Ярослава Кодлюк,
Доктор пед. наук, доцент Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка
В умовах особистісно зорієнтованого навчання і актуалізується проблема навчально-методичного забезпечення цього процесу, зокрема, вдосконалення якості підручників як основних носіїв змісту освіти, посилення їхньої розвивальної спрямованості.
Одним із найголовніших чинників, що впливають на ефективність процесу підручникотворення, вчені вважають поліпшення процедури експертизи й аналізу результатів апробації навчальної літератури. З іншого боку, відсутність достатньо повно і глибоко розробленої методики аналізу, оцінювання і перевірки шкільних підручників, стверджує Д.Д.Зуєв, пришвидшує процес їх створення, негативно впливає на роль навчальної літератури.
Аналіз відповідної психолого-педагогічної літератури дає змогу виокремити основні напрями наукового пошуку вітчизняних та зарубіжних учених у зазначеному контексті: сутність підручника, його структура та функціональне забезпечення (В.Г. Бейлінсон, П. Безпалько, Д.Д. Зуєв, А.Й. Сиротенко та ін.); відображення у книзі концепції розвивального навчанні (В.В. Давидов, Л.В. Занков, І.С. Якиманська та ін.); процесуальність навчальної книги, її розвивальна спрямованість (Д.М.Богоявленський, О.Є. Дмитрієв, М. Кабанова-Меллер, А.В.Фурман та ін.); психологічні вимоги до підручника (Н.О. Менчинська); особливості підручника для початкової школи (Н.М. Бібік, .В. Занков, Я.П. Кодлюк, А.В. Полякова, О.Я. Савченко та ін.); аналіз і оцінювання шкільних підручників А.П. Карабанов, Б. Кошевська та ін.).
Таким чином, наявний науковий фонд свідчить про відсутність спеціальних досліджень, присвячених значеній проблемі. Тому мета статті полягає в поглибленні методики аналізу підручника для школи першого ступеня, зокрема у розробці підходів до аналізу його розвивальної спрямованості в умовах особистісно орієнтованого навчання.
Проблема аналізу й оцінювання шкільного підручника, на думку дослідників, передбачає визначення таких трьох моментів: що саме перевіряти; як перевіряти, збирати та класифікувати оцінну інформацію; яким способом інтерпретувати отримані результати.
Проаналізуємо насамперед основні підходи вчених до розробки критеріїв оцінювання навчальної діяльності, під якими розуміють необхідну і достатню «сукупність ознак, які відображають сутність модельованого об’єкта (оригіналу), в даному випадку шкільного підручника, а потім виступають у ролі контролю за ефективністю та якістю його розробки». Зауважимо, що єдиних науково обґрунтованих критеріїв не існує, хоча напрацювання у даному аспекті чималі (такі критерії потрібні лише тим, хто аналізує підручники, а й людям, які їх розробляють, тобто авторам).
Цікавою є дослідницька позиція, сутність якої полягає у визнанні показниками якості підручника таких компонентів: відповідність навчальній програмі, наукова система, методична система, наступність змісту, виховна спрямованість.
У контексті аналізованої проблеми заслуговує на увагу точка зору Н.М. Буринської. Основними критеріями аналізу навчальної книги автор пропонує визнати показники призначення: зміст, побудову, оформлення, поліграфічне виконання, ергономічні (ергономіка — наука, що вивчає допустимі фізичні, нервові та психічні навантаження на людину в процесі праці) показники.
Існує думка, що оцінювання навчальних книг має містити такі параметри: відображення у змісті підручника рівня освіти, передбаченого державними стандартами; наявність оптимальної книжкової форми (гнучка внутрішня структура як підручника-книги, так і всього навчально-методичного комплексу); відповідність книжки стандартові поліграфічного виконання, яке ґрунтується на санітарних вимогах до видання навчальної літератури.
Природний інтерес викликає література з проблеми аналізу підручника для школи першого ступеня. Так, наприклад, у «положенні про всеукраїнський конкурс навчальних програм та підручників відповідно до державного стандарту початкової загальної освіти» (2001) сформульовано критерії оцінювання навчальної книги для даної ланки освіти. Аналіз підручника пропонують здійснювати за такими трьома напрямами:
- науковість змісту (відповідність навчальній програмі, наступність, доцільність структурування навчального матеріалу, наявність завдань розвивального спрямування, обґрунтоване співвідношення теоретичного та фактичного матеріалу, зв’язок змісту підручника з життям тощо);
- доступність (відповідність віковим особливостям школярів, особистісна зорієнтованість навчального матеріалу, наочність і конкретність викладу, його емоційність, достатність довідкового забезпечення та ін.);
- навчально-методичний апарат (методична доцільність введення наукових понять, вибору способу викладу, наявність засобів мотивації учіння, використання засобів засвоєння теоретичного і практичного матеріалу, методична достатність ілюстративного матеріалу, доцільність апарату орієнтування та ін.).
Розуміння зазначеного аспекту проблеми поглибило дослідження, присвячене науково-методичному аналізу шкільних підручників (у тому числі, для початкової школи). Аналіз передбачав з’ясування таких моментів:
- підручник і зміст освіти (підручник і навчальна програма, науковість матеріалу, формування світогляду, внутрішньопредметні й міжпредметні зв’язки та ін.);
- підручник і навчальний процес (організація навчальної діяльності засобами підручника, заплановані результати навчання, доступність матеріалу, відповідність нормам часу, розвиток пізнавальної активності, мова підручника);
- структура навчальної книги (текст підручника, ілюстративний матеріал, апарат орієнтування).
Незважаючи на те, що «формування критерію як оптимальної системи ознак — найбільш складна... проблема у книгознавстві», виділені критерії — значний крок уперед у розробці проблеми аналізу й оцінювання підручників для школи першого ступеня. Однак вони, на наш погляд, є надто загальними, складними у застосуванні, а тому потребують доопрацювання, перегрупування, виходячи із призначення даного виду навчальної літератури та його функціонального забезпечення.
У науці простежується думка про те, що узагальненою характеристикою якості шкільного підручника, яка випливає з його двоєдиної сутності, мають стати дидактичні показники. Саме вони виступають концептуальною основою книги й акумулюють у собі всі інші — психологічні, гігієнічні, естетичні, поліграфічні тощо. Таким загальнодидактичним критерієм оцінювання шкільного підручника, на думку вчених, доцільно визнати його основні функції.
В.Г. Бейлінсон, Д.Д. Зуєв вперше обґрунтували структурно-функціональний підхід до аналізу даного виду навчальної літератури.
Складовими такого підходу визнано структурний аналіз підручника та його функціональну характеристику. Структурний аналіз як перший етап функціонального підходу передбачає виявлення складу елементів навчальної книги і зв’язків між ними. Він дає змогу встановити необхідність і достатність компонентів підручника. З цією мстою вчені радять складати схеми аналізу кожного зі структурних компонентів і використовувати їх з метою удосконалення навчальних книг.
Функціональний аналіз передбачає з’ясування того, якою мірою у підручнику реалізовані провідні функції навчальної книги. Вчені перекопані, що «всі види і форми аналізу повинні... здійснюватися... у рамках системи функцій підручника». Однак вони зауважують, що функціональний аналіз — лише початковий етап оцінювання підручника, бо отримати найповнішу картину про нього можна па основі результатів використання підручника у процесі навчання, узагальнення досвіду роботи з ним значної кількості вчителів.
Помітно збагатили теорію функціонального аналізу підручника дослідження А.П.Карабанова, В.С.Черепапова. Цими науковцями розроблені критерії оцінювання ступеня реалізації підручником таких функцій: інформаційної, мотиваційної, функції навчання школярів самостійної роботи з книгою, орієнтувальної, розвивальної, виховної, функції конкретного стандарту вимог до знань та умінь учнів, керівництва діяльністю вчителя, координуючої функції в навчально-методичному комплексі. Наприклад, за цим підходом розвивальна функція передбачає:
- виклад навчального матеріалу як системи, робота з якою сприяє розвиткові різнобічних здібностей учнів;
- наявність у підручнику матеріалу для створення проблемних ситуацій;
- наявність завдань і вправ, які потребують від учнів самостійного відкриття суб’єктивно нових знань.
У контексті нашого дослідницького задуму заслуговує на увагу схема аналізу розвивального підручника з математики для початкової школи, розроблена Б.Істоміною, М.Дукарт, яка передбачає з’ясування таких положень:
- загальна характеристика підручника;
- цілі навчання, характеристика засобів досягнення цілей;
- реалізація змісту, передбаченого освітнім стандартом (у тому числі теми, які не розкриті в підручнику, а також ті, що виходять за рамки освітнього стандарту);
- відображення у підручнику понятійної лінії;
- системність викладу матеріалу і логічність системи завдань;
- методи навчання, що знайшли відображення у системі завдань підручника (домінуючі серед них – проблемно-пошукові чи репродуктивні);
- можливості підручника забезпечувати диференційований підхід до навчання;
- способи формування навчальної діяльності;
- роль підручника в організації продуктивного спілкування;
- забезпечення мотивації уміння засобами навчальної книги;
- виховуючий потенціал підручника;
- характеристика ілюстрацій;
- узгодженість книги з іншими елементами най навчально-методичного комплексу;
- характеристика підручника як моделі навчального процесу і як методичного засобу.
Не заперечуючи складності й багатогранності аналізованої проблеми, вважаємо, що науковий пошук має полягати, з одного боку, в удосконалені системи критеріїв функціонального забезпечення підручника (стверджувати про те, чи виконує підручник певну функцію, можна лише тоді, коли визначено, які його якості пов’язані з виконанням цієї функції), а з іншого — у розробці відповідних нормативів, які б давали змогу з’ясувати, якою мірою реалізується дана функція (тобто порівняти «бажане» з «дійсним»), а не лише фіксувати факт наявності.