Смекни!
smekni.com

Основні принципи та нетрадиційні методи викладання українського народознавства в школі (стр. 3 из 4)

7. Метод сімейної конкуренції. Народознавство, на відміну від інших шкільних дисциплін, міцно пов’язане з сім’єю . Адже учні вивчають свій родовід, сімейні обряди, звичаї, традиції, обов’язки чоловіка та дружини, сімейну культуру. На всіх уроках, присвячених сім’ї, я застосовую метод сімейної конкуренції, тобто вчу пишатися своїй родом, оцінювати позитивне й негативне в сім’ї, виховую прагнення будувати міцну сім’ю в майбутньому. Наприклад, на уроці "зелена аптека. Лікарські рослини, їх збирання, сушіння, зберігання і використання" відповіді учнів відбивають ставлення їхніх сімей до збирання лікарських рослин. Вони розповідають чи займаються цією справою їхні батьки, чи ні. І коли хтось, хвалиться татом чи мамою, а іншому нічим похвалитися, то в учня виникає бажання пропагувати й у власній родині збирання лікарських рослин. На уроці "Догляд та садом" пропонується учням поділитися, як їхні сім’ї ставляться до саду, чи насаджують вони дерева? Які сорти в їхньому саду? Якими рецептами варення чи повидла користуються в сім’ях учнів? Деякі діти з радістю слухають однокласників. Саме в цю хвилину я впевнена, що вони скажуть своїм батькам: "Давайте посадимо сад", тобто метод сімейної конкуренції породжуватиме здорове змагання. Саме в школі ми мусимо викорінювати оту жалюгідну міщанську сімейну конкуренцію: "А у нас німецька стінка! А ми не носимо вітчизняних речей" та ін. Навпаки, необхідно прищеплювати конкуренцію господарювання, працелюбності. На превеликий жаль, на Україні занадто сильною є конкуренція нечесного бізнесу; хто хитріший, хто жадібніший, хто більше вхопить, той і живе краще. Таку психологію слід ламати ще в дитинстві, щоб вся наша держава не перетворилися на невпорядкований ринок, де довічним дефіцитом залишаться культура, людська гідність, повага до людини праці. Цей метод включає прийоми порівняння, встановлення аналогій, конкретизації, виділення найзначущішого в навчальному матеріалі.

8. Метод статевої переваги.

Якщо виходити з того, кому більше потрібні знання про вишивання - дівчинці чи хлопчику, то переконуєшся, що на деяких уроках учитель повинен вимагати міцніших знань від якоїсь однієї статі. Наприклад, перевіряючи домашнє завдання з теми „мисливство”, я опитую юнаків, а з теми "Художнє ткацтво" - дівчат. Для учнів це теж важливо, адже хлопчиків спід схиляти до чоловічого господарювання, а дівчаток - до жіночого. Згадаймо, на чому саме відсікали пуповину баба-повитута хлопчику й дівчинці? Отож і вчитель не повинен забувати, для чого народжуються хлопчики й дівчата та вимагати тих знань, яких вони потребуватимуть у житті. Тут застосовано прийом розподілу знань відповідно до раціонального використання учнями.

9. Метод природного цілителя. Від екології залежить життя людини, держави й цілої планети. У кожному класі, у кожному семестрі є уроки, коли ми вчимо дітей берегти природу рідного краю. Народознавство розкриває учням очі на красу рідної землі й на її біль. І воно ж закликає учнів бути і її цілителями. Ось тому на уроках про сосну, хміль, калину, сад, грушу та ін. У цьому випадку застосовую прийом інструктажу про завдання й порядок його виконання.

10. Метод навчання за народним календарем.

Учитель застосовує цей метод, вибираючи найрізноманітніші прийоми навчання. Наприклад, я проводжу "святолік", присвячений святу Покрова Богородиці. По-перше, розповідається історія походження свята, по-друге діти ознайомлюються з його звичаями, по-третє висвітлюється матеріал про Богородицю як покровительку запорізьких козаків. Тут я використовую прийомі інструктажу, формування навчальних гіпотез про причини явищ, про зв’язок між поняттями. Наведу інший приклад.

Якщо я застосовую метод на уроці „День святого Юрія. Обходи полів, вигін худоби та обряди вівчарства. Ворожіння й господарська магія", то знайомлю учнів з іконописом, з легендами про святого Юрія, про обряди та звичаї свята,про святкування Юрія (Георгія) в інших народів. Тому можна стверджувати, що метод навчання за народним календарем є домінуючим у цілій групі методів, які застосовуються на уроці, є сукупністю групи прийомів, що використовуються для успішного навчання. Це й прийом передачі вчителем та запам’ятовування учнями навчальної інформації/запам'ятовування за асоціацією/, і прийом інструктажу учнів,і прийом виділення найзначущішого в навчальному матеріалі, і прийом конкретизації знань.


4. Методи навчання,спрямовані на формування особистості

1. Метод оцінки "авансом". Я називаю його ще методом довіри до учня. Він полягає в тому, що я ставлю оцінку учневі наперед і обов'язково на його бажання. Це можна робити на попередньому уроці й тоді учень вивчає матеріал охоче, надійно, щоб не похитнути віри вчителя. Та й хіба важливо при перевірці домашнього завдання оголошувати оцінку? Головне, що дитина демонструє міцні знання, одночасно формуючи в собі почуття відповідальності, привчаючись поважати довіру людей.

2. Метод особистого прикладу. Часто на уроках я кажу учням:"Намалюйте, як намалювала я", "Послухайте, який вірш написала я,постарайтесь самі написати вірш", "Полюбіть це так сильно, як люблю я " . Можливо, дехто заперечить і навіть припише мені культ власної особи. Ні! Цей метод я застосовую тоді, коли необхідно навчити учнів любити мистецтво, свою країну, свою матір. Наприклад, я вчу любові готувати хліб. Кажу: "Подивіться,який красивий хліб - як сонце. Ви чуєте, як пахне він! Коли я виймаю хліб з духовки, то цілую його. Поцілуйте й ви це сонце". На уроці "рідне поле. Вивчення творчості Катерини Білокур"я даю завдання намалювати квіти, як намалювала Катерина і як намалювала я. Деякі малюнки по пам’яті дуже вражають схожістю форми, кольору, тону!Я вчу учнів слухати і журливу пісню, переймаючись її змістом, попередивши: "Подивіться, як слухаю цю пісню я ". На уроці в дев'ятому класі, присвяченому тополі, я прошу учнів: "Заспівайте пісню "Виростеш ти сину" так спокійно, сумно і міцно, як я", а пісню "Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси" з глибоким чуттям. І учні співають так, як я показала.

Прийоми: встановлення аналогії та виділення найзначущішого в навчальному матеріалі.

3. Метод спілкування із совістю.

Як привчити дітей шанувати один одного, все, що оточує їх, природу, багатство народу? Як привчити ненавидіти байдужість, безладдя, хаос у житті?На допомогу беру цей метод. Коли учень повинен навчитися тримати в чистоті своє житло, свій одяг, свою вулицю, рідне місто, то він сам орудує "своєю совістю", а не хтось інший виступає за нього.

Прийоми: організація інсценування на уроці та логічне мислення.

4. Метод позитивної самовпевненості. Коли ми говоримо про те,що саме формує особистість з її яскраво вираженим самобутнім "я",то повинні знати способи цього формування. Одним із них є метод позитивної самовпевненості. Студенти педвузу, колеги часто дивуються вільному, але такому, що завжди тримається у межах дозволеного,спілкуванню учнів зі мною на уроці. І мене це приваблює, оскільки свідчить про те, що дитина вірить у себе. Прийом навчання: сплановане завдання для конкретного учня.

5. Метод торжества ідей. Дитячі голови завжди переповнені фантазією, домислами, мріями, ідеями. Ось чому я дат учням можливість висловити свої ідеї в корисному руслі. Наприклад, я кажу так:"Даю вам три хвилинки часу подумати, як цікаво можна провести урок на тему "Традиційні ярмарки нашого міста. Участь школярів у ярмарках: конкурси народного костюма, художня самодіяльність, продаж виготовлених власноручно речей. Практичне заняття". Учні пропонують свої ідеї:

Той один, чия ідея перемогла в конкурсі, торжествує. Іноді ми говоримо про талановитих, винахідливих людей: "Це не людина, а банк ідей". Де ж беруться такі люди? Вони виростають за шкільною партою. Завдання вчителя - виявити їх як найраніше. Тут використано прийом створення проблемної ситуації.

6. Метод навчання "в борг". Іноді на уроці трапляється така ситуація, коли учень не виконав домашнього завдання. Як бути? Ставити йому те, що заслужив і відбивати бажання вчитися? Чи, може,дати дитині шанс вийти з неприємної ситуації, усвідомити свою безвідповідальність? Коли з дорослою людиною трапляється неприємність,їй хочеться з кимсь поділитися, відчути чиюсь підтримку. Так само почувають себе й діти. Тому я й застосовую метод навчання "в борг". Учень, який чогось не вивчив, "позичає" знання в однокласників. Недуже чесно? Не згодна. По-перше, він усе-таки прослухає матеріал,який не вивчив. По-друге, він заробить оцінку "в борг" і в щоденнику, і в журналі, відтак на наступному уроці він підготує і цей,і новий матеріал, щоб "віддати борг". Цей метод виховує чесність. Тоді вже оцінку в журналі та щоденнику заробить той учень, який виручив. Обоє будуть задоволені, Обоє матимуть добру оцінку. Ніхто не втратить бажання йти до школи, не червонітиме перед однокласниками й батьками. Кожен віритиме в людську доброту. Якщо ж учень не відпрацює вчасно позичене хоч один раз, то більш ніхто не виручить його. І це корисно пам’ятати дитині. У цьому методі використано прийом вирішення проблемної ситуації.

7. Метод добросусідства. Взаємодопомога - традиційна риса сусідів в Україні. З метою прищеплення її дітям, я вибираю цей метод з "Банку особистих методів". Наприклад, учень відповідає добре, але хоче мати "відмінно". Його сусід, і лише він, має право допомогти. Він доповняє відповідь і заробляє ще один бал для товариша. Я ставлю першому учневі "відмінно". Що дає цей метод? Щоразу,готуючи домашнє завдання, сусід переживає не лише за себе, а й за іншого, і вчить матеріал ліпше, на випадок, якщо доведеться допомагати сусідові. Учні, які сидять за однією партою, переживають за успіхи ближнього. Хіба ця риса не згодиться в житті? До того ж цей метод є запорукою систематичного виконання домашніх завдань. Учитель повинен лише стежити, щоб жоден із сусідів не зловживав допомогою. Тут я використовую наявність спільних інтересів у навчанні.