Смекни!
smekni.com

Джерела екологічної інформації мотивації в тексті (стр. 2 из 2)

Розвиваючи стосунки з важливим для мене джерелом, я зумів набрати матеріал, замість простого визначення проблеми та її описання. Оскільки мені вдалося притягнути до відповідальності уряд, той імітував здивування і занепокоєння, перш ніж почав діяти швидко й рішуче.

Для того, щоб мати успіх узагалі, а особливо при розробці розслідування, журналістам треба дбайливо ставитися до пошуків джерел інформації, на якому б напрямку вони не працювали – чи то політика, урядові справи, криміналістика, юриспруденція, освіта, охорона здоров"я, екологія, питання праці, бізнес тощо".

Мотивації в тексті

Розглянемо мотивації, акценти на яких у матеріалі здатні стимулювати увагу. Згідно теорії Маслоу, до них належать:

фізіологічна потреба – голод;

потреба у самозбереженні – здоров"я;

потреба в любові – прихильність, духовна близькість, позитивні емоції, почуття комфорту, спокою, гармонії, психологічне розслаблення;

потреба у пошані – реалізується через почуття власної гідності, престижу, схвалення з боку суспільства;

потреба у самоствердженні – має прояв у самореалізації та самовираженні через діяльність.

Для досягнення найбільшого ефекту важливо визначитися, на яку аудиторію орієнтується текст. Акцентуючи увагу читачів на суспільному значенні, яку матимуть дії читача, слухача чи глядача, можна досягти його підтримки в проведенні тих чи інших заходів.

Згідно з канонами соціопсихології, друкована інформація повинна мати:

а) утилітарний ефект – використовуватися споживачем друкованої продукції для розв"язання своїх особистих проблем;

б) ефект посилення позицій – підвищити самоповагу читача й повагу до своєї референтної групи;

в) ефект присутності захисту – зміцнювати відчуття соціальної захищеності.

Існують ще ефекти естетичного збагачення, емоційної розрядки,, розважання, задоволення пізнавального інтересу. На жаль, наша журналістика здебільшого займається лише задоволенням інтересу, хоча і пізнавальним його не завжди можна вважати. Причинами цього є, зокрема, поверхневий підхід до проблем, недостатнє залучення різноманітних джерел інформації, невикористані можливості співпраці з науковцями тощо.