструювання і виготовлення спеціального інструмента длясерійного виробництва.
7. Розробка норм виробітку, витрати матеріалів, інструмента, палива, енергії, використання устаткування і т.д., а також організації робочих місць.
8. Виготовлення досвідченої серії з випробуванням розробленої технології і засобів праці. Здійснення технологічного і конструкторського контролю.
9. Коректування креслень нового виробу, технологічного процесуі нормативів за результатами випробувань.
10. Остаточне налагодження технологічних процесів, спеціального інструмента і початок серійного чи масового виробництва (останнє оформляється наказом керівника підприємства).
11. Організація виробництва. У звичайних умовах її здійснюють операційні менеджери і виробничо-диспетчерські відділи (служби). Однак, поки не будуть досягнуті заплановані параметри виробництва, де необхідною участь і технолога, й інноваційного менеджера, що повинні працювати в тісному контакті з виробничими підрозділами.
Викладені 11 етапів освоєння нового виробництва характеризують тільки одну сторону підготовки до пуску виробництва. Необхідний комплексний організаційний проект відновлення виробів, виробничої бази, що обслуговують підрозділи й управління виробництвом.
Такий організаційний проект виробництва, доповнений економічними розрахунками, є завершенням усієї системи підготовки виробництва.
Зміст організаційного проекту трохи відрізняється в залежності від галузі, до якої відноситься підприємство, характеру виробництва, типу організації виробництва і т.п.
У цілому, звичайно, організаційний проект містить наступні розділи:
- обсяг і структура виробничого підрозділу;
- технологічні методи виготовлення продукції:
- вибір найбільш раціональної внутрізаводської спеціалізації і кооперації;
- проект оптимального матеріального розміщення об'єктів і робочих місць, організації і раціоналізації праці працівників;
- проект оптимального матеріального потоку на підприємстві;
- проект раціональної організації обслуговування виробництва,включаючи комплекс господарств;
- система контролю і комплексного управління якістю продукції:
- система оперативного і диспетчерського управління виробництвом;
- кадрове забезпечення реалізації організаційного проекту, йогоекономічна оцінка.
Тут наведено загальний напрямок змісту проекту організації. Його конкретизація залежить від типу підприємств, поставлених цілей і завдань, тому зміст проекту можна розширювати, звужувати, поглиблювати, видозмінювати. Однак обов'язковою складовою даного проекту повинен бути організаційний аналіз проведення підготовки виробництва, який можна представити у вигляді наступних послідовних кроків:
1. Формулювання мети організаційного аналізу. Ціль може бути виражена у формі терміну, до якого повинна бути довершена підготовкавиробництва чи почате саме виробництво. Далі можна визначити граничні витрати, кількість працівників й інші необхідні показники.
2. Розчленувати загальну підготовку виробництва на якнайменшіетапи і визначити за ними обсяги робіт. Для розрахунку трудомісткості, крім інших, можна застосувати експертний метод, метод перекладних коефіцієнтів, укрупнених нормативів.
3. З Визначити час підготовки кожного етап)', його тривалість і скорегувати тривалість при необхідності.
4. Визначити необхідні ресурси й інші потреби для здійснення окремих етапів і підетапів.
5. Визначити можливість сполучення підетапів і робіт у часі з необхідним коректуванням ресурсів.
6. На основі приватних аналізів визначити загальну трудомісткість, витрати, тривалість підготовки виробництва й установити конкретні дати початку і закінчення кожного підетапу і всієї підготовки в цілому.