Смекни!
smekni.com

Методи тестування у дидактичних дослідженнях (стр. 2 из 2)

3. Вимоги та рекомендації до складання тестів

1. Відповідність джерелам інформації, якими користуються учні: вимога відповідності змісту та об'єму отриманої учнями інформації.

Складаючи або використовуючи готові тести з вибірковими відповідями, викладач повинен скрупульозно перевірити відповідність наявних у них формулювань, термінів, буквених позначень, кількісних даних, графічних побудов тощо тим підручникам та посібникам, конспектам лекцій та інструкціям, ДСТУ і технічним умовам, якими в процесі вивчення цієї інформації користувались учні.

2. Завдання повинно вимагати від учня вирішення лише одного питання (вимога простоти). Виконання цієї вимоги перешкоджає непотрібному ускладненню процедури контролю.

3. Формулювання запитання тесту повинно вичерпно пояснювати поставлене перед учнями завдання, разом з тим мова і терміни, способи та індексація позначень, графічні зображення та ілюстрації завдання і відповідей повинні бути безумовно та однаково (однозначно) зрозумілими всім учням (вимога однозначності завдання).

Детальність запитання (завдання) та лаконічність відповідей. Ця вимога ставиться не лише з точки зору зручності оформлення завдання та скорочення його друкованого об'єму (запитання одне, а відповідей багато), але й для того, щоб учень, який вивчає наступні варіанти відповідей, зміг утримати в пам'яті попередні.

5. Ідентичність всіх відповідей за формою, змістом, об'ємом, кількістю запропонованих позицій .

Зауважено, що учні, розглядаючи відповіді, при деякій невпевненості віддають перевагу відповіді, у якій "більше написано".

Дотримання викладачем вимоги ідентичності позбавить учнів від безглуздих помилок, підсилить їх упевненість у тому, що при тестовому контролі потрібні тверді знання, а не інтуїція, що дозволить вгадати правильну відповідь без достатньо серйозної підготовки.

6. Оптимальне число відповідей – чотири. Чим більше відповідей, тим менша імовірність вгадування правильної відповіді. Але доводиться враховувати, що при великій кількості відповідей скласти завдання значно важче. Наприклад, витрати часу на розробку тесту з п'ятьма відповідями приблизно вдвічі більші, ніж з чотирма.

Збільшення кількості відповідей не пропорційне темпу зниження імовірності вгадування. Так, при двох відповідях імовірність вгадування дорівнює 50%, а при трьох - 33%. Зниження імовірності складає 17%. При переході від трьох відповідей до чотирьох імовірність вгадування знизиться до 25% (тобто на 8%). Легко простежити, що перехід від чотирьох відповідей до п'яти понизиться лише на 3%, від п'яти до шести - лише на 3,4%.

Крім того, як показали експерименти, при числі відповідей більше 4-6 (у залежності від їх змісту та об'єму) учень, аналізуючи останні відповіді, забуває, не затримує в пам'яті перші, і змушений знову до них повертатись. При найпростіших та лаконічних відповідях їх число не повинно перевищувати семи. Таким чином, збільшення кількості вибіркових відповідей більш ніж чотири приводить до різкого підвищення трудоємності складання тесту при незначному зниженні імовірності вгадування у поєднанні з ускладненням процедури контролю.

7. Граматична та логічна відповідність відповідей питанню (завданню). Наведемо приклад граматичної невідповідності:Запитання: При яких способах контролю досягають активізації всіх учнів групи?Відповіді: Усне опитування, контрольна робота + ; комбінований контроль; тестовий контроль +.Запитання вимагає відповідей в орудному відмінку, вони є в називному. До вказаних відповідей було б правильніше сформулювати запитання так: “Які способи контролю забезпечують активізацію всіх учнів групи?”

8. Робота учня над контрольним завданням повинна бути продовженням навчання. Тому цілком не прийнятні абсурдні, явно або очевидно неправильні відповіді. Як показують дослідження, вони не приводять учнів до засвоєння помилкових (негативних) відомостей, але дають їм можливість без будь-якої праці, не запам'ятовуючи (вірніше, не згадуючи) засвоєної інформації або навіть не засвоївши її, визначити неправильні відповіді й легко "вгадати" правильну відповідь. Такі неприйнятні тести є також з цілком правильними відповідями, вибір яких цілком очевидний.

Наведемо кілька прикладів тестів, у яких допущені помилки. Приклад тесту з абсурдною відповіддю (яка взагалі не має змісту або не має ніякого відношення до тематики запитання): Як називають рівень засвоєння, що характеризується тим, що учень може повторити інформацію, виконати дії, засвоєні при навчанні?

Відповіді: Ознайомлення; відтворення +; уміння; транскрипція. Підкреслене слово взагалі немає ніякого відношення до дидактики.

Приклад тесту з явно неправильною відповіддю: Як називають ступінь абстракції, яка характеризується констатуючим викладом явища?

Відповіді: Описова +; якісна; кількісна; аудіовізуальна. Остання відповідь - явно неправильна; вона стосується не ступіней абстракції, а технічних засобів інформації.

Приклад тесту з очевидно неправильною відповіддю: Як називають дії, при яких учень виконує програму, розроблену в ході орієнтовних дій?

Відповіді: Орієнтовні дії; виконавські дії +; контрольні дії.

Із самого формулювання видно, що перша відповідь не може бути правильною.

Приклад тесту з очевидно правильною відповіддю: Як називають різновид рівня засвоєння, при досягненні якого учень може буквально відтворити інформацію?

Відповіді: Пізнання; розрізнення; співставлення; буквальне відтворення +.

Правильність останнього із наведених відповідей очевидно виходить із тексту запитання.

9. Навчальна функція тесту з одиничним вибором вдало виконується в тому випадку, якщо в списку відповідей всі, за винятком однієї, правильні, а в запитанні міститься вказівка про необхідність знайти неправильну відповідь.

10. Успішно реалізується навчальна функція і при постановці завдання яке вимагає (потребує) негативної відповіді.

11. Ще більш вдало реалізується навчальна функція при варіанті завдання, у якому немає неправильних відповідей - всі вони відповідають завданню, але одна з них є вагомішою.

Наприклад:Запитання: Із перелічених переваг способів тестового контролю вкажітьвластиву тільки цим способам. Відповіді: Ефективність використання аудиторного часу; малі витрати часу на перевірку; об'єктивність +; активізація всіх учнів.

Рекомендована література

1. Аванесов B.C. Тесты в социологическом исследовании. - М., 1982.

2. Берштейн М.С. К методике составления и проверки тестов // Вопросы психологии.- 1968. -№1.

3. Беспалько В.П., Татур Ю.Г. Системно-методическое обеспечение учебно-воспитательного процесса подготовки специалистов. - М.:Высшая школа, 1989.

4. Гуревич К.М. Тесты в психологии и педагогике //Новые исследования в педагогических науках. - М., 1969.

5. Ерецкий М.И. Совершенствование обучения в техникуме: Учеб.-метод. пособие. -М.:Высшая школа, 1987.

6. Ерецкий М.И., Пороцкий. Э.С. Проверка знаний, умений и навыков. -М.: Высшая школа, 1978.

7. Методы педагогических исследований /Под ред. А.И.Пискунова, Г.В.Воробьёва.-М.:Педагогика, 1979.

8. Оконь В. Введение в общую дидактику. -М.:Высшая школа, 1990.