Дякую за урок.
VI. Домашнє завдання
• Повторити матеріал сьогоднішнього завдання.
• Козловський Е. Norton Commander 4.0. – глава 4.
3. Індивідуальне завдання з поглибленим вивченням одного з аспектів професійного навчання.Роль майстра виробничого навчання
у формуванні учнівського колективу
3.1 Введення
Провідна роль у вдосконаленні системи профтехосвіти та прискоренні навчально-виховного процесу належить майстрам виробничого навчання (ВН), головним постачальникам робочої зміни. Характерні риси більшості з них – компетентність і високий професіоналізм, відповідальність за доручену справу, здатність навчати і виховувати учнів, вести за собою учнівський колектив. Вони покликані передати юнакам та дівчатам свої знання та досвід, виховати активну життєву позицію, сформувати особистість, прищепити високі морально-етичні якості.
Майстер багато в чому вирішує питання створення працездатного і згуртованого учнівського колективу, що характеризується здоровим психологічним кліматом, високим моральним рівнем колективістичних громадських відносин.
3.2 Поняття колективу
Колектив – це група людей, яких об’єднують спільні цілі, що мають цілий сенс, і спільна діяльність, в процесі якої її учасники вступають у визначенні відносин, що характеризуються правильним розподілом між ними функцій відповідальності і залежності, при постійній взаємній підтримці та товариської взаємодопомоги. Саме поняття «колектив учнів» є певною мірою умовним, тому що в діяльності будь-якого учнівського колективу завжди приймають участь дорослі. Без цілеспрямованого керівництва з боку дорослих учнівський колектив функціонувати не може.
Відносини в згуртованому учнівському колективі характеризуються єдністю інтересів і взаємодопомогою, взаємною відповідальністю, піклуванням один про одного, повагою до гідності товаришів, умінням підпорядкування членів колективу вповноваженим, відповідальним за певні ділянки роботи, встановленням ділових контактів учнів з громадськими та виробничими колективами, зміцненням дружби і інтернаціональних відносин з учнями технікумів інших держав.
Існують різні типи колективів:
• навчально-виховні різного типу навчальних закладів;
• за інтересами учнів, вільного спілкування;
• перевиховання в спеціальних установах.
Взаємовідносини особистості і колективу різноманітні. Можна виділити два основних аспекти: вплив колективу на особистість і вплив особистості на колектив.
Вплив колективу на особистість
Колектив зацікавлений у всебічному розвитку особистості, тому що від повноти і багатства кожної особистості, кожного члена колективу залежить розвиток усього колективу.
По відношенню до особистості колектив виконує ряд функцій. По-перше, при-спілкує її до ідейних, моральних, естетичних та інших цінностей. Цю функцію він виконує остільки, оскільки є відкритою соціальною системою, і свої цілі, завдання привносить з товариства (він може виробляти їх і співвідносити з суспільними). По-друге, вплив колективу на особистість виявляється у виховній і корекційній функції. Колективний вплив, думка, переконання, роз’яснення, критика, змагання – ось далеко не повний перелік заходів, що перебувають в розпорядженні колективу.
Особливо важливе значення набуває колектив у перевихованні індивіда. Він раніше помічає відхилення в поведінці і психічному складі, чим сама особистість.
Вплив особистості на колектив
Міра впливу особистості на колектив виражається в категоріях авторитету, керівництва, лідерства.
Авторитет – суспільне визнання особистості, оцінка колективом відповідності суб’єктивних якостей людини об’єктивним вимогам діяльності.
Авторитетність, перш за все, залежить від особистих якостей людини. Великі знання, багатий життєвий досвід, вироблені уміння і навички – усе це виділяє людину серед інших. До думки такої людини прислухаються, до неї звертаються за порадою, допомогою.
Проте бувають «фальшиві» авторитети. У цьому випадку людино приписують більше заслуг, ніж він насправді їх має.
Авторитетна особистість не обов’язково є керівником. Вона може бути і часто буває рядовим членом колективу, але й у своїй рядовий ролі дуже впливає на життя, згуртованість даної спільності.
Поряд з поняттям «керівництво» в соціальній психології останнім часом широко використовується поняття «лідерство». Деякі психологи ототожнюють дані поняття. Більшість же розділяє, вбачаючи в кожному з них щось своєрідність.
По-перше, лідерство виникає переважно в неофіційній групі, при відповідних відносинах. Керівництво відображає ставлення відповідальності.
По-друге, лідерство переважно з’являється в малих групах, керівництво у великих спільнотах, оскільки йому необхідно підтримувати зв'язок із вищим керівництвом.
По-третє, лідер висувається стихійно, керівник засновується системою організацій та інститутів.
По-четверте, авторитет лідера заснований на особистому його впливі, керівника – не тільки на особистому впливі, але і на санкціях, наданих йому підприємствами.
Вплив майстра ПЗ на колективу
Майстри ПЗ, перш за все, несуть відповідальність за навчання, суспільну роботу та моральний клімат у колективі. Майстри ПЗ не несуть прямої відповідальності за взаємні симпатії або антипатії учнів.
Разом з тим, не можна не погодитися, що особисті взаємини – дуже важний момент життя колективу: вони досить сильно впливають на результати його роботи. Психологічний клімат, в характеристику якого входять особисті взаємини членів колективу та пов’язані з ними норми і ціннісні орієнтації, також повинен регулюватися як у загальних інтересах, так і в інтересах кожного учня. Це завдання зазвичай беруть на себе лідери, у ролі яких можуть виступати офіційні керівники, якщо вони мають достатній неформальним автори-тетом.
Майстер ПО повинен завжди бути безумовно об’єктивним людиною, однаково ставитися до всіх учням незалежно від своїх особистих симпатій і антипатій. Він же, як лідер, який повинен бути, навпаки, суб’єктивним (у хорошому сенсі цього слова) людиною, тобто, позитивно, емоційно, упереджено ставитися до учнів, близько до серця приймати все, що хвилює їх, співчувати та переживати.
Тільки при хорошому особисте ставлення до людей можна стати для них лідером, домогтися поваги та довіри, неофіційного визнання.
3.3 Учнівський колектив та його формування
Для особистості учня учнівський колектив – це своєрідна модель суспільства. Він необхідний суспільству як інструмент виховання, щоб з його допомогою «розмістити» в учні «державу», ту саму державу, якій властиві визначенням принципи, соціальні норми, в якому педагоги готують своїх вихованців. Учнівський колектив як модель суспільства характеризується властивими суспільству відносинами, атмосферою людських ціннісних орієнтацій.
Крім того, школярський колектив для особистості учня є соціальним мікросередовищем, своєрідним середовищем проживання: учень не може повністю розвиватися поза спілкування з однолітками. Вся його діяльність (навчання, працю, дозвілля) відчувається переважно в колективі навчального закладу, позашкільних установах. Середовище, в якому обертається учень, може бути сприятливою і несприятливою. Якщо вона несприятлива для всебічного розвитку учня, він витрачає значну сили або на пристосування до неї, або на боротьбу. При наявності сприятливого середовища найбільш повно розвивається індивідуальність, творчі здібності учня.
Будучи сполучною ланкою між суспільством і особистістю учня, колектив перетворює вплив навколишнього середовища. У результаті в колективі відбувається трансформація масового впливу з метою виховання особистості учня.
У колективі в процесі спільної діяльності, спільних переживань виникає емоційне зараження, в результаті чого учень глибше відчуває, яскравіше переживає події, що відбуваються, переживає почуття радості від праці, спілкування, збагачується внутрішній світ взаємною інформацією і створюється так зване поле інтелектуально-моральної напруги, що самим істотним чином впливає на формування уявлень, поглядів і прагнень учнів.
Особливо велика роль учнівського колективу у формуванні громадянської самосвідомості в очах однолітків та дорослих. У своїй діяльності він шукає сприятливе середовище для самоствердження себе як особистості. У колективі учнів він чи знаходить суспільне визнання своїх наявних чи уявних гідностей, або засудження товаришами своїх дій, вчиться відстоювати свою думку, свою життєву позицію. Тому колектив учнів є тим середовищем, в якому може відбутися самоствердження особистості учня, а в силу цього – могутнім засобом його індивідуального розвитку.
Для згуртування учнівського колективу дуже важливо спільне переживання хлопців під час предметних олімпіад, спортивних змагань, підготовки і проведення зборів, вечорів. Колективні емоційні переживання, які супроводжують різноманітну громадську діяльність учнів, сприяють формуванню колективу, зближують між собою учнів, навчають їх відчувати біль і радість іншого.
Учнівський колектив є потужним чинником впливу на окремих мало-дисциплінованих учнів, допомагає в проведенні заходів виховного характеру, в організації громадської роботи, допомоги відсталим учням і т. п.
У цьому випадку зазвичай мається на увазі більш-менш дружний організований досвідченим вихователем колектив, і ця згуртованість розглядається як важливий виховний фактор. Але такого типу колектив учнів ще не є виховним колективом. Виховний колектив, по Макаренко, – це наукова установа вихованого процесу. Чи не звичайний колектив, який ми звикли уявляти собі, нехай навіть найкращий, самий організований і піднесений, що склався в ході життєвої діяльної тієї чи іншої об’єднаної групи людей, а спеціально з педагогічними цілями науково організований виховний колектив.