Смекни!
smekni.com

Інтерактивні технології навчання (стр. 3 из 4)

- Теорія щодо космічного походження людини;

- Гіпотеза Яна Ліндеберга про походження людини від вторинноводних приматів;

- Гіпотеза Джеймса Уейнскі , який стверджує, що всі народи світу походять від однієї маленької групи доісторичних африканців, пов’язаних між собою кровними узами.

Гра як інтерактивний метод навчання

Гра... Вона входить у життя дитини з раннього віку. Граючись, діти глибше пізнають життя, набувають різних навичок і вмінь. Недарма ж гру називають „восьмим чудом світу”.

„Казка, гра, фантазія – життєдайне джерело дитячого мислення, благородних почуттів та прагнень”, - писав В. Сухомлинський. Активізація пізнавальної активності та розвиток інтелектуального мислення – це ті проблеми, які вирішуються в процесі ігромистецтва, колективної радісної дії вчителя і учнів, у стані емоційної піднесеності. Перевірка знань на уроці, яка відбувається у формі гри, не нав’язується дітям, не викликає у них неприємних відчуттів. Гра висуває до дитини моральні вимоги, виховує почуття справедливості, чесності, відповідальності перед командою, розвиває доброзичливе ставлення один до одного.

Ігри можна використовувати як на певних етапах уроку, так і на окремому занятті. Тривалість гри може біти різною – це залежить від мети, якої хоче досягнути вчитель цією грою.

1. Ланцюжок

Використовується під час вивчення різноманітності живих організмів.

Наприклад під час вивчення класу Ссавці діти по черзі називають ряд та вид тварини. Перемагає той, хто назвав тварину останнім: ряд Хижі, вид Тигр уссурійський – ряд Гризуни, вид миша хатня – ряд Китоподібні, вид Дельфін білобочка...

Також використовується велика кількість різноманітних ігор, наприклад, таких як „Морський бій”, „Біологічний хокей” та ін.


Висновок

Застосування активних та інтерактивних технологій навчання сприяє розвитку навичок критичного мислення та пізнавальних інтересів учнів.

На уроках, де використовуються ці технології, діти почувають себе впевнено, вільно висловлюють свої думки і спокійно сприймають зауваження, адже вони є активними учасниками навчального процесу.

В атмосфері довіри та взаємодопомоги легко робити відкриття, усвідомлювати важливість здобутих знань.

Саме за таких умов можливе виховання особистості, підготовленої до майбутнього, у якому необхідно розв’язувати проблеми та приймати конкретні рішення.

Мозковий штурм спонукає учнів виявляти уяву та творчість, розвиває вміння швидко аналізувати ситуацію.

Дискусія – це широке публічне обговорення якогось спільного питання.

Казка, гра, фантазія – життєдайне джерело дитячого мислення, благородних почуттів та прагнень. (В. Сухомлинський).


Додатки

ТЕМА:ОСНОВНІ ВЛАСТИВОСТІ ОРГАНІЗМІВ. КОРОТКИЙ НАРИС ІСТОРІЇ РОЗВИТКУ БІОЛОГІЇ

МЕТА: розширити знання учнів про біологію як сукупність наук про живі істоти, про їх взаємозв`язки між собою та з умовами навколишнього середовища; з історією розвитку біології.

Основні поняття і терміни: біологія, вірусологія, бактеріологія, мікологія, альгологія, біологія, антологія, іхтіологія, біоінженерія, біоніка.

Обладнання: вологий препарат “Жаба” чи опудало птаха, таблиці: “Гідра”, “Мінливість та спадковість”, “Пристосування”.


СТРУКТУРА УРОКУ, ОСНОВНИЙ ЗМІСТ І МЕТОДИ РОБОТИ

І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ УЧНІВ. (Бесіда).

1. Як би ви пояснили такий вислів: “Біологія – це цілі організми, мільйони молекул. Оце наука!”

ІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

1. Біологія – комплексна наука про живу природу. (Розповідь учителя про галузі біології).

2. Біологія – наука про закономірності живої природи. (Розповідь з елементами бесіди, демонстрування вологого препарату, опудала, таблиць).

a) Симетрія – закономірне, правильне розміщення частин тіла відносно центру (радіальна симетрія) або відносно прямої лінії (двохстороння симетрія).

b) Полярність – протилежність кінцівок тіла: у тварин – передніх і задніх, у рослин – верхніх і нижніх.

c) Циклічність – повторення певних періодів життя: сезонна цікавість, добова циклічність, життєва циклічність ( період від народження до смерті). Циклічність у чергуванні ядерних фаз – диплоїдна, гаплоїдна.

d) Детернізм – визначальність, зумовлена генотипом; закономірність у результаті якої із кожної клітини утворюється певна тканина, певний орган, що відбувається під впливом генотипу і факторів навколишнього середовища.

e) Мінливість – здатність організму змінювати свої ознаки; генотипічна мінливість успадковується, фенотипічна – не успадковується.

f) Спадковість – здатність організму відтворювати собі подібних і передавати наступному поколінню свої властивості та ознаки.

g) Пристосування – відносна доцільність будови і функцій організму, що виникла в наслідок природного добору, який знищує не пристосовані організми до даних умов існування.

h) Закономірність географічного розташування центрів походження культурних рослин – виявлені М. І. Вавиловим в центрі походження культурних рослин зосереджені в тих районах земної кулі, де і сьогодні спостерігається найбільше число різновидів, сортів, мутацій цих рослин, тобто їх, генетична різноманітність.

i) Зональність – закономірне розташування на земній кулі природних зон, що відрізняються кліматом, рослинністю, ґрунтами і тваринним світом. Зони бувають широтні (географічні) та вертикальні (у горах).

j) Єдність живої речовини – жива речовина (біомаса) являє собою не розривну молекулярну – біохімічну єдність, системне ціле з характерними для кожної географічної епохи рисами. Знищення живих видів порушує природну перевагу, що веде за собою різкі зміни молекулярно-біохімічних властивостей живої речовини і не можливість існування видів у тому числі і людини.

3. Короткий нарис історії розвитку біології. (Дидактична гра “Археологи” Учні за допомогою додаткової літератури відшукують дані з приводу окремих запитань і записують їх у зошити).

Дидактична картка № 1.

а)Перші відомості про живі організми, нагромадження первісною людиною (малюнки, фрески);

б) Описовий характер біології (Гіппократ, Аристотель, Теофраст, Гален);

в) Розвиток біології в епоху відродження;

г) Розвиток біології в епоху середньовіччя;

д) ХУІІІ ст. - початок розвитку біології, зоології, анатомії та фізіології людини, як самостійних наук;

е) Відкриття основних закономірностей в біології ХІХ ст..

є) Сучасна біологія, її основні галузі: біотехнологія, генна інженерія.

ІІІ. ЗАСВОЄННЯ НАБУТИХ ЗНАНЬ. (дидактична гра “Поле чудес” (аналог телегри “Поле чудес”)). Для цього вчитель вивішує на дошці табло з закритими словами-термінами, які були вивчені під час уроку, а учні їх відгадують.

ІУ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

Вивчити конспект з зошита; статтю з підручника “Біологія – комплексна наука про живу природу”(Вступ). Підготувати повідомлення про біографію вчених-біологів України.


ТЕМА: ВИДАТНІ ВЧЕНІ – БІОЛОГИ УКРАЇНИ. МЕТОДИ БІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ. РІВНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИВОЇ МАТЕРІЇ

МЕТА: Ознайомити з деякими відомостями про життя і діяльність видатних учених, які працювали в галузі біології на території України. Дати поняття про рівні організації живої матерії. Розширити поняття про основні біологічні методи біології (описовий, порівняльний, експериментальний, статистичний, моделювання).

Основні поняття і терміни: порівняльно-описовий, статистичний, експериментальний методи; лабораторні експерименти; моніторинг, науковий факт, життєдіяльність; рівні життя: молекулярний, клітинний, популяційно-видовий, біосферно-біоценотичний; біогеоценоз; жива матерія, обмін речовин, ріст, розмноження, подразливість, саморегуляція.

Обладнання: Портрети видатних вчених-біологів; таблиці: “Віруси”, “Гриби”, “Риби”, “Яблуня”, “Природні угрупування”, “Вид”; гербарії рослин одного виду; словники-тлумачники.

СТРУКТУРА УРОКУ, ОСНОВНИЙ ЗМІСТ І МЕТОДИ РОБОТИ

І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ (бесіда).

1. Як людина вивчає природу ?

2. Які ви знаєте галузі біології?

3. Яких ви знаєте вчених-біологів України?

ІІ. ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ. ( “Цікавий біологічний диктант” дидактична гра) Учням необхідно записати лише термін в той час коли вчитель зачитує саме визначення)

1) Біологія – наука про закономірності живої природи.

2) Симетрія – закономірне, правильне розміщення частин тіла відносно центру.

3) Циклічність – повторення певних періодів життя: сезонна цікавість, добова циклічність, життєва циклічність .

4) Пристосування – відносна доцільність будови і функцій організму, що виникла в наслідок природного добору, який знищує не пристосовані організми до даних умов існування.

5) Зональність – закономірне розташування на земній кулі природних зон, що відрізняються кліматом, рослинністю, ґрунтами і тваринним світом..

6) Спадковість – здатність організму відтворювати собі подібних і передавати наступному поколінню свої властивості та ознаки.

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

1. Дидактична гра “Видатні вчені-біологи”. Для цієї гри було дано завдання, на попередньому уроці, підготувати повідомлення про біографію вчених-біологів України. Учні по-черзі розповідають короткі дані про вчених, інші доповнюють і записують короткі дані у зошити.

1. Життя – це багаторівнева відкрита система (Бесіда. Складання схеми).

a) Що ви знаєте про віруси?

b) Про найпростіші організми?

c) Про тварин, про рослин?

d) Чи можуть ці організми жити ізольовано від живої і неживої матерії?

e) Зробіть висновки про те, на якому рівні організації перебувають віруси, найпростіші, багатоклітинні організми, рослини, гриби і запишіть у зошит.

Рівні організації живої матерії:

- Молекулярний (віруси);

- Клітинний (Одноклітинні, рослини, гриби);

- Організмів (багатоклітинні);

- Популяційно-видовий;

- Біогеоценотичний;