4. Культура особистості – компанія з таким типом культури об’єднує людей не для вирішення якихось завдань, а для того, щоб вони могли добиватися власних цілей. Влада ґрунтується на близькості до ресурсів, професіоналізмі і здатності домовлятися. Влада і контроль мають координуючий характер.
В умовах вітчизняної економіки, що трансформується, доцільно застосовувати в компаніях основні положення таких типів організаційної культури як культура влади і культура завдання. Культура влади як джерело влади припускає ефективне використання і перерозподіл керівником наявних ресурсів, ґрунтується на принципах ієрархічної структури, просування по сходах якої здійснюється за критеріями відданості загальній справі підприємства
Цей тип організаційної культури дозволяє оперативно реагувати на зміни середовища, приймати і реалізовувати рішення. Культура завдання орієнтована на вирішення поставлених завдань і реалізацію розроблених проектів. Ефективність діяльності компанії з такою культурою визначається професіоналізмом співробітників, корпоративним груповим ефектом і повнотою інформації. Застосовувати цей тип організаційної культури доцільно в тих випадках, коли ситуативні вимоги ринку визначальні в діяльності компанії. На корпоративну культуру першочерговий вплив здійснює філософія компанії, яка включає етичні принципи, що лежать в основі мислення і діяльності керівництва цієї компанії. Формування ключових принципів діяльності компанії має своєю головною метою створити в навколишньому середовищі та в очах співробітників компанії її певний образ або імідж. Ці принципи проголошуються в промовах засновників компаній, інформаційних документах, включаючи й рекламні ролики, вивіски. Ці принципи, об’єднані в систему, визначають ся як кредо компанії.
Один з пунктів кредо компанії “Дженерал Моторс” звучить так: “Головна мета “Дженерал Моторс” – робити продукцію і надавати сервіс такої якості, щоб клієнти одержали вище задоволення”.
У компанії “Ай-Бі-Ем” такий принцип звучить так:”Ай-Бі-Ем означає сервіс”.
Кожен службовець американської компанії “Тандем Комп’ютерінг” під час зарахування на роботу одержує книгу з назвою “Зрозуміти нашу філософію”, у якій засновник цієї фірми детально пояснює принципи і логіку функціонування компанії.
Якщо компанія вирішила дотримуватись у своїй діяльності подібних принципів, то для перетворення їх у життя необхідно мати на увазі таке:
1. керівник компанії повинен щодня виконувати вимоги, що випливають з філософії компанії, подаючи особистий приклад;
2. філософія компанії повинна стати невід’ємною частиною стилю керівництва; тільки тоді можна мотивувати співробітників у руслі цієї філософії;
3. обрана філософія повинна спочатку стати реальністю усередині компанії і тільки потім її можна переносити в зовнішнє середовище;
4. філософія компанії повинна діяти під гаслом “Такі принципи, за якими ми працюємо. Оцінюйте нас за ними”.
Імідж компанії, що існує у свідомості співробітників – це її внутрішній образ. Імідж компанії у свідомості клієнтів, конкурентів, партнерів, тобто людей, що не входять до числа співробітників, - це зовнішній образ компанії. Імідж починає формуватися відразу ж, як тільки компанія виходить на ринок. Проте в абсолютній більшості випадків у керівників немає ні часу, ні сил, ні грошей, щоб відслідковувати образ, який виникає, і цілеспрямовано його коригувати в бажаному напрямі. У цьому випадку імідж складається стихійно. Найчастіше стихійний імідж має позитивні і негативні риси, через що про одні й ті самі компанії часом існують протилежні думки.
Процес формування іміджу включає кілька етапів:
- спочатку необхідно зафіксувати вже сформований імідж. Для цього використовують різні методи діагностики, в тому числі опитування, анкетування, спостереження;
- на наступному етапі виявляються плюси і мінуси сформованого іміджу. Виходячи з завдань, позитивними рисами іміджу є ті, що сприяють їх вирішенню, а негативними – ті, які заважають вирішувати поставлені завдання;
- черговий етап роботи з іміджем припускає визначення заходів з нейтралізації негативних рис і посилення впливу позитивних. На цьому етапі складається програма роботи з іміджем, що згодом і реалізується.
Образ компанії з’являється у свідомості споживачів під впливом різних контактів з компанією – як безпосереднього спілкування зі співробітниками, так і знайомства з рекламною продукцією або відвідування виставок, презентацій.
Дуже великі компанії прагнуть домогтися однаковості в зовнішньому вигляді, у поводженні і стилі спілкування співробітників контактної зони. Мета, що переслідується, - максимально нівелювати індивідуальні особливості співробітників і спрямувати увагу споживача на компанію. Рекламні послання несуть, як правило, пряме і опосередковане повідомлення. Схована інформація може транслюватися через символіку зображень і кольору.
Робота з іміджем – кропітка і тонка, вона торкається багатьох рівнів, процесів і людей у компанії, але в умовах конкуренції без цього не обійтися.
Розглядаючи корпоративну культуру компанії, можна сказати, що це спосіб життя, мислення, дії та існування людей у компанії, основа яких – спільність вищих цілей і духовних цінностей. Таким чином, культура представляється як все проникаюче, всеохоплююче, що безпосередньо впливає на життя компанії в цілому.
Корпоративна культура виникає й існує в будь-якій компанії і може бути розглянута як система, що складається з:
1) ціннісно-нормативної структури, заснованої на місії, філософії та ієрархії цілей компанії;
2) організаційної структури;
3) структури комунікацій;
4) структури соціально-психологічних відносин у колективі;
5) ігрової структури (міфів, легенд, звичаїв, традицій);
6) структури зовнішньої ідентифікації компанії (фірмового стилю).
Висновки
Організаційна культура, за суттю, є субкультурою національної культури і менталітету, які переважають у державі. З цього погляду в умовах України поряд з економічними і політичними причинами реальної кризи управління народним господарством вагоме місце посідають соціально-психологічні фактори і рівень розвитку суспільства.
Зміна системи цінностей і принципів, що відбулася в період переходу від принципів централізованого планування і керування до ринкової економіки, від соціалістичного до капіталістичного способу виробництва, дестабілізувала суспільство, мораль, підвалини і принципи життєдіяльності. Тим самим ці умови трансформації спричинили повальне руйнування поряд з економічними аспектами компаній і їхній організаційних культур.
З погляду еволюції нашої держави, ролі і місцю організаційної культури в компаніях приділятися увага почала тільки останнім часом.
Існуюча організаційна культура вітчизняних компаній найчастіше не передбачає застосування і реалізації системи стратегічного менеджменту, що орієнтується насамперед на створення сприятливих умов для перспективної діяльності, а не на задоволення поточних потреб. На практиці, як правило, відбувається навпаки: можливості, що відкриваються ринковою економікою, використовуються з метою нагромадження, використання і розбазарювання цінностей і благ, що завдає величезної шкоди потенціалу і перспективам довгострокового розвитку конкретної компанії і держави в цілому. Причиною тому поряд з непевністю в економічному, політичному і фінансовому майбутньому держави є відсутність у керівників і членів колективів почуття господарника і власника, а також неможливість застосування підходів централізованої економіки до ринкових умов.
Прикладом переваги стратегічно орієнтованої організаційної культури виступають компанії США, де в умовах стабільної і розвинутої ринкової економіки, орієнтація на довгострокове утримання сегмента ринку з постійними споживачами протягом не менше ніж 10 років дозволяє збільшити прибуток з даного сегмента у 50 разів, збільшити число постійних споживачів на 5%, що означає зростання прибутку до 85%.
В усіх процвітаючих компаніях світу ведеться цілеспрямована робота з формування корисних якостей корпоративної культури і керування нею. Деякі компанії України також починають усвідомлювати потребу формування, оформлення, поширення і закріплення корпоративної культури, що дозволяє найбільш ефективно досягати цілей компанії й економічного успіху на ринку. Мова йде про трансформацію і корекцію вже існуючої культури компанії, що склалася стихійно і функціонує незалежно від свідомості її членів, про заходи, що дозволяють підсилити дію корисних властивостей культури і нейтралізувати вплив її дисфункціональних елементів. Для успішного створення подібних програм змін необхідно детальне вивчення існуючої корпоративної культури.
Таким чином, облік, аналіз, структуризація організаційної культури антикризового розвитку, розуміння принципів і здатність керування організаційною культурою є ключем до ефективного менеджменту компанії.
Список використаної літератури
1. Л.І.Скібіцька. Менеджмент. – К.: Центр учбової літератури, 2007.
2. Н.І.Хабушкін. Основи менеджменту. – Мінськ: БДЕУ,1996.
3. В.А.Пронніков. Корпоративна культура. – М.: Економіка,1997.