Смекни!
smekni.com

Проблема самовиховання (стр. 3 из 3)

1. Стимулювати в учнів інтерес до власного внутрішнього світу, бажання вдосконалювати себе як особистість.

2. Озброїти школярів системою знань із питань самовиховання.

3. Озброїти учнів методикою самовиховання.

Цілеспрямована робота в даному плані дозволила виділити наступні етапи в процесі керівництва самовихованням:

I етап - спонукання прагнення учня, стати кращим, розвити в собі позитивні якості особистості, позбутися негативних якостей.

II етап - надання допомоги учням в оцінці самих себе, в аналізі свого життя, пізнання своїх позитивних якостей і недоліків (за умови, що в учнів є бажання стати краще).

III етап - надання допомоги в розробці програми самовиховання (за умови, що поставлено мету й учень знає, що треба виховувати в собі й від чого позбутися).

IV етап - Озброєння учнів методиками й прикладами самовиховання з організацією вправ, діяльності по виробленню необхідних рис характеру, якостей особистості.

V етап - самоконтроль.

Педагоги уважають, що моральне виховання й формування морального досвіду неможливо без глибокого розуміння норм моралі, без формування правильних уявлень і знань про моральні якості. Учні повинні вміти не тільки визначати, що добре, а що погано, але й оцінювати свою поведінку, свій характер, свої сили й здатності, свої недоліки й достоїнства. Для цього в плані роботи з дітьми використовуються такі виховні бесіди:

1. Що в людині головне?

2. Що ми знаємо про себе?

3. Хто домагається мети?

4. Створи себе сам.

5. Як створювати характер?

6. Про звички - корисні і шкідливих.

7. Як перебороти свої недоліки?

8. Мої недоліки - мої вороги, мої достоїнства - мої друзі.

9. Які переваги дисциплінованої людини?

10. Що таке самовиховання?

11. Чи можна змінити свій характер?

12. Про силу волі, наполегливості й упертості.

13. Принциповість і байдужість.

14. Про самовиховання працьовитості й боротьбі з лінню.

4. Дібрати матеріал з досвіду роботи вчителів з організації самовиховання учнів початкових класів

Класна година на тему "Про самодисципліну й самовиховання школяра"

Мета класної години:

Вивчити рівень дисциплінованості учня.

Навчити об'єктивно оцінювати свої пізнавальні можливості, наполегливо працювати над собою.

Навчити контролювати свої дії.

Питання для обговорення:

Самодисципліна - це «дисципліна подолання, дисципліна боротьби й руху вперед».

Самовиховання - це діяльність людини, спрямована на зміну своєї особистості.

Відповідальність перед батьками, колективом, суспільством і власною совістю за свої вчинки й справи.

Висловлення на дошці:

«Не хочеться – це небезпечний ворог людського буття. З «не хочеться», якщо воно вийшло переможцем над «треба», «повинен», «потрібно», починається нікчемність і безвільність. Той, хто не зумів вступити в єдиноборство з «не хочеться» стає рабом ліні. Бездумне проводження часу, що здається волею, справді, є мерзенним рабством духу».

В.О. Сухомлинський [7, 150]

«Побороти дурні звички легше сьогодні, ніж завтра».

Конфуцій.

«Найважливіший результат виховання – готовність і здатність до самовиховання»

I. Вступне слово вчителя.

Людина, суспільство, родина – усі дотримуються певних норм і правил поведінки. Одні з них викладені в законах, виданих державою, інші (їх називають моральними) живуть у звичаях, традиціях народу, суспільства. Дотримання цих норм і правил виховує таку важливу якість, як дисциплінованість.

Хочу нагадати древнє правило: «Чого не слід робити, того не роби навіть у думках». Важливо зрозуміти помилковість думки про те, що контролювати треба тільки свої дії, а мислити можна про що завгодно.

Питання до учнів: Який зміст вкладається в поняття «свідома дисципліна»?

Відповіді учнів: - Не спізнюватися на уроки.

- Вчасно виконувати домашні завдання й т.д.

Узагальнення відповідей: Свідома дисципліна не обмежується ретельністю, своєчасним приходом на заняття, вона припускає повну віддачу сил навчальній праці й суспільним справам, активність і ініціативу в праці. Дисципліна повинна стати необхідною умовою нормального життя колективу, внутрішньою потребою кожного, створюватися й підтримуватися всіма учнями.

Питання до учнів: Як часто ви усвідомлюєте недоліки, помилки у своїх вчинках, поведінці?

Всі помилки в основному зводяться до того, що діти усвідомлюють помилки у своїх вчинках. Але буває й так, що помилки повторюються.

II. Учитель: Мужність починається з уміння здобувати перемоги, навіть маленькі, над собою. Відомий педагог В.О.Сухомлинський радив школярам, як навчитися опановувати собою, виховувати самодисципліну: «Тобі не хочеться підніматися о сьомій годині, розгнівайся на себе, заведи будильник на шість, піднімися миттєво, як тільки почуєш дзвінок. Зроби зарядку, умийся, обітри тіло вологим рушником, піди в сад, полий квіти, подивися, як піднімається сонце, придивися, як пробуджується природа, потім сядь за книгу, почитай, потім малюй... Ти переконаєшся, як це радісно - змушувати себе, панувати собою, бути хазяїном своїх потягів. Нехай «не хочеться відступить» - ти відчуєш себе хазяїном своєї волі...»

Питання до учнів: які зміни відбулися у вашій поведінці за останній рік? Під впливом чого це трапилося?

Багато учнів відзначають, що вони стали більш зібраними, відповідальними за свої вчинки перед батьками, класом, власною совістю.

III. Давньогрецький філософ Платон стверджував:«Турбуючись про щастя інших, ми знаходимо власне щастя». Людина, яка почуває відповідальність перед батьками, колективом, товаришами й власною совістю по-справжньому щаслива. Англійський письменник І. Бентам стверджує: «Людина збільшує своє щастя у тій мірі, у якій вона доставляє його іншим».

VI. Заключне слово вчителя.

Дисциплінованість, організованість, ретельність – важливі моральні якості, необхідні для успішної трудової й суспільної діяльності. Вихованці О. С. Макаренко говорили своїм товаришам: «…ми будемо судити про твою дисципліну не по тому, як ти поступив на очах в інших, і не по тому, як ти виконав наказ або виконав роботу, а по тому, як ти вчинив, не знаючи, що іншим відомо, як ти вчинив».

Список використаної літератури

1. Галузинський В.М., Масленнікова П.П. Самовиховання та самоосвіта школярів.-К., 1969.

2. Галузинський В.М., Євнух М.Б. Педагогіка: теорія та історія. - К., 1995

3. Ковальов А.Г. Самовиховання школярів. - М., 1967.

4. Оржеховська В.М., Хілько Т.В., Кириленко С.В. Посібник з самовиховання. -К.,1996.

5. Рувинський А.І., Соловйова А.Е. Психологія самовиховання. -М., 1982.

6. Сухомлинський В.О. Вибрані твори - в 5- ти т., Т.5 — Виховання і самовиховання, - К., 1997.

7. Сухомлинский В.А. Як виховати справжню людину. — К., 1975. — С.150.

8. Томан І. Як удосконалювати самого себе. Пер. з чеш. - К., 1988.

9. Фіцула М.М. Педагогіка. - Тернопіль, 1997.

10. Карпенчук С.Г. Теорія та методика виховання. - К., 1997.