Смекни!
smekni.com

Вивчення хімічних зв'язків і будови речовини (стр. 2 из 2)

Тип уроку Комбінований.

Структура уроку

І. Організаційний етап....................................1-2хв

ІІ. Актуалізація опорних знань........................8-9 хв

ІІІ. Вивчення нового матеріалу........................20 хв

Подібність і відмінність полярного й неполярного ковалентного та іонного зв'язків.

ІV. Узагальнення та систематизація знань.....20 хв

V. Домашнє завдання.....................................З хв

VI. Підбиття підсумків уроку.............................1 хв

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда.

1) Які типи хімічного зв'язку ви знаєте?

2) У яких речовинах існує металічний зв'язок?

3) Чим визначається валентність елемента?

4) Чому атоми прагнуть утворити хімічний зв'язок і об'єднатися в молекули?

5) Що називається ковалентним зв'язком?

6) У чому полягає причина хімічної інертності благородних газів?

7) Що таке електронегативність?

Індивідуальне завдання.

Під час бесіди до дошки викликаються кілька учнів для виконання завдань.

1) Напишіть електронно-крапкову формулу атома Гідрогену і молекули водню.

2) Напишіть електронно-крапкову формулу атомів Гідрогену і Флуору і молекули флуороводню.

3) Напишіть електронно-крапкову формулу атомів Натрію і Хлору і молекули натрій хлориду.

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. ПОДІБНІСТЬ І ВІДМІННІСТЬ ПОЛЯРНОГО Й НЕПОЛЯРНОГО КОВАЛЕНТНОГО ТА ІОННОГО ЗВ'ЯЗКІВ

Розповідь учителя.

При вивченні нового матеріалу учитель використовує електронно-крапкові формули молекул водню, флуороводню, натрій хлориду, написані учнями на першому етапі уроку. Учитель нагадує, що електронегативністпь – це здатність атомів притягати спільну електронну пару.

Бесіда.

1) Чи будуть розрізнятися хімічні зв'язки в залежності від того, утворені вони однаковими чи різними атомами?

2) До молекули водню входять атоми одного елемента. Чи буде зміщатися спільна електронна пара?

3)Молекула флуороводню має різні атоми. Який атом має більшу електронегативність? У бік якого атома буде зміщатися спільна електронна пара?

4) У натрій хлориді атоми є різними. Який атом має більшу електронегативніст? У бік якого атома буде зміщатися спільна електронна пара?

Учитель пропонує учням надписати значення електронегативностей і елементів у зображених на дошці формулах і визначити зсув спільної електронної пари.

Електронегативність

Зсув спільної електронної пари

Розповідь учителя

У молекулі водню спільна електронна пара однаково належить обом атомам Гідрогену, оскільки їх електронегативність є однаковою і обидва атоми Гідрогену залишаються електронейтральними.

У молекулі флуороводню різниця електронегативності однакова й не дуже велике і спільна електронна пара більше належить атому Флуору, ніж Гідрогену. Унаслідок цього в атома Флуору з'являється невеликий надлишок електронів і з'являється невеликий негативний заряд. В атома Гідрогену виникає нестача електронів і з'являється невеликий позитивний заряд.

Натрій хлорид має велику різницю електронегативності і спільна електронна пара цілком зміщається до атома Хлору. У результаті в атома Хлору в електронній оболонці з'являється електрон, заряд якого не компенсуєтеся зарядом ядра, і атом Хлору перетворюється на негативно заряджений іон. Атом Натрію цілком утрачає валентний електрон і стає позитивно зарядженим іоном.

Хімічний зв’язок

Ковалентний неполярний зв'язок — це зв'язок, утворений між атомами з однаковою електронегативністью (атомами одного елемента).

Ковалентний полярний зв'язок — це зв'язок, утворений між атомами з невеликою різницею електронегативностей (не більше 1,8).

Іонний зв'язок — це зв'язок, утворений між атомами з великою різницею електронегативностей (більше 1,8). Іонний зв'язок можна розглядати як крайній випадок ковалентного полярного зв'язку. Найчастіше він утворюється в сполуках типових металів з типовими неметалами.

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Завдання.

1) Напишіть структурні формули кальцій оксиду, купрум (II) хлориду, цинк іодиду, хлоридної кислоти, хлору, сірководню, амоніаку та визначте, які типи зв'язку мають ці молекули.

2) Випишіть окремо сполуки з ковалентним неполярним, ковалентним полярним та іонним зв'язком: Е2, Н20, ГеС13, 02, А14С3, NН3, С02, N2, Са3Р2.

3) Як і чому змінюється іонність зв'язку в молекулах галогеновод-нів?

4) Визначте, у якому ряду пари атомів розташовані в порядку зростання полярності хімічного зв'язку:

а) F—F, Н—F, Nа—F, б) F—F, Nа—F, Н—F,

в) Nа—F, F—F, Н—F, г) Н—F, Nа—F, F—F,

д) Nа—F, Н—F, F—F?

5) Визначте тип хімічного зв'язку в сполуках: NС13, SО3, С1F3, Вr2, N2, Н2 O, СаF2, СО2, Н2, OF2,O2.

6) Напишіть структурні формули і визначте типи хімічних зв'язків між різними атомами в сполуках: нітратна кислота, сульфатна кислота, кальцій карбонат, натрій сульфат.

Розповідь учителя.

При узагальненні знань про види хімічного зв'язку особливу увагу варто звернути на найважливішу характеристику всіх видів зв'язку — спосіб утворення зв'язку за рахунок взаємодії електронів зовнішнього електронного шару і виникнення в результаті такої взаємодії стійкої молекули.

Можна розібрати з учнями приклад, що показує, як змінюється вид хімічного зв'язку при утворенні різних сполук Флуору:

LiF BeF2 ВF3 СF4 NF3 OF2 F2

Важливо підкреслити, що розмежування між видами хімічного зв'язку є умовним. У природі будь-які крайнощі завжди пов'язані низкою перехідних станів. Учні повинні навести приклади, що доводять відсутність різких меж поміж видами хімічного зв'язку, умовність і відносність їхньої класифікації.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

1. Вивчити §12, 13 [1].

2. Відповісти на зап. 63-79 [1, с. 53].

3. Виконати завдання.

1) Складіть електронно-крапкові формули сполук:

а) Магнію та Флуору; б) Гідрогену та Брому;

в) Карбону та Оксигену; г) Натрію та Оксигену.

Укажіть види хімічного зв'язку.

2) Складіть формули сполук Гідрогену з елементами 3-го періоду, розташуйте їх в один горизонтальний ряд і поясніть, як змінюється характер зв'язку в цьому ряду зліва направо. Чому відбуваються ці зміни?

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ.

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ.

1. СТУПІНЬ ІОННОСТІ ЗВ'ЯЗКУ

Різниця електронегативностей використовується як міра іонності хімічного зв'язку. Різниця електронегативностей атомів пов'язана зі ступенем іонності зв'язку в такий спосіб:

Різниця ЕН Ступінь іонності зв'язку, % Різниця ЕН Ступінь іонності зв'язку, %
0 0 2,0 63
0,5 6 2,5 79
1,0 22 3 89
1,5 44

З цієї таблиці випливає, що чим більшою є різниця електронегативностей, тим більшою є ступінь іонності зв'язку. Різниця електронегативностей, яка дорівнює 1,7, відповідає 50% му іонному характеру зв'язків. Хімічні зв'язки з різницею електронегативностей, яка більш за 1,7, можуть вважатися іонними, а зв'язки з меншою різницею є ковалентними.

2. ВЛАСТИВОСТІ КОВАЛЕНТНОГО ЗВ'ЯЗКУ Важливими характеристиками ковалентного зв'язку, що впливають на властивості речовини, є довжина, енергія, насичуваність, напрямленість, полярність, поляризованість зв'язку, валентний кут.

Між'ядерна відстань між хімічно зв'язаними атомами називається довжиною зв'язку. Наприклад, у молекулі Н20 відстань між ядрами атомів Гідрогену й Оксигену становить 0,096 нм. Кут між уявними прямими, що проходять крізь ядра двох хімічно взаємозалежних сусідніх атомів, називається валентним кутом. Так, у молекулі води цей кут дорівнює 104,5°.

Мірою міцності зв'язку є енергія зв'язку, зумовлена витратою енергії, необхідною для руйнування зв'язку. Наприклад, енергія зв'язку в молекулі Н2 дорівнює 435 кДж/моль, у молекулі Р2 159 кДж/моль, у молекулі азоту — 940 кДж/моль.

Насичуваність — властивість атомів утворювати суворо певне число ковалентних зв'язків. Наприклад, у молекулі водню хімічний зв'язок здійснюється парою електронів, що мають протилежні спіни. Приєднання третього атома до молекули Н2 виключається через те, що його спін обов'язково збігається зі спіном одного з двох електронів у двохатомній молекулі.

Напрямленість — характеризує властивість ковалентного зв'язку утворюватись суворо у певному напрямку: за напрямком орбіталей, що беруть участь в утворенні цього зв'язку.

Поляризовність зв'язку — це здатність ставати полярним або ще більш полярним під впливом зовнішнього електричного поля чи під впливом іншої молекули.