Смекни!
smekni.com

Використання дитячої літератури для формування екологічної культури молодших школярів (стр. 7 из 15)

І, нарешті, досягнути успіхів у формуванні екологічної свідомості можна лише тоді, коли підростаюче покоління оволодіє стратегіями і технологіями взаємодії з природою. Адже свідомість формується у процесі діяльності. Що треба зробити, щоб допомогти природі, школярі довідуються з творів Остапа Вишні "Вдячні шпаки", О. Левченка "Якщо допоможемо", О. Довженка "Матусин город", В. Скуратівського "Лелечина криниця" та ін. І обов'язково слід залучати дітей до посильних для їхнього віку природоохоронних справ, бо без цього наявність навіть адекватних уявлень і понять, сформованість відповідального ставлення до природи не забезпечить вирішення екологічних проблем, оскільки людина буде безпорадною при реалізації своїх знань у практичній діяльності.

На уроках української мови теж здійснюється екологічне виховання. Учні виконують вправи, які містять речення природничого змісту, відповідають на численні запитання за картинами, пишуть твори за власними спостереженнями, описують ту чи іншу пору року, тварин, рослини. Часто на уроках використовую екологічні диктанти, перекази, заповідники.

Екологічний світогляд учнів формується також і на уроках математики. Діти розв'язують задачі природничого змісту, грають в математичні ігри екологічного характеру.

Вивчаючи, наприклад, тему "Синоніми", вчитель може запропонувати такі вправи:

1. Знайди і підкресли синоніми в тексті:

Сплять метелики в травичці,

Ще куняє рибка в річці,

Ще дрімає навіть бджілка

Біля теплого причілка.

Б. Чалий

2. Знайти в тексті недоречно вжиті слова і замінити їх синонімами. Записати удосконалений текст.

Сірі журавлі прилетять до нас рано. Ще сніг не зійшов, а вони вже щебечуть у висоті. Відшукавши рідні місця, збираються невеликими табунами і починають танці. Піднявши таким чином "настрій", птахи беруться за ремонт старих хатинок або споруджують нові. (Щебечуть – курличуть, табунами – зграями, хатинок – гнізд).

Під час роботи на уроці з реченнями вчитель може давати учням приклади речень екологічного спрямування.

Наприклад:

Хоч би яке дерево ви посадили, вам буде вдячна матінка-земля.

Не ламай калину, бо вона в житті єдина.

Краще принеси ти їй води. Не рубай тополю, бо вона зустрінеться з бідою. Краще їй сестричу посади.

Вчитель може запропонувати завдання і до цих речень:

- Які слова заперечують дії? Чому? Як написані вони? (Не з дієсловами окремо)

- Випишіть головні слова.

- Які речення за метою висловлювання?

- Складіть і запишіть власні правила поводження у природі. (Не рви квітів, бо знищиш красу. Не полохай птахів. Не руйнуй гнізд. Не вбивай навіть найменшої комашки).

Екологізувати зміст предмета українська мова можна введенням до збірника диктантів текстів з певною природничою інформацією.

Наприклад:

Зима (1 клас)

Всю ніч за вікном завивал вітер. Небо стало низьким і сірим. Білою м'якою ковдрою укрив землю сніг. На деревах стрибають голодні горобці.

Школярі з 2-го класу зробили годівниці Вони розвісили їх на шкільному подвір'ї. У годівницях завжди є зерно, насіння і горобина. Пташки прилітають і дзьобають їжу.

На уроках зв'язного мовлення вчителі включають творчі завдання. На таких уроках учні вчаться складати перші невеличкі твори — казочки, легенди, пишуть перекази, описи. Особливо діти полюбляють складати тексти про тварин і рослини. А тому вчитель має пропонувати учням теми, які близькі їм і цікаві. Наприклад;

"З ким розмовляє навесні вербичка на березі річки;

"Легенда про кульбабу;

"Що мені розповіла краплина роси?";

"Яку казкову історію розповіла білочка?".

Спочатку вчитель допомагає дітям. Пропонує їм зачин, головну частину, кінцівку тексту. Але пізніше, коли діти зрозуміють саму суть складання текстів, вони пробують їх складати самі.

Можна запропонувати два варіанти складання текстів:

Варіант 1.

"Обранець рідної землі" (Легенда про дубок).

Зачин. Був собі славний леґінь..., неабиякої сили, всі його любили, допомагав.

Головна частина. Та ось напали, стали топтати, стислося серце, скочив на „., б'ється не ден не два, падають..., направо, наліво, повернувся додому з першою... та підступний ворог... у самісіньке серце...; захитався. Але не впав; перетворився на…

Кінцівка. Своїм життям землю врятував. А смертю своєю прикрасив її. Хто йде - всяк поклониться.

Варіант 2.

"Яким я бачу дубок у майбутньому". (Текст-роз-повідь).

Зачин. Ось і закінчився....; настав час...; стали думати, що б залишити на згадку....

Головна частина. Допомогла у цьому, виростила; тепер ми посадимо; і виросте...; мені уявляється...

Кінцівка. Бо життя вічне.

Учням можна запропонувати самим обрати тему і написати якусь казку чи легенду про рослину чи тварину. Такі завдання дуже подобаються дітям.

Щоб активізувати діяльність учнів на уроках рідної мови, доцільно до структури уроку включити невеликі конкурси, вікторини на краще знання загадок, прислів'їв, приказок про рослини, тварин, взагалі, про охорону природи.

Урізноманітнять уроки мови завдання у вигляді гри, яка може сприяти і вихованню екологічної культури у дітей молодшого шкільного віку.

Дидактична гра "Що було б, якби.."

…раптом перестали квітнути рослини?

... зникли лісові звірі і птахи?

…не стало води на землі?

Гра "Вісник весни",

Читаємо початок речення, діти вибирають закінчення на дошці).

Граки прилетіли - ... (перші проталини на полях принесли).

Жайворонки нас полями заспівали - ... (трава зазеленіла).

Над квітами перші метелики закружляли -... (ластівки прилетіли).

Такі уроки емоційно збагачують навчально-виховний процес, допомагають учителеві різнобічно і системно сформувати необхідні уявлення про життя, вони є цікавими, запобігають утомлюваності дітей, посилюють інтерес до навчання, сприяють вихованню екологічної культури. Можливості екологічного виховання невичерпні, і його можна здійснювати на будь-якому уроці, завдяки включенню народознавчого матеріалу, різних завдань природничого змісту в канву уроків рідної мови.

Використання завдань з екологічною спрямованістю активізує роботу як учителя, так і учнів, сприяє формуванню активної життєвої позиції, що виявляється у вчинках.

Отже, використовувати екологічний потенціал кожного навчального предмета — обов'язок класовода. Тільки озброївши учнів науковими знаннями про об'єкти і явища природи, ми закладаємо основу для їхнього екологічного виховання. Адже захищати і любити можна передусім те, що добре знаєш [11;С36-38].


Розділ ІІ. Шляхи використання дитячої літератури для формування екологічної культури школярів

2.1 Дитяча періодика України як засіб розвитку мовленнєвої творчості школярів

Одним із основних напрямів національного виховання є розвиток індивідуальних здібностей і вмінь молоді, забезпечення умов її самореалізації, а також розроблення та застосування оригінальних педагогічних технологій, нових підходів, форм і методів навчання, які відповідали б потребам розвитку особистості, сприяли б розкриттю талантів, розвитку творчих умінь кожного.

У навчанні учнів 1—4 класів української мови значне місце посідає мовленнєвий розвиток молодших школярів - уміння висловлюватися в усіх доступних для них формах, типах і стилях мовлення. Важливою ланкою цього багатогранного процесу є розвиток дитячої творчості. Помітна роль у вирішенні означеної проблеми має належати, на мою думку, роботі з матеріалами дитячої періодичної преси.

Загальновідомо, що дитяча преса виконує, передусім, функції популяризації конкретних пізнавальних та соціальних ідей. Зміст дитячих часописів має бути не тільки цікавим для дітей того віку, на який вони орієнтовані, а й містити пізнавальну інформацію, тобто розповідати читачам про нове в житті людей та навколишньому світі, відкриття науки і техніки. При цьому всі матеріали мають пропагувати усталені цінності народу і суспільства в цілому.

Кількість періодичних видань для дітей у державі свідчить про рівень її цивілізованості, культури, інтелекту, а також про перспективи розвитку в майбутньому. Нове покоління має формуватися під впливом гуманістичної державної політики, сім'ї, громадськості та джерел інформації, що гарантують повноцінний всебічний розвиток дитини. Вважаю, що думка про занепад дитячої журналістики у зв'язку із зростанням впливу телебачення є хибною, оскільки телебачення або ж комп'ютер жодною мірою не замінюють періодики. Це різні засоби інформації, що по-різному впливають на інтелектуальну діяльність дитини.

Закономірна, що світ української дитячої преси розширюється. Попри всі економічні, духовні, видавничі негаразди, на сьогодні є понад 50 видів дитячих журналів та газет всеукраїнського рівня. Вони здатні задовольняти най вимогливішого читача. Тематична різноманітність і поліграфічна якість дитячих видань, яскравість і виразність художнього оформлення, які є, передусім, необхідною умовою їх успішного функціонування за обставин ринкової конкуренції, покликані приваблювати малих читачів та їхніх наставників — батьків, учителів, вихователів.

Варто зазначити, що поряд із добре відомими не одному поколінню читачів журнальними назвами додалося багато нових: "Клас!", "Розмалюйко", "Пізнайко", "Словознайка" (з 1990 р.), "Зернятко" (з 1995 р.), Малеча" (з 1998 р.), "Дитяча Академія" (з 2001 р.), "Вулик" (з 2002 р.) і зовсім нове видання — "Пізнайко від 2 до 5" вперше вийшло у світ у січні 2005 року. Останнім часом з'явилося ще декілька найновіших видань, які поки що не набули бажаного розповсюдження. Наприклад, це стосується російськомовних видань "Ухтышка", "Профессор Крейд" та ін. Більшість видань виходить у Києві, але є й винятки - регіональні "Клас!", "Дзвіночок", "Світ дитити", "Зернятко", хоча й у столиці вони добре відомі. Щодо дитячих газет, то їх асортимент не такий великий, як журналів. Відомі нам "Дитяча газета", "Жива вода", "Зірка", "Перченя", "Я сам (а)", "Велика дитяча газета", "Казковий вечір" заслуговують окремої розмови. Але варто згадати, що, крім всеукраїнських газет, починає розвиватися шкільна преса (не звичайні стінгазети, а справжні шкільні видання, цікаві для широкої аудиторії).