М.М. Ростовцев відзначає, що у вирішенні проблем наступності велике значення має проведення різних вправ в дитячому садочку і в школі. Ці вправи необхідні для ліквідації інтерферуючого впливу письма на навички малювання, на розвиток якості руху руки, на засвоєння доступних учням засобів художнього зображення Найбільш перспективним є принцип поєднання вправ з наступним художнім малюнком дитини. Р.І. Афанасьєв рекомендує звертати більшу увагу на перспективні явища під час спостереження з дітьми навколишньої дійсності.
Велике значення мають спеціальні ескізи і замальовки з натури птахів, тварин і людини. Вони розвивають спостережливість дошкільника і школяра, є одним із засобів пізнання навколишнього світу. Особливо корисно виконувати замальовки відразу пензлем, чорною тушшю чи однотонною аквареллю. Такі замальовки плямою продовжують і розвивають кращі традиції дитячого садка, допомагають вирішенню питання наступності.
Вирішуючи питання наступності, необхідно звертати увагу на техніку малювання вже з дошкільного віку і продовжувати її розвиток у школі.
Робота різними матеріалами збагачує естетичну сторону малюнку дітей, робить його більш цікавим і виразним.
Отже, всі автори вказаних досліджень, розкриваючи лінії наступності, відзначають, що основою зв'язку наступності між дитячим садком і школою є вимога єдиного виховного впливу на дітей. Наступність між дитячим садком і школою забезпечується зі сторони садка підготовкою дітей до навчання з врахуванням вимог сучасної школи, а зі сторони школи - використанням всього позитивного, що набули діти в дитячому садку для продовження навчання на більш високому рівні. Вирішення цієї проблеми формує інтерес дітей до образотворчого мистецтва.
В працях багатьох вчених розкриваються якісні особливості інтересів, підкреслюється роль інтересу в засвоєнні навчального матеріалу.
«Інтерес - прояв розумової та емоційної активності. Це своєрідний сплав емоційно-вольових та інтелектуальних процесів, підвищення активності свідомої діяльності людини» (С.Л. Рубінштейн).
Інтерес до знань розвивається при правильному співвідношенні раціонального та емоційного в навчанні. Вплив на мислення є ефективним тоді, коли він захоплює дитину .Викликати здивування, привести в рух фантазію - значить пробудити скриті сили, які спонукають до активного ставлення до навчання.
Інтерес учнів до навчального предмету в процесі навчання залежить від змісту матеріалу, методів викладання, характеру поставлених питань, визначення завдань для самостійної роботи і правильної методичної організації навчальної діяльності.
«Основним в вихованні і розвитку інтересу перш за все повинно стати максимальний розвиток самостійності і творчого підходу до засвоєння знань, а також розвиток спостережливості, допитливості учнів, розвиток пізнавальної активності» (Б.Б. Бондаревський).
Інтереси в молодших школярів виникають і зберігаються лише в ситуації безпосереднього спілкування з учителем, вимагають підтримки з його боку. Для молодших школярів характерні такі особливості інтересу як наслідування, поверхність, близькість до власного досвіду, розкиданість, направленість на найближчий результат.
На відміну від пізнавального інтересу естетичний - це спрямування думок і почуттів на такі об'єкти, які приворожують своєю красою, викликають емоційно-оціночне відношення.
В образотворчому мистецтві художній інтерес може виступати як засіб, що активізує навчальний процес, як фактор навчальних дій учня, як риса ознайомлення з прекрасним.
Інтерес до мистецтва, сформований в дитячому садку, необхідно поглиблювати і розширювати в школі. Цьому сприяє позитивний емоційний настрій уроків, конкретність і наочність викладу матеріалу, активізація пізнавальної та виконавчої діяльності учнів, використання їх життєвого досвіду.
Виходячи з вищевказаного, можна визначити чотири лінії наступності, що сприяють формуванню художніх інтересів:
1 - Спільність розуміння учителями поч. класів і вихователями дитячого садка теорії і практики художньої творчості, її основних понять, системи, організаційних форм.
2 - Спільність ідей і завдань навчально-виховної роботи, які визначають зміст і методи діяльності учителів і вихователів з дітьми підготовчої групи дитячого садку і 1 класу початкової школи, а також 1 і 2 , 2 і 3 , 3 і 4 класів в художній творчості.
3 - Єдність розуміння вчителями шкіл і вихователями дитячих садків шляхів формування художніх інтересів, думок, почуттів дітей.
4 - єдність розуміння вчителями і вихователями індивідуальних особливостей і потенціальних можливостей дітей дитячого садка і школи, проведення індивідуального підходу до учнів в художній діяльності.
Розділ ІІ. Образотворча діяльність дошкільнят і молодших школярів
ІІ.1 Стан навчання образотворчого мистецтва в дитячому садку і школі
Порівнюючи шкільну і дошкільну програму, можна зробити висновок, що дитячий садок і школа об'єднані єдиними методологічними позиціями сучасної шкільної та дошкільної педагогіки, їх об'єднує розуміння ролі навчання в справі всебічного розвитку особистості дитини, єдність педагогічних принципів, завдань виховання Художня діяльність дітей у дитячому садку і школі має спільну мету і завдання - правдиве відображення явищ навколишньої дійсності і вираження свого розуміння, емоційне ставлення до неї.
У програмі виховання дітей у дошкільних закладах у розділі «Образотворче мистецтво та зображувальна діяльність» велика роль відводиться національному вихованню, народній творчості, а також виправленню недоліків, що існували до цих пір, ставляться такі завдання:
- вміти малювати з натури і за уявленнями; передавати форму і величину предметів, їх розміщення і забарвлення;
- вміти вибирати кольорову гамму для передачі образу; передавати образ в дійсності з його характерними ознаками;
- самостійно розробляти композицію малюнка;
- навчитись ліпити з цілого шматка глини; ліпити фігури людей, тварин за сюжетами, вчитись ліпити посуд, прикрашати його розписом, стеком;
- ліпити народні іграшки, робити аплікації, знайомитись із технікою витинанки, звертатись до народних джерел.
Але програма дитячого садочку недостатньо звертає увагу вихователів на використання художніх творів для більш глибокого і образного розкриття взаємозалежності, причинно-наслідкових зв'язків між фактами і явищами життя, особливо у природі, недостатньо чітко орієнтує вихователів на озброєння дітей узагальненими, систематичними знаннями; на розкриття зв’язків і взаємовідношень, які існують між фактами і явищами.
В дитячому садочку як прийом навчання використовують питання, що потребують уміння узагальнювати, виділяти головне, обґрунтовувати свої висновки; (Наприклад: Дерева: Що спільного і що відмінного? Як краще виконати завдання? Чому ти так думаєш?).
Важливою умовою ефективного навчання старших дошкільнят є сенсорне виховання.
В дитячому садку існує зв'язок між заняттями музики, заняттями з ознайомленням з навколишнім світом, читанням художніх творів.
Дітей підготовчої групи привчають правильно тримати олівець, пензлик, вчать сміло проводити лінії. Діти одержують деякі поняття про геометричні фігури. Діти малюють те, що їх оточує і, що їх цікавить. Це - люди, тварини, птахи, транспорт.
«Якщо педагог зробить життя дітей цікавим, змістовним і різноманітним ,то й дитячі малюнки, що відображають це життя, будуть такими ж яскравими й різноманітними як теми» (Л.Г. Ковальська ).
Не залишаються без уваги і технічні прийоми виконання; вони різні для кожної вікової групи. Так, в середній групі малюють пензликом, повним фарби, а в підготовчій проводять пензликом тонкі лінії. В дитячому садку широко застосовується кольоровий папір. Це активізує інтерес до художньої діяльності.
Працюючи аквареллю діти вчаться відчувати прозорість фарби в зображенні фону, вчаться заливати один колір на другий, працюють по сирому.
Програма початкової школи вимагає, щоб учні на кінець навчального року знали:
- як працюють художники в різних видах образотворчого мистецтва;
- назви художніх матеріалів, інструментів, приладдя з якими учні працюють протягом року;
- послідовність роботи під час малювання, ліплення, виконання аплікацій;
- назви основних кольорів (червоний, жовтий, синій );
- назви похідних кольорів ( оранжевий, зелений, фіолетовий );
- назви відтінків кольорів (рожевий, блакитний, світло - жовтий і т. д. ) Учні на кінець навчального року повинні уміли:
- визначати складові частини будови окремих предметів; їх форму, забарвлення;
- розрізняти різноманітність кольорів у природі в різні пори року;
- посильно передавати характерні особливості форми і забарвлення предметів різноманітними художніми засобами;
- користуватись художніми матеріалами та інструментами; змішувати фарби;підбирати кольори; вибирати положення аркуша незалежно від форми і розмірів зображуваних об'єктів.
Аналіз програми, тематики занять, а також відвіданих уроків дозволяє зробити деякі висновки про стан образотворчого мистецтва в школі. Часто робота в школі зводиться до змальовування .Дуже часто діти змальовують з поганих зразків. Кожна робота повинна бути творчою. Наслідування виняткова сила розвитку, але ми повинні підкорити цю силу нашій волі. На заняттях потрібно показувати лише найкращі зразки, але на час виконання завдань їх забирати .Часто вимоги школи є нижчими від вимог дитячого садка, а це гальмує розвиток учнів, порушує принцип наступності.