Смекни!
smekni.com

Робота соціального педагога в загальноосвітній школі (стр. 5 из 6)

Жовтень: організація діагностування культурного рівня мікрорайону школи з виділенням соціального, економічного, політичного, демографічного, етнічного та релігійного аспектів. Організація соціально-педагогічної діяльності, спрямованої на подолання несприятливого соціалізуючого впливу певних сторін життя мікрорайону; участь в організації та проведенні спільного засідання батьківського комітету навчального закладу, дирекції, вихователів, класоводів та класних керівників (кураторів у гімназіях) з метою надання матеріальної допомоги учням, які проживають у малозабезпечених сім'ях, сиротам і напівсиротам; попередня підготовка матеріалів засідання на основі соціальної паспортизації класі та представлених відповідними комісіями (у складі не менше трьох чоловік, як правило, класовода чи класного керівника, представника батьківського комітету, депутата місцевої ради) актів обстеження матеріально-побутових умов життя сімей, у яких проживають учні, претенденти на матеріальну допомогу; надання методичної допомоги громадським інструкторам із складу колишніх учнів школи у налагодженні корисного дозвілля школярів за місцем їх проживання.

Листопад: організація діяльності спортивно-екологічного молодіжного товариства «Чистий, чиста, чисте»; проведення санітарних рейдів у межах мікрорайону; визначення на основі діагностичних методів ступеня задоволення учнів станом середовища загальноосвітнього закладу; спрямування діяльності на його корекцію; здійснення соціально-педагогічної корекційної, реабілітаційної, соціально-профілактичної, просвітницької, організаційно-масової соціально-педагогічної діяльності, спрямованої на посилення соціалізуючого впливу школи.

Грудень: соціально-профілактична та соціально-корекційна робота з батьками в неблагополучних сім'ях на основі координації соціально-педагогічного впливу школи, місцевих органів влади, громадських організацій, представників виробничих колективів, правових та судових органів, медичних закладів, служб у справах неповнолітніх, сім'ї та молоді, авторитетних у мікрорайоні людей; підготовка відповідних матеріалів та участь у засіданні опорних пунктів школи, громадськості та міліції; здійснення профілактичних та організаційних заходів із підготовки до святкування новорічних і різдвяних свят

Січень: соціально-педагогічний патронаж на період різдвяних свят та канікул; вивчення можливостей використання культурно-виховного простору школи з метою створення умов для внутрішньоінтенційного розвитку учнів; подальше здійснення системно-функціонального підходу до соціально-педагогічної діяльності із залученням до неї всіх допоміжних сил - суб'єктів цієї діяльності.

Лютий: фахово-орієнтаційна діагностика випускників - представників групи соціального ризику та обдарованих юнаків і дівчат; планування та проведення індивідуальної і групової роботи з ними з метою формування відповідних рефлексів цілі та свободи.

Березень: прогнозування працевлаштування випускників, віднесених до групи соціального ризику; попереднє знайомство з особливостями навчання в навчальних закладах, які вони обрали. Психолого-педагогічна підготовка їх до навчання в цих закладах.

Квітень: здійснення соціально-педагогічної профілактичної роботи з метою запобігання проявам відмови від пізнавально-пошукової діяльності та, у зв'язку з цим, передчасного інтелектуального «старіння» підлітків; організація занять «школи творчості»; ознайомлення юнаків та дівчат із відомими методиками, стратегіями і тактиками творчої діяльності; проведення занять з метою демонстрації прикладів використання їх у різноманітних галузях людської діяльності.

Травень: організація та проведення тижня боротьби зі шкідливими звичками та пропаганди найпопулярніших оздоровчих систем; профілактичні заходи з метою запобігання вживанню наркотичних речовин та небезпеки ВІЛ / інфекції; формування у дітей групи ризику уявлення про людину, не лише у світлі науки, а й у світлі мистецтва, релігії, філософії, інтуїції; прогнозування організації літнього відпочинку дітей групи ризику.

Червень: зустріч із дітьми-шестирічками та їхніми батьками; профілактичні заходи щодо подолання так званих шкільних страхів шестирічок; заходи, спрямовані на пом'якшення вікових криз семи та п'ятнадцяти років; надання консультативної та практичної допомоги в працевлаштуванні випускників; організація літнього відпочинку дітей групи соціального ризику; підбиття підсумків соціально-педагогічної діяльності та визначення напрямів подальшої її організації.

Для ширшого бачення проблемного поля соціально-педагогічної діяльності в школі доцільно провести соціальну паспортизацію класів, до якої бажано залучити класоводів, вихователів, класних керівників. В основу її можна покласти методичні рекомендації керівника Центру соціальної педагогіки Інституту підвищення кваліфікації і перепідготовки працівників народної освіти Московської області І.Дементьєва, попередньо пристосувавши їх до різновікових груп учнів.

Технологія соціальної паспортизації класу

Передусім, необхідно зібрати інформацію не лише про особистісні характеристики учня, а й соціально значимі характеристики інших членів сім'ї та умов її проживання. Збір такої інформації можна провести на основі пропонованої матриці, яка одночасно слугує інструментом для вирахування узагальненого показника рівня соціального благополуччя дитини.

Матрицю заповнює соціальний педагог, класовод, вихователь чи класний керівник. На основі зібраних даних про школяра виявляються ті вихованці, яких можна віднести до групи ризику і які потребують індивідуальної роботи з профілактичною метою. Згодом остаточні дані матриці заносяться у соціальний паспорт класу, оформлений на основі списку його учнів.

Як бачимо, найбільша загальна сума балів може складати 55. 11 балів засвідчує приналежність учня до групи високого рівня ризику. Від 11 до 22 балів — середній рівень ризику. Від 22 до 33 балів — схильність до входження у групу ризику. Від 33 до 44 балів — соціальне благополуччя в межах середньої норми. Більше 44 балів — високий рівень соціального благополуччя.

Заповнення матриці передбачає вміння соціального педагога застосовувати соціологічний метод спостереження у процесі безпосереднього спілкування з вихованцем і членами його сім'ї. Для уточнення якісних характеристик морально-психологічного клімату в сім'ї в індивідуальній бесіді з учнем І.Дементьєв пропонує використати такі запитання: «Чи хотів би ти у своїй майбутній сім'ї:

- мати такі стосунки між чоловіком та дружиною, як у твоїх батьків ?

- виховувати дітей так само, як це роблять твої батьки ?

- ставитися до дідуся та бабусі так само, як це прийнято у твоїй батьківській сім'ї ?

- розділяти домашню роботу, як це прийнято у сім'ї твоїх батьків ?

- проводити вільний час так само, як твої батьки?» [3, 24].

Уточнювальні запитання доцільно ставити підопічному також для оцінки його цілей та устремлінь. Ці питання можуть бути такими:

«1. Що турбує тебе найбільше в житті ? Вибери п'ять головних проблем:

- грошові проблеми твоєї сім'ї;

- стосунки з батьками;

- стосунки між батьками;

- стосунки з ровесниками;

- конфлікти з педагогами;

- труднощі у засвоєнні шкільної навчальної програми;

- здоров'я близьких родичів;

- чим зайнятися у вільний час;

- особисте життя;

• що-небудь інше (що конкретно ?)

2. Яку роботу ти хотів би мати у майбутньому? (Вибери п'ять головних якостей):

- з високою платнею;

- з гарантією від безробіття;

- престижну;

- не шкідливу для здоров'я;

- пов'язану з поїздками, свіжими враженнями;

- таку, яка вимагає особистої винахідливості, діловитості;

- потрібну країні та людям;

- пов'язану зі спілкуванням із дітьми;

- пов'язану зі спілкуванням з тваринами;

- іншу (яку конкретно ?)».

За умови необхідності коло уточнювальних запитань можна розширити. Доцільно звернути увагу на порядок вибраних учнем позицій, оскільки він допомагає визначити ієрархію життєвих цілей і домагань вихованця.

У діяльності соціального педагога школи нерідко виникає необхідність співпраці з громадськістю села, селища чи певного мікрорайону міста та представником силових структур. Це буває у тих випадках, коли необхідно з педагогічно доцільною метою втрутитися у стосунки між батьками у неблагополучній сім'ї, або відповідним чином вплинути на обох.


№ з/п
Соціальні характеристики Бал
1. Склад сім 1 дитини: Матір , батько, дідусь, бабуся, сестри, брати . Лише матір і батько Матір і вітчим, батько і мачуха Одна матір або один батько Немає батьків. Замість них — родичі. 5432 1
2. Шкільна успішність: Висока Добра Задовільна Незадовільна Дитина відвідує школу рідко 5 4 3 2 1
3. Здоров'я дитини: Практично здороваЧасто хворіє в межах нормального розвитку Має хронічні хвороби Відстає в розумовому розвитку Має вроджені патології, нервово-психічні хвороби 5 4 3 2 1
4. Санітарно-житлові умови життя сім'ї: Окремий будинок, або окрема квартира Окрема квартира чи будинок із родичами подружжя Більше однієї кімнати в комунальній квартирі із зручностями Кімната в комунальній квартирі із зручностями Кімната в гуртожитку без зручностей 5 4 3 2 1
5. Прибутки сім'ї: Високий рівень матеріального забезпечення Грошей в основному не вистачає для купівлі товарів тривалого користуванняНа повсякденні витрати грошей вистачає, але купівля одягу викликає труднощі Живуть від платні до платні Грошей до платні не вистачає 5432 1
6. Морально-психологічний клімат у сім'ї: Атмосфера доброзичливості, взаємної поваги та любові Здоровий спосіб життя, але без особливого емоційного забарвлення У сім'ї сварки, скандали, батько чи матір схильні до алкоголізму Судимість батьків, п'янство, бійки, ознаки розумової відсталості одного з батьківБатьки стоять на обліку як наркомани, п'яниці і поведінка асоціальна 5 4 321
7. Поведінка дитини в школі: Добра Задовільна НезадовільнаНеодноразово помічалися випадки асоціальної поведінки Стоїть на обліку в інспекції у справах неповнолітніх 5 4 3 2 1
8. Позашкільне спілкування дитини: Спілкування в позакласних формах навчально-виховної роботи на основі спільних позитивних інтересівЕпізодичне спілкування на основі спільних позитивних інтересів Спілкування за умови відсутності спільних позитивних інтересів Спілкування в асоціальних групах з орієнтацією на дрібне хуліганство та шкідливі звички Спілкування в криміногенних групах, які стоять на відповідному обліку 543 21
9. Цілі та устремління дитини: Яскраво виражене бажання бути хорошим, спрямованість до занять улюбленою справою, досягнень успіхів у навчанні Намагання досягнути успіхів у навчанні, але позитивна спрямованість до занять улюбленою справою має фрагментарний характерНамагання бути хорошим без відповідної діяльнісної підтримки Відраза до навчальної праці, орієнтація на старших учнів із асоціальною поведінкоюПозакласне життя в асоціальних групах підлітків, участь у правопорушеннях 54321
10. Емоційні стосунки батьків з дітьми: Атмосфера довір'я, демократизм стосунків, підтримка Батьки зайняті собою, але ставлення до дітей доброзичливе, зацікавлене Гіперопіка, сліпа любовБатьки не цікавляться дітьми, бездоглядність дітей Конфліктні стосунки батьків із дітьми, випадки насильства над ними 5 43 2 1
11. Інтелектуальний фон сім'ї: Сімейна бібліотека, преса, телевізор, картини, часті розмови за межами побутових справСімейна бібліотека, телевізор, картини; однак розмови найчастіше знаходяться в рамках побутових справ.Книга присутня в квартирі, але культ її відсутній; розмови не виходять за рамки побутових справКрім підручників, інших книг немає. Основне джерело інформації — телевізор Відсутні книги і будь-які засоби інформації 5 4 3 2 1
Для учнів середнього шкільного віку пункт 9 виглядатиме так:
9. Цілі та устремління школяра:Бажання досягти навчальних успіхів за рахунок сумлінної праці, захопленість гуртковою роботою Бажання втриматися у складі «хорошистів», ситуації позитивної захопленості певним видом діяльності не спостерігаєтьсяБажання бути хорошим за рахунок реалізації його будь-якою ціноюВідраза до навчальної праці, потяг до формування шкідливих звичокУчасть у правопорушеннях, здійснюваних у складі асоціальних груп підлітків 5 4 3 2 1
Для учнів старшого шкільного віку пункт 9 виглядатиме так:
Цілі та устремління учня:Чітко визначені життєві плани, сформований відповідний рефлекс ціліПозитивна орієнтація у формуванні життєвих цілей, але уявлення про шляхи і засоби їх досягнення розпливчастіВідсутність позитивних перспективних цілей, соціальна незрілість, інфантилізмНегативні цільові орієнтації, примітивні, бездуховні; референтна група - ровесники з асоціальною спрямованістю інтересівУчасть у правопорушеннях; постановка на облік в інспекції у справах неповнолітніх 5 4 3 2 1

Висновки