регистрация / вход

Сертифікація продукції в системі УкрСЕПРО

Законодавство України в сфері підтвердження відповідності Законодавчу базу державної системи сертифікації складають: Декрет Кабінету Міністрів «Про стандартизацію і сертифікацію» від 11.06.97р. №333/97 - ВР

1 . Законодавство України в сфері підтвердження відповідності

Законодавчу базу державної системи сертифікації складають:

· Декрет Кабінету Міністрів «Про стандартизацію і сертифікацію» від 11.06.97р. №333/97 - ВР

· Закон України «Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів «Про стандартизацію і сертифікацію» від 11.06.97 р. №333/97-ВР

· Закон України «Про захист прав споживачів » від 12.05.91 р. №1024-XII - ВВР

· Закон України «Про підтвердження відповідності» від 17.05.2001 №2406-ІІІ

· Закон України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності» від 17.05.2001 №2407-ІІІ

а також:

· П О С Т А Н О В А КМУ від 29 листопада 2001 р. N 1599 Про затвердження опису та правил застосування національного знака відповідності

· Постанова КМУ від 29 березня 2002р. №376 Про затвердження Порядку надання органам із сертифікації повноважень на проведення робіт з підтвердження відповідності у законодавчо-регульованій сфері

· Постанова КМУ від 11.04.2002р. №485 Про затвердження Правил визначення вартості робіт з підтвердження відповідності у законодавчо регульованій сфері.

Закон України “Про пiдтвердження вiдповiдностi”

Цей Закон визначає правовi та органiзацiйнi засади пiдтвердження вiдповiдностi продукцiї, систем якості, систем управління якістю, систем управління довкіллям, персоналу та спрямований на забезпечення єдиної державної технічної полiтики у сферi пiдтвердження вiдповiдностi.


У Статті 1 наведені основнi термiни, які вживаються у цьому законі та їх визначення:

продукцiя - будь-який вирiб, процес чи послуга, що виготовляється, здiйснюється чи надається для задоволення суспiльних потреб;

виробник - юридична або фiзична особа - суб’єкт підприємницької діяльності, вiдповiдальна за проектування, виготовлення, пакування та маркування продукцiї незалежно вiд того виконуються зазначені операцiї самою цiєю особою чи вiд її iменi;

сисякості – сукупність взаємопов’язаних та взаємодіючих елементів організаційної структури, визначених механізмів відповідальності, повноважень та процедур організації, а також процесів та ресурсів, які забезпечують здійснення загального керівництва якістю та її відповідність встановленим вимогам;

сисуправління якістю – сукупність органів і об’єктів управління, взаємодіючих за допомогою матеріально-технічних і інформаційних засобів під час управління якістю продукції;

сисуправління довкіллям – сукупність організаційної структури, діяльності та відповідних ресурсів і методів для формування, здійснення, аналізу і актуалізації екологічної політики;

постачальник - юридична або фiзична особа - суб'єкт пiдприємницької дiяльностi, яка вводить в обiг продукцiю чи безпосередньо бере в цьому участь;

пiдтвердження вiдповiдностi - дiяльнiсть, наслiдком якої є гарантування того, що продукцiя, системи якості, системи управління якістю, системи управління довкіллям, персонал вiдповiдають встановленим законодавством вимогам;

декларування вiдповiдностi - процедура, за допомогою якої виробник або уповноважена ним особа (далi - виробник) пiд свою повну вiдповiдальнiсть документально засвiдчує, що продукцiя вiдповiдає встановленим законодавством вимогам;

сертифiкацiя - процедура, за допомогою якої визнаний в установленому порядку, орган документально засвiдчує вiдповiднiсть продукцiї, систем якості, систем управління якістю, систем управління довкіллям, персоналу встановленим законодавством вимогам;

випробувальна лабораторiя - лабораторiя, яка проводить технічні операції, що полягають у визначенні однієї чи декількох характеристик даної продукції згідно з встановленою процедурою;

сертифiкат вiдповiдностi - документ, який пiдтверджує, що продукцiя, системи якості, системи управління якістю, системи управління довкіллям, персонал вiдповiдає встановленим вимогам конкретного стандарту чи іншого нормативного документа визначеного законодавством;

декларацiя про вiдповiднiсть - документально оформлена в установленому порядку заява виробника, де дається гарантiя вiдповiдностi продукцiї вимогам встановленим законодавством;

аудитор з сертифікації - особа, яка має відповідну кваліфікацію, теоретичну і практичну підготовку, необхідну для проведення одного або кількох видів робіт з сертифікації, і атестована в установленому порядку та занесена до відповідного реєстру;

технiчний регламент з пiдтвердження вiдповiдностi - нормативно-правовий акт, затверджений Кабiнетом Мiнiстрiв України, в якому мiстяться опис видiв продукцiї, що пiдлягає обов'язковому пiдтвердженню вiдповiдностi, вимоги безпеки для життя та здоров'я людини, тварин, рослин, а також майна та охорони довкiлля, процедури пiдтвердження вiдповiдностi цим вимогам, правила маркування i введення продукцiї в обiг;

свiдоцтво про визнання вiдповiдностi - документ, що засвiдчує визнання iноземних документiв про пiдтвердження вiдповiдностi продукцiї вимогам, встановленим законодавством України;

введення продукцiї в обiг – виготовлення або ввезення на митну територію України продукції з наступною самостійною або опосередкованою її реалізацією на території України;

законодавчо регульована сфера - сфера, в якiй вимоги до продукції та умови введення її в обiг регламентуються законодавством;

законодавчо нерегульована сфера - сфера, в якiй вимоги до продукції та умови введення її в обiг не регламентуються законодавством.

Цей Закон регулює вiдносини, що виникають у процесі пiдтвердженням вiдповiдностi продукцiї, систем якості, систем управління якістю, систем управління довкіллям, персоналу вимогам, встановленим законодавством України i поширюється на виробникiв та постачальникiв продукцiї незалежно вiд форми власностi і видiв дiяльностi, на органи з сертифiкацiї, випробувальнi лабораторiї, а також відповідні органи державної влади (стаття 2).



У статті 5 Закону представлені основні принципи державної полiтики у сферi пiдтвердження вiдповiдностi :

- координацiя дiй органiв виконавчої влади у сферi пiдтвердження вiдповiдностi, розмежування їх повноважень та уникнення дублювання;

- неупередженість, прозорість та доступність процедур пiдтвердження вiдповiдностi;

- застосування з урахуванням iснуючої мiжнародної практики способiв пiдтвердження вiдповiдностi залежно вiд потенцiйного ризику;

- забезпечення iдентичних процедур пiдтвердження вiдповiдностi продукції вiтчизняного та iноземного походження;

- гармонiзацiя національних нормативно-правових актiв з пiдтвердження вiдповiдностi з мiжнародними та європейськими;

- сприяння розвитку сфери пiдтвердження вiдповiдностi в законодавчо нерегульованiй сферi;

- дотримання вимог щодо конфiденцiйностi iнформацiї, отриманої в результатi робiт з пiдтвердження вiдповiдностi;

- забезпечення повного та всебiчного iнформування з питань пiдтвердження вiдповiдностi всiх заiнтересованих сторiн.

Згідно повноважень органiв виконавчої влади у сферi пiдтвердження вiдповiдностi, викладених у статті 6 Закону:

Кабінет Міністрів України у сфері підтвердження відповідності:

- забезпечує здійснення державної політики у сфері підтвердження відповідності;

- визначає центральні органи виконавчої влади з питань технічного регулювання у відповідних сферах діяльності;

- визначає центральні органи виконавчої влади, на які покладається розроблення технічних регламентів;

- затверджує технічні регламенти з підтвердження відповідності;

- укладає міжнародні угоди у сфері підтвердження відповідності, приєднання України до міжнародних (регіональних) систем сертифікації.

Спецiально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сферi пiдтвердження вiдповiдностi :

- бере участь у формуваннi державної полiтики у сферi пiдтвердження вiдповiдностi;

- забезпечує проведення єдиної державної технiчної полiтики у сферi пiдтвердження вiдповiдностi;

- готує пропозицiї щодо укладання мiжнародних угод у сферi пiдтвердження вiдповiдностi, приєднання України до мiжнародних (регіональних) систем сертифiкацiї, приймає рiшення про порядок визнання результатiв робiт, проведених органами з сертифiкацiї iнших країн;

- координує дiяльнiсть центральних органiв виконавчої влади у визначених сферах діяльності з пiдтвердження вiдповiдностi в законодавчо регульованій сфері;

- органiзовує розроблення проектів нормативно-правових актiв, що встановлюють загальнi вимоги та правила процедури пiдтвердження вiдповiдностi в законодавчо регульованiй сферi;

- надає методологiчну допомогу центральним органам виконавчої влади у розробленні проектiв законiв, iнших нормативно-правових актiв з пiдтвердження вiдповiдностi, у тому числі технiчних регламентів;

- узгоджує розробленi центральними органами виконавчої влади технiчнi регламенти з пiдтвердження вiдповiдностi що подаються на затвердження Кабiнету Мiнiстрiв України;

- органiзовує ведення державного реєстру уповноважених органiв з сертифiкацiї та встановлює порядок надання ними iнформацiї, що стосується виданих сертифiкатiв вiдповiдностi та свiдоцтв про визнання вiдповiдностi;

- органiзовує пiдготовку та атестацiю аудиторiв з сертифiкацiї;

- органiзовує ведення національного фонду нормативно-правових актiв з питань пiдтвердження вiдповiдностi;

- здiйснює iнформацiйне забезпечення з питань пiдтвердження вiдповiдностi.

Центральні органи виконавчої влади, на які покладені функції технiчного регулювання у визначених сферах дiяльностi :

- готують пропозицiї щодо уповноваження органiв з сертифiкацiї на проведення робiт з пiдтвердження вiдповiдностi у законодавчо регульованiй сферi;

- беруть участь у розробленні проектiв технiчних регламентів з пiдтвердження вiдповiдностi та інших нормативно-правових актiв у цій сфері;

- органiзовують пiдготовку та пiдвищення квалiфiкацiї фахiвцiв з пiдтвердження вiдповiдностi.

Центральний орган виконавчої влади з питань економiки :

- за погодженням iз спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сферi пiдтвердження вiдповiдностi та з центральними органами виконавчої влади, на які покладені функції технiчного регулювання у визначених сферах дiяльностi, уповноважує органи з сертифiкацiї (далі - уповноваженi органи з сертифiкацiї) на проведення робiт з пiдтвердження вiдповiдностi у законодавчо регульованiй сферi;

- органiзовує нагляд за проведенням робіт з підтвердження відповідності уповноваженими органами з сертифiкацiї.

Положення статті 7 наголошують на те, що Процедура пiдтвердження вiдповiдностi в законодавчо регульованiй сферi є обов'язковою для виробника, постачальника чи уповноваженого органу з сертифiкацiї.

Пiдтвердження вiдповiдностi в законодавчо нерегульованiй сферi здiйснюється на добровiльних засадах. Вiдповiдність продукцiї вимогам, встановленим законодавством, засвiдчується декларацiєю про вiдповiднiсть або сертифiкатом вiдповiдностi.

Стаття 8 стосується вимог до використання Національного знаку відповідності. Національний знак відповідності - знак, який засвідчує відповідність позначеної ним продукції вимогам технічних регламентів з підтвердження відповідності, які поширюються на неї. Опис та правила застосування нацiонального знака вiдповiдностi встановлюються Кабінетом Міністрів України.

29 листопада 2001р. прийнята Постанова КМУ N1599 Про затвердження опису та правил застосування національного знака відповідності. Відповідно до постанови:

· Національний знак відповідності засвідчує відповідність позначеної ним продукції вимогам технічних регламентів з підтвердження відповідності, які поширюються на неї.

· Знак відповідності наноситься тільки на ті види продукції, опис яких міститься в технічних регламентах з підтвердження відповідності. При цьому нанесення знака відповідності єобов'язковим.

· У разі підтвердження уповноваженим органом із сертифікації відповідності продукції поряд із знаком відповідності наноситься ідентифікаційний номер цього органу згідно з державним реєстром таких органів.

· Знак відповідності наноситься на продукцію безпосередньо її виробниками.

· Знак відповідності наноситься на виріб та/або на етикетку, тару, пакування, експлуатаційну та товаросупровідну документацію тощо. Місце та cпосіб нанесення (друкування, наклеювання, гравірування, травлення, штампування, лиття тощо) знака відповідності визначається виробником продукції.

· Дозволяється використовувати зображення знака відповідності у рекламі позначеної ним продукції.

Національний знак відповідності (далі - знак відповідності) має форму незамкненого з правого боку основного кола, усередині якого вміщено стилізоване зображення трилисника.

Від виробника вимагається наносити нацiональний знак вiдповiдностi в законодавчо регульованій сфері на продукцiю, вiдповiднiсть якої вiн засвiдчив декларацiєю. У разі підтвердження відповідності продукції уповноваженим органом з сертифікації до національного знаку відповідності додається ідентифікаційний номер цього органу.

Законодавчо регульована сфера

Процедура пiдтвердження вiдповiдностi в законодавчо регульованiй сферi для окремих видiв продукцiї, яка може становити небезпеку для життя та здоров'я людини, тварин, рослин, а також майна та охорони довкiлля, запроваджується технiчними регламентами з пiдтвердження вiдповiдностi (ст. 9).

Із введенням в дію технiчних регламентів з пiдтвердження вiдповiдностi спецiально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері пiдтвердження вiдповiдностi офiцiйно публiкує перелiк національних стандартiв, добровiльне застосування яких може сприйматись як доказ вiдповiдностi продукцiї вимогам технiчних регламентів. Виробник чи постачальник також має право пiдтвердити вiдповiднiсть продукцiї вимогам технiчних регламентів iншими, нiж вiдповiднiсть стандартам, шляхами, передбаченими цими регламентами.

13 березня 2002 р. прийнята Постанова Кабінету Міністрів України N 288 «Про затвердження переліків центральних органів виконавчої влади, на які покладаються функції технічного регулювання у визначених сферах діяльності та розроблення технічних регламентів

Відповідно до статті 10 закону виробник забезпечує пiдтвердження вiдповiдностi та складає декларацiю про вiдповiднiсть, якщо це встановлено технiчним регламентом з пiдтвердження вiдповiдностi на цей вид продукції. Якщо виробник не є резидентом України, вiн призначає в установленому законодавством порядку уповноважену особу - резидента України для пiдтвердження вiдповiдностi. Форма, змiст та строк зберiгання декларацiї про вiдповiднiсть встановлюються технiчним регламентом з пiдтвердження вiдповiдностi.

Виробник зобов’язаний надавати органам, що здiйснюють державний нагляд у сферi пiдтвердження вiдповiдностi, декларацiю про вiдповiднiсть та документацiю, що пiдтверджує декларовану вiдповiднiсть протягом встановленого законодавством строку їх зберігання.

Сертифiкацiя в законодавчо регульованiй сферi провадиться згiдно з вимогами технiчних регламентів з пiдтвердження вiдповiдностi. За результатами проведення сертифiкацiї у разi позитивного рiшення уповноваженого органу з сертифiкацiї заявниковi видається сертифiкат вiдповiдностi, зразок якого затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері підтвердження відповідності.


Пiдтвердження вiдповiдностi здiйснюється акредитованими в установленому законодавством порядку органами iз сертифiкацiї будь-якої форми власності, якi уповноваженi на здiйснення цієї дiяльностi в законодавчо регульованiй сферi. Уповноваженими органами iз сертифiкацiї можуть бути виключно резиденти України.

Уповноваженi органи iз сертифiкацiї ведуть реєстри виданих сертифiкатiв вiдповiдностi, свiдоцтв про визнання вiдповiдностi та подають в установленому порядку iнформацiю про них до державного реєстру сертифiкатiв вiдповiдностi та свiдоцтв про визнання вiдповiдностi.

Уповноваженi органи iз сертифiкацiї мають право укладати за погодженням iз спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сферi пiдтвердження вiдповiдностi угоди про взаємне визнання результатiв робiт з пiдтвердження вiдповiдностi з уповноваженими органами iнших країн.

Вимоги до уповноважених органiв iз сертифiкацiї та порядок надання їм повноважень встановлюються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Порядок надання органам із сертифікації повноважень на проведення робіт з підтвердження відповідності у законодавчо регульованій сфері затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2002 р. N 376.

Згідно з цим Порядком органам із сертифікації надаються повноваження на проведення робіт з підтвердження відповідності продукції, систем якості, систем управління якістю, систем управління довкіллям, персоналу конкретним технічним регламентам з підтвердження відповідності.

Орган із сертифікації може отримати повноваження за умови,якщо він:

-є юридичною особою - резидентом України;

-акредитований в порядку, встановленому Законом України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності;

-не провадить діяльність, у тому числі консультативну, пов'язану з розробкою, виготовленням, продажем, технічним обслуговуванням, ремонтом, зберіганням, утилізацією продукції, розробкою систем якості (систем управління якістю), систем управління довкіллям, що є об'єктом підтвердження відповідності;

-має аудиторів, які атестовані у встановленому законодавством порядку та працюють на постійних умовах, у кількості, достатній для виконання робіт з підтвердження відповідності;

-не використовує частково або повністю фінансові та матеріальні ресурси розробників, виробників (постачальників) продукції;

-має власну систему управління якістю;

-має необхідне інформаційно-технічне забезпечення робіт з підтвердження відповідності;

-має власні випробувальні лабораторії (центри) для проведення випробування продукції, зазначеної в технічному регламенті з підтвердження відповідності, та/або уклав відповідні угоди з іншими акредитованими органами з оцінки відповідності;

-має досвід проведення робіт із сертифікації продукції не менше трьох років;

-має фонд нормативних документів та нормативно-правових актів за напрямами діяльності у сфері підтвердження відповідності у контрольованому стані;

-веде реєстр виданих сертифікатів відповідності та свідоцтв про визнання;

-має страховий фонд (страхову угоду) або кошти у розмірі, достатньому для відшкодування у встановленому законодавством порядку фізичним чи юридичним особам збитків, заподіяних внаслідок провадження ним діяльності як уповноваженого органу із сертифікації;

-гарантує нерозголошення конфіденційної інформації, отриманої під час виконання робіт з підтвердження відповідності.

Обов'язки виробникiв продукцiї, яка пiдлягає пiдтвердженню вiдповiдностi в законодавчо регульованій сфері:

- сприяти проведенню всiх процедур пiдтвердження вiдповiдностi, встановлених для конкретного виду продукцiї;

- наносити на продукцiю нацiональний знак вiдповiдностi в законодавчо регульованій сфері;

- компенсувати споживачам продукцiї завданi їм збитки в разi виявлення невiдповiдностi продукцiї вимогам, зазначеним у декларацiї про вiдповiднiсть та/або сертифiкатi вiдповiдностi чи свiдоцтвi про визнання вiдповiдностi.

Обов'язки постачальникiв продукцiї, яка пiдлягає пiдтвердженню вiдповiдностi в законодавчо регульованій сфері:

- реалiзовувати продукцiю за умови наявностi копiї сертифiката вiдповiдностi та/або копiї декларацiї про вiдповiднiсть чи копiї свiдоцтва про визнання вiдповiдностi, в порядку визначеному законодавством;

- припиняти реалізацію продукції, якщо вона не відповідає вимогам нормативних документів, зазначеним у декларації про відповідність або у сертифікаті відповідності чи свідоцтві про визнання відповідності.

Державний нагляд за дотриманням вимог з пiдтвердження вiдповiдностi в законодавчо регульованій сферi здiйснюється в порядку, встановленому законодавством.

Порядок оскарження дiй уповноважених органiв регламентує стаття 15 закону. Особа, яка є заявником з пiдтвердження вiдповiдностi, може оскаржити дiї та рiшення уповноваженого органу з сертифiкацiї шляхом подання скарги до апеляційної комісії або в судовому порядку. Скарги розглядаються апеляцiйними комiсiями, що створюються при уповноважених органах з сертифiкацiї. У разi незгоди однiєї iз сторiн з рiшенням апеляцiйної комiсiї воно може бути оскаржено у спецiально уповноваженому центральному органi виконавчої влади у сферi пiдтвердження вiдповiдностi.

Законодавчо нерегульована сфера

Виробник може складати декларацiю про вiдповiднiсть за власною iнiцiативою або на пiдставi договору iз споживачем, при цьому вiн несе вiдповiдальнiсть за включення недостовірних відомостей у декларацію згiдно iз законами України.

Сертифiкацiя в законодавчо нерегульованiй сферi провадиться на добровільних засадах у порядку, визначеному договором мiж заявником (виробником, постачальником) та органом iз сертифiкацiї. При цьому підтверджується відповідність продукції, систем якості, систем управління якістю, систем управління довкіллям, персоналу будь-яким заявленим вимогам. Орган iз сертифiкацiї встановлює правила проведення сертифiкацiї, визначає учасникiв робiт iз сертифiкацiї. Сертифiкацiя на добровiльних засадах може провадитися також органами iз сертифiкацiї, уповноваженими на провадження робiт у законодавчо регульованiй сферi.

Діяльність органів з пiдтвердження вiдповiдностi в законодавчо регульованiй сферi фінансується за рахунок:

коштів, отриманих уповноваженими органами iз сертифiкацiї вiд заявників як плати за виконані роботи з підтвердження відповідності;

коштів Державного бюджету України;

iнших коштів, передбачених законом.

У межах видiлених бюджетних коштiв у сферi пiдтвердження вiдповiдностi фінансуються:

дiяльнiсть органiв виконавчої влади, на якi законодавством покладено функції технiчного регулювання у визначених сферах діяльності;

державний нагляд за дотриманням вимог;

науково-дослiднi роботи;

розроблення проектiв технічних регламентів, мiжнародних i нацiональних нормативних документiв, що встановлюють вiдповiднi правила та вимоги;

участь у роботi мiжнародних (регіональних) органiзацiй.

Замовниками робiт у сфері підтвердження відповідності за кошти Державного бюджету України є центральнi органи виконавчої влади, на якi законодавством покладено технiчне регулювання у визначених сферах дiяльностi.

Оплата робiт з пiдтвердження вiдповiдностi в законодавчо регульованiй сферi здiйснюється згiдно з правилами визначення вартостi цих робiт, що затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 р. N 485 затверджено ПРАВИЛА визначення вартості робіт з підтвердження відповідності у законодавчо регульованій сфері.

Усі роботи з підтвердження відповідності у законодавчо регульованій сфері оплачуються вітчизняним або іноземним виробником (постачальником) продукції (товарів, робіт, послуг) за рахунок власних коштів.

Вартість робіт з підтвердження відповідності конкретного виду продукції, систем якості, систем управління якістю, систем управління довкіллям, персоналом встановлюється уповноваженим органом із сертифікації згідно з цими Правилами та затверджується їх керівником.

Оплаті підлягають:

- прийняття рішення за заявкою;

- аналіз технічної документації (якщо це передбачено технічними регламентами з підтвердження відповідності);

- відбір зразків продукції, їх ідентифікація та випробування;

- оцінка стану виробництва, системи якості (якщо це передбачено технічними регламентами з підтвердження відповідності);

- аналіз одержаних результатів та прийняття рішення про видачу (відмову у видачі) сертифіката відповідності;

- видача сертифіката відповідності та додатків до нього;

- здійснення інспекційного (технічного) нагляду за сертифікованою продукцією (якщо це передбачено технічними регламентами з підтвердження відповідності).

У додатку 1 наведено граничні нормативи трудомісткості робіт з підтвердження відповідності конкретних видів продукції, що проводяться уповноваженим органом із сертифікації. Перелік робіт з підтвердження відповідності конкретних видів продукції визначається відповідним технічним регламентом.

У додатку 2 наведено граничні нормативи трудомісткості робіт з підтвердження відповідності послуг, що проводяться уповноваженим органом із сертифікації.

У разі потреби уповноважені органи із сертифікації надають заявнику в межах своєї компетенції консультаційні послуги, які оплачуються з розрахунку: 1 година - не більше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

У додатку 3 наведено граничні нормативи сумарної трудомісткості робіт із сертифікації системи якості, що проводяться уповноваженим органом із сертифікації.

Групи складності продукції наведено в додатку 4.

Для визначення граничних нормативів трудомісткості робіт із сертифікації систем якості продукції другої та третьої груп складності до граничних нормативів, зазначених у додатку 3, застосовуються відповідно коефіцієнти 1,5 та 2.

Граничні нормативи оплати робіт з підтвердження відповідності продукції, що ввозиться в Україну, наведено в додатку 5.

Оплата за видачу сертифіката відповідності (свідоцтва про визначення відповідності), додатків до нього та/або його копій встановлюється у розмірі: 0,1 х Дmіn х М (Дmіn - неоподатковуваний мінімум доходів громадян, М- число копій сертифіката відповідності). Окремо оплачується вартість бланків.

Оплата робiт з пiдтвердження вiдповiдностi в законодавчо нерегульованiй сферi здiйснюється на договiрних засадах.

Особи, винні в порушенні законодавства у сфері підтвердження відповідності, несуть відповідальність згідно із законами України. Докладно відповідальності за порушення законодавства в сфері підтвердження відповідності розглянута далі.

Участь України в мiжнародному спiвробiтництвi у сферi пiдтвердження вiдповiдностi

Спецiально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сферi пiдтвердження вiдповiдностi у встановленому законодавством порядку представляє iнтереси України в мiжнародних органiзацiях з пiдтвердження вiдповiдностi, здiйснює спiвробiтництво у цiй сферi з вiдповiдними органами iнших країн, приймає рiшення про приєднання до мiжнародних та регіональних систем сертифiкацiї, укладає договори про взаємне визнання результатiв робiт з пiдтвердження вiдповiдностi.

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинностi з дня його опублiкування.

2. Пiдтвердження вiдповiдностi продукцiї згiдно з вимогами Декрету Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 10 травня 1993 р. №46-93 "Про стандартизацiю i сертифiкацiю" (в частинi положень про сертифiкацiю) здiйснюється до введення в дiю вiдповiдного технiчного регламенту з пiдтвердження вiдповiдностi.

3. Кабiнету Мiнiстрiв України протягом шести мiсяцiв з дня набрання чинності цим Законом:

внести до Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення власних нормативно-правових актів, а також нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність з нормами цього Закону;

розробити та затвердити нормативно-правові акти, передбачені цим Законом.

4. Сертифiкати вiдповiдностi та свiдоцтва про визнання вiдповiдностi, виданi в установленому порядку в державнiй системi сертифiкацiї продукцiї та послуг до набрання чинності цим Законом, є чинними до закiнчення строку їх дiї.

5. Статтю 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” (Відомості Верховної Ради України 1995 р., N 4, ст.28; 1998 р., N 10, ст.35; 1999 р., N 39, ст.357, N 48, ст.418; 2000 р., N 32, ст.254, N 39, ст.333, N 45, ст.375) доповнити пунктом 5.2.15. такого змісту:

“5.2.15. Суми витрат, пов’язаних з підтвердженням відповідності продукції, систем якості, систем управління якістю, систем управління довкіллям, персоналу встановленим вимогам відповідно до Закону України “Про підтвердження відповідності”.

Відповідальність за порушення законодавства про сертифікацію

Виготовлювач (продавець, виконавець) несе відповідальність за порушення правил обов'язкової сертифікації продукції відповідно до:

- Кодексу про адміністративні правопорушення

- Кримінального кодексу

- Декрету про нагляд за дотриманням стандартів, норм і правил

- Закону про захист прав споживачів.

Державний нагляд за дотриманням стандартів, норм і правил, станом засобів виміру, а також інших вимог, зв'язаних з якістю продукції здійснює Держстандарт України і його територіальні органи.

Крім Держстандарту контроль за дотриманням законодавства в сфері сертифікації продукції проводиться Державною податковою адміністрацією й іншими органами держнагляду. Нагляд за дотриманням вимог санітарно-гігієнічних норм і правил здійснюють органи державної санітарно-епідеміологічної служби.

Територіальні органи Держстандарту у справах захисту прав споживачів розглядають справи про адміністративні правопорушення, зв'язаних з порушенням законодавства про захист прав споживачів у відношенні правопорушень під час реалізації продукції підприємствами громадянам-споживачам.

У відповідності зі ст.10 Указу Президента України «Про деякі заходи щодо дерегулірування підприємницької діяльності» від 23.07.98 №817/98 позапланові перевірки діяльності суб'єктів підприємницької діяльності проводяться органами у справах захисту прав споживачів тільки на підставі скарг споживачів щодо порушення законодавства в цій сфері.

Керівники підприємств і організацій усіх форм власності зобов'язані створювати належні умови обличчям, що здійснюють державний нагляд для виконання покладених на них обов'язків.

За результатами перевірки складається акт. При виявленні порушень суб'єкту підприємницької діяльності видається обов'язкове для виконання постанова про накладення штрафу. Сплата штрафу не звільняє підприємця від обов'язків відшкодування збитків споживачам продукції, що виникли внаслідок порушення стандартів, норм і правил, невиконання умов договору на постачання продукції.

Штрафи не накладаються у випадку:

- наявності рішення Кабінету Міністрів України про дозвіл реалізації сільськогосподарської продукції з відхиленням їхньої якості від вимог стандартів у рахунок виконання державного замовлення

- якщо підприємець має дозвіл на тимчасове відхилення якості продукції від вимог відповідних стандартів, видане Держстандартом України.

№ статті Зміст статті Покарання

КОДЕКС ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ

Глава 13 АДМІНІСТРАТИВНИМ ПРАВОПОРУШЕННЯМ В ОБЛАСТІ СТАНДАРТИЗАЦІЇ, ЯКОСТІ ПРОДУКЦІЇ, МЕТРОЛОГІЇ І СЕРТИФІКАЦІЇ
148-4 Використання технічних засобів і оснащення, що застосовуються в мережах зв'язку загального користування, без сертифіката чи відповідності без узгодження з Адміністрацією зв'язку України Накладення штрафу в розмірі від 100 до 200 не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян (нпмдг)
167 Випуск (у тому числі ремонт) чи реалізація продукції, що не відповідає вимогам стандартів, сертифікатів відповідності, норм, правил і зразків (еталонів) щодо якості, комплектності й упакування (за винятком випадків, передбачених законодавством України) Накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, громадян-власників чи підприємств уповноважених ними обличчя від 3 до 88 нпмдг
168 Випуск у продаж у роздрібних торгових підприємствах (організаціях) продукції, що не відповідає вимогам стандартів, технічних умов і зразків (еталонів) щодо якості, комплектності й упакування Накладення штрафу на посадових осіб від 1 до 18 нпмдг
168-1 Виконання робіт, надання послуг громадянам-споживачам, що не відповідають вимогам стандартів, норм і правил Накладення штрафу на посадових осіб, громадян, що займаються підприємницькою діяльністю, від 1 до 18 нпмдг
169 Передача чи замовнику у виробництво конструкторської, технологічної і проектної документації, що не відповідає вимогам стандартів, норм і правил щодо якості продукції і її безпеки Накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, громадян-власників чи підприємств уповноважених ними осіб від 3 до 40 нпмдг
170 Недотримання стандартів і технічних умов при транспортуванні, збереженні і використанні (експлуатації) продукції, якщо це спричинило за собою зниження якості, чи псування наднормативні втрати продукції Накладення штрафу на посадових осіб від 3 до 40 нпмдг
170-1 Випуск продукції (товарів), реалізація (обмін) продукції (у тому числі імпортної) чи виготовлювачем продавцем, виконання робіт, надання послуг чи підприємствам громадянам-споживачам без сертифіката відповідності, якщо його наявність передбачена чинним законодавством Накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, громадян-власників чи підприємств уповноважених ними обличчя, громадян, що займаються підприємницькою діяльністю, від 3 до 88 нпмдг
Стаття 188-2.

Невиконання посадовими особами, громадянами, що займаються підприємницькою діяльністю, законних вимог посадових осіб органів виконавчої влади в сфері захисту прав споживачів про проведення перевірки діяльності з продажу товарів, виконанню робіт, наданню послуг чи споживачам про надання необхідних для цього матеріалів

Відхилення посадових осіб і громадян, що займаються підприємницькою діяльністю, від своєчасного виконання розпоряджень посадових осіб органів виконавчої влади в сфері захисту прав споживачів про усунення порушень прав споживачів

Накладення штрафу від 3 до 5 нпмдг

Накладення штрафу від 1 до 18 нпмдг

188-9 Невиконання законних вимог посадових осіб органів виконавчої влади в сфері стандартизації, метрології і сертифікації щодо усунення порушень законодавства про стандартизацію, метрологію і чи сертифікацію створенні перешкод для діяльності цих органів, а також невиконання вимог розпоряджень, зв'язаних з порушенням вимог стандартів, норм і правил щодо якості продукції Накладення штрафу від 3 до 20 нпмдг
188-10 Невиконання законних вимог посадових осіб органів державного контролю якості лікарських засобів щодо усунення порушень законодавства про лікарські чи засоби створення перешкод для діяльності цих органів Накладення штрафу від 10 до 20 нпмдг

КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС (Кодекс утратив дію з 01.09.2001)

ГЛАВА VI ГОСПОДАРСЬКІ ЗЛОЧИНИ
147

Випуск на товарний чи ринок інша реалізація споживачам недоброякісної, тобто не відповідає встановленим стандартам, нормам, правилам і технічним умовам, чи некомплектної продукції і товарів, здійснені відповідальними за це обличчями, учинені протягом року після накладення адміністративного стягнення за такі ж порушення.

Ті ж дії, якщо вони вчинені у великих розмірах, чи завдали шкоди чи здоров'ю привели до смерті споживача, - (Стаття 147 зі змінами, внесеними відповідно до Указу ПВР N 4571-10 від 12.01.83, Законами N3888-12 від 28.01.94, N 1685-III(1685-14) від 20.04.2000)

Покарання штрафом від 300 до 500 мінімальних розмірів заробітної плати з конфіскацією випущеної чи продукції без такий

Покарання позбавленням волі на термін до п'яти років з конфіскацією випущеної продукції.

КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ (Кодекс набрав сили з 1 вересня 2001 року)

ГЛАВА VII ЗЛОЧИНУ в СФЕРІ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
227

Випуск на товарний чи ринок інша реалізація споживачам недоброякісної, т.е не відповідає встановленим стандартам, нормам, правилам і технічним умовам, чи некомплектної продукції і товарів, якщо такі дії зроблені у великих розмірах

Примітка. Під чи випуском реалізацією недоброякісної продукції, вчиненими у великих розмірах, варто вважати розміри, що перевищують 300 нпмдг

Покарання штрафом від 100 до 200 нпмдг,

чи виправні роботи на термін до двох років, з позбавленням права займати визначені чи посади займатися визначеною діяльністю на термін до трьох років

Д Е К Р Е Т КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПРО ДЕРЖАВНИЙ НАГЛЯД ЗА ДОТРИМАННЯМ СТАНДАРТІВ, НОРМ І ПРАВИЛ І ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЇХНЄ ПОРУШЕННЯ

Р а з д е л V ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СУБ'ЄКТІВ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗА ПОРУШЕННЯ СТАНДАРТІВ, НОРМ І ПРАВИЛ

Стаття 8. Відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності

1. У випадку порушення стандартів, норм і правил суб'єкт підприємницької діяльності (підприємець) несе відповідальність:

1) за передачу чи замовнику у виробництво і застосування конструкторської, технологічної і проектної документації, що не відповідає вимогам стандартів, норм і правил щодо якості продукції і технологічних процесів розроблювач цієї документації платить штраф у розмірі 25% вартості розробки
2) за реалізацію продукції, що не відповідає вимогам стандартів, норм і правил підприємець платить штраф у розмірі 25% вартості реалізованої продукції
3) за реалізацію на території України імпортної продукції, що не відповідає вимогам стандартів, норм і правил, що діють в Україні, щодо безпеки для життя, здоров'я, майна людей і навколишнього середовища підприємець платить штраф у розмірі 50% вартості реалізованої продукції
4) за відхилення підприємця від пред'явлення органам державного нагляду продукції, що підлягає контролю він платить штраф у розмірі 25% вартості продукції, що випущена з моменту відхилення
5) за реалізацію продукції, що підлягає, але не пройшла обов'язкової сертифікації підприємець платить штраф у розмірі 25% вартості реалізованої продукції
6) за реалізацію експортної продукції, що не відповідає вимогам стандартів, норм і правил, на що є письмове підтвердження споживача, підприємець платить штраф у розмірі 25% вартості реалізованої продукції
7) за реалізацію продукції, забороненої до випуску і реалізації органами державного нагляду підприємець платить штраф у розмірі 100% вартості реалізованої продукції
9) за випуск, реалізацію продукції, що унаслідок порушення вимог стандартів, норм і правил є небезпечної для життя, здоров'я і майна людей і навколишнього середовища. підприємець платить штраф у розмірі 100% вартості випущеної чи реалізованої продукції.

ЗАКОН ПРО ЗАХИСТ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ

(редакція Закону N 230/95-ВР від 20.06.95)

Роздягнув II ПРАВА СПОЖИВАЧІВ І ЇХНІЙ ЗАХИСТ

Стаття 23. Відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів

У випадку порушення законодавства про захист прав споживачів господарюючі суб'єкти сфери торгівлі, суспільного харчування і послуг, у тому числі громадяни-підприємці несуть відповідальність за:

реалізацію товару, виконання робіт, надання послуг, що підлягають обов'язкової сертифікації, але не мають сертифіката відповідності у розмірі 50% вартості отриманої для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги;
чи випуск реалізацію товару, виконання робіт, надання послуг, що не відповідають вимогам нормативних документів у розмірі 50% вартості виготовленої чи отриманий для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги
випуск, реалізацію товару, виконання робіт, надання послуг, що не відповідають вимогам нормативних документів щодо безпеки для життя, здоров'я і майна споживачів і навколишнього середовища у розмірі 300% вартості виготовленої чи отриманий для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги
реалізацію товару (виконання робіт, надання послуг), заборонених до випуску і реалізації відповідним державним органом у розмірі 500% вартості отриманої для реалізації партії товару (виконаної роботи, наданої послуги)
створення перешкод службовому обличчю державного органа у справах захисту прав споживачів у проведенні перевірки якості товарів, виконуваних (виконаних) робіт, наданих (наданих) послуг, а також правил торгового й іншого видів обслуговування у розмірі від 1 до 10% вартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг за минулий календарний місяць
З А К О Н у К Р А ї Н и ПРО ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВИРОБНИЦТВА І ТОРГІВЛІ СПИРТОМ ЕТИЛОВИМИ, КОНЬЯЧНИМ І ПЛОДОВИМ, АЛКОГОЛЬНИМИ НАПОЯМИ І ТЮТЮНОВИМИ ВИРОБАМИ
Роздягнув V КОНТРОЛЬ І ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЦЬОГО ЗАКОНУ
Стаття 17. Відповідальність за порушення норм цього Закону
Роздрібна торгівля алкогольними напоями і тютюновими виробами без наявності сертифіката чи відповідності сертифіката про визнання 200% вартості отриманої для реалізації партії товарів, але не менш 100 нпмдг.

2. Основні принципи, структура та правила Державної системи сертифікації УкрСЕПРО

Роботи в системі УкрСЕПРО визначають 149 ор гани з сертифікації продукції (робіт, послуг) та 811 випробувальні лабораторії (центри).

Держстандарт України надає послуги з сертифікації в Системі УкрСЕПРО:

· проводить акредитацію органів їз сертифікації та випробувальних лабораторій (центрів), веде їх Реєстр;

· готує і атестує аудиторів, веде їх Реєстр;

· виконує реєстрацію сертифікатів відповідності (свідоцтв про визнання), веде їх Реєстр;

· веде Реєстр сертифікатів підприємств, отримавших сертифікат на систему якості;

· веде Реєстр атестатів виробництва, виданих підприємствам;

· забезпечує створення організаційно - методичної бази сертифікації та випробувань;

· організує розробку правил сертифікації однорідної продукції (робіт, послуг).

Головним інститутом в системі Держстандарту України з розробки науково-методичних та організаційних засад сертифікації продукції, послуг, систем якості є Український науково - дослідний інститут стандартизації, сертифікації та інформатики (УкрНДІССІ). УкрНДІССІ здійснює інформаційне забезпечення підприємств і організацій з питань сертифікації.

Організаційну основу системи сертифікації УкрСЕПРО становлять державні стандарти України:

· ДСТУ 3410-96. Сиссертифікації УкрСЕПРО. Основні положення;

· ДСТУ 3411-96. Сиссертифікації УкрСЕПРО. Вимоги до органів з сертифікації продукції та порядок їх акредитації;

· ДСТУ 3412-96 Сиссертифікації УкрСЕПРО. Вимоги до випробувальних лабораторій та порядок їх акредитації;

· ДСТУ 3413-96. Сиссертифікації УкрСЕПРО. Порядок проведення сертифікації продукції;

· ДСТУ 3414-96. Сиссертифікації УкрСЕПРО. Атестація виробництва. Порядок проведення;

· ДСТУ 3415-96. Сиссертифікації УкрСЕПРО. Реєстр Системи;

· ДСТУ 3416-96. Сиссертифікації УкрСЕПРО. Порядок реєстрації об'єктів добровільної сертифікації;

· ДСТУ 3417-96. Сиссертифікації УкрСЕПРО. Процедура визнання результатів сертифікації продукції, що імпортується;

· ДСТУ 3418-96. Сиссертифікації УкрСЕПРО. Вимоги до аудиторів та порядок їх атестації;

· ДСТУ 3419-96. Сиссертифікації УкрСЕПРО. Сертифікація систем якості. Порядок проведення;

· ДСТУ 3420-96. Сиссертифікації УкрСЕПРО. Вимоги до органів з сертифікації систем якості та порядок їх акредитації;

· ДСТУ 3498-96. Сиссертифікації УкрСЕПРО. Бланки документів. Форма та опис;

· ДСТУ 3957-2000. Сиссертифікації УкрСЕПРО. Порядок обстеження виробництва під час проведення сертифікації продукції.

Основні принципи, структура і правила Української державної системи сертифікації продукції - Системи сертифікації УкрСЕПРО (далі – Система) встановлює стандарт ДСТУ 3410-96 Сиссертифікації УкрСЕПРО. Основні положення.

Поширюється стандарт на членів і учасників Системи і на підприємства й організації, що одержали до неї доступ.

Основні поняття, терміни і визначення, використовувані в цьому стандарті, відповідають Закону України "Про захист прав споживачів".

Взаємозалежні види діяльності, здійснювані в системі сертифікації УкрСЕПРО, описані в пункті 4 стандарту:

-Сертифікація продукції

-Сертифікація систем якості

-Атестація виробництв

-Акредитація випробувальних лабораторій (центрів)

-Акредитація органів з сертифікації продукції

-Акредитація органів з сертифікації систем якості

-Атестація аудиторів у перерахованих видах діяльності.

Обов'язкова сертифікація проводиться на відповідність вимогам діючого законодавства й обов'язкових вимог нормативних документів. Перелік продукції, що підлягає обов'язкової сертифікації затверджується Держстандартом України.
Добровільна сертифікація проводиться на відповідність вимогам, що не відносяться до обов'язкового. При цьому сертифікація на відповідність всім обов'язковим вимогам, якщо вона встановлені для цієї продукції, проводиться обов'язково.

Сисорганізована з урахуванням вимог міжнародної практики і взаємодіє на підставі угод з міжнародними, регіональними і національними організаціям інших держав.

Також на основі угод сисвзаємодіє із системами перевірки безпеки, охорони навколишнього середовища й іншими, функціонуючими в Україні під керівництвом уповноважених урядом органів. Національний орган з сертифікації може передавати цим органам окремі функції щодо сертифікації продукції.

Про те, що контроль відповідності продукції стандартам проведений у Системі свідчить сертифікат і (чи) знак відповідності.

Основні функції Національного органу з сертифікації наведено в пункті 5 стандарту:

- Розробка стратегії розвитку сертифікації в Україні

- Організація і координація робіт із забезпечення функціонування системи

- Взаємодія з національними органами інших держав і міжнародних організацій з сертифікації

- Організація розробки й удосконалення організаційно-методичних документів Системи

- Прийняття рішень про приєднання до міжнародних систем і угод в сфері сертифікації

- Встановлення основних принципів, правил і структури Системи, а також знака відповідності і правил його застосування

- Установлення правових і економічних основ функціонування системи

- Формування і твердження складу науково-технічної комісії

- Акредитація органів з сертифікації й випробувальних лабораторій (центрів), атестація аудиторів, проведення інспекційного контролю за діяльністю цих органів і обличчя

- Ведення реєстру Системи

- Організація робіт із сертифікації продукції у випадку відсутності органа з сертифікації визначеного виду продукції

- Твердження переліків продукції, що підлягає обов'язкової сертифікації

- Розгляд апеляцій, зв'язаних з дотриманням правил Системи

- Організація інформаційного забезпечення діяльності з сертифікації в Системі

- Відповідальність від імені держави за дотримання правил і порядку сертифікації продукції в Системі.

Науково-технічна комісія з питань сертифікації організується і затверджується Національним органом з сертифікації для розгляду перспективних напрямків розвитку і розробки пропозицій Держстандарта з проблем сертифікації.

Органи з сертифікації продукції і систем якості, випробувальні лабораторії і центри акредитуются Держстандартом України (органом з акредитації).

Органи з сертифікації продукції виконують функції:

- Сертифікація закріпленої за ними номенклатури продукції

- Розробка організаційно-методичних документів з сертифікації

- Визначення схеми і порядку проведення сертифікації закріпленого виду продукції

- Атестація виробництв

- Технічний нагляд за сертифікованою продукцією чи атестованим виробництвом

- Видача сертифіката відповідності на чи продукцію атестата виробництва.

Аналогічні функції виконують органи з сертифікації систем якості в зазначеній сфері.

Основні функції випробувальних лабораторій (центрів):

- Випробування продукції, що підлягає сертифікації у відповідності зі сферою акредитації і видача протоколів випробувань

- Участь у проведенні сертифікації продукції, атестації і технічному нагляді виробництва сертифікованої продукції (за пропозицією органа з сертифікації) і проведенні інспекційного контролю (з доручення Національного органа з сертифікації).

Територіальні центри стандартизації, метрології і сертифікації Держстандарта виконують наступні функції:

- Проводять з доручення органу з сертифікації продукції технічний нагляд за стабільністю показників сертифікованої продукції

- Надають інформацію в сфері акредитації і сертифікації

- Надають на договірній основі методичну допомогу підприємствам у підготовці до акредитації їхніх випробувальних лабораторій, сертифікації продукції, систем якості й атестації виробництв.

Український науково-дослідний інститут стандартизації, сертифікації й інформатики Держстандарта України є науково-методичним і інформаційним центром у Системі. Його основні функції:

- Розробка й удосконалення організаційно-методичних документів Системи

- Підготовка і надання в Національний орган з сертифікації пропозицій і проектів законодавчих актів у сфері сертифікації

- Аналіз можливостей підприємств і організацій бути акредитованими органами з сертифікації, виконання своїх функцій випробувальними лабораторіями, експертиза їхніх вихідних документів і підготовка пропозицій щодо їхньої акредитації в Системі

- Підготовка пропозицій щодо номенклатури продукції, що підлягає обов'язкової сертифікації

- Участь на договірній основі в підготовці органів з сертифікації й випробувальних лабораторій до їхньої акредитації, а також у підготовці підприємств до сертифікації продукції і систем якості

- Інформаційні послуги і забезпечення в сфері сертифікації.

Український учбово-науковий центр стандартизації, метрології і якості проводить навчання і підвищення кваліфікації фахівців у сфері сертифікації, здійснює підготовку аудиторів.

Основні принципи і загальні правила системи сертифікації (п.6 стандарту )

Þ Сертифікація в системі передбачає підтвердження показників, характеристик і властивостей продукції, процесів і послуг третьою стороною на основі випробувань, атестації виробництва і сертифікації систем якості

Þ Сиспризначена для проведення обов'язкової і добровільної сертифікації продукції (процесів, послуг)

Þ Сертифікація на відповідність обов'язковим вимогам нормативних документів і вимогам законодавства України проводитися винятково в Системі

Þ Сисвідкрита для вступу в неї органів з сертифікації й випробувальних лабораторій інших держав (при наявності двосторонніх угод про взаємне визнання результатів робіт із сертифікації) і доступу до неї будь-яких підприємств і організацій

Þ Право на проведення робіт із сертифікації продукції надається органам з сертифікації, випробувальним лабораторіям (центрам) і аудиторам, акредитованим у Системі і занесеним до реєстру Системи

Þ Органами з сертифікації в Системі можуть бути акредитовані організації і підприємства державної форми власності, випробувальними лабораторіями (центрами) – будь-якої форми власності

Þ Якщо в Системі акредитовано кілька органів з сертифікації однієї і тієї ж продукції, то замовник може провести сертифікацію продукції в кожнім з цих органів

Þ Сисвстановлює наступний розподіл відповідальності:

- виробник (постачальник, виконавець) несе відповідальність за невідповідність сертифікованої продукції вимогам нормативних документів і застосування сертифікатів і знаків відповідності з порушенням правил Системи

- продавець несе відповідальність за відсутність сертифіката чи знака відповідності на реалізовану продукцію, якщо вона підлягає обов'язкової сертифікації

- випробувальна лабораторія (центр) несе відповідальність за недостовірні і необ'єктивні результати випробувань сертифікованої продукції

- орган з сертифікації несе відповідальність за необґрунтовану чи неправомірну видачу сертифікатів відповідності, атестатів виробництва і підтвердження їхньої дії, а також за порушення правил Системи.

Þ Органи, лабораторії, аудитори, підприємства й організації, що порушують правила Системи виключаються з Реєстру Системи і несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України

Þ Визнання органів з сертифікації й випробувальних лабораторій (центрів), сертифікатів відповідності, а також знаків відповідності інших держав здійснюється на підставі багато- і двосторонніх угод про взаємне визнання результатів робіт із сертифікації. Свідченням про визнання закордонних сертифікатів відповідності є сертифікат, виданий у Системі, чи свідчення про визнання сертифіката

Þ Роботи із сертифікації в Системі проводяться органами з сертифікації відповідно до вимог Системи і з урахуванням правил діючих міжнародних систем сертифікації

Þ На сертифіковану в системі продукцію видається сертифікат відповідності і наноситься знак відповідності

Þ Роботи із сертифікації продукції, систем якості, атестації виробництв, акредитації органів з сертифікації й випробувальних лабораторій виконуються на основі договорів

Þ Технічний нагляд за виробництвом сертифікованої продукції в Системі виконує орган з сертифікації цієї чи продукції з його доручення інші організації (органи з сертифікації систем якості, територіальні органи стандартизації, метрології і сертифікації Держстандарта), при цьому враховується інформація щодо якості продукції, отримана від органів госнадзора, товариств споживачів і інших зацікавлених організацій

Þ Основою інформаційного забезпечення Системи є Реєстр Системи, дані якого періодично публікуються в інформаційних виданнях Держстандарта

Þ Сиспередбачає конфіденційність інформації про результати робіт із сертифікації

Þ Апеляції щодо застосування сертифікатів відповідності і виконання правил Системи розглядаються апеляційними комісіями органів з сертифікації. Для усунення можливих розбіжностей Національним органом з сертифікації утвориться комісія з апеляцій із залученням представників органів з сертифікації й інших зацікавлених сторонах

Офіційною мовою Системи є державна мова. У випадку потреби документи можуть супроводжуватися автентичними текстами на будь-якій іншій мові, при цьому тексти повинні мати однакову силу.

Реєстр Системи УкрСЕПРО

Основою інформаційного забезпечення Системи УкрСЕПРО згідно стандарту ДСТУ3415-96 є Реєстр Системи, дані якого періодично публікуються в інформаційних виданнях Держстандарту.

Реєстр Системи – книга або машинний носій для запису об”єктів та суб”єктів реєстрації в Системі. Реєстрація здійснюється з метою систематизації обліку об”єктів та суб”єктів реєстрації та надання юридичної сили документам, що їх посвідчують, а також для інформації щодо діяльності з сертифікації, акредитації та визнання результатів робіт.

Об”єкт реєстрації – предмет діяльності з сертифікації, атестації, акредитації або визнання цих робіт, а саме: сертифікована продукція (процеси, послуги), сертифіковані системи якості, атестовані виробництва, акредитовані органи з сертифікації продукції, систем якості, акредитовані випробувальні лабораторії.

Суб”єктами реєстрації в Системі є атестовані аудитори.

Документами про реєстрацію в системі є:

· сертифікати на продукцію

· атестати виробництв

· атестати акредитації органів з сертифікації та випробувальних лабораторій

· свідоцтва про визнання об”єктів та суб”єктів реєстраціїх, знаків відповідності

· рішення Держстандарту на проведення робіт з сертифікації.

Для проведення реєстрації в Системі УкрСЕПРО органами, що здійснюють роботи з сертифікації та(або) атестації, акредитації, комісіями з атестації аудиторів, органами, що підготували рішення щодо визнання цих робіт та знаків відповідності, подаються в Національний орган з сертифікації документи на об”єкти та суб”єкти реєстрації, оформлені встановленим порядком.

Документи, які подаються для реєстрації:

- заповнений бланк сертифіката відповідності (оригінал та копія)

- заявка на сертифікацію

- копія рішення за заявкою

- копія протоколу випробувань

- копія акту обстеження виробництва

- копія атестата виробництва

- копія сертифіката на систему якості.

Подані документи проходять у реєстратора експертизу щодо юридичної правомірності, повноти відомостей, наявності позначення кодових та інших реквізитів, правильності оформлення. Якщо результати експертизи позитивні, відомості заносяться до Реєстру, реєстраційний номер наноситься на документи, за реєстрацію стягується плата відповідно до калькуляції.

Розділи реєстру складаються з граф та частин, що конкретизують дані про об”єкти та суб”єкти реєстрації. Ведення реєстру здійснюється виключно реєстраторами Реєстру, доступ до Реєстру без відома реєстратора не дозволяється.

Сертифікація є важливим етапом у процесі виробництва і реалізації продукції, товарів, робіт і послуг, тому що продукція, яка підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, повинна вироблятися, ввозитися і реалізовуватися на митній території України тільки при наявності сертифіката відповідності. Сертифікація продукції може бути обов'язковою і добровільною.

Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» обов'язковій сертифікації підлягає продукція (товари, роботи, послуги), на яку законодавчими чи нормативними документами встановлені обов'язкові вимоги щодо безпеки для життя і здоров'я споживачів, а також їхнього майна і навколишнього середовища. Обов'язкова сертифікація проводиться винятково в Державній системі сертифікації і включає перевірку й випробування продукції для визначення її характеристик і подальший державний технічний нагляд за сертифікованою продукцією.

Добровільна сертифікація на відповідність вимогам нормативних документів, погоджених з постачальником і споживачем, проводиться з ініціативи виготовлювача, продавця, споживача, органів державної влади, громадських організацій для установлення відповідності продукції вимогам, що не відносяться до обов'язкових, на договірних умовах між заявником і органом з сертифікації.

Цілі СЕРТИФІКАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ:

- запобігання реалізації продукції, небезпечної для життя, здоров'я, майна і навколишнього середовища

- сприяння споживачу в компетентному виборі продукції

- створення умов для участі суб'єктів підприємницької діяльності в міжнародному економічному, науково-технічному співробітництві і міжнародній торгівлі.

Сертифікація продукції проводиться в порядку, визначеному державними стандартами і розробленими на їхній основі правилами, що, в основному, аналогічні для різних видів продукції.

Загальні вимоги до порядку проведення сертифікації продукції в українській державній системі сертифікації продукції, а також до технічному нагляду за сертифікованою продукцією встановлені в ДСТУ 3413-96.

Крім цього, по окремих видах продукції, що підлягає обов'язкової сертифікації, розроблені спеціальні правила сертифікації конкретної продукції з урахуванням вимог ДСТУ 3413-96.

Перелік продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні (затверджено Наказом Держстандарту України від 30.08.2002 №498, зареєстровано Мінюстом України 25.09.2002 №782/7070) включає 39 однорідних видів продукції та посл уг.


ПЕРЕЛІК ПРОДУКЦІЇ, ЩО ПІДЛЯГАЄ ОБОВ'ЯЗКОВІЙ СЕРТИФІКАЦІЇ В УКРАЇНІ

1. ЕЛЕКТРОПОБУТОВЕ ТА АНАЛОГІЧНЕ ОБЛАДНАННЯ І КОМПЛЕКТУВАЛЬНІ ВИРОБИ

2. СВІТЛОТЕХНІЧНА ПРОДУКЦІЯ І КОМПЛЕКТУВАЛЬНІ ВИРОБИ ДО НЕЇ

3. РУЧНІ ЕЛЕКТРОМЕХАНІЧНІ МАШИНИ, ПЕРЕНОСНІ ВЕРСТАТИ ТА ІНСТРУМЕНТ СЛЮСАРНО-МОНТАЖНИЙ З ІЗОЛЮВАЛЬНИМИ РУКОЯТКАМИ

4. АПАРАТУРА РАДІОЕЛЕКТРОННА ПОБУТОВА

5. ЗАСОБИ ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ

6. СПЕЦІАЛЬНІ ЗАСОБИ САМОЗАХИСТУ

7. ОБЛАДНАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНЕ ДЛЯ ХАРЧОВОЇ, М'ЯСО-МОЛОЧНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ, ПІДПРИЄМСТВ ТОРГІВЛІ, ГРОМАДСЬКОГО ХАРЧУВАННЯ ТА ХАРЧОБЛОКІВ

8. МЕДИЧНА ТЕХНІКА

9. ІГРАШКИ

10. ЗАСОБИ МИЙНІ

11. ТРАКТОРИ МАЛОГАБАРИТНІ ТА МОТОБЛОКИ

12. ДВИГУНИ ТРАКТОРІВ І СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ МАШИН

13. ОБЛАДНАННЯ МЕТАЛООБРОБНЕ ТА ДЕРЕВООБРОБНЕ

14. ЗВАРЮВАЛЬНЕ ОБЛАДНАННЯ

15. МАШИНИ ЕЛЕКТРИЧНІ

16. ВЕЛОСИПЕДИ, КОЛЯСКИ ДИТЯЧІ

17. ЗАСОБИ ОХОРОННОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

18. ЗАСОБИ ЗВ'ЯЗКУ

19. КІНОФОТОТЕХНІКА

20. ПОСУД З ЧОРНИХ ТА КОЛЬОРОВИХ МЕТАЛІВ, ФАРФОРУ, ФАЯНСУ ТА СКЛА

21. ЗАСОБИ АВТОМАТИЗАЦІЇ ТА МЕХАНІЗАЦІЇ КОНТРОЛЬНО-КАСОВИХ ОПЕРАЦІЙ І КОНТОРСЬКЕ ОБЛАДНАННЯ

22. ПОБУТОВА АПАРАТУРА, ЩО ПРАЦЮЄ НА ТВЕРДОМУ, РІДКОМУ ТА ГАЗОПОДІБНОМУ ПАЛИВІ

23. ПРОДУКЦІЯ ПРОТИПОЖЕЖНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

24. ДОРОЖНІ ТРАНСПОРТНІ ЗАСОБИ, ЇХ СКЛАДОВІ ЧАСТИНИ ТА ПРИЛАДДЯ

25. ТЕХНІКА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА

26. ПІДІЙМАЛЬНІ СПОРУДИ ТА КРАНОВА ПРОДУКЦІЯ

27. ЗВАРЮВАЛЬНІ МАТЕРІАЛИ

28. ТОВАРИ ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

29. ХАРЧОВА ПРОДУКЦІЯ ТА ПРОДОВОЛЬЧА СИРОВИНА

30. НАФТОПРОДУКТИ

31. БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ, ВИРОБИ ТА КОНСТРУКЦІЇ

32. ТРУБИ ТА БАЛОНИ

33. ГОТЕЛЬНІ ПОСЛУГИ ТА ПОСЛУГИ ХАРЧУВАННЯ, ЩО НАДАЮТЬСЯ СУБ'ЄКТАМИ ТУРИСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

34. ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ПРАЦЮЮЧИХ

35. ХІМІЧНІ ДЖЕРЕЛА СТРУМУ

36. ТЕХНІКА РАДІАЦІЙНА

37. ТОВАРИ З ПАПЕРУ ШКІЛЬНІ ТА КАНЦЕЛЯРСЬКІ

38. ЗБРОЯ ВОГНЕПАЛЬНА МИСЛИВСЬКА ТА СПОРТИВНА

39. ВИРОБИ ПІРОТЕХНІЧНІ ПОБУТОВІ.


Форма ПЕРЕЛІКУ ПРОДУКЦІЇ, ЩО ПІДЛЯГАЄ ОБОВ’ЯЗКОВІЙ СЕРТИФІКАЦІЇ В УКРАЇНІ

Назва продукції Код ДКПП Позначення нормативних документів, на відповідність яким проводиться сертифікація Нормативний документ (номер пункту), що встановлює обов’язкові вимоги Код за УКТЗЕД

1. ЕЛЕКТРОПОБУТОВЕ ТА АНАЛОГІЧНЕ ОБЛАДНАННЯ І КОМПЛЕКТУВАЛЬНІ ВИРОБИ

1.1. Електроприлади побутового призначення:
Холодильники, морозильники

29.71.11

ГОСТ 27570.1-87

(МЭК 335-2-24-84)

ГОСТ 23511-79

ГОСТ 30320-95

(з 01.01.2003 ДСТУ EN 60335-2-24:2002)

ГОСТ 27570.49-96

(МЭК 335-2-57-89)

ГОСТ 27570.1-87

(МЭК 335-2-24-84)

ГОСТ 23511-79, р.1

ГОСТ 30320-95

(з 01.01.2003 ДСТУ EN 60335-2-24:2002)

ГОСТ 27570.49-96

(МЭК 335-2-57-89)

8418 10

8418 21

8418 22 00 00

8418 29 00 00

8418 30

8418 40

8418 50

8418 61

Обладнання для зберігання овочів і фруктів при понижених температурах 29.71.11

ДСТУ 3135.0-95

(ГОСТ 30345.0-95,

МЭК 335-1-91)

ГОСТ 23511-79

ГОСТ 30320-95

ДСТУ 3135.0-95

(ГОСТ 30345.0-95,

МЭК 335-1-91)

ГОСТ 23511-79, р.1

ГОСТ 30320-95

8418

Сертифікація продукції в Системі УкрСЕПРО проводиться відповідно до затверджених Правил сертифікації однорідних видів продукції (послуг):

· Правила обов'язкової сертифікації тютюнових виробів, затверджені наказом Держстандарту України від 13 вересня 1996 р. №378 (зареєстровані в Мінюсті України 3 жовтня 1996 р. за №569/1594);

· Правила обов'язкової сертифікації алкогольних напоїв, затверджені наказом Держстандарту України від 13 вересня 1996 р. №379 (зареєстровані в Мінюсті України 4 жовтня 1996 р. за №570/1595);

· Правила обов'язкової сертифікації нафти та нафтопродуктів, затверджені наказом Держстандарту України від 16 січня 1997 р. №19 (зареєстровані в Мінюсті України 26 лютого 1997 р. за №52/1856);

· Правила обов'язкової сертифікації дорожніх транспортних засобів, їх складових та приладдя, затверджені наказом Держстандарту України від 25 січня 2002 року №48 (зареєстровані в Мінюсті України 11 лютого 2002 року за №126/6414);

· Правила обов'язкової сертифікації машин сільськогосподарських для рослинництва, тваринництва, птахівництва і кормовиробництва, затверджені наказом Держстандарту України від 17 січня 1997 року №24 (зареєстровані в Мінюсті України 6 лютого 1997 року за №24/1828);

· Правила обов'язкової сертифікації кранової продукції, затверджені наказом Держстандарту України від 24 січня 1997 року №37 (зареєстровані в Мінюсті України 4 квітня 1997 року за №110/1914);

· Правила обов»язкової сертифікації харчових продуктів, затверджені наказом Держстандарту України від 2 червня 1997 року №322 (зареєстровані в Мінюсті України 15 липня 1997 року за №259/2063);

· Правила обов'язкової сертифікації продукції обладнання металообробного та деревообробного, затверджені наказом Держстандарту України від 7 квітня 1997 року №186 (зареєстровані в Мінюсті України 22 вересня 1997 року за №415/2219);

· Правила обов'язкової сертифікації технічних засобів охоронної та охоронно-пожежної сигналізації, затверджені наказом Держстандарту України від 10 квітня 1997 року №191 (зареєстровані в Мінюсті України 8 серпня 1997 року за №298/2102);

· Правила обов'язкової сертифікації будівельних матеріалів, виробів та конструкцій, затверджені наказом Держстандарту України від 12 квітня 1997 року №192 (зареєстровані в Мінюсті України 18 червня 1997 року за №222/2026);

· Правила обов'язкової сертифікації засобів обчислювальної техніки, затверджені наказом Держстандарту від 25 червня 1997 року №366 та зареєстровані Міністерством юстиції (державний реєстр №295/2099 від 07.08.97);

· Правила обов'язкової сертифікації продукції протипожежного призначення, затверджені наказом Держстандарту України від 27 червня 1997 року №374 (зареєстровані в Мінюсті України 16 вересня 1997 року за №407/2211);

· Правила обов'язкової сертифікації послуг з ремонту та технічного обслуговування дорожніх транспортних засобів та їх складових, затверджені наказом Держстандарту України від 28 серпня 1997 року №520 (зареєстровані в Мінюсті України 14 жовтня 1997 року за №475/2279);

· Правила обов'язкової сертифікації електропобутового та аналогічного обладнання і комплектувальних виробів, затверджені наказом Держстандарту України від 12 вересня 1997 року №567 (зареєстровані в Мінюсті України 31 жовтня 1997 року за №524/2328);

· Правила обов'язкової сертифікації труб та балонів, затверджені наказом Держстандарту України від 12 грудня 1997 року №777 (зареєстровані в Мінюсті України 6 лютого 1998 року за №83/2523);

· Правила обов'язкової сертифікації послуг харчування, затверджені наказом Держстандарту від 27 січня 1999 року №37 та зареєстровані Міністерством юстиції (державний реєстр №235/3528 від 15.04.99);

· Правила обов'язкової сертифікації готельних послуг, затверджені наказом Держстандарту від 27 січня 1999 року №37 та зареєстровані Міністерством юстиції (державний реєстр №233/3529 від 15.04.99);

· Правила сертифікації послуг автомобільного транспорту, затверджені спільним наказом Держстандарту та Міністерства транспорту від 19 березня 1999 року №119/156 та зареєстровані Міністерством юстиції (реєстр від 30.03.99 №192/3485);

· Правила сертифікації засобів індивідуального захисту працюючих, затверджені наказом Держстандарту від 14 червня 1999 року №322 та зареєстровані Міністерством юстиції (реєстр від 22.06.99 №405/3698).

Стандарт ДСТУ 3413-96 Сиссертифікації УкрСЕПРО. Порядок проведення сертифікації продукції встановлює загальні вимоги до порядку проведення сертифікації продукції, процесів, послуг у системі сертифікації Укрсепро.

Цей стандарт враховує положення настанов ISO27, ISO/IEC 7,28,60.

Сертифікація продукції в Системі проводиться тільки органами з сертифікації, а у випадку їхньої відсутності – організаціями, що виконують функції органів з сертифікації продукції, за дорученням Держстандарту України.

ОСНОВНІ ЕТАПИ ПРОВЕДЕННЯ СЕРТИФІКАЦІЇ

Þ подача і розгляд заявки на сертифікацію продукції

Þ аналіз наданої документації

Þ ухвалення рішення про заявку з указівкою схеми (моделі сертифікації)

Þ обстеження виробництва

Þ атестація виробництва сертифицируемой продукції, чи сертифікація системи якості, якщо це передбачено схемою сертифікації

Þ добір і ідентифікація зразків продукції і їхніх випробувань

Þ аналіз отриманих результатів і ухвалення рішення про можливість видачі сертифіката відповідності

Þ видача сертифіката відповідності, висновок ліцензійної угоди і занесення сертифікованої продукції до Реєстру Системи

Þ визнання сертифіката відповідності, виданого закордонним органом

Þтехнічний нагляд за сертифікованою продукцією

Þ інформація про результати робіт із сертифікації.

Під час вибору схеми сертифікації враховуються особливості виробництва, випробувань, постачання і використання конкретної продукції, можливі витрати заявника. Обрані схеми вказуються в документі, що визначає порядок проведення сертифікації конкретної продукції.

Можуть застосовуватися наступні схеми (моделі) сертифікації продукції:

1. сертифікація одиничних виробів

2. сертифікація партії продукції

3. сертифікація з проведенням періодичного технічного контролю

4. сертифікація з обстеженням виробництва

5. сертифікація з атестацією виробництва

6. сертифікація з оцінкою системи якості.

Схеми 1,2,3 не застосовуються при сертифікації послуг.

Схему, застосовувану при добровільній сертифікації, вибирає сам заявник при згоді органу з сертифікації.

Правила, що рекомендуються, при виборі схеми сертифікації:

1. Сертифікат на одиничний виріб видається на підставі позитивних результатів випробувань цього виробу, проведених у випробувальній лабораторії (центрі), акредитованому в Системі

2. Сертифікат на партію продукції (виробів) видається на підставі позитивних результатів випробувань в акредитованій у Системі випробувальної лабораторії (центрі) зразків продукції (виробів), відібраних з партії в порядку і кількості, визначеній органом з сертифікації

3. Сертифікат відповідності на продукцію, що виготовляється серійно протягом терміну дії сертифіката, і ліцензійна угода на право його застосування і маркірування продукції знаком відповідності надаються органом з сертифікації на підставі позитивних результатів сертифікаційних випробувань в акредитованій у Системі лабораторії зразків продукції, відібраних у порядку і кількості, встановлених органом з сертифікації:

- аналізу наданої заявником документації і подальшого технічного нагляду під час терміну дії сертифіката відповідності шляхом проведення періодичних контрольних випробувань зразків продукції, відібраних у чи виробника постачальника в порядку, у терміни й у кількості, встановленій у програмі технагляду і проведення перевірки виробництва

- обстеження виробництва відповідно до вимог ДСТУ 3957 і подальшого технагляду за виробництвом сертифікованої продукції в період дії сертифіката відповідності, проведення контрольних випробувань зразків продукції, що відбираються в чи постачальника виробника в порядку, встановленому в програмі технагляду

- атестації виробництва і подальшого технічного нагляду за виробництвом сертифікованої продукції в період дії сертифіката, проведення контрольних випробувань зразків продукції, що відбираються на чи виробництві в постачальника, у торгівлі в порядку, у терміни й у кількості, встановлених у програмі технічного нагляду

- сертифікації (оцінці) системи якості підприємства-виготовлювача продукції, яка сертифікується, подальшого технічного нагляду за системою якості і проведення контрольних випробувань зразків продукції відбираються на чи виробництві в постачальника, у торгівлі в порядку, у терміни й у кількості, встановлених у програмі технічного нагляду.

Орган з сертифікації продукції може застосовувати також інш правила на вибір схеми сертифікації в залежності від специфіки продукції й особливостей виробництва.

Під час сертифікації перевіряються показники (характеристики) продукції і застосовуються методи, що дозволяють:

- зробити ідентифікацію продукції, у тому числі перевірити приналежність до класифікаційної групи, відповідність технічної документації, походження, приналежність до даної партії й ін.

- повно і переконливо підтвердити відповідність продукції заданим вимогам.

Загальні вимоги до нормативних документів на продукцію,що сертифікується

У нормативних документах на продукцію, що використовуються під час обов'язкової сертифікації, повинні чітко й однозначно приводяться технічні вимоги, що підтверджуються сертифікацією. Норми і припустимі відхилення повинні задаватися таким чином, щоб забезпечувалася можливість їхнього виміру з заданою чи відомою точністю під час випробувань. У нормативному документі повинне бути вказівка про можливість використання його для сертифікації (наприклад, стандарт, придатний для обов'язкової сертифікації) .

У таких нормативних документах повинні бути визначені методи, обсяг і порядок випробувань для підтвердження відповідності технічним вимогам, а також, якщо потрібно, послідовність проведення випробувань.

Нормативні документи на методи випробувань є обов'язковими, якщо в нормативних документах на продукцію приводяться посилання на них.

Вимоги до маркування, приведені в нормативних документах, повинні забезпечувати однозначну ідентифікацію продукції, а також містити вказівки про спосіб нанесення знака відповідності.

Органи з сертифікації продукції не пізніше, ніж за шістьох місяців, оповіщають підприємства, яким ними дане право на застосування сертифіката відповідності, про заплановані зміни в стандартах, що поширюються на сертифіковану продукцію.

1. Подання і розгляд заявки

Заявником на сертифікацію продукції може бути будь-яка юридична чи фізична особа.

Заявником на сертифікацію продукції, що випускається серійно, може бути только виробник такої продукції, що діє від свого чи імені через посередників.

У залежності від виду продукції, подаваної на сертифікацію, і вимог нормативних документів, що регулюють порядок сертифікації цього виду продукції, до заявки можуть додаватися різні документи.

При подачі заявки заявник повинний надати органу з сертифікації письмову гарантію того, що він не заявляв дану продукцію на сертифікацію іншим органам з сертифікації.

Форма заявки на проведення сертифікації приведена в додатку Б стандарту.

2. Аналіз документації

проводиться з метою перевірки її відповідності установленим вимогам.

При цьому перевіряється наявність:

- нормативних документів на продукцію

- документа про походження продукції

- документа виробника про гарантії відповідності продукції діючим вимогам

- документа, що підтверджує розміри партії і дату випуску продукції

- висновків (при необхідності) відповідних контролюючих організацій

а також перевіряється вірогідність і правильність заповнення і термін дії документації, достатність вимог щодо маркування і этикеткування продукції.

Якщо для ухвалення рішення за заявкою необхідні додаткові зведення про чи продукцію заявнику, орган з сертифікації за узгодженням із заявником може установити новий термін розгляду заявки.

У випадку позитивного результату розгляду заявки визначається схема (модель) проведення сертифікації..

3. Обстеження виробництва

проводиться з метою установлення відповідності фактичного стану виробництва вимогам документації, підтвердження можливості підприємства виготовляти продукцію відповідно до вимог діючих нормативних документів, надання рекомендацій з періодичності і форм проведення технічного нагляду за виробництвом сертифікованої продукції.

Проведена під час обстеження виробництва експертиза нормативної, технічної і технологічної документації передбачає:

- Перевірку відповідності показників і характеристик продукції, установлених технічною документацією, вимогам нормативних документів, що поширюються на продукцію і технологічні процеси її виготовлення

- Оцінку достатності контрольних операцій і випробувань, передбачених технологічною документацією, для забезпечення впевненості в повній відповідності продукції, що випускається, вимогам нормативної документації, що на неї поширюється

- Оцінку системи вхідного контролю сировини і матеріалів і системи контролю показників технологічного процесу

- Перевірку відповідності показників точності засобів вимірювальної техніки і застосовуваного випробувального устаткування вимогам нормативної документації відхилень показників, що дозволяються касательно, і характеристик

- Перевірку наявності й ефективності системи метрологічного забезпечення застосовуваних засобів вимірювальної техніки й випробувального устаткування.

4. Атестація виробництва

проводиться для оцінки технічних можливостей підприємства-виробника забезпечити стабільний випуск продукції, що відповідає вимогам нормативних документів, і надання рекомендацій з періодичності випробувань, кількості зразків, що відбираються в час сертифікації, (проб), а також способів і правил їхнього добору.

Це офіційне підтвердження наявності необхідних і достатніх умов для забезпечення стабільного випуску визначеної продукції, що відповідає вимогам нормативних документів.

Порядок проведення атестації виробництва встановлений у ДСТУ 3414.

5. Сертифікація систем якості

проводиться органами, акредитованими в Системі на проведення таких робіт. Порядок встановлений у ДСТУ 3419.

Під системою якості мається на увазі сукупність методик, процесів і ресурсів, необхідних для здійснення керування якістю.

Сертифікат якості – це супровідний документ, що засвідчує якість зробленої продукції, що поставляється товару, зроблених послуг і містить показники якості і технічні характеристики.

При наявності сертифіката на систему якості, що поширюється на виробництво продукції, що заявляється на сертифікацію, заявник додає до заявки копію цього сертифіката. Перевірка в такому випадку проводиться для підтвердження того, що продукція, що випускається підприємством, відповідає вимогам нормативних документів.

Орган з сертифікації після одержання заявки і копії сертифіката системи якості посилає в орган з сертифікації систем якості запит щодо документального підтвердження задовільного функціонування на підприємстві системи якості. Після одержання відповіді, у випадку позитивного результату визначається схема сертифікації продукції, що передбачає сертифікацію системи якості.

Випробування з метою сертифікації

Проводяться випробувальною лабораторією (центром), акредитованою на проведення таких робіт у Системі. У випадку, якщо продукція великогабаритна чи нетранспортабельна, чи вимагає монтажу на місці експлуатації, чи використання унікального устаткування, допускаються сертифікаційні випробування проводити на підприємстві-виготовлювачі з використанням його випробувального устаткування і засобів вимірювальної техніки. Випробування повинні проводити фахівці акредитованої випробувальної лабораторії.

Заявник надає органу з сертифікації зразки (проби) продукції і технічну документацію на них. Кількість таких зразків і правила їхнього відбору визначаються органом з сертифікації відповідно до порядку сертифікації конкретної продукції (правил сертифікації групи однорідної продукції).

Для сертифікації відбираються зразки в кількості, достатньому для:

- ідентифікації продукції і проведення випробувань;

- проведення, у разі потреби, повторних чи додаткових випробувань;

- збереження зразка-свідка органом з сертифікації (стосовно продукції, для якої це передбачено).

Зразок-свідок – це відібраний за встановленими правилами зразок серійної продукції, на яку у встановленому порядку виданий сертифікат відповідності. Він зберігається органом з сертифікації, випробувальною лабораторією на випадок необхідності повторення випробувань для підтвердження показників продукції.

Відбір здійснюється в присутності представника виробника (постачальника) і оформляється актом добору зразків.

Зразки продукції, що пройшли випробування з метою сертифікації, в тому числі руйнівні, залишаються власністю заявника. Порядок списання, утилізації і повернення зразків та зберігання зразків-свідків повинен бути регламентований документацією органу.

Ідентифікація продукції здійснюється органом з сертифікації, або, за його дорученням, іншою уповноваженою ним організацією. При цьому для продукції, що імпортується. В акті ідентифікації продукції зазначаються перши чотири знаки коду ТН ЗЕД.

Ідентифікація продукції проводиться за результатами:

- аналізу інформації, приведеної на етикетці, у чи паспорті в маркіруванні;

- візуального огляду продукції;

- органолептичних і фізико-хімічних показників продукції, отриманих в акредитованих лабораторіях і при звіренні їх з вимогами діючих в Україні нормативних документів на аналогічну продукцію.

Зразки продукції, що не пройшли ідентифікацію не приймаються на сертифікацію.

У ПЕРЕЛІКУ ПРОДУКЦІЇ, ЩО ПІДЛЯГАЄ ОБОВ’ЯЗКОВІЙ СЕРТИФІКАЦІЇ В УКРАЇНІ зазначаються нормативні документи, що встановлюють методи контролю (випробувань) кожного конкретного вида продукції.

У випадку одержання негативних результатів випробувань, хоча б по одному з показників випробувань, з метою сертифікації роботи припиняються. Повторні випробування можуть бути проведені тільки після подачі нової заявки і надання переконливих доказів проведення підприємством коригувальних дій щодо усунення причин, що викликали невідповідність.

Якщо випробування продукції за окремими показниками проводились декількома акредитованими в Системі, або визнаними в Системі лабораторіями (центрами) інших систем, то сертифікат відповідності видається за наявності всіх необхідних протоколів з позитивними результатами випробувань.

7. Видача сертифіката відповідності

Здійснюється винятково органом з сертифікації продукції. Сертифікат видається на одиничний виріб, на партію продукції, чи на продукцію, що випускається підприємством серійно протягом терміну, установленого ліцензійною угодою, із правом маркірування знаком відповідності кожної одиниці продукції. Сертифікат видається при наявності протоколів з позитивними результатами випробувань, сертифіката на систему чи якості атестата виробництва, у залежності від обраної схеми сертифікації. Сертифікат реєструється в Реєстрі Системи.

Форма ліцензійної угоди приведена в додатку Д цього стандарту. Форми сертифікатів наведені в ДСТУ 3498-96 .

Вибір форми сертифіката відповідності залежить від ступеня підтвердження вимог нормативних документів.

Підтвердження факту сертифікації продукції (послуги) може здійснюватися одним з наступних способів:

· оригіналом сертифіката відповідності

· знаком відповідності

· копією сертифіката, завіреної органом, що видав його, чи територіальним центром Держстандарта

· інформацією в документації, що додається до продукції з указівкою номера сертифіката, дати його видачі, назви органа, що видав сертифікат.

Термін дії сертифіката визначає орган з сертифікації з урахуванням термінів дії нормативних документів на продукцію, терміну, на який атестоване виробництво (сертифіковане сисякості) і ін. даних, але він не повинний перевищувати термінів, позначених у додатку А стандарту, чи визначених чинним законодавством.

Дія сертифіката відповідності поширюється на всю продукцію, виготовлену за період його дії.

Якщо під час дії сертифіката відповідності в конструкцію (склад) продукції, технологію її виготовлення вносяться зміни, що можуть впливати на показники, підтверджені під час сертифікації, заявник повинний попередити про це орган, з яким укладене ліцензійна угода.

Якщо норми, установлені стандартом на показник, підтверджений під час сертифікації, змінені на більш тверді, то питання про призупинення дії кожної ліцензійної угоди вирішує сам орган з сертифікації.

8. Визнання сертифіката відповідності, виданого в інших системах сертифікації

Рішення про визнання сертифіката відповідності, виданого в інших системах сертифікації на продукцію, імпортовану в Україну, приймається органом з сертифікації продукції на підставі положень ДСТУ 3417.

9. Технічний нагляд за стабільністю показників сертифікованої продукції під час її виробництва

Технічний нагляд здійснюється органом з сертифікації, що видав сертифікат. За його рішенням нагляд також може проводитися органом з сертифікації систем якості, чи територіальним центром.

До участі в нагляді можуть залучатися фахівці Держнагляду, Держнагляду охорони праці й ін.

Обсяги, порядок, періодичність нагляду визначаються органом з сертифікації продукції і регламентуються програмою технічного нагляду, розроблювальної їм.

В органі має бути призначена відповідальна особа, а також створено структурний підрозділ з питань технічного нагляду. Персонал, що бере участь у технагляді повинен пройти відповідне навчання, відповідати встановленим кваліфікаційним критеріям.

Етапи проведення технічного нагляду:

- розробка програми технічного нагляду

- укладення угоди на здійснення технічного нагляду

- укладення угод з організаціями, яким доручено здійснення технічного нагляду (за необхідності)

- підготовка до технічного нагляду

- проведення технагляду

- оформлення звіту про технагляд.

Програма технічного нагляду в загальному випадку може включати:

- перевірку системи внесення змін до документації

- перевірку системи вхідного контролю

- перевірку системи контролю і випробувань технологічних параметрів і готової продукції

- перевірку дотримання вимог технологічних процесів

- контроль виконання коригувальних заходів

- контроль додержання вимог щодо відбору зразків для випробувань та їх ідентифікації

- контроль правильності використання сертифіката відповідності

- перевірку пакування та зберігання продукції

- аналіз претензій та рекламацій та ін.

За результатами нагляду дія сертифіката може бути припинене в наступних випадках:

- порушення вимог до продукції

- порушення технології виробництва, правил приймання, методів контролю

- змін у нормативних документах на продукцію, методи випробувань

- зміни конструкції. складу, технології виготовлення продукції.

Дія сертифіката відповідності скасовується з моменту його вилучення з Реєстру Системи (вимоги ДСТУ 3415-96 ).

У випадку припинення дії сертифіката можуть починатися коригувальні дії.

Конфіденційність

Орган з сертифікації продукції й організації, що діють з його доручення, несуть відповідальність за розголошення комерційної чи професійної таємниці щодо конфіденційної інформації.

Апеляції

Заявник може опротестувати дії, зв'язані з виконанням його заявки на сертифікацію продукції. Кожну заявку розглядає апеляційна комісія органу з сертифікації продукції не пізніше одного місяця з дня подачі. У випадку незгоди з рішенням комісії заявник може звертатися в Комісію з апеляцій Національного органу з сертифікації.

Фінансування робіт із сертифікації продукції

Усі роботи із сертифікації продукції оплачуються заявником на підставі договорів на проведення робіт із сертифікації входять у собівартість продукції.

Оплаті підлягають усі види робіт, зв'язані з обов'язковою сертифікацією продукції: підготовчої, експертні, роботи з акредитації, атестації, випробувань, контролю і реєстрації.

Вартість робіт розраховується органом з сертифікації, як виконавцем робіт, на підставі правил визначення вартості робіт із сертифікації продукції і послуг, з урахуванням трудомісткості виконання робіт і вартості калькуляційної одиниці – одного людино-дня.

Крім цього оплачується вартість бланків сертифікатів відповідності.

Перелік робіт складається відповідно до обраної схеми сертифікації.

У разі потреби орган з сертифікації може надавати заявнику оплачувані консультаційні послуги.

Процедура визнання результатів сертифікації імпортованої продукції

Процедура визнання результатів сертифікації імпортованої продукції регламентується положеннями стандарту ДСТУ 3417-96 .

Продукція, ввезена і реалізована на території України, повинна відповідати вимогам норм і стандартів, що діють в Україні.

Відповідно до порядку митного оформлення імпортних товарів сертифікація не проводиться, якщо імпортні товари, що підлягають обов'язкової сертифікації в Україні, увозяться:

- як подарунки

- у режимі тимчасового ввозу

- як гуманітарна і технічна допомога

- як інвестиції в статутний фонд суб'єктів підприємницької чи діяльності на підставі договорів про спільну інвестиційну діяльність

- для проведення виставок

- у режимі реімпорту

- на митні ліцензійні склади.

Даний стандарт установлює процедуру визнання результатів сертифікації продукції, а також інших функціональних елементів систем сертифікації країн-експортерів продукції в Україну.

Стандарт поширюється на органи з сертифікації продукції різних форм власності, що чи визнають проводять контроль відповідності продукції, увезеної в Україну, обов'язковим вимогам нормативних документів.

СисУкрСЕПРО має виключне право визнавати результати сертифікації продукції на відповідність обов'язковим вимогам нормативних документів України, видані іншими державами. Об'єктами визнання є протоколи випробувань, сертифікати (знаки) відповідності й інші свідчення відповідності на продукцію , що підлягає обов'язкової сертифікації.

Процедура визнання результатів сертифікації імпортованої в Україну продукції здійснюється на підставі підтвердження відповідності продукції обов'язковим вимогам, встановленим у законодавчих актах і нормативних документах, міжнародних і національних стандартах інших держав, що діють в Україні, шляхом висновку чи угод прийняття рішень про визнання.

Визнанню підлягають сертифікати і протоколи випробувань продукції, видані уповноваженими органами інших країн за умови дотримання всіх наступних правил:

· с національним органом з сертифікації тієї країни, з якої надходить продукція, увезена в Україну, Держстандартом укладене двостороння угода про взаємне визнання результатів робіт із сертифікації;

· іноземний сертифікат виданий у державній системі сертифікації тієї країни, з якої надходить і в який виготовлена увезена в Україну продукція;

· продукція, увезена в Україну, може бути ідентифікована по супровідній документації (маркіруванню, етикетці) як виготовлена за міждержавними чи іншими нормативними документами, що діють в Україні;

· номенклатура всіх обов'язкових вимог до продукції, зазначених у сертифікаті, і норми цих вимог цілком відповідають номенклатурі обов'язкових вимог і нормам, що діють в Україні.

У випадку невиконання хоча б однієї з перерахованих умов, орган з сертифікації проводить сертифікацію продукції відповідно до нормативних документів, що регулюють порядок одержання сертифіката на продукцію в Україні.

Угоди про визнання результатів сертифікації укладаються за умови:

- наявності національної системи сертифікації країни-імпортера, що має організаційно-методичні документи, акредитовані органи з сертифікації продукції, випробувальні лабораторії (центри) відповідно до вимог ISO/IEC з сертифікації і стандартами серії ISO 9000, EN 45000, EN 29000;

- наявності органів з сертифікації продукції, випробувальних лабораторій, акредитованих у міжнародних системах сертифікації;

- наявності органів з сертифікації продукції, випробувальних лабораторій, акредитованих у міжнародних системах сертифікації конкретного виду продукції, створених спільно з країнами-учасницями угоди.

В даний час Україною укладені угоди про взаємне визнання результатів робіт із сертифікації з усіма країнами СНД: Азербайджаном, Білорусією, Вірменією, Грузією, Киргизією, Казахстаном, Молдовою, Російською Федерацією (ДСТ Р), Таджикистаном, Туркменістаном, Узбекистаном. Угоди про взаємне визнання результатів робіт із сертифікації на основі взаємної акредитації лабораторій укладені з країнами Балтії (Литва, Латвія, Естонія) і Туреччиною.

Результати сертифікації імпортованої продукції можуть бути визнані в Системі Укрсепро на підставі рішень про визнання:

· без додаткових процедур сертифікації (видається свідоцтво про визнання);

· с застосуванням додаткових процедур щодо сертифікації (у випадку, коли є розбіжності в показниках проводяться випробування, на основі позитивних результатів яких, зафіксованих у протоколах випробувань. видається сертифікат);

· за позитивними результатами сертифікації продукції в Системі УкрСЕПРО.

5. Порядок проведення обстеження виробництва

Порядок обстеження виробництва під час проведення сертифікації продукції визначено в стандарті ДСТУ 3957-2000 .

Необхідність проведення обстеження виробництва визначається органом з сертифікації за згодою заявника під час ухвалення рішення за заявкою на сертифікацію продукції.

Порядок обстеження виробництва під час проведення сертифікації продукції, процесів, послуг у Системі УкрСЕПРО встановлюється органом з сертифікації продукції з урахуванням вимог цього стандарту й особливостей виробництва конкретної продукції.

Обстеження виробництва – перевірка й оцінка наявності необхідних умов для виробництва конкретної продукції, що забезпечують її випуск відповідно до вимог нормативних документів, що поширюються на цю продукцію.

Оцінка виробництва – перевірка ступеня відповідності виробництва заданим вимогам.

Роботи з обстеження виробництва проводяться комісією органу з сертифікації в складі, як правило, не більш трьох фахівців. У складі комісії повинний бути фахівець з розробці і (чи) технології виробництва сертифицируемой продукції і, як мінімум, один аудитор, атестований у Системі.

1. Попередня оцінка

На цьому етапі комісією направляється опитувальна анкета (додаток А стандарту) і перелік матеріалів і документів про сертифицируемой продукції, які необхідно надати комісії разом із заповненою анкетою.

За результатами попередньої оцінки комісія робить висновок, у якому приводяться результати аналізу даних опитувальної анкети, аналізу вимог нормативних документів виробника в порівнянні з вимогами нормативних документів, що діють в Україні, аналізу інших вихідних документів.

У випадку позитивного висновку комісія складає програму обстеження виробництва. Рекомендована форма програми приведена в додатку Б. Програма повинна містити об'єкти перевірки, що включають елементи системи якості відповідно до вимог ДСТУ ИСО 9002.

2. Проведення перевірки й оцінки виробництва

Цей етап включає вступну нараду, обстеження виробництва відповідно до затвердженої програми, заключна нарада.

Вступна нарада проводиться на початку роботи комісії на виробництві, у ньому беруть участь усі члени комісії, керівництво і персонал підприємства. За результатами наради складається протокол, підписується він головою комісії. Під час наради розглядаються наступні питання:

- представлення членів комісії

- мета а завдання перевірки, програма обстеження

- форми спілкування членів комісії з керівництвом і персоналом

- підготовка і надання комісії необхідних документів, матеріалів, довідок і т.д.

Під час проведення обстеження виробництва повинні бути зібрані фактичні дані про виробництво й елементи системи якості (за допомогою опитувань персоналу, аналізу документів і технологічних процесів, спостережень за діяльністю підрозділів підприємства, аналізу заходів щодо забезпечення якості).

Для кожного елемента системи якості встановлюються:

- наявність задокументованих процедур (методик) із указівкою назви і позначення документа;

- дотримання процедур;

- забезпечення в результаті виконання процедур відповідності продукції установленим вимогам.

Перевірку здатності виробництва забезпечувати виробництво продукції, що відповідає вимогам, проводять шляхом аналізу:

- нормативних документів

- технічної документації (конструкторської, технологічної, програмної і т.д.)

- методик (процедур) проведення робіт, інструкцій і т.д.

- робочої документації (протоколи випробувань, звіти служби контролю якості, плани контролю, робочі журнали, форми реєстрації спостережень, карти статистичного регулювання процесів ін.)

- відповідності і стани засобів технологічного оснащення

- відповідності і стани випробувального устаткування, засобів контролю і вимірювальної техніки

- відповідності підготовки персоналу.

Усі дані, отримані в ході перевірки, повинні документуватися.

Дані, що свідчать про невідповідності, повинні фіксуватися для додаткового аналізу, навіть якщо вони не входять у перелік питань, передбачений програмою обстеження.

Після проведення комісією аналізу отриманому даних, керівництву підприємства передаються відповідні матеріали для усунення існуючих невідповідностей.

Під час цього етапу комісією можуть відбиратися зразки продукції для проведення випробувань з метою сертифікації.

Заключна нарада проводиться в останній день перевірки. До ведена керівництва підприємства і працівників, приваблюваних для проведення перевірки, доводяться:

- зауваження комісії

- висновки комісії про стан виробництва сертифицируемой продукції

- рекомендації комісії.

Проведення заключної наради оформляється протоколом, підписаним усіма членами комісії.

3. Оформлення результатів обстеження виробництва

Результати перевірки, висновки і рекомендації оформляються у виді акта обстеження виробництва (рекомендована форма приведена в додатку В).

Акт обстеження виробництва складається під керівництвом голови комісії, у термін, що не перевищує одного місяця з дня проведення заключної наради, і повинний містити:

дані про орган з сертифікації і підприємстві, що перевіряється

дані про підставу для проведення перевірки

мету і завдання перевірки

склад комісії

склад представників підприємства, у присутності яких проводилася перевірка

указівки про конфіденційність інформації, що міститься в акті

вихідні дані про підприємство і сертифицируемой продукції, відповідно до наданого підприємством документами (характеристику підприємства, кількість працюючих, обсяг виробництва, рекламації, гарантійні терміни на продукцію, наявність документів про гігієнічну (ветеринарної) реєстрації, дані про програму обстеження, нормативних документах)

результати обстеження об'єктів перевірки, включаючи елементи системи якості

результати спостережень, зауваження і висновки про невідповідності

оцінку виробництва

висновок про можливість (неможливості) випуску заявленої на сертифікацію продукції, що відповідає установленим вимогам

рекомендації з усунення підприємством виявлених невідповідностей із указівкою термінів їхнього усунення

рекомендації про періодичність і форми проведення технічного нагляду виробництва сертифицируемой продукції

дані про напрямок акта.

Акт підписується головою і всіма членами комісії, затверджується керівником органу з сертифікації.

Перший екземпляр акта направляється керівнику підприємства – заявника, другий залишається в органі з сертифікації. При згоді заявника акт може передаватися якої-небудь іншої організації.

При позитивних результатах обстеження виробництва після проведення всіх робіт заявнику видається сертифікат відповідності на продукцію.

У випадку негативних результатів необхідне проведення коригувальних дій. Роботи з заявки можуть бути продовжені тільки після надання підприємством переконливих доказів усунення невідповідностей.

Технічний нагляд за виробництвом сертифікованої продукції проводиться відповідно до вимог ДСТУ 3413-96.

У випадку незгоди з зауваженнями і висновками комісії може бути подана письмова заява (апеляція) до органу з сертифікації.

6. Порядок проведення атестації виробництва

Атестація виробництва проводиться з метою оцінки технічних можливостей підприємства-виробника забезпечити стабільний випуск продукції, що відповідає вимогам нормативних документів, і надання рекомендацій щодо періодичності випробувань, кількості зразків, що відбираються під час сертифікації, а також способів і правил їхнього відбору.

Це офіційне підтвердження наявності необхідних і достатніх умов для забезпечення стабільного випуску визначеної продукції, що відповідає вимогам нормативних документів.

Атестація виробництва проводиться за ініціативою підприємства, або на вимогу органу з сертифікації продукції. Проводиться атестація органом з сертифікації продукції, а за його відсутністю – організацією, що виконує функції органу з сертифікації продукції за дорученням Держстандарту України.

Атестація виробництва повинна передбачати отримання кількісної оцінки стабільності відтворення показників продукції.

Загальні вимоги до атестованого виробництва та організації контролю за виготовленням та випуском продукції наведені у стандарті ДСТУ3414-96 .

1. Підприємство, що має намір атестувати виробництво, повинно призначити Головного контролера та його заступника, які санкціонують пред”явлення продукції на сертифікацію. Головний контролер повинен гарантувати, що вимоги, які ставляться органом з сертифікації продукції, розуміються правильно і виконуються, а також підтверджувати представникам органу, що здійснює технічний нагляд, достатність заходів щодо контролю якості. Головний контролер повинен бути незалежним від керівництва і мати достатні повноваження і матеріальне забезпечення.

2. Періодичні випробування продукції, що сертифікується, повинні проводитись через відрізки часу, які встановлені органом з сертифікації продукції, на зразках (виборках), які відібрані від виробничих партій, що вже витримали випробування, передбачені для виробничих партій. У випадку, коли вибірка не задовольняє вимогам за одним з показників під час періодичних випробувань, головний контролер повинен негайно припинити подальше постачання, розпочати перевірку з метою з”ясування причин (помилка в порядку проведення випробувань, помилка у технологічному процесі), повідомити про випадок до органу з сертифікації продукції та органу, що здійснює технічний нагляд.

3. Порядок комплектування партій продукції повинен встановлюватися Головним контролером і затверджуватися органом з сертифікації продукції. Партія може складатися з однієї чи кількох виробничих партій.

4. Результати випробувань повинні реєструватись у сертифікаційному протоколі випущених партій, що у стислому вигляді подає накопичені результати випробувань, проведених підприємством, на відповідність до вимог нормативного документа.

Підприємство, що має намір атестувати виробництво продукції в Системі, повинно мати повний комплект технічної документації на продукцію і виробництво, включаючи нормативну документацію, конструкторську, технологічну документацію і т.п.

Підприємство до початку атестації повинно мати документи, в яких наводяться відомості щодо:

- організації контролю якості

- організації контролю за випуском продукції

- структури відповідальності виробничого персоналу перед вищим рівнем керівництва за якість виготовлення продукції та виконання робіт

- системи контролю якості в ході технологічного процесу, включаючи контроль матеріалів та виробів

- системи контролю за внесенням змін до технічної документації на продукцію

- засобів вимірювальної техніки, контролю та випробувального обладнання, що використовуються під час виробництва продукції

- систем повірки засобів вимірювальної техніки, контролю та випробувального обладнання

- порядку формування та позначення партій продукції, що випускаються, порядку оформлення та позначення виробок з них для випробувань та контролю

- порядку реєстрації результатів контролю та випробувань, складання, затвердження та зберігання протоколів випробувань

- порядку, що забезпечує випуск тільки тих партій продукції, які відповідають вимогам нормативної документації.

Підприємство повинно до проведення атестації розробити інструкцію з атестації технічних можливостей.

Основні етапи робіт з атестації виробництва:

- Подання заявки

- Попередня оцінка (експертиза вихідних матеріалів і складання висновку щодо готовності підприємства до проведення атестації виробництва)

- Складання програми та методики атестації (складається комісією експертів, які виконували попередню оцінку)

- Перевірка виробництва і атестація його технічних можливостей

- Технічний нагляд за атестованим виробництвом.

Атестація технічних можливостей здійснюється за головними етапами технологічного процесу. Для проведення атестації технічних можливостей повинна бути складена блок-схема процесу виробництва, яка охоплює усі операції виготовлення продукції, починаючи з надходження матеріалів і комплектуючих і закінчуючи пакуванням і відвантаження готової продукції.

Правила побудови, викладення та оформлення Інструкції з атестації технічних можливостей (ІАТМ) викладені у додатку А (обов”язковому) до стандарту ДСТУ 3414-96.

Головні розділи ІАТМ:

· Вступна частина

· Субпідрядники

· Комплектувальні вироби, матеріали, речовини

· Виробництво

· Програма випробувань для атестації технічних можливостей

· Методи випробувань

· Границі технічних можливостей.

За результатами перевірки складається звіт, який повинен містити таку інформацію:

- Відомості про всі вироби, що використовувались для підтвердження технічних можливостей

- Таблицю підтвердження технічних можливостей

- Одержані результати випробувань для підтвердження технічних можливостей

- Стислу інформацію щодо виявлених відмов і дефектів.

Але існують й інші порядки атестації виробництв. Так наприклад, атестація виробництва лікеро-горілчаних напоїв перший раз (для новостворених підприємств) проводиться згідно з Порядком атестації виробництва спирту етилового, кон’ячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затвердженим наказом Держстандарту України від 29.02.96 № 85 та змінами та доповненнями до нього, внесеними наказом Держстандарту України від 20.08.96 № 348. І тільки після закінчення терміну дії атестата виробництва, який було видано за цим Порядком, атестація виробництва на наступний термін проводиться за ДСТУ 3414.

7. Сертифікація систем якості в системі УкрСЕПРО

Порядок проведення сертифікації систем якості встановлено стандартом ДСТУ 3419-96 .

Сертификция систем якості проводиться органом з сертифікації систем якості, акредитованим у системі УкрСЕПРО, а у випадку їхньої відсутності – організаціями, яким рішенням Держстандарта доручене виконання цих функцій.

Сертифікація систем якості проводиться за заявкою виробника продукції, за рішенням органу з сертифікації продукції, як це передбачено схемою (моделлю) сертифікації, а також за вимогою незалежних організацій, яким державою доручена оцінка систем управління якістю продукції, що поставляється.

Сертифікація систем якості виробництва конкретної продукції проводиться для визначення відповідності системи якості вимогам стандарту ДСТУ ISO 9001 (ДСТУ ISO 9002, ДСТУ SO 9003) і забезпечення впевненості у тому, що виробник здатний постійно випускати продукцію, яка відповідає вимогам нормативних документів, а продукція незадовільної якості своєчасно виявляється, виробник вживає заходів щодо запобігання вироблення такої продукції на постійній основі.

Одержання виробником сертифіката на систему якості не означає, що відповідальність щодо забезпечення якості визначеної продукції переноситься з виробника на орган, що проводив сертифікацію.

Порядок проведення сертифікації систем якості

Виробник подає заявку в орган з сертифікації системи якості (форма заявки приведена додатку А).

Орган з сертифікації розглядає заявку і передає підприємству опитувальну анкету (додаток Б до стандарту) і перелік вихідних матеріалів, що підприємство повинне надати для проведення попередньої оцінки системи якості (зразковий перелік приведений у додатку В).

Зразковий перелік вихідних матеріалів для попередньої оцінки системи якості і стану виробництва

1. Технічна документація:

1) технічні умови на продукцію, виробництво якої оцінюється;

2) конструкторська документація на продукцію (паспорт, інструкція з експлуатації, загальний вид і специфікація);

3) маршрутна технологія виробництва продукції і її основних частин;

4) стандарти підприємства (методики, інструкції) на об'єкти, приведені в таблиці, що стосуються обраної продукції й оцінюваного виробництва.


№п/п

Сфера застосування Пояснення
1. Управління якістю продукції Подається «Настанова з якості» чи СТП «Сисуправління якістю. Основні положення»
2. Проведення періодичних випробувань, включаючи випробування надійності
3. Класифікація дефектів Подається класифікатор дефектів продукції
4. Контроль точності обладнання і оснастки
5. Проведення перевірок контрольно-вимірювальних приладів
6. Організація і порядок проведення технічного контролю
7. Застосування статистичних методів контролю якості На вхідному, операційному і приймальному контролі продукції
8. Приймально-здавальні випробування
9. Контроль технологічної дисципліни
10. Технічне обслуговування і ремонт устаткування
11. Реєстрація й облік дефектів під час виробництва продукції
12. Аналіз причин відмов та дефектів

2. Показники, що характеризують якість виробництва продукції, застосовувані на підприємстві

3. Відомості про виробництво:

1) структурна схема підприємства, включаючи основні і допоміжні виробничі підрозділи, інженерні й адміністративні служби з указівкою зв'язків між ними;

2) річний обсяг випуску сертифікованої продукції у вартісному вираженні;

3) перелік найважливіших технологічних процесів і операцій.

1. Попередня (заочна) оцінка системи якості

Здійснюється для визначення доцільності проведення продовження робіт із сертифікації системи якості і розробки програми перевірки.

Проводиться комісією органу з сертифікації методом аналізу документів і вихідних матеріалів, отриманих від заявника.

Паралельно з аналізом наданих матеріалів проводиться збір і аналіз додаткових даних про якість продукції, що випускається підприємством, з незалежних джерел (дані територіальних центрів Держстандарта, товариств споживачів, окремих споживачів і т.д.).

Закінчується перевірка складанням письмового висновку (форма його приведена в додатку Г).

У випадку позитивного висновку підприємству відправляється один екземпляр висновку і проект договору про проведення остаточної перевірки системи якості.

2. Остаточна перевірка й оцінка системи якості

Проводиться відповідно до розробленого на попередньому етапі плану, що містить наступні дані:

- мета і сфера перевірки

- склад комісії

- дата і місце проведення перевірки

- перелік документів, на відповідність яким проводиться перевірка

- перелік структурних підрозділів, що перевіряються

- назви елементів системи якості

- розподіл обов'язків між членами комісії

- джерела інформації про якість продукції

- орієнтовані терміни проведення кожного з основних заходів перевірки

- вимоги про конфіденційність інформації

- перелік організацій, яким надається звіт про перевірку.

Програма і методика перевірки розробляються з урахуванням вимог ДСТУ 3414.

Для виконання програми перевірки, у разі потреби, розробляються наступні форми документів:

- переліки контрольних питань

- форми реєстрації спостережень

- форми документування допоміжних даних, що підтверджують висновки аудиторів.

Етапи проведення перевірки системи якості:

- проведення попередньої наради

- проведення обстеження

- проведення заключної наради

- підготовка звіту про перевірку.

Проведення обстеження виробництва включає роботи з оцінці стану виробництва, аналізу фактичного матеріалу і підготовці попередніх висновків для заключної наради.

У випадку наявності на підприємстві атестованого у встановленому порядку виробництва, оцінка стану виробництва за рішенням комісії може не проводиться.

Аналіз фактичного матеріалу проводиться відповідно до програми і контрольних питань щодо перевірки й оцінки систем якості.

Основна задача заключної наради – надання керівництву підприємства зауважень, складених за результатами перевірки, а також складання попередніх висновків про можливість видачі сертифіката.

При складанні звіту про перевірку, кожен аудитор надає звіт про стан тих елементів системи якості, що він перевіряв.

3. Оформлення результатів перевірки

У результаті перевірки й оцінки системи якості можливі наступні основні висновки:

сисцілком відповідає нормативним документам на системи якості, на відповідність яким проводилася перевірка (варіант 1);

сисв цілому відповідає нормативним документам на системи якості, на відповідність яким проводилася перевірка, однак, виявлені деякі незначні невідповідності по окремих елементах системи, що можуть бути усунуті досить швидко (у термін до шести місяців) (варіант 2);

сис має серйозні невідповідності, що можуть бути усунуті тільки в результаті доробки протягом тривалого періоду часу (варіант 3).

У випадку позитивного висновку комісії, орган з сертифікації оформляє сертифікат установленого зразка (форма його приведена в додатку Е). Термін дії сертифіката визначає орган з сертифікації, але він не повинний перевищувати трьох років. Термін дії сертифіката на систему якості не продовжується.

4. Технічний нагляд сертифікованої системи якості

Технагляд за сертифікованими системами якості проводиться органом з сертифікації протягом усього терміну дії сертифіката.

За результатами технагляду орган з сертифікації може призупинити дію сертифіката в наступних випадках:

виявлення невідповідності системи якості вимогам стандартів на системи якості;

наявність обґрунтованих претензій споживачів даної продукції;

виявлення неправильного використання сертифіката;

виявлення порушень чи правил процедур, встановлених органом з сертифікації.

Орган з сертифікації анулює сертифікат відповідності на систему якості в наступних випадках:

· якщо результати технагляду свідчать про принципову невідповідність системи якості діючим вимогам;

· якщо у випадку зміни правил системи сертифікації виробник не може забезпечити відповідності новим вимогам;

· якщо виробник протягом тривалого терміну не поставляє продукцію;

· якщо виробник не виконав фінансових зобов'язань перед органом з сертифікації;

· наявність офіційного прохання виробника.

Внесення змін у систему якості й у правила і порядок оцінки системи

Виробник зобов'язаний:

- оперативно інформувати орган з сертифікації про будь-які передбачувані зміни системи чи якості інших змінах, що можуть негативно впливати на її відповідність нормативним вимогам;

- погодиться з рішенням органа з сертифікації про необхідність переоцінки системи якості в зв'язку з включенням передбачуваних чи змін проведенні додаткового аналізу цих змін.

Після одержання такого повідомлення орган з сертифікації систем якості повинний оперативно прийняти рішення про необхідність відповідної переоцінки системи якості й інформувати про це виробника.

У разі потреби внесення змін у правила порядку й оцінки системи якості орган з сертифікації повинний:

- повідомити зацікавленим підприємствам-виробникам про необхідні зміни;

- визначити реальні терміни, необхідні виробнику для внесення відповідних змін у систему якості;

- офіційно повідомити усіх виробників про нові вимоги і необхідність проведення відповідних заходів, у випадку якщо такі заходи не будуть проведені у встановлений термін, дію сертифіката може бути тимчасово зупинений чи сертифікат анульований.

Неправильне використання сертифіката

Виробник не має права на використання сертифіката на систему якості в наступних випадках:

- закінчення терміну дії, тимчасове чи припинення анулювання сертифіката;

- зміна виробником власної системи якості, що не було прийнято органом з сертифікації і яке може негативно впливати на відповідність системи якості діючим вимогам;

- внесення органом з сертифікації визначених змін у правила системи, що виробник не зміг упровадити на своєму підприємстві;

- виникнення інших обставин, що можуть негативно впливати на систему якості виробника.

Збереження документації

Збереженню підлягають:

- заявки підприємств, анкети і комплекти документів, подаваних виробником в орган з сертифікації для проведення оцінки системи якості;

- звіти про результати перевірки;

- робочі документи;

- книга обліку виданих сертифікатів;

- договори на проведення робіт із сертифікації систем якості.

Зберігаються документи в органі з сертифікації й у заявника в плині терміну, не меншого, чим два терміни дії сертифіката на систему якості.

Апеляції

У випадку подачі заявником апеляції, апеляційній комісії повинна бути надана для розгляду переписка по спірному питанню між органом з сертифікації і заявником.

Апеляційна комісія може прийняти одне з рішень:

- видати сертифікат

- відмовити у видачі сертифіката

- анулювати виданий сертифікат.

Витрати, зв'язані з розглядом апеляції, несе кожна зі сторін.

Підприємство несе відповідальність за визначення і проведення коригувальних дій для усунення невідповідностей і їхніх причин, а також за офіційне повідомлення органа з сертифікації про передбачувальні чи здійснені коригувальні дії.

Усі роботи із сертифікації систем якості оплачуються заявником відповідно до договорів на проведення робіт з органом з сертифікації систем якості, у яких обмовляються обсяги і терміни виконання робіт, відповідальність сторін, порядок оплати.

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ  [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий