Далі підводить учнів до виразного читання вірша.
А тепер уявіть собі картину весни, зображену у вірші, і скажіть, який настрій вона у вас викликає — веселий, радісний чи нерадісний, сумний? (Відп.: Картина весни, зображеної у вірші, викликає у нас радісний настрій).
Правильно, — стверджує учитель. — Вірш сповнений радістю, яка передається особливо через наголошені слова. Хто ж прочитає вірш так, щоб ми усі відчули цю радість?
Читають вірш бажаючі учні.
Для того, щоб визначити рівень сформованості уміння виразно читати вірші після спеціального навчання, був проведений контрольний експеримент в двох класах: експериментальному 2 «В» - 21 людина і контрольному 2 «Б» - 21 людина в ЗОШ №1 М. Тернополя. Експеримент проводився в квітні 2008 року.
Робота по формуванню навиків виразного читання ліричних віршів за програмою даного експерименту виявилася ефективною. Результати викладені в контрольному експерименті.
Для того, щоб визначити рівень сформованості уміння виразно читати вірші після спеціального навчання, був проведений контрольний експеримент в двох класах: експериментальному 2 «В» - 21 людина і контрольному 2 «Б» - 21 людина в СОШ №1 м. Тернополя Експеримент проводився в квітні 2008 року.
Дітям з обох класів було запропоновано виразно прочитати напам'ять вже знайомий вірш О. Олеся «Веснянка».
Порядок проведення контрольного зрізу.
Кожен з учнів виразно читає вірш напам'ять. Сформованість навичкок виразного читання віршів здійснювалася за наступними критеріям:
- правильний словесний наголос;
- правильне дихання;
- зміна сили голосу;
- правильна інтонація;
- правильна постановка фразового і логічного наголосу;
- правильна постановка пауз;
- оптимальний темп читання.
Отримані дані підраховані і приведені в кількісному і процентному співвідношенні
Результати даного експерименту показують, що після спеціального навчання в експериментальному класі підвищився рівень сформованості навиків логіко-емоційної виразності читання віршів.
- Уміння правильно управляти диханням збільшилося на 19 %;
- Уміння змінювати силу голосу – на 28 %;
- Уміння вибирати потрібну інтонацію – на 19 %;
- Уміння правильно ставити фразовий і логічний наголос – на 24%;
- Уміння правильно ставити паузи – на 23 %;
- Уміння читати з потрібним темпом – на 28 %.
По цих результатах можна зробити висновок, що найефективніше була робота над формуванням таких компонентів виразності, як сила голосу, темп читання і постановка фразового і логічного наголосу. Рівень сформованості останніх компонентів виразності (інтонації, пауз, дихання) також зросли.
Висновки
Отже виразне читання як вищий тип читання – це уміння використовувати основні засоби виразності для віддзеркалення в читанні свого розуміння, оцінки змісту і сенсу тексту, відношення до нього, прагнення з найбільшою повнотою і переконливістю донести все це до слухача або аудиторії.
Формування в учнів навичок виразного читання у плані завдань основних положень теорії і практики виразного читання — це методи і прийоми роботи над засобами логіко-емоційної виразності читання: паузою, логічним наголосом, емоційним зарядом наголошених слів, мелодикою і темпом.
Найширше застосовується виразне читання в початкових класах на уроках (класного й позакласного) і розвитку мовлення. Без роботи над виразністю читання вони втрачають свій зміст і завдання. І як би ми не виправдовували методику проведення таких уроків, навіть кращу з кращих, все одно вона залишиться малоефективною. І це тому, що, по-перше, методику читання як таку не можна розглядати без засобів логіко-емоційної виразності читання. Уроки читання як навчальний предмет покликані забезпечити розвиток у дітей навичок правильного, свідомого, швидкого і виразного читання і, по-друге, сприяти всебічному розвиткові учнів через зміст художніх і публіцистичних творів.
У даній роботі описаний педагогічний експеримент, який проходив в 3 етапи. Не першому етапі був проведений констатуючий експеримент метою якого, було виявлення початкового рівня сформованості навиків виразного читання знайомого вірша.
Результати констатуючого експерименту показали, що ці навики у дітей розвинені на невисокому рівні.
Щоб підвищити рівень сформованості навиків виразно читати вірші застосовуючи засоби логіко-емоційної виразності читання був розроблений і проведений формуючий експеримент. Програма формуючого експерименту включає два взаємозв'язані напрямки:
1) Робота над сприйняттям вірша (робота над мовними особливостями вірша)
2) Робота над компонентами виразності: постановка пауз і наголосів, дихання, сила голосу, темп читання, інтонація.
На третьому етапі був проведений контрольний експеримент з метою, виявлення сформованості навиків виразного читання віршів після спеціального навчання.
Результати педагогічного експерименту показали, що при спеціальному навчанні формування у молодших школярів навиків використовувати засоби логіко-емоційного виразного читання ефективно на матеріалі віршів.
По закінченню педагогічного експерименту, під час якого було проведено 3 уроки, спрямовані на формування навиків виразного читання віршів, були отримані такі результати:
- Уміння правильно управляти диханням збільшилося на 19 %;
- Уміння змінювати силу голосу – на 28 %;
- Уміння вибирати потрібну інтонацію – на 19 %;
- Уміння правильно ставити фразовий і логічний наголос – на 24%;
- Уміння правильно ставити паузи – на 23 %;
- Уміння читати з потрібним темпом – на 28 %.
Ці результати показують, що у дітей початкової школи можна сформувати навики виразного читання віршів, якщо на кожному уроці приділяти цьому увагу.
Для полегшення роботи над виразністю читання учням можна запропонувати пам’ятку «читай виразно».(Додаток 2)
Неабиякий вплив на вдосконалення читацьких навичок мають такі види роботи, як читання в особах, інсценування творів, добір слів, що римуються, відгадування загадок у риму, доповнення рими у віршах, дописування віршів, казок.
Робота з художнім текстом на уроці – це зустріч із прекрасним, пошуки та відкриття, спілкування дітей з учителем та автором. Лише такий підхід методики уроку можна вважати сучасним.
А завдання вчителя початкових класів – виховати в учнів естетичне сприймання художніх творів, допомогти їм усвідомити моральну красу персонажів. Успішно вирішити їх можна за умови добре спланованих уроків.
Вдосконалення навичок правильного, свідомого, виразного, швидкого читання, творчі завдання сприяють не лише заохоченню до роботи з текстами, книгами, але й допомагають пізнавати великий і складний світ навколо себе маленькій людині, що прагне самоствердитися в ньому і виявити себе як особистість.
Список використаної літератури
1. Аксенов В.Л. Искусство художественного слова. – М.: Просвещение, 1954, С. 64-125
2. Аксенов В.М. Искусство художественного слова. – М.: Работник просвещения, 1962. – 244 с.
3. Артоболевский Г. В. Очерки по художественному чтению.— М.: Просвещение, 1959.— 267 с.
4. Баженов М. М. Виразне слово.— К.: Рад. шк., 1940.— 162 с.
5. Баженов Н. М., Черкашин Р. А. Выразительное чтение.—X. : Изд-во Харьк. ун-та, 1970.—212 с.
6. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. – М., 1979.
7. Блинов И.Я. Выразительное чтение и культура устной речи. – М.: Просвещение, 1946. С. 153 - 165
8. Бондаренко Н. Читання як проблема методики навчання української мови. // Дивослово. – 2004. - №12. – с.19-25.
9. Бугайко Т. Ф., Бугайко Ф. Ф. Навчання і виховання засобами літератури.— К. : Рад. шк., 1973. — 175 с.
10. Буяльський Б.Г. Поезія усного слова. – К.: Радянська школа, 1969. – 168 с.
11. Вербовая Н. Н. и др. Искусство речи.— М.: Искусство,1977.—298 с.
12. Выготский Л.С. Педагогическая психология. – М.: Работник просвещения, 1954. – 287 с.
13. Г.С. Костюк. Психологія. – К.: Радянська школа, 1968. – 568 с.
14. Горбушина Л. А. Выразительное чтение и рассказывание.—М.: Просвещение, 1975.— 142 с.
15. Горчаков Н. Режиссерские уроки К. С. Станиславского.—М.: Искусство, 1952.— 574 с.
16. Григорчук А, Протопопова М. Проектна діяльність учнів на уроках читання. // Початкова школа. – 2007. - №1. – с.14-18.
17. Ґудзик І.П. Робота над змістом твору //Початкова школа. - № 11. - 1993.
18. Джежелей О.В., Ємець Л.І. Уроки читання і види мовної діяльності // Початкова школа. - 1994. - № 7. – С. 43-46.
19. Жинкин Н.И. Психологические основы развития речи. – М.: Просвещение, 1966. С. 23 -60.
20. Жубрид С. Цікаві завдання до уроків читання. // Початкова школа. – 2004. - №1. – с.23-25.
21. Завадская Т.Ф. Методика выразительного чтения. – М.: Просвещение, 1985. - С. 57-59.
22. Зайцев В.Н. Резервы обучения чтению. - М.,- 1991.
23. Заховаймо Г.М. Урок виразного читання як засіб осягнення змісту художнього твору. // Зарубіжна література. – 2006. - №4. – с.22-25.
24. Исаковский М.В. О поэтическом мастерстве. – М.: Сов. писатель, Изд. 3-е, доп., 1960. С. 28 – 43.
25. Капська А.Й. Виразне читання на уроках літератури. – К.,1980. – С.22-35.
26. Качурин М. Г. Выразительное чтение в VIII—Х классах. Л., 1960, с. 76.
27. Керівництво і контроль за читанням у початкових класах. Методичні рекомендації. - К., 1995.
28. Кузьміна Н., Коршун Т. Проблема підвищення рівня мотивації на уроках читання. // Початкова школа. – 2007. - №3. – с.26-28.
29. Методика выразительного чтения. /Под ред. Т. Ф. Завадской.—
М.: Просвещение, 1977.— 175 с.
30. Найдёнов Б. Выразительность речи и чтения. - М., 1969.
31. Найдёнов Б. С. Выразительность чтения и речь.— М.: Просвещение, 1969.— 259 с.
32. Найдёнов Б. С. и др. Выразительное чтение.— М.; Просвещение, 1964,— 183 с.
33. Найденов Б. С., Завадская Т. Ф., Соловьева Н.М. Выразительное чтение. – Пособие для студентов пединститутов – М.: Просвещение, 1972. – С. 34 -190.