Смекни!
smekni.com

Взаємозв'язок учбової і позакласної роботи у формуванні природничих знань молодших школярів (стр. 6 из 6)

Формувати команду найкраще усім класом, щоб в обговоренні учасників брали участь усі учні. Це мас велике значення для формування взаємо- і самооцінювання. Критерії, за якими відбувається відбір учасників команди, повідомляє вчитель.

Для оцінювання виконання завдань КВК розробляються якісні та кількісні критерії, які доступні для розуміння дітей. На їх основі членами журі здійснюється мотивація проміжних і підсумкових оцінок. Наведемо приблизний зміст КВК на тему «Рослини – частина живої природи». Участь беруть учні 4 класів (див. додаток Б).

Туристські походи проводяться в різні пори року. У початкових класах вони, як правило, одноденні. Ця форма позакласної роботи цінна тим, що дає можливість збагатити чуттєвий досвід дітей під час безпосереднього спілкування з природою, розширити і поглибити засвоєні знання, набути практичних умінь поводження в природі та умінь природоохоронної роботи (обгородити мурашник, зібрати сухі гілки, розчистити джерело, посадити рослини, розвішати годівниці і т. ін.). Крім того, вона мас виховне значення. Діти вчаться спілкуванню між собою в незвичних умовах. У них формуються такі якості особистості, як відповідальність за товариша, взаємодопомога, турбота про слабших, цілеспрямованість, витривалість, свідома дисципліна.

Підготовка до походу починається з розробки (спільно з учнями) його мети і маршруту та розподілу обов’язків. Учням пропонуються завдання повторити і відшукати нові відомості, прислів’я, загадки, вивчити вірші про природні об’єкти, які можуть зустрітися в поході. Перед походом проводиться інструктаж про правила безпеки й поведінки на природі, роздаються індивідуальні та групові практичні завдання на картках. За результатами походів, позакласних екскурсій оформляються стенди, виставки малюнків, фотографій, виробів з природного матеріалу, тематичні альбоми, гербарії, колекції.

Наймасовішою формою позакласної роботи є свята. Серед них: Свято зустрічі птахів, Свято урожаю, Свято квітів, Свято золотої осені, Зелена аптека нашого краю та інші. Кожне свято передбачає досягнення чіткої визначеної мсти. Так, проведення Дня птахів не тільки дає змогу розширювати і поглиблювати знання про птахів та їхню поведінку кожної пори року, причини її зміни, але й формувати в школярів практичні уміння здійснювати природоохоронні заходи (підгодовування птахів узимку, виготовлення і розвішування штучних гнізд тощо).

Отже, позакласна робота є тим стимулом для учнів, який необхідний для залучення їх до суспільно корисної праці. Вчителю необхідно серйозно продумувати план цих занять, розробляти його, враховуючи інтереси дітей, аналізуючи діяльність населення краю. Також роботу слід підпорядковувати матеріалу, що розглядається на уроках, не відриваючи його від життя.


Висновки

Великий педагог Я.А. Коменський зазначав, що починати навчання треба не з словесного тлумачення про предмети, а з реального спостереження за ними, і тільки після ознайомлення з предметом може йти мова про нього, потрібно вчити так, щоб люди, наскільки це можливо, набули знань не тільки з книг, але з неба і землі, з дубів і з буків, тобто знали і вивчали самі предмети.

Вивчати предмети слід не лише на уроках. Поглиблене вивчення неодмінно має відбуватись під час додаткової роботи. Така робота повинна йти на добровільних учнівських засадах. Та не варто її пускати на самотік. Будь-яку діяльність учнів в межах школи необхідно контролювати з боку вчителя. Саме педагог націлює учнів у роботі в певних напрямках, забезпечує зв’язок навчання з життям, а позакласну роботу з учбовою.

Можна виділити такі етапи уроку:

1. Актуалізація опорних знань учнів за запитаннями.

2. Повідомлення теми і завдань уроку.

3. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу.

4. Осмислення знань учнями.

5. Узагальнення і закріплення матеріалу.

6. Підсумки уроку, завдання додому.

Структура уроку може бути зміненою, доповненою.

Щодо позакласної роботи, то тут немає чіткого структурування занять. Так само як і структурування навчального матеріалу. Хоча вчителю необхідно чітко планувати таку діяльність, організовувати її на доступному (тій чи іншій віковій категорії) рівні.

Особливого значення набуває взаємозв’язок учбової (урочної) та позакласної (позанавчальної) роботи. Такий взаємозв’язок можна проілюструвати наступними тезами.

1. Учбова та позакласна робота у формуванні природничих знань є взаємозалежними та взаємодоповнюючими.

2. Учбова та позакласна робота у формуванні природничих знань відбувається під загальним спрямовуючим керуванням з боку вчителя.

3. Учбова та позакласна робота має загальнодоступний характер, а отже відбувається з одним і тим самим контингентом дітей.


Список використаної літератури

1. Андреев В.И. Диалектика воспитания и самовоспитания творческой личности (основы педагогики творчества). – Казань: Изд-во Казанского университета, 1988. – 238 с.

2. Байбара Т.М., Бібік Н.М. „Я і Україна”: Підручник 3 кл. – К.: Форум, 2003.

3. Байбара Т. М. Методика навчання природознавства в початкових класах: Навчальний посібник. – К.: Веселка, 1998. – С. 147-226.

4. Біда О. А. Природознавство і сільськогосподарська праця: Методика викладання. – К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2000. – С. 98-142.

5. Бордовский Г.А., Извозчиков В.А. Новые технологии обучения: Вопросы терминологии // Педагогика. – 1993.– № 5.

6. Волощук І.С. Науково-педагогічні основи формування творчої особистості. – К.: Педагогічна думка, 1998. – 149 с.

7. Жаркова І.І., Мечник Л.А. Я і Україна. Навколишній світ. Зошит для 1 класу. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2006. – 64 с.

8. Жаркова І.І., Мечник Л.А. Я і Україна. Навколишній світ. Зошит з друкованою основою для учнів 2 класу. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2006. – 56 с.

9. Жаркова І.І., Мечник Л.А., Жук М. Я і Україна. Я і суспільство. Зошит для 3 класу. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2006. – 48 с.

10. Жаркова І.І., Мечник Л.А. Я і Україна. Я і природа. Зошит для 3 класу. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2006. – 64 с.

11. Кисельов Ф.С. Методика викладання природознавства в початкових класах. – К.: Вища школа, 1975. – 176 с.

12. Лийметс Х.Й. Групповая работа на уроке. – М.: Знание, 1975. –62 с.

13. Огієнко Т.М. та ін. Я і Україна. Природознавство. 3 клас. Робочий зошит з теоретичними відомостями / Т.М. Огієнко, Н.А. Філіпова, Л.Ф. Богданова, Н.М. Кириченко. – Харків.: Країна мрій, 2003. – 80 с.: іл.

14. О.М. Волошин, М.І. Майхрук. Тести з природознавства 4(3) клас. Посібник для вчителів, батьків. – Тернопіль: СМП „Астон”, 2001. – 84 с.

15. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1-4 класи. – К.: Початкова школа. – 2006. – 432 с.

16. Л.К. Нарочна та ін. Методика викладання природознавства. – К.: Вища школа, 1990. – 302 с.

17. Савченко О. Я. Дидактика початкової школи. – К.: Ґенеза, 1999. – 368 с.

18. Сухомлинський В. О. Вибрані твори. – Т. 2 – М.: Просвещение, 1979.

19. Шандрівська Галина, Лясковська Марія. Я і Україна. 1 клас. Розробки уроків. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2002. – 64 с.

20. Я і Україна. Навколишній світ. 2 клас. Розробки уроків. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2002. – 112 с.

21. Я і Україна. Робочий зошит з теоретичними відомостями для 2 кл. (Т.М. Огієнко, Л.Ф. Богданова, Н.А. Філіпова та інші). – Харків: Країна мрій, 2006. – 79 с.