Смекни!
smekni.com

В.О. Сухомлинський про значення початкової школи в системі освіти (стр. 4 из 4)

Епізод другий. Погляньте на літнє небо. Якого воно кольору? Коли небо буває ніжно-голубим? Бездонно-синім? Синьо-фіолетовим? Придивіться до хмарок, що вони вам нагадують? Які кольори ви бачите навколо себе? Який з них найвеселіший? Відгадайте загадки:

В голубому морі фантастичні, дивні плавають щоденно зграйки лебедині. (Хмари)

В синє небо й землю вріс різнобарвний чудо-міст. (Веселка)

Епізод третій. Спіймайте люстерками сонячних зайчиків. Помилуйтеся розмаїттям барв калейдоскопа. Надміть мильні бульбашки. Хто творить райдуги і мильні бульбашки? (Крапельки і сонячні зайчики).

На інтелігібельному етапі розвивального навчання виконується ряд вправ: складання текстів учнями і вчителем, придумування задач, проектування побутових речей і технічних об’єктів на основі природних аналогів.

На психомоторному етапі на основі побаченого створюються об’єкти образотворчого мистецтва. Ці дії здійснюються в куточках живої природи.

Слово вчителя:"Давайте створимо композицію пейзажу із сонячним дощиком, краплинками роси, що грають сонячними промінчиками. Проілюструємо малюнками словесні образи: зустрілися під небесами хмаринки і сонце - дві мами. (Малювання контурів хмари і сонечка) Матусі удвох розмовляли, їх діти про дощик співали. (Малювання сонячного дощику з краплинок і сонячних зайчиків).

Краплинки та зайчики впали І буйною зеленню стали. (Відкриття "секрету" утворення зеленого кольору). На основі малюнка - проекту школярі виконують аплікацію з природних матеріалів: відшукують листочки, схожі на хмаринку, квітку, яка може бути сонечком, підбирають пелюстки квіток, які утворюють сонячний дощик, збирають травинки, які наклеюють у своїх аплікаціях.

Характерною ознакою методики розвивального навчання у природі є словесне, колірно-графічне і предметно-виражене образотворення. Повністю задіюються засоби комплексного впливу на учнів: природа, мистецтво, казка, художня праця. В такій формі проводить свої уроки Наталя Безлюдна, яка продовжує традиції В.О. Сухомлинського.

Одинадцять років... Чималий проміжок часу. "Усе добре, сказане кимось, належить і мені",- говорив Платон, тому у практиці Галина Василівна продовжує ідеї В.О. Сухомлинського. Вона переконана: дитину ліпше похвалити. Вчителька поставила перед собою завдання виховувати в учнів стійкий інтерес до навчання, працьовитість, що могло б допомогти їм не лише успішно закінчити початкову школу, а й охоче вчитися надалі. Це і стало її педагогічним принципом.

§ 3. Значення творчості видатного педагога

Вчителі початкових класів зберігають дитячі казки і тільки на випускному вечорі дарують їх на згадку своїм вихованцям. Двічі на рік у школі проводиться велике театралізоване свято Казки. Наймолодші школярі з великою радістю розповідають та інсценуються українські народні казки, казки, написані Василем Олександровичем, а також свої власні, "знайдені серед природи". "Школа - це перш за все книга", - любив повторювати відомий педагог. Продовжуючи традиції, започатковані своїм Наставником, учителі початкових класів проводять велику роботу для утвердження культу Книги. Серед усіх заходів особлива увага приділяється святам Книги. Скільки казкових несподіванок і цікавих сюрпризів чекало першокласників підчас мандрівки в книжкове царство, яку організувала для них їхня перша вчителька К.М. Перун. А почалися вони вже на першій зупинці "Мої перші книжечки". Діти з великим захопленням розповідали про свої перші прочитані книги, обмінювалися по-дитячому щирими думками від прочитаного. На зупинці (ігрова) відбулася цікава зустріч першокласників з Королевою Книг. Звучали на святі і різноманітні пісні, загадки, прислів’я, приказки про книги, музична вікторина " 3 якої це казки?". Для учнів 3-х, 4-х класів класоводи Л.І. Роскос, О.Г. Мельніченко, В.Г. Найденко підготували свято Книги "В гостях у Павлиського казкаря", яке відбувалося у вигляді захоплюючої мандрівки сторінками книги видатного педагога "Хрестоматія з етики".

Свято Книги "Казочки золотої осені" провела С.М. Лідкова. Готуючись до нього, вчителька разом з учнями підготувала виставку дитячих малюнків до казок В.О. Сухомлинського. Світлана Миколаївна розпочала свято словами педагога - земляка : "... не уявляю навчання в школі не тільки без слухання, але і без створення казки ". І запропонувала дітям подивитися фрагмент кінофільму "Вчитель". З екрана щиро усміхались такі знайомі і рідні школярам обличчя їхніх батьків, які були тоді такого ж віку, як зараз їхні діти, і теж складали казки на уроках мислення серед природи. Про це розповідала мама учня цього класу С.Я. Осьмак. Казки своїх батьків почули й побачили на цьому святі Сергій Ілло, Каріна Ахкозова, Віталій Потерило. Хлопчикам дуже сподобалася казка " Одинокий мурашка ". Вони вже кілька разів читали та інсценували її і тільки на цьому святі Книги довідалися про те, що написав її колись батько Патерила Віталія. Діти вчилися складати казки за початком або кінцем якогось твору. Наприклад:"І це мовчання було для всіх красивим і урочистим...". "Михайлик довго не міг заснути..." тошо. Ці уривки вчителька брала з творів Василя Олександровича "Гаряча квітка" та "хрестоматія етики". І хоч речення читалось одне для всіх, та казка в кожної дитини була своя, особлива. Панна Осінь вручила всім кращим казкарям свої подарунки - золоті листочки з дарчим написом. А вчителька передала збірочку казок, написаних її вихованцями, до музею В.О. Сухомлинського.

Ось так, творчо використовуючи, розвиваючи і примножуючи педагогічну спадщину павлиського Добротворця, вчителі початкових класів виховують у своїх вихованців найблагородніші почуття, роблять все, щоб школа була школою радості для наймолодших її вихованців.

Висновки

Написавши курсову роботу, я взяла для себе багато цікавого матеріалу з творчості видатного педагога. Я досконаліше ознайомилася з творами В.О. Сухомлинського, ознайомилася зі зразками уроків, свят, бесід, які доцільно проводити з дітьми. Опрацювавши відповідну літературу, я взяла для себе багато цікавого матеріалу не тільки, як вчитель, але й як майбутня мама для виховання своїх дітей.

Я б порадила вчителям більше звертатися до спадщини Василя Олександровича, бо в його творах ми можемо знайти відповіді на багато запитань, цим самим, ми зможемо одержати кращі результати з питань навчання і виховання, а в цілому покращити систему освіти.

Вчителів постійно непокоять питання, як ввести маленьких школярів у великий світ суспільства. Як домогтися того, щоб кожна дитина бачила не тільки те, що лежить на видноті - свою родину, школу, своє село, красу рідної річки, степу - але й величезний, безмежний світ усієї Батьківщини. Адже, поки що діти лише входять на стежину, звідки починається дорога в життя. І допомагає знайти нам цю дорогу великий педагог В.О. Сухомлинський.

Список використаної літератури

1. Сухомлинський В.О. Вибрані твори в 5 т. - К., 1977. - 669 с.

2. Сухомлинський В.А. Об умственном воспитание. - К. : Рад. Школа, 1975. -200 с.

3. Сухомлинський В.А. Сердце от даю детям. _ ЬС: Рад. Школа, 1973.

4. Цюпа І. Василь Сухомлинський - К.: Рад. Школа, 1985. - 216 с.

5. Деркач В. Примножуючи спадщину Павлиського Добротворця // Початкова школа. - 2000. - №9. - 46 с.

6. Іванов В. Педагогічна віра Василя Сухомлинського - погляд у сьогодення // Початкова школа. - 2000. - № 9. -с. 2,6.

7. Безлюдна Н. "Про методику розвивального навчання // Початкова школа. - 1299. №7. - с. 46.

8. Г.В. Учителі - сонячні люди//початкова школа. - 1999. - №7-с. 46.