регистрация / вход

Дослідження мотивації досягнення і уникнення невдач

Дослідження мотивації досягнення і уникнення невдач Під мотивацією досягнення розуміють сукупність цілей, потреб і мотивів, які стимулюють людину прагнути до досягнення цілей у всіх сферах життєдіяльності і бути активною в їх досягненні. При цьому особливу увагу потрібно приділити потребам в досягненні цілі і страху невдачі, потребі в самоствердженні, прагненню до пізнання, прагненню до винагороди при досягненні цілей.

Дослідження мотивації досягнення і уникнення невдач

Під мотивацією досягнення розуміють сукупність цілей, потреб і мотивів, які стимулюють людину прагнути до досягнення цілей у всіх сферах життєдіяльності і бути активною в їх досягненні. При цьому особливу увагу потрібно приділити потребам в досягненні цілі і страху невдачі, потребі в самоствердженні, прагненню до пізнання, прагненню до винагороди при досягненні цілей. Мотивація досягнення виконує ряд істотних функцій:

– пізнавальну (прагнення до набуття необхідних знань з метою наступного їх застосування в життєдіяльності);

– емоційну (відображення впливу емоцій на ту чи іншу діяльність людини);

– інтегративну (відображення системи самооцінок діяльності і досягнутого результату).

Ведучими особливостями людей з високим рівнем мотиву соціального успіху є: активність, впевненість в собі, висока загальна самооцінка, впевненість в своїй привабливості, ініціативність, практичність, організованість, особистий вплив, інтелект, вміння налагоджувати з людьми стосунки.

Пропоновані методики призначені для того, щоб оцінити, якою мірою в людини розвинута потреба (бажання, прагнення, які виступають як риси характеру) добиватися успіхів і уникати невдач в різних життєвих ситуаціях.

Мета заняття: ознайомитись з призначенням і змістом існуючих методик для дослідження мотивації досягнення успіху і уникнення невдач; дослідити власний рівень мотивації досягнення успіху; порівняти результати за двома методиками.

Обладнання: опитувальник Т. Елерса і А. Меграбяна, 4 картинки з певним сюжетом, бланк відповідей.

Порядок роботи. Спочатку студенти здійснюють самооцінку за методикою оцінки рівня досягнення і уникнення невдач Т. Елерса і А. Меграбяна.

Після цього проводиться дослідження за другою (проективною) методикою. Для цього студенти діляться на пари, в якій один виступає в ролі психолога, а другий – в ролі досліджуваного. В інструкції потрібно підкреслити, що це ніби тест на багатство уяви, яка буде оцінюватися по тому, наскільки детальним, різноманітним і цікавим виявиться текст відповідей на запропоновані запитання. Досліджуваному на 20 сек. показується картинка з певним сюжетом. Після цього картинка забирається і досліджуваний отримує завдання: якомога швидше написати по картинці короткий твір-оповідання за наступним планом:

- Ким є люди, зображені на картинці?

- Що відбулося з ними до цього і привело до даної ситуації?

- Що вони роблять зараз?

- Про що думають ці люди в даний момент часу?

- Які їхні бажання і почуття?

- Що відбудеться з ними далі?

На всі ці запитання досліджуваний повинен дати письмову відповідь, причому для відповіді на кожне запитання поданого плану відводиться тільки 1 хвилина. Час контролює психолог і по його закінченню (1 хв.) дає команду про перехід до відповіді на друге запитання. Досліджувані повинні писати швидко, викладаючи перші думки, які прийдуть в голову.

Після того, як досліджуваний дасть відповідь на всі запитання, йому показується наступна картинка і вся процедура повторюється. Далі досліджуваний послідовно відповідає на аналогічні запитання ще за двома картинками. Всього картинок – 4.

Обробка результатів

1. Підрахувати загальну суму балів відповідно до ключа методики.

Ключ: по 1 балу за відповіді «так» на запитання: 2, 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 14, 15, 16, 17, 21, 22, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 32, 37, 41; по 1 балу за відповіді «ні» на запитання: 6, 13, 18, 20, 24, 31, 36, 38, 39; відповіді не враховуються на запитання: 1, 11, 12, 19, 23, 33, 34, 35, 40.

2. На основі одержаних даних дати інтерпретацію виявлених якостей, при цьому звернути увагу на ступінь їх вираження.

1–10 балів – низька мотивація до успіху.

11–16 балів – середній рівень мотивації.

17–20 балів – помірно високий рівень мотивації.

Більше 21 бала – досить високий рівень мотивації до успіху.

Обробка результатів

1. Підрахувати загальну суму балів відповідно до ключа методики. За кожне вибране слово з «+» присвоюється 1 бал.

2. На основі одержаних даних дати інтерпретацію виявлених якостей, при цьому звернути увагу на ступінь їх вираження. Чим більшою є сума балів, тим вищим є рівень мотивації до уникнення невдач, захисту:

2–10 балів – низька мотивація до захисту.

11–16 балів – середній рівень мотивації.

17–20 балів – високий рівень мотивації.

Більше 20 балів – надто високий рівень мотивації до уникнення невдач, захисту

Опитувальник Т. Елерса для дослідження мотивації до успіху

Інструкція. «Перед вами ряд тверджень. Вам потрібно відповісти «так», якщо твердження відповідає вам і вашій поведінці, і «ні», – якщо не відповідає. Довго не задумуйтесь. Працюйте швидко».

1. Якщо є вибір між двома варіантами, то його краще зробити відразу, ніж залишати вибір на пізніше

2. Я легко нервую, якщо помічаю, що не можу виконати завдання на 100%

3. Коли я працюю, це виглядає так, ніби я все ставлю на карту

4. Коли виникає проблемна ситуація, частіше всього я приймаю рішення одним із останніх

5. Коли я не маю чим зайнятися уже другий день, то я втрачаю спокій

6. В деякі дні мої успіхи нижчі за середні

7. По відношенню до себе я більш строгий, ніж по відношенню до інших

8. Я більш доброзичливий, ніж інші

9. Коли я відмовляюся від важкого завдання, то потім строго себе засуджую, оскільки знаю, що у цій справі я мав би успіх

10. В процесі роботи я потребую невеликих переривів для відпочинку

11. Наполегливість – не головна моя риса характеру

12. Мої успіхи по роботі не завжди однакові

13. Мені більше подобається інша робота, ніж та якою я займаюся

14. Критика стимулює мене більше, ніж похвала

15. Я знаю, що мої колеги вважають мене людиною справи

16. Перепони роблять мої рішення більш рішучими

17. У мене легко визвати честолюбство

18. Коли я працюю без натхнення – це зазвичай помітно

19. При виконанні роботи, я зазвичай не розраховую на інших

20. Інколи я відкладаю те, що повинний зробити зараз

21. Потрібно покладатися лише на себе

22. В житті мало речей більш важливих, ніж гроші

23. Завжди, коли мені потрібно виконати важливе завдання, я ні про що інше не думаю

24. Я менш честолюбивий, ніж інші

25. В кінці відпустки я зазвичай радію, що скоро вийду на роботу

26. Коли я налаштований на роботу, я роблю її краще і кваліфікованіше, ніж інші

27. Мені простіше і легше спілкуватися з людьми, які можуть наполегливо працювати

28. Коли я не маю справ, я відчуваю що мені ніяково

29. Мені доводиться виконувати відповідальну роботу частіше від інших

30. Коли мені доводиться ухвалювати рішення, я прагну зробити це якнайкраще

31. Мої друзі іноді вважають мене найкращим

32. Мої успіхи деякою мірою залежать від моїх колег

33. Безглуздо протидіяти волі керівника

34. Іноді не знаєш, яку роботу доведеться виконувати

35. Коли щось не ладнається – я не терплячий

36. Я зазвичай майже не звертаю увагу на свої досягнення

37. Коли я працюю разом з іншими, то моя робота має більший результат, ніж робота інших

38. Багато справ, за які я беруся – не доводжу до кінця

39. Я заздрю людям, які не завантажені роботою

40. Я не заздрю тим, хто прагне до влади

41. Коли я впевнений, що стою на правильному шляху, то для доказу своєї правоти я йду на крайні заходи

БЛАНК ВІДПОВІДЕЙ

Прізвище, ім’я ___________________________________________________

Вік _____________________________________________________________

Дата ____________________________________________________________

Інструкція. «Вам пропонується список з 30 рядків, по три слова в кожному. В кожному рядку виберіть тільки одне з трьох слів, яке найбільш точно вас характеризує, і помітьте його». (опитувальник Т. Елерса)

1

2

3

1

Сміливий

Пилиний

Заповзятливий

2

Покірний

Боязкий

Впертий

3

Обережний

Рішучий

Песимістичний

4

Непостійний

Безцеремонний

Уважний

5

Нерозумний

Боязкий

Необдумуючий

6

Спритний

Жвавий

Передбачливий

7

Холоднокровний

Невпевнений

Вдалий

8

Стрімкий

Легковажний

Боязкий

9

Нерозсудливий

Манірний

Непередбачуваний

10

Оптимістичний

Добросовісний

Чуйний

11

Меланхолійний

Сумнівний

Нестійкий

12

Боязкий

Недбалий

Схвильований

13

Необачний

Тихий

Боязкий

14

Уважний

Неблагорозумний

Сміливий

15

Розсудливий

Швидкий

Мужній

16

Заповзятливий

Обережний

Передбачливий

17

Схвильований

Розсіяний

Боязкий

18

Малодушний

Необережний

Безцеремонний

19

Лякливий

Нерішучий

Нервовий

20

Старанний

Вірний

Авантюрний

21

Передбачливий

Жвавий

Відчайдушний

22

Приборканий

Байдужий

Невдалий

23

Обережний

Безтурботний

Терплячий

24

Розумний

Дбайливий

Хоробрий

25

Непередбачений

Безстрашний

Добросовісний

26

Поспішливий

Лякливий

Безтурботний

27

Розсіяний

Необачний

Песимістичний

28

Обачний

Розсудливий

Заповзятливий

29

Тихий

Неорганізований

Боязкий

30

Оптимістичний

Пильний

Безтурботний

Обробка результатів за проективною методикою

Отримані 4 твори-розповіді за 4 стимульними картинками підлягаються змістовному аналізу, в результаті якого в творах виявляються і якісно оцінюються ознаки, які свідчать про наявність потреб у досягненні успіху або уникнення невдач. Загальна сума набраних в ході змістовного аналізу балів розглядається в якості показника рівня розвитку у досліджуваного мотивації досягнення успіху. Цей показник являє собою різницю між двома індексами: індексом ступеню розвитку потреби досягати успіху і індексу, який свідчить про протилежне прагнення уникати невдач.

Процедура змістовного аналізу творів-розповідей

1. Встановити, чи відповідає тема твору прагненню до досягнення успіху. Якщо на це запитання отримана позитивна відповідь, то розповідь підлягає подальшому аналізу. Якщо відповідь на дане запитання невизначена, то розповідь відкладається і не аналізується. Висновок про те, чи має сюжет розповіді пряме відношення до теми досягнення успіхів робиться на основі цілі, до якої прагнуть описані персонажі. Якщо таку ціль однозначно можна розцінити як успіх в діяльності, то це буде позитивним рішенням. У решта випадків, в тому числі при виникненні сумнівів в правильності рішення, яке приймається, вона буде негативною.

Як успіх в діяльності, оцінюється:

– прагнення людини до ділового успіху;

– прагнення до досягнення високої якості в роботі і високої продуктивності праці;

– прагнення до професійного самовдосконалення, до набуття необхідних для досягнення успіху знань, умінь і навиків;

– прагнення до створення чогось нового, оригінального, унікального – такого, що іншими людьми буде сприйматися як досягнення людини.

2. Розглядаючи оповідання перший раз, орієнтуючись на вказані вище критерії успіху, психолог повинен вирішити, до якої з груп цю розповідь можна віднести:

група А – включає в себе розповідь з явно вираженим змістом прагнення персонажів до досягнення успіху (зміст відповідає хоча б одній з чотирьох вище вказаних ознак);

група Б – розповіді, в яких хтось зайнятись певною корисною діяльністю, але до успіху в ній не прагне;

група В – розповіді, в яких немає навіть натяку на те, що хтось з персонажів зайнятий корисною діяльністю або думає про неї.

Розповіді, які віднесені до групи А і Б, отримують по 1 балу.

3. Відібрати розповіді лише групи А для подальшого аналізу. Другий етап змістовного аналізу розповідей групи А здійснюється наступним чином. Потрібно відібрати речення, які свідчать про:

– наявність у персонажа бажання добитися успіху (мотиву досягнення успіху) («Він хоче досягнути успіху в роботі…», «Він вирішив досягнути високих показників…»);

– наявність у цього ж персонажа очікування того, що він дійсно досягне успіху («Ця людина розраховує на успіх в своїй справі»);

– наявність у персонажа опису того, що його застане невдача («Ця людина боїться, що її в кінцевому результаті застане невдача»; «Його робота в кінці-кінців приведе до якогось результату»);

– наявність у персонажа позитивних емоційних переживань у зв’язку з очікуваним успіхом («Йде спектакль. Керівник зі своїм помічником художнього колективу дивиться із-за куліс на сцену і розраховує на успіх. Все йде добре і вони відчувають приємні емоції в зв’язку з очікуваним успіхом»;

– наявність у персонажа негативних емоційних переживань у зв’язку з очікуваною невдачею («У нього щось не виходить і це викликає відчуття розчарування»; «Людина зайнята справою і переживає за неї»);

– наявність у персонажа різних розумових і практичних дій, спрямованих на те, щоб досягнути успіху («Людина думає над планом» (розумова дія); «Людина відпрацьовує роботи машини, яку створила» (практична дія);

– наявність на шляху до успіху внутрішніх або зовнішніх перешкод, які персонаж прагне подолати («Він не впевнений в собі» (внутрішня перешкода); «Раптом зламалась машина…» (зовнішня перешкода);

– наявність чогось або когось, хто допомагає персонажу досягнути успіху («Йому співчувають, співпереживають оточуючі»; «Товариш по роботі допомагає йому досягнути успіху»);

– наявність у персонажа єдиного домінуючого мотиву діяльності, пов’язаної виключно з прагненням досягнути успіху («Людина довго прагнула досягнути успіху в цій справі, але дуже втомилася, і в даний момент часу вона думає не тільки про роботу, але і про те, щоб швидше все кинути і відпочити» – 2 конкуруючих мотиви: бажання успіху і бажання відпочити).

За кожну з 9 описаних ознак групи А присвоюється 1 бал. При цьому бали, одержані за ознаками 1, 2, 4, 6, 7, 8, і 9 беруться з позитивним знаком, а бали, одержані за ознаками 3 і 5 – з негативним (вони свідчать про ступінь розвину тості мотиву уникнення невдач).

Загальна сума позитивних балів, одержаних досліджуваним за всі оповідання, є загальним кількісним показником ступеню розвину тості у нього мотиву досягнення успіху. Під мотивацією досягнення успіху розуміється різниця між силою потреби в досягненні успіху і уникнення невдач. Вона встановлюється як алгебраїчна сума позитивних і негативних балів. Якщо ця сума позитивна, то робиться висновок про те, що у досліджуваного мотив досягнення успіху переважає над мотивом уникнення невдач. При негативній сумі робиться висновок про те, що мотив уникнення невдач домінує над мотивом досягнення успіху. При нульовому показнику вважається, що мотивація досягнення успіху відсутня (як реальна поведінкова тенденція), тому що обидва мотиви витісняють один одного.

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий