фізичне вдосконалення, розвиток потреби у здоровому способі життя - озброєння знаннями про роль фізичної культури в житті людини, фізичне, духовне і психологічне загартування, вироблення відповідального ставлення до свого здоров'я; гармонійний розвиток духовного, фізичного та психічного здоров'я;
статеве виховання учнів, підготовка їх до сімейного життя, формування культури сімейних і статевих відносин.
Професійно-технічні заклади освіти
Полягають передусім у формуванні національно свідомих трудівників, що вміють будувати своє життя в умовах ринку. Це має бути досягнуто через:
формування особистості майбутнього кваліфікованого робітника, для якого характерні почуття господаря, високий ступінь трудової активності, ініціативності та підприємливості, бажання працювати на користь суспільства, примножувати трудові традиції рідного народу,
підготовка молоді до самостійної діяльності в нових умовах господарювання, виховання дбайливого ставлення до приватної, суспільної та державної власності, природних багатств України;
розвиток і закріплення в учнів інтересу до обраної професії, професійного мислення, стимулювання подальшого набуття знань та вдосконалення своєї кваліфікації;
формування правової культури, розвиток правосвідомості та громадянської відповідальності, потреби в оволодінні державною мовою; виховання непримиренного ставлення до антигромадських проявів, злочинності та порушень правопорядку, готовності до боротьби з ними;
вироблення у майбутніх працівників наукового світогляду, національної свідомості та соціальної активності, сприяння їх самовизначенню та громадянському становленню шляхом включення у систему суспільних зв'язків;
прищеплення учням культури поведінки та спілкування, навчання способам розв'язання конфліктів всередині колективу та в суспільстві;
психологічна підготовка молоді до сімейного життя; прищеплення морально чистих, гуманних, доброзичливих взаємовідносин, побудованих на взаємоповазі та відповідальності юнаків та дівчат.
Позашкільні заклади освіти
Визначальним тут є забезпечення потреб особистості в самореалізації, підвищення інтелектуального, фізичного, емоційного рівня вихованців шляхом їх участі у різних видах самостійної творчої діяльності. Для цього у позашкільних закладах вирішуються наступні завдання:
пошук, розвиток та підтримка юних талантів, виховання творчої еліти у різних галузях суспільного життя, стимулювання творчого самовдосконалення дітей та молоді;
створення умов для одержання вихованцями позашкільної освіти, набуття ними умінь і навичок шляхом участі у творчих об'єднаннях за інтересами, сприяння їх допрофесійній підготовці та професійному самовизначенню, відповідно до інтересів і здібностей;
організація змістовного дозвілля дітей і молоді з урахуванням їх інтересів на основі ініціативи та самодіяльності вихованців;
формування у дітей та юнацтва національної самосвідомості, активної громадянської позиції, розвиток соціальної активності через різні форми дитячого самоврядування;
створення найбільш сприятливих умов для емоційної і психологічної захищеності, душевного комфорту, потреб вихованців у позитивних емоціях, радості, доброзичливості, успіху, творчого самоствердження;
виховання у дітей і молоді дбайливого ставлення та збереження природних багатств України, залучення їх до активної еколого-натуралістичної та природоохоронної діяльності;
виховання здорової, фізично розвиненої особистості, формування основ знань і навичок здорового способу життя;
виховання естетичних смаків у дітей та молоді, залучення їх до народної творчості, оволодіння народними ремеслами, збагачення культурними цінностями скарбниці українського народу.
Вищі навчальні заклади
Вищі навчальні заклади мають здійснювати підготовку свідомої національної інтелігенції, сприяти оновленню і збагаченню інтелектуального генофонду нації, вихованню її духовної еліти, примножувати культурний потенціал, який забезпечить високу ефективність діяльності майбутніх спеціалістів. Це може бути досягнуто через:
виховання майбутніх спеціалістів авторитетними, високоосвіченими людьми, носіями високої загальної, світоглядної, політичної, професійної, правової, інтелектуальної, соціально-психологічної, емоційної, естетичної, фізичної та екологічної культури;
створення необхідних умов для вільного розвитку особистості студента, його мислення і загальної культури шляхом залучення до різноманітних видів творчої діяльності (науково-дослідної, технічної, культурно-просвітницької, громадської, оздоровчо-спортивної, правоохоронної та ін.);
збагачення естетичного досвіду студентів шляхом участі їх у відродженні забутих та створенні нових національно-культурних традицій регіону, міста, вищого навчального закладу, розвиток художніх здібностей студентів;
формування “Я”-концепції людини-творця на основі самоосвіти, саморозвитку, самовиховання, самовдосконалення, моральної самозавершеності;
пропаганду здорового способу життя, запобігання вживанню студентами алкоголю, наркотиків, викорінення шкідливих звичок.
Основні шляхи реалізації концепції
Ефективність даної концепції залежить від повноти її реалізації у конкретному навчально-виховному закладі, установі освіти. Найбільшу вагу тут матимуть наступні пріоритети: підвищення професіоналізму вихователів, організаційне, фінансове та науково-методичне забезпечення, інтеграцію у світовий освітянський простір.
Підвищення професіоналізму вихователів
Організація на базі обласних інститутів післядипломної освіти гнучкої, оперативної злагодженої системи науково-теоретичної і методичною підготовки та перепідготовки педагогів, психологів, соціальних працівників освіти, постійне оновлення й удосконалення її змісту, форм і методів:
запровадження у вищих педагогічних навчальних закладах курсів "методика роботи класного керівника", "соціальна педагогіка", "основи практичної психології" та ін., використавши для цього кращі вітчизняні й закордонні методичні розробки;
організація на базі кращих освітянських закладів експериментальних центрів для опрацювання виховних інновацій, пропаганда передового досвіду творчих педагогічних працівників виховної роботи;
розробка методик діагностики ефективності виховної роботи та запровадження їх у практику, врахування результатів діагностики у процесі атестації педагогічних працівників;
включення виховних питань в атестаційні вимоги до педагогічних працівників.
Організаційне забезпечення
Вирішення питання про матеріальне стимулювання педагогів, що виконують виховну роботу;
створення та організація роботи соціально-психологічної служби, Українського центру практичної психології і соціальної роботи в освіті, проведення діагностики вихованості дітей та молоді, використання її результатів для корекції поведінки вихованців та удосконалення навчально-виховного процесу;
запровадження у вищих навчальних закладах посади проректора з гуманітарних дисциплін та виховання, підпорядкувавши йому відповідні кафедри, відділи, клуби, спортивні секції та ін.;
об'єднання зусиль та координація державних і громадських інституцій у вихованні молоді, сприяння діяльності дитячих та юнацьких самодіяльних організацій;
підтримка діяльності різноманітних дитячих і молодіжних об'єднань за інтересами, позашкільних освітньо-виховних закладів;
залучення до виховної роботи в школах, позашкільних установах та професійних закладах висококваліфікованих і талановитих народних умільців, батьків, представників громадськості, національної наукової, культурної та мистецької еліти.
Науково-методичне забезпечення
Розробка теоретико-методологічних аспектів безперервної системи виховання, застосування оригінальних психолого-педагогічних технологій, нових підходів, виховних систем, форм і методів виховання, що відповідають сучасним вимогам;
розробка науково-методичного забезпечення підготовки вихователів, соціальних працівників та психологів у вищих навчальних закладах;
видання методичних посібників для практикуючих психологів, соціальних працівників, класних керівників та керівників освіти з актуальних проблем виховання;
видання фахового журналу "Соціальна робота і практична психологія освіти";
організація та забезпечення психолого-педагогічного всеобучу батьків з метою підвищення ефективності родинного виховання;
використання засобів масової інформації у висвітленні досвіду виховання дітей і молоді.
Інтеграція у світовий освітянський простір
Вивчення досвіду організації, змісту та методів діяльності соціальних працівників освіти розвинутих країн;
проведення міжнародних конференцій, семінарів, тренінгів з актуальних проблем практичної психологи, соціальної роботи і виховання;
налагодження контактів з міжнародними організаціями (ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ та ін.) та забезпечення спільної з ними діяльності;
придбання, переклад та видання науково-методичної літератури з проблем виховання;
організація та здійснення спільних проектів з актуальних проблем соціальної роботи в освіті і практичної психології;
залучення закордонних спеціалістів з практичної психології та соціальної роботи для надання консультативної і методичної допомоги.