Смекни!
smekni.com

Розвиток творчих здібностей (стр. 2 из 4)

Майбутнє держави, надії на покращення умов життя та новий рівень розвитку суспільних відносин пов’язані саме із творчо мислячими молодими людьми, які повинні прийти в усі сфери виробництва. Водночас без потягу до творчості людина не зможе сьогодні просунутися в галузі навіть найвузьких технічних знань. Творчі здібності нині все більше цінуються в усіх галузях життя. Тому створення умов для розвитку творчих здібностей особистості – одне з найважливіших завдань сучасної освіти.

Діалектика розвитку творчих здібностей може бути визначена так:

Мотивація ----------- Функціональні вміння ------------- Соціалізація

Від мотивів через набуття певного функціонального багажу до соціалізації; у процесі соціалізації формуються нові мотиви – і ланцюжок перетворень здійснюється на більш високому рівні. Тому основні компетентності обов’язково пов’язані між собою.Аспектами формування творчої компетентності є: (додаток 1).

Сьогодні розвиток кожного учня – основна думка, мета, засіб і результат педагогічного процесу. Тому високопрофесійний педагог повинен володіти технологіями діагностики вивчення рівня підготовки учнів до творчої діяльності (додаток 2), вміти відслідковувати у процесі моніторингу мотиваційно-потрібнісну, діяльнісну та результативну сфери (додаток 3), аналізувати динаміку зростання творчих умінь учнів, виявляти недоліки в своїй роботі над розвитком творчих здібностей учнів та знаходити шляхи усунення цих недоліків.

Системний психолого-педагогічний супровід розвитку творчих здібностей учнів створює сприятливі умови для врахування індивідуальних особливостей, інтересів і потреб учнів, для формування у школярів орієнтації на той чи інший вид майбутньої професійної діяльності.

Комплексна діагностика сприяє вивченню тих факторів, які найбільш впливають на формування мотивації самовдосконалення, самоосвіти, самореалізації; постійне ж відслідкування цих чинників надає педагогу можливість раціонально організувати навчальну діяльність учнів, супроводжувати їх творчу діяльність та оптимізувати стан навчального процесу.

Всі фахівці різних галузей психолого-педагогічних знань вважають, що для раціональної організації навчальної діяльності учнів необхідні:

Постановка мети і завдань навчальної діяльності.

Мотивація навчання.

Навчання учнів загальним навчальним умінням і навичкам, розумовим діям.

Виховання активної особистісної позиції учня.

Надання учнем самостійності.

Використання форм, методів і засобів раціоналізації навчальної діяльності учнів.

Тут можна вказати ряд напрямків, реалізація яких обов'язково приводить до раціоналізації навчальної діяльності учнів:

Формування цілеспрямованості школярів у навчальній діяльності.

Навчання учнів прийомам раціоналізації навчання.

Формування активної особистісної позиції учня на уроці.

Створення умов для прояву пізнавальної самостійності в навчальній діяльності, робота в індивідуальному темпі.

Навчання учнів самоаналізу, самоконтролю й самооцінці результатів свого навчання.

Навчальна діяльність, як відомо, поліфункціональна. У процесі її завжди виконуються наступні функції: освітня, розвиваюча, виховна й організаційно-управлінська, як головна, вирішальна, тому що вона дозволяє впорядковувати сам процес навчання, тобто привести в ефективну взаємодію всі його інші функції.

Школярів навчають певному набору дій, які реалізуються на тих же компонентах навчально-виховного процесу, що й способи оптимізації викладання, які ведуть одночасно до досягнення максимально можливих результатів при мінімально необхідних у даних умовах затратах часу й зусиль у ході здійснення навчальної діяльності, а саме:

Плануванню завдань своєї навчальної діяльності в комплексі й конкретизації їх на основі вивчення якостей особистості.

Виділенню головного, істотного в змісті своєї навчальної діяльності й вибору оптимальної логічної послідовності навчальних дій.

Вибору оптимальної структури навчальної діяльності.

Вибору найбільш раціонального сполучення прийомів навчальної роботи, розумових дій у процесі навчальної діяльності, внесенню корективів у їхнє застосування.

Здійсненню самостійної навчальної діяльності.

Вибору індивідуального темпу навчання й застосування прийомів економії часу в навчальній діяльності в школі й дома.

Самоконтролю результатів своєї навчальної діяльності, порівнянню їх зі своїми навчальними можливостями, із зовнішнім прогнозом та самооцінкою раціональності витрати часу.

Для визначення максимально можливого рівня навченості школярів можна використати наступні методи:

Досягнення прогнозу вчителем (як одним з експертів) у зоні найближчого розвитку школярів.

Аналіз навчальної роботи з підсумків діагностичних контрольних робіт.

Самооцінка (у ролі експерта виступає сам учень).

Оцінки іншими експертами: психологом, класним керівником, вчителями – предметниками, керівниками школи, батьками, ін.

Актуальність моніторингу з фізики завдяки отриманню об’єктивної інформації про стан навчально-виховного процесу полягає в необхідності подальшого аналізу дидактичних причин невідповідності рівня досягнень реальним навчальним можливостям учня, планування корекційної діяльності на основі діагностики, створення програм розвитку учня, що забезпечує цільовий, системний підхід до вирішення проблеми. Дослідницька робота вчителя підкоряється глобальній меті – надання дієвих освітніх послуг, які в свою чергу допоможуть учню підвищити рівень розвитку творчих здібностей, а педагогу створити свій індивідуальний імідж.

Для активізації пізнавальної діяльності школярів велике значення має використання під час уроку активного діалогу, ділової гри, аналізу проблемних ситуацій, навчальних досліджень, спеціальних вправ тощо.

Суттєві зміни в системі організаційно-методичного супроводу учнів сприятимуть вирішенню найактуальнішої проблеми розвитку творчих здібностей учнів. А критеріями оцінювання рівня розвитку творчої особистості можна взяти модель творчої особистості та показники творчої активності учнів [7, с. 7, 9].

Розвиток творчих здібностей учнів – це справа не одного дня, тижня чи місяця, а результат наполегливої і систематичної праці впродовж року, терміну навчання в школі, всього життя.


Розділ 2. МАТЕРІАЛИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ 7-9 КЛАСІВ ІЗ ФІЗИКИ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ МОНІТОРИНГОВОГО ПІДХОДУ ДО ОЦІНЦІ РІВНЯ СФОРМОВАНОСТІ Й РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ

2.1 Програма експериментальних досліджень

Тема дослідження: розвиток творчих здібностей учнів 7-9 класів на уроках фізики .

Проблема: створення умов для розвитку творчих здібностей учнів на уроках фізики на засадах моніторингового підходу.

Мета дослідження: обґрунтувати доцільність впровадження психолого-педагогічного супроводу учнів щодо відслідкування рівня розвитку їх творчих здібностей на засадах моніторингового підходу, розробити інструментарій досліджень, створити кейс-пакет діагностичних матеріалів для подальшого практичного застосування, визначити основні фактори та шляхи розвитку творчих здібностей учнів, виявити недоліки в організації творчої діяльності учнів та знайти шляхи їх усунення, розробити рекомендації батькам щодо організації роботи з творчою дитиною на засадах моніторингового підходу.

Об’єкт дослідження: учні 7-9 класів.

Предмет дослідження: процес впровадження психолого-педагогічного супроводу моніторингу розвитку творчих здібностей учнів 7-9 класів із фізики, ступінь задоволення батьків освітніми послугами.

Гіпотеза дослідження: результативність процесу навчання з фізики підвищиться, якщо впроваджувати системний психолого-педагогічний супровід творчої діяльності учнів на основі моніторингових досліджень.

Методи досліджень:

науково-теоретичний аналіз питання розвитку творчих здібностей учнів на засадах моніторингового підходу;

психодіагностика;

діагностика результатів навчання;

моніторингові дослідження;

прогнозування результатів досліджень;

збір, обробка, аналіз, узагальнення результатів навчальних досягнень учнів;

порівняння з минулим роком;

самоаналіз уроку;

методи математичної статистики;

анкетування батьків з метою виявлення ступеню задоволення освітніми послугами.

Напрямки досліджень:

- психолого-педагогічний супровід творчої діяльності учнів на основі моніторингу;

впровадження нових технологій та активних форм організації навчально-пізнавальної діяльності учнів у процесі викладання фізики;

удосконалення самоосвітньої діяльності учнів з метою розвитку творчих здібностей учнів;

створення оптимальних умов для інтелектуального розвитку кожної дитини як особистості;

навчання на уроках фізики.

Завдання досліджень:

Вивчення реальних навчальних можливостей учнів та їх інтересів, потреб, мотивації, сформованості творчих здібностей.

Вивчення рівня сформованості загальнонавчальних умінь.

Встановлення дидактичних причин невідповідності рівня досягнень реальним навчальним можливостям учнів.

Поточне (тематичне) відслідкування впливу різних чинників (наявність програм розвитку творчих здібностей учнів, застосування творчих завдань, впровадження евристичних методів навчання, комплекс процедур управління навчанням творчо розвинених дітей та оптимальність управлінських рішень) на якість знань учнів.

Підсумкова діагностика впливу творчої діяльності учнів на якість знань, відслідкування динаміки розвитку учнів у порівнянні з результатами попередніх діагностичних досліджень, зіставлення цих показників, корекція діяльності учнів.