Смекни!
smekni.com

Педагогічні основи використання загадок як засобу розумового виховання молодших школярів (стр. 11 из 13)

і не зважиш на терезах, і ціни не підбереш. (Знання)

3. Чорне насіння по білому полю.

Той його сіє, – хто це уміє. (Письмо)

4. Сестри всі зазеленіли як прийшла весна.

Влітку враз зачервоніли – час збирання настава. (Ягоди)

5. Не людина, а говорить і співає.

Всім новини сповіщає,

дітям казки сповідає. (Радіо)

Якщо діти правильно розгадали загадки і без помилок вписали їх у клітинки кросворду, то у виділеному стовпчику по вертикалі зверху вниз зможуть прочитати найменування одного з найцікавіших творінь людини.

Якщо діти дадуть правильні відповіді на запропоновані тут загадки й запитання, запишуть їх у відповідні рядки кросвордів, то у виділених вертикальних стовпчиках зможуть прочитати добре відомі кожному слова.

Пропонувалися і словникові диктанти з використанням загадок:

– Записати слова-відгадки у два стовпчики: І – перевіряються наголосом, II – потрібно запам'ятати.

1. Махнула пташка крилом і покрила весь світ білим килимом. (Зима).

2. Буркотливий, вайлуватий,

Ходить лісом дід кошлатий,

Одягнувся в кожушок,

Мед шукає та ожину.

Літом любить полювати,

А зимою в лігві спати. (Ведмідь).

При вивченні антонімів пропонувалося школярам виписати слова, протилежні за значенням, із вірша, доповнивши їх антонімами:

Я антонім слова сміх,

Не від радості, потіх

Я буваю мимоволі

Від нещастя, горя, болю,

Від образи і невдач.

Відгадали слово… (Плач).

Учні записували у зошиті: сміх – плач, аналізували лексичне та стилістичне значення їх.

Таким чином, робота над розумовим розвитком учнів під час вивчення загадок проводилася через слухання загадки; тлумачення і уточнення значення слова; осмислене відгадування; формування мисленнєвих вмінь; введення в контекст.

2.3 Результативність експериментального дослідження

Подальша робота над дипломним дослідженням спрямовувалася на виявлення ефективності розробленої нами системи розумового виховання через використання загадок у практиці навчання молодших школярів експериментального класу порівняно з контрольним. Якість учнівських знань, умінь, навичок у контексті сформованості мисленнєвих процесів школярів перевірялися за певними ознаками розумового розвитку. Було визначено такі типи (групи) умінь, сформовані у процесі експерименту:

1. Уміння сприймати загадку:

– уміння виділяти найбільш значущі слова з тексту загадки;

– уміння помічати образність і символізм загадки;

– уміння визначати змістову основу загадки;

– уміння визначати метафоричність загадки;

– уміння визначати заперечний паралелізм у загадці.

2. Уміння аналізувати загадку:

– уміння аналізувати загадки з явним або прихованим запитанням;

– уміння аналізувати загадки з переліком істотних ознак об’єкта;

– уміння проаналізувати предмет з виділенням його основних (істотних) ознак;

– уміння порівняти істотні ознаки предмета з ознаками інших предметів;

– уміння знаходити слова, які непрямо (відносно) називають предмет відгадки;

– уміння знаходити найбільш точні слова для опису предмета-відгадки.

3. Уміння осмислено відгадувати загадку:

– уміння виділяти найбільш суттєві ознаки предмета-відгадки;

– уміння замінювати загадуваний предмет іншим з певними ознаками чи діями;

– уміння пояснити, чому відгадуваний предмет має таку назву;

– уміння пояснити, чим відгадуваний предмет подібний до задуманого предмета;

– уміння висувати і обґрунтовувати логічне припущення про зміст відгадки.

За сформованістю даних умінь визначено три рівні розумової вихованості молодших школярів на основі використання матеріалу загадок.

1. Високий– учень вміє проаналізувати структуру, особливості змісту й принцип відгадування загадки, правильно відгадує загадки, обираючи найоптимальніший варіант слова-відгадки, використовує матеріали загадок в усному і писемному мовленні, уміє співставити і порівняти зміст загадки і відгадки, уміє слухати і сприймати загадку; уміє тлумачити та уточнювати значення слів у загадці, може осмислено відгадувати загадку.

2. Середній – учень інколи припускається помилок у тлумаченні та уточненні значення слів у загадці, неточно відгадує деякі загадки, проте знає альтернативні варіанти, які й вживає після зауваження вчителя.

3. Низький – учень робить значну кількість помилок у тлумаченні та уточненні відгадок, не вміє використовувати набутих знань на практиці, не вміє здійснювати елементарний аналіз загадок і відгадок, а помилки не може виправити навіть за допомогою вчителя.

Як показали результати експерименту, якості розумової вихованості, сформовані на основі використання матеріалу загадок, краще розвинені в учнів експериментального класу, ніж в контрольного. Дані результати представлені у таблицях 2.1–2.3.

Таблиця 2.1 Сформованість умінь сприймати загадку в учнів контрольного та експериментального класів

№ п/п УМІННЯ Контроль-ний клас Експеримен-тальний клас
1 уміння виділяти найбільш значущі слова з тексту загадки 78% 89%
2 уміння помічати образність і символізм загадки 81% 88%
3 уміння визначати змістову основу загадки 76% 87%
4 уміння визначати метафоричність загадки 80% 91%
5 уміння визначати заперечний паралелізм у загадці 71% 86%

Таблиця 2.2. Сформованість умінь тлумачити загадку в учнів контрольного та експериментального класів

№ п/п УМІННЯ Контрольний клас Експериментальний клас
1 уміння аналізувати загадки з явним або прихованим запитанням 80% 92%
2 уміння аналізувати загадки з переліком істотних ознак об’єкта 78% 87%
3 уміння проаналізувати предмет з виділенням його основних ознак 81% 90%
4 уміння порівняти істотні ознаки предмета з ознаками інших предметів 79% 83%
5 уміння знаходити слова, які непрямо (відносно) називають предмет відгадки 78% 81%
6 уміння знаходити найбільш точні слова для опису предмета-відгадки 83% 91%

Таблиця 2.3. Сформованість умінь осмислено відгадувати загадку в учнів контрольного та експериментального класів

№ п/п УМІННЯ Контрольний клас Експериментальний клас
1 уміння виділяти найбільш суттєві ознаки предмета-відгадки 85% 93%
2 уміння пов’язати аналізовані ознаки слів-відгадок 79% 86%
3 уміння замінювати загадуваний предмет іншим з певними ознаками 77% 91%
4 уміння пояснити, чому відгадуваний предмет має саме таку назву 78% 90%
5 уміння пояснити, чим відгадуваний предмет подібний до задуманого предмета 81% 89%
6 уміння висувати і обґрунтовувати логічне припущення про зміст відгадки 76% 92%

Отримані результати констатуючого експерименту підтвердили гіпотезу, що використання запропонованої системи завдань на основі використання матеріалу народних та літературних загадок позитивно вплинули на формування якостей розумової вихованості школярів. Одержані результати розумової вихованості учнів експериментального класу та їх порівняння із початковим етапом експерименту та із сформованістю даних умінь в учнів контрольного класу подані на діаграмах 1, 2.

Діаграма 1. Загальний рівень розумової вихованості в експериментальному та контрольному класах на початку експерименту

Діаграма 2. Загальний рівень розумової вихованості в експериментальному та контрольному класах наприкінці експерименту


Таким чином, ми отримали результати, які підтвердили ефективність розробленого експерименту. Із 28 учнів експериментального класу на початку експерименту 4 школярів продемонстрували високий рівень розумової вихованості, 13 – середній і 11 – низький. У контрольному класі (26 учнів) високий рівень розумової вихованості продемонстрували 3 учні, середній – 14 і низький – 9 школярів. Порівняно з початком вересня 2006 року, коли проводився перший етап формуючого експерименту, показники розумової вихованості зросли в обох класах (первинний рівень – 14 і 15%), але в експериментальному класі він виявився значно вищим (відповідно 91 і 79% – див. діаграму 2).

Наприкінці експерименту високий рівень розумової вихованості в експериментальному класі продемонстрували 8 учнів, середній – 15, низький – 5, причому відбулася динаміка розумової вихованості таким чином: деякі учні із середнім рівнем розумової вихованості на початку експерименту перейшли на високий рівень, а учні із низьким початковим рівнем розвитку даних якостей – на середній. При цьому в контрольному класі високий рівень розумової вихованості виявили лише 4 учні, середній – 13, низький – 6.

Одержані дані експериментального дослідження дають змогу стверджувати, що у процесі використання розробленої нами системи роботи в учнів експериментального класу порівняно з контрольним значно підвищився рівень розумової вихованості, що дозволяє говорити про ефективність експерименту у розумовому вихованні школярів.